Історія підприємництва розпочинається вже з середньовіччя:

  • Р. Кантільон: підприємець – людина, яка діє  умовах ризику.
  • К. Боро: підприємець – це особа, яка несе відповідальність за розпочату справу.
  • А. Маршалл: підприємець – це організатор.
  • Й. Шумпетер: підприємець – це новатор, який розробляє нові технології.
  • М. Вебер: підприємництво – носій раціональної поведінки в економіці.
  • П. Друкер: підприємець – це людина, яка використовує нову можливість з максимальною вигодою.

Підприємництво (згідно з Господарським кодексом України) – це самостійна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво – особлива форма економічної активності: орієнтується на досягнення комерційного успіху; інноваційний характер підприємницької діяльності; постійний характер господарювання; перспективність, спрямування на подальший розвиток; свободу та самостійність суб’єктів у прийнятті управлінських рішень та здійсненні бізнесу; наявність фактору ризику; майнова відповідальність підприємця за результати господарювання.

Стратегічна сфера бізнесу – це сфера діяльності, у якій підприємство працює у даний момент або буде здійснювати свою діяльність у майбутньому, враховуючи при цьому, що воно може функціонувати не тільки в одному, але й у декількох напрямках.

Місія організації – виражене словесно основне соціально значуще функціональне призначення організації у довгостроковому періоді.

За ступенем пріоритетності існують такі цілі підприємництва:

  • кінцева ціль – одержання прибутку;
  • проміжні цілі: найбільш повне задоволення споживчого попиту в товарах та послугах; обслуговування певної групи клієнтів; підвищення іміджу фірми; зміцнення позицій на ринку; економія часу; інші цілі.

Підприємництво як певний стиль і тип господарської поведінки має такі характерні риси:

  • мобільність, гнучкість, динамічність;
  • цілеспрямованість і настирливість у здійсненні бізнесу;
  • ініціативність, творче ставлення до справи і підприємливість;
  • пошук нетрадиційних рішень, нових дій у сфері бізнесу;
  • готовність до ризику та вміння ним керувати;
  • комунікативний характер діяльності;
  • оперативність рішень та дій;
  • орієнтація на потреби споживачів, їхню поведінку на ринку;
  • дотримання морально-етичних принципів та ділового етикету.

Існують дві моделі підприємництва:

  • класична – орієнтується на максимізацію віддачі від ресурсів, які має підприємство;
  • інноваційна – впроваджує прогресивні технологічні та новаторські рішення, інші можливості у сфері бізнесу.

Основні функції підприємницької діяльності:

  • ресурсна;
  • творча;
  • організаційна;
  • стимулююча;
  • управлінська;
  • захисна.

Рушійні сили розвитку підприємництва:

  • економічні закони ринку;
  • демократизація суспільства;
  • конкуренція;
  • протиріччя;
  • праця;
  • ділова творчість людини;
  • прагнення до відтворення матеріальних і духовних благ;
  • потреби;
  • інтереси;
  • стимули.

Принципи підприємництва:

  • вільний вибір підприємцем видів підприємницької діяльності;
  • самостійне формування підприємцем програми діяльності та вибір постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію і послуги;
  • вільний найом підприємцем працівників;
  • комерційний розрахунок та власний комерційний ризик;
  • вільне розпорядження прибутком;
  • самостійне здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності.

Суб’єктами підприємницької діяльності можуть бути:

  • юридичні особи всіх форм власності;
  • фізичні особи – громадяни України, інших країн, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності.