Лінгвістична ситуація в Київській Русі після прийняття християнства. Синкретизм середньовічного мислення | Kursak.com – здаємо разом!
Безкоштовно

Завдання. Охарактеризуйте лінгвістичну ситуацію в Київській Русі після прийняття християнства. У чому полягав вияв синкретизму середньовічного мислення? Яка роль мови у ньому? Поясніть, що означає софійна ідея «світ як книга» в концепціях давньоруських мислителів.

З прийняттям християнства на Русі-Україні виникла літературно-книжна традиція, мовою якої стала старослов’янська давньоруської редакції. вона функціонувала як сакральна мова і водночас мова культури. У свідомості давньоруських книжників статус цієї мови був дуже високим; саме вона стала засобом вираження вічної мудрості, «богонадихнутої» правди; цією мовою не можна було брехати.

Об’єктом релігійно-філософських (і лінгвофілософських) досліджень було не чітко окреслене коло професійних філософських праць, а весь комплекс пам’яток культури (зразки писемності, образотворчого мистецтва, пам’ятки архітектури тощо). Синтетичний, цілісний характер середньовічного світогляду виявляється у недиференційованості окремих її сфер, відсутності глибоко опрацьованих спеціальних професійних «підмов» для різних типів людської діяльності, оскільки єдина всеохопна знакова система слугувала засобом вираження думок, які стосувались найрізноманітніших сфер культури. Гегель називав філософські думки імпліцитно присутніми у певному творі, але ще не сформульованими мовою логічних понять, філософемами, які синкретично були поєднані з іншими виявами духовності. У цьому синкретизмі важливою константою було книжне знання, яке сприймалось як таке, що стоїть вище від побутового, щоденного, отриманого шляхом пізнавальної практики людини. Світ відкривався для людини середньовіччя як книга, велична Бібліотека, а речі цього світу витлумачувалися символічно, «читалися» як книга, з певним місцем у бібліотеці Універсуму.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Готові роботи: