Безкоштовно

Вергілій – коротка біографія (реферат)

views 5567

Народився Вергілій 15 жовтня 70 року до н. е. в селі Анди, неподалік Мантуї (північна Італія) у скромних батьків. Дехто вважає його батька ремісником горошенником, інші – поденником у розсильного магія.

Відомості про матір представлені у гарній легенді: начебто під час вагітності їй приносилося, що вона народила лаврову вітку, яка, торкнувшись землі, пустила корені    й розрослась у дереві з різними квітами і плодами.

Дитинство Вергілій провів у Крімоні, освіту отримав у риторських школах Мілона і Рима, де зближився з неотериками, вивчав олександріївську поезію.

Другий вплив на молодого Вергілія від епікурейської школи Сірона, Філомеда, Лукреція. Я приватне життя і вдоволення малим залишила глибокий слід на всій наступній творчості Вергілія.

У Римі майбутній поет навчався разом з молодим від нього на сім років юнаком з родини римських аристократів Октавієм.

Уже в 41 році до н. е. він повернувся додому. Приблизно в цей же час батьківський маєток Цезар відобрав на користь ветеренарів прідвірату.

Дійсно, світову славу принесли Вергілію три його великих твори: “Буколіки”, де поет оспівував красу рідної природи і дав поштовх буколічній традиції в літературі; “Реоркіки” – справжній гімн людській праці, “Енеїда” – героїчна поема.

Писати Вергілій почав ще в дитинстві, коли склав двовірне про шкільного вчителя Бомісту.

Вергілій ставить у центрі вірша не себе, а людину взагалі.

Вергілій не був поетом наслідувачем Феокріта, саме ставлення поета до пастутої тематики.

Так, постута поезії збірки містить десяти й еклог, тому твір іноді називають “Еклогами”.

Непарні буколікі написані в діалогічній формі, парні – в розповідній. Твір має систематичну будову.

Жив в основному в Кампанії, переважно у Неаполі, відвідував Рим.

Велику увагу поет приділяв медичні й математичній.

У 19 роках до н. е. виїхав до Греції, щоб зібрати матеріал і закінчити “Енеїду”, та захворів і 21 вересня 19 р. до н. е. помер. Поховали Вергілія в Неаполі. Для своєї гробниці він склав такий двовірш:

Зродила мене матуся, схопила Калабрія,

тепер держить Порфенот, я оспівував

пасовиська, села і героїв.

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *