Стилістика української мови (доповідь)

Механізм мови та стилістика мови

Мова являє собою складне суспільне явище. Це своєрідна система систем (підсистем), що перебуває у постійному взаємозв`язку й розвитку. Мова існує для передачі суспільно значущого процесу мислительної діяльності.

Під час мовлення виявляється механізм мови. Мова і мовлення взаємозв`язані. Мовленнєві акти є узагальненими формати передачі інформації,  формами спілкування, вони реально існують у мовленнєвій діяльності людини.

Стилістика мови вивчає стилістичні засоби мови. Її називають ще описовою стилістикою. Предметом її дослідження є стилістично забарвлені мовні засоби, виражальні можливості і слів, і речень.

Стилі мовлення

1. Серед стилів мовлення виділяється своєю структурою та специфікою вживання розмовний стиль. Основна функція розмовного стилю – функція спілкування, обміну думками між двома або кількома мовцями. Розмовний стиль використовується в бесідах на неофіційні теми  в умовах непідготовленого, невимушеного спілкування. Він функіонує в такій сфері комунікації, для якої властиві:

• усна форма як основна форма реалізації;
• невимушеність спілкування;
• неофіційність стосунків між мовцями;
• непідготовленість мовлення;
• безпосередня участь мовців у спілкуванні.

2. Чільне місце в системі стилів мовлення займає науковий стиль. Він функціонує в різних формах вираження наукової думки – писемній та усній, застосовується в сучасній українській мові як величезний потік інформації (у вигляді реферативних журналів, повідомлень, каталогів, інструкцій, оглядів, проспектів).

Мова наукових праць відзначається досить високим ступенем стандартизації і, в свою чергу, визначає основні риси наукового стилю. Таке широке використання наукового стилю сприяє його дальшому розвиткові й удосконаленню.

3. Офіційно-діловий стиль сприймається як мова документів, оформляти які вчаться у школі.

У кожному конкретному випадку написання ділових паперів треба знати їх будову і ті мовні засоби, за допомогою яких вони оформляються.

4. Публіцистичний стиль – один з найбільш дійових, широковживаних з-поміж інших стилів. Основна функція публіцистичного стилю – діяння, вплив.

Слово публіцистичний (від латинського publicus – суспільний, народний) послужило для утворення слова публіцистика – особливого жанру літературних творів, в яких висвітлюються актуальні питання суспільного життя людей.

Цей стиль поєднує в собі точність висловлення, логічність доводів з відкиртим вираженням експресії та емоційного забарвлення окремих фраз. Мета публіцистичних творів полягає у з`ясуванні певних соціально-політичних питань, переконанні читачів та слухачів у правильності висунутих думок, а також в активності впливу цих думок на них.

5. Усне спілкування поділяється на публічне і приватне. Особливим різновидом усього спілкування є публіцистичний виступ.

Пристрасне, переконливе слово – дійовий засіб впливу на слухачів.

6. Художній стиль виходить за межі не тільки інших стилів, а й літературної мови, бо він включає всебе (з певною метою, звичайно) і позалітературні мовні засоби – діалектизми, жаргонізми тощо.

У текстах цього стилю широко використовуються синоніми, антоніми, омоніми, пароніми, слова в переносному значенні. Для мови художньої літератури та усної народної творчості властиве використання тропів – епітетів, метафор, порівнянь тощо.

У художньому стилі використовуються різні типи мовлення і зв`язки речень у тексті.