Лекція по дисципліні “Економіка і організація виробництва”

1. Склад і структура оборотних коштів підприємств

Оборотні кошти підприємства – це сукупність грошових коштів вкладених підприємством, з метою забезпечення неперервності виробництва або надання послуг в оборотні виробничі фонди та у фонди оббігу.

Оборотні виробничі фонди – це вартісне вираження предметів праці, які повністю споживаються у кожному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на готову продукцію та оновлюються після її реалізіції .

Фонди оббігу – це частина оборотних засобів у вигляді  товарно матеріальних цінностей та грошових коштів підприємства, які функціонують у сфері оббігу забезпечуючи неперервність процесу виробництва.

Оборотні і виробничі фонди поділяються на наступні групи:

1.      Виробничі запаси (сировина матеріали, комплектуючі частини, паливо, інвентар);

2.      Незавершене виробництво (продукція, яка частково оброблена на даному підприємстві і потребує подальшої обробки) ;

3.      Витрати майбутніх періодів – це витрати на підготовку і освоєння виробництва нових видів продукції які будуть повернуті лише після реалізації нової продукції;

Фонди оббігу це грошові кошти вкладені у:

1.      Готову продукцію, яка чекає реалізації на складах підприємства;

2.      Продукцію відвантажену споживачам але неоплачена ними;

3.      Грошові кошти які знаходяться в незакінчених розрахунках (дебіторська заборгованість)

4.      Грошові кошти, що знаходяться на рахунку підприємства у банках та готівка в касі підприємства;

Під структурою оборотних коштів розуміють кількісне співвідношення їх окремих елементів у відсотках до загального обсягу;

За джерелами устворення оборотні кошти поділяються на 2 частини:

1.  Власні кошти – кошти виділені підприємству при його заснуванні та поповненні згодом за рахунок наступних джерел за рахунок:  1)  прибутку підприємства, який є основним джерелом поповнення;  2) за рахунок стійких пасивів тобто коштів, які неналежать підприємству                (заборгованість по оплаті праці, заборгованість по платежах до бюджету);

2. Залучені кошти: 1) короткотермінові кредити банків ( особливо при сезонних виробництвах, 2) кредиторська заборгованість – кошти, які підпиємство не повернуло по кредитах , 3) кошти цільового призначення до їх прямого використання.

2. Нормування оборотних коштів

Нормування оборотних коштів – це процес розробки і встановлення економічно обгрунтованих нормативів  тобто мінімальне але в достатніх сум оборотних коштів, які забезпечували б неперервну роботу підприємства в плановому періоді

Оборотні кошти поділяють на:

–  нормовані – до них відносять кошти у сфері виробництва (виробничі запаси, незавершене виробництво) і частину коштів у сфері оббігу (готова продукція на складах);

–  ненормовані – до них відносять частину коштів у сфері оббігу відвантажену але не оплачену продукцію, дебіторську заборгованість і гроші на рахунках в касі підприємства.

Норматив – (ліміт обротних коштів)  це затверджена мінімальна сума коштів яка забезпечує номальну роботу підприємства, нормативи встановлююються окремо для кожної групи нормованих обротних коштів.

1.      При визначенні нормативу обортних коштів у вигляді виробничих запасів за основу беруть як правило кількість днів роботи підприємства на які необхідно створити запси по кожному виду матеріалу, норматив при цьому визначається як сума низки окремих запасів:

–  Транспортного запасу це запас на час транспортування матеріалу від моменту оплати за нього до моменту поступлення на підприємство.

–  При виготовлені підготовчого запасу на час (розвантаження, сортування, оформлення документів;

–  Технологічного запасу при підготовці матеріалів до використання;

–  Поточний запас – запас на складах для щоденного використання ;

–   Резервний запас – це запас на випадок непередбачених зривів у постачанні матеріалів;

2.      Норматив оборотних коштів у виробничих запасах визнчається по кожному виду матеріалу шляхом множення Середньо добового споживання матеріалу на кількість днів

НВЗ=Q*D

При визначенні нормативу оборотних коштів у незавершеному виробниутві викор формулу:

Ннв=(Ср*Тц*Кн)/Др

Тц   – тривалість циклу у днях, Кн  – коефіцієнт наростання витрат , Др – число днівв у році

3.      Норматив оборотних коштів визначається шляхом додавання до залишку коштів на початок розрахункового періоду суми витрат, які слід буде зробити у цьому періоді та відніманні суми витрат, яка буде повернута у плановому періоді за рахунок собівартості продукції.

4.       Норматив оборотних коштів у запасах готової продукції на складах підприємства визначається шляхом множення одноденного випуску продукції на кількість днів необхідних для формування партії продукції для відправки споживачам.

Загальний норматив або ліміт нормованих оборотних коштів рівний сумі чотирьох перелічених вище нормативів.

3. Ефективність використання оборотних коштів

Для характеристики використання оборотних коштів застосовують наступні показники:

1.      Коефіцієнт оборотності коштів – кількість оборотів коштів за рік і визначається

Коб=РП/ОК       РП – річний обсяг реалізованої продукції за рік;  ОК – середньорічна сума оборотних коштів за рік;

2.      Коефіцієнт завантаження оборотних коштів, величина оберенена до коефіцієнта оборотності показує скільки оборотних коштів припадає на 1 грн. реалізлваної продукції :

Кзоб=1/Коб=ОК/РП

3.      Тривалість одного оброту в днях, визначається шляхом ділення кількості календарних днів у році на коефіцієнт оборотності:

То= Др/Коб=(Д*ОК)/РП

4.      Рентабельність оборотних коштів – відносний показник , який розраховується шляхом ділення одержаного підприємством прибутку на середньорічну суму оборотних коштів:

Рок=П/ОК