Завдання. Дайте визначення постструктуралізму і постмодернізму у філософії мови. Вкажіть їх спільні й відмінні ознаки. З’ясуйте положення структуралізму, що заперечувалися представниками постструктуралізму і постмодернізму. Охарактеризуйте значення поняття «текст» у постструктуралізмі й постмодернізмі. Проаналізуйте ставлення постмодернізму до знакової теорії мови.

Постструктуралізм – філософсько-методологічний підхід у соціогуманітарному пізнанні 70–80-х років XX ст., зорієнтований на семіотичне витлумачення реальності як «текстуалізованого світу», що спирався, подібно до структуралізму, на концепцію знака як єдності позначуваного і того, що позначає.

Постмодернізм – світоглядний (світоглядно-мистецький) напрям, створений у середині XX ст., що прийшов на зміну модернізму як продукт постіндустріальної епохи, часу розпаду цілісного погляду на світ, руйнування систем – світоглядно-філософських, економічних, політичних та ін.

Відокремити поняття постструктуралізму і постмодернізму досить складно, оскільки постструктуралізм певною мірою є результатом реалізації постмодерністських інтенцій стосовно тексту, мови, знакової діяльності людини; творцями обох світоглядних напрямів визнають одних і тих самих мислителів (Р. Барт, Ж. Дерріда, Ж. Дельоз, Ж. Бодріяр, Ц. Тодоров та ін.).

Спільне:

  • Спрямовані на доведення неможливості існування власне філософії як такої, неспроможності напрацювання нового філософського стилю мислення, який розглядався б як цілісна пояснювальна світоглядно-теоретична система.
  • Обидва напрями не претендують на створення універсальної філософської теорії.
  • Поділяють герменевтичний підхід до сприйняття тексту як інтерпретації, детермінації розуміння тексту завдяки культурному досвіду інтерпретатора тощо.

Відмінне: Постструктуралізм відкидає теоретико-методологічну спрямованість структуралізму на об’єктивне пізнання людини через формотворчі принципи символічної діяльності.

Положення структуралізму, що заперечувалися постструктуралізмом і пост модернізмом:

  • постструктуралісти не сприймали структуралістське розуміння об’єкта дослідження як готового продукту, непорушного, до якого можна застосувати таксономічний опис і моделювання;
  • підхід до розуміння тексту (у структуралістів текст – це «твір»);
  • системність та структурність явищ;
  • структруність тексту;
  • знак, що вказує на певний предмет або смисл;
  • логоцентризму і універсальності новоєвропейської метафізичної та наукової традиції.

Для постмодернізму текст є одним з найважливіших понять. Ж. Дерріда наголошував: «Оскільки мова – це основа буття, то світ – це безконечний текст. Все текстуалізується». Саме в тексті проявляються тенденції підкорення владі й протест проти неї.

Знак у постструктуралізмі й постмодернізмі є повною протилежністю самому собі: він не вказує на певний предмет або смисл, а, навпаки, свідчить про його відсутність. Знак і смисл перетворюються на фікцію, симулякр, який маскує відсутність актуального смислу, пропонує натомість свої численні конотації.