Безкоштовно

Основні поняття та визначення термодинаміки

views 963

2.2.1. Способи передачі енергії

Уся різноманітність  енергетичних взаємодій може бути зведена до двох способів обміну енергією, якими визначаються форми передачі енергії.

Розрізняють передачу енергії шляхом упорядкованого макроскопічного руху тіл, внаслідок чого здійснюється робота, яка і визначає кількість переданої енергії, тобто це є передача енергії у формі роботи.

Інший, принципово відмінний спосіб передачі енергії відбувається шляхом обміну хаотичним невпорядкованим рухом мікрочастинок, внаслідок чого здійснюється теплообмін, а кількість переданої енергії називають кількістю теплоти або теплотою процесу, тобто це є передача енергії у формі теплоти.

Ані робота, ані теплота не є якимись видами енергії, вони ніяким чином не можуть бути ні збережені, ні заощаджені, ні витрачені – вони є процес.

2.2.2. Робоче тіло та його параметри

У теплових машинах перетворення теплоти в роботу здійснюється, як правило, за допомогою робочого тіла (окремо розрізняють засоби і пристрої безпосереднього перетворення). У переважній більшості робочим тілом є газ чи рідина, або змішана субстанція, що змінює свій агрегатний стан на різних стадіях процесів перетворення енергії.

Фізичний стан тіла визначається певним набором величин макроскопічного рівня, які в термодинаміці називають параметрами стану. В умовах відсутності силових полів (ел-маг. і т.і.) стан тіла однозначно може бути визначений трьома основними параметрами, які, проте, не є незалежними, а пов’язані між собою. Ними є питомий об’єм, абсолютна температура та тиск.

Питомий об’єм і густина:

NB: < Багато явищ у газах, рідинах і твердих тілах знаходять просте й переконливе пояснення в рамках молекулярно-кінетичної теорії. >

Так тиск, надаваний газом на стінки посудини, у якій він поміщений, розглядається як сумарний результат численних зіткнень зі стінкою молекул, що швидко рухаються, у результаті чого вони передають стінці свій імпульс. Кінетична енергія руху часток, усереднена по їхньому величезному числу, визначає те, що прийнято називати температурою речовини.

Так, якщо n = N/V – число молекул в одиниці об’єму, а w – їхня  швидкість, то з урахуванням рівноймовірного їхнього розподілу по ступенях свободи середня величина тиску визначається усередненням квадрата швидкості по всіх групах молекул     .  Це вираження можна представити також у вигляді                 ,

де  Ek = mw2/2    – середня  ккінетична енергія молекул газу (у розрахунку на одну молекулу).

Тиск:  абсолютний, атмосферний,  надлишковий;  розрідження – вакуум.

Вимірювальні прилади: барометр, манометр, вакуумметр.

Параметром стану є лише  абсолютний тиск.

Одиниці:

Температура

Температура, характеризуючи ступінь нагрітості тіл, являє собою міру середньої кінетичної енергії поступального руху його молекул, тобто температура характеризує середню інтенсивність руху молекул, і чим більше середня швидкість руху молекул, тим вище температура тіла. Поняття температури не може бути застосоване до однієї або декількох молекул. Якщо два тіла з різними середніми кінетичними енергіями руху молекул привести у дотик, то тіло з більшою середньою кінетичною енергією молекул (з більшою температурою) буде віддавати енергію тілу з меншою середньою кінетичною енергією молекул (з меншою температурою), і цей процес буде протікати доти, поки середні кінетичні енергії молекул обох тіл не зрівняються, тобто не вирівняють температури обох тел. Такий стан двох тіл називається тепловою рівновагою.

Оскільки поняття температури тісно пов’язане з усередненою кінетичною енергією молекул, було б природним для її виміру використовувати енергетичні одиниці (наприклад, ерг або джоуль). Однак, енергія теплового руху часток фактично дуже мала в порівнянні з ергом (не говорячи вже про джоуль), тому використання цієї величини виявляється незручним. У молекулярній фізиці користуються практично зручною умовною одиницею виміру температури – градусом, яка визначається таким чином, що інтервал температур між точками кипіння й замерзання води при атмосферному тиску покладається рівним 100 градусам.

Проте, середня швидкість молекул у газі навіть при помірних температурах виявляється дуже великою. Так, для молекул водню (H2) при кімнатній температурі (T = 293K) ця швидкість дорівнює близько 1900 м/c , для молекул азоту в повітрі – порядку 500 м/с. Швидкість звуку в повітрі за тих самих умов дорівнює 340 м/с.

Кінетична теорія матерії при тепловій рівновазі зв’язує середню кінетичну енергію поступального руху молекул Ek = з абсолютною температурою ідеального газу Т и встановлює між цими величинами прямий зв’язок

де m — маса молекули; w — середня квадратична швидкість поступального руху молекул; Т — абсолютна температура; k —стала Больцмана, яка дорівнює 1,38∙10-23 Дж/град.

Абсолютна температура завжди величина позитивна. При температурі абсолютного нуля (Т = 0) припиняється тепловий рух молекул (w = 0). Ця гранична мінімальна температура й є початком для відліку абсолютних температур.

У техніці для виміру температур використовують різні властивості тіл: розширення тіл від нагрівання в рідинних термометрах; зміна об’єму при постійному тиску або зміна тиску при постійному об’ємі в газових термометрах; зміна електричного опору провідника при нагріванні в термометрах опору; зміна електрорушійної сили в ланцюзі термопари при нагріванні або охолодженні її спаю. При вимірі високих температур оптичними пірометрами використовуються закони випромінювання твердих тіл і методи порівняння розпеченої нитки з досліджуваним матеріалом.

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *