Пояснювальна записка

до курсової роботи з дисципліни “Теорія електрозв’язку”

ЗМІСТ

АНОТАЦІЯ

ВСТУП….3

1 РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ…5

2 ТЕХНІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ВАРІАНТУ….6

2.1 Обгрунтування заданих видів модуляції….6

2.2 Обгрунтування заданих видів розділення каналів….8

2.3 Обгрунтування лінії зв’язку…9

2.4  Можливі області застосування даної системи….10

3 СИНТЕЗ СТРУКТУРИ СИСТЕМИ….12

3.1 Розробка математичної моделі підсистеми АМ-АІМ….12

3.2 Розрахунок параметрів первинного перетворення…13

3.3 Розрахунок параметрів вторинного перетворення….15

3.4 Розрахунок параметрів третинного перетворення….17

3.5 Синтез коду Хемінга….18

3.6 Критерій якості приймання інформації….23

3.7 Метод оптимального приймання інформації….24

4 АНАЛІЗ ОСНОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК СИСТЕМИ….27

4.1 Аналіз завадостійкості та частотної надмірності системи….27

4.2 Аналіз пропускної здатності системи…34

4.3 Опис структури системи….35

5 КОП’ЮТЕРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ….37

5.1 Обгрунтування ПК….37

5.2 Обгрунтування програмного середовища…37

5.3 Моделювання системи зв’язку…37

ВИСНОВКИ…45

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ…47

 

АНОТАЦІЯ

В курсовій роботі розглядаються питання, пов’язані з аналізом та синтезом системи електрозв’язку на базі АМ – АІМ – ІКМ. Наведено розділи, в яких показані основні параметри та характеристики 504-канальної системи передачі повідомлень на базі АМ – АІМ – ІКМ з частотним та часовим розділенням каналів, а також побудовано її структурну схему.

ВСТУП

Одне з досягнень людства в останні десятиліття – швидкий розвиток електроніки й обчислювальної техніки і створення на їхній основі складних математичних і інформаційних систем, що володіють зачатками математичної логіки. В останні сто років розвиток технологій беспровідного зв’язку призвів до появи радіомовлення, телебачення, мобільної телефонії і супутникового зв’язку.

В наш час телекомунікації займають дуже важливе місце в нашому житті. Без зв’язку не зможе працювати жодна галузь. Тепер можна відправити інформацію будь-якого типу майже в кожний куточок світу. Останнім часом найбільшу увагу до себе привертають супутниковий зв’язок, безпровідні мережі та стільникова технологія.

На сучасному етапі розвитку суспільства телефонний звязок продовжує відігравати досить велику роль у нашому суспільстві. Другий період розвитку телефонії, що почався в 70-i роки XX сторіччя, вніс у неї радикальні зміни. Основою телефонії стали такі нові технології:

· електронна технологія дозволила перевести всі апаратні засоби телефонії на електронну елементну i технологічну базу;

· цифрова технологія на основі представлення різних видів iнформацiї в єдиній цифровій формі інтегрувала обслуговування різних видів зв’язку, а також об’єднала системи передачі i комутації;

· комп’ютерна технологія, застосування якої виразилося не тільки у використанні комп’ютерів у ролі пристроїв керування АТС, але й у створенні комп’ютерних термiналiв, дозволила абоненту одержувати послуги різних видів зв’язку за допомогою єдиного термінала.

Комп’ютеризація телефонії, яка називається комп’ютерно-телефонною iнтеграцiєю (Computer Telephone Integration – CTI), дозволяє поєднувати рiзнi мережі, системами передачі, комутації, керування i термiнальнi пристрої. З’явилися системи та мережі з iнтеграцiєю послуг (ISDN – Integrated Services Digital Network). Успішно розвиваються такі додатки телефонії, як мобiльнi мережі зв’язку, а також мережі безпроводового абонентського доступу. Напрямок комп’ютерно-телефонної iнтеграцiї привів до створення єдиних програмно-апаратних платформ із зосередженням усіх функцій в одній системі – інтелектуальному сервері мережі. Відзначається ріст мультимедiйних додатків (передача вiдеоконференцiй i т.п.). Нарешті, розвивається технологія ІР-телефонiї, що забезпечує передачу мови по мережах пакетної комутації[1].

Таким чином, роль телекомунікаційних систем є важливою в якості систем особистого зв’язку, в якості систем забезпечення глобального обміну інформацією, адже телекомунікаціі забезпечують можливість передачі різних видів інформаціі і дозволяють бажаючим будь-якої країни прилучитись до досягень науки, культури і виробництва всього світу. Отже, можна зробити висновок, що розвиток систем телекомунікацій є надзвичайно важливим у плані створення глобальної інформаційної інфраструктури сучасного суспільства, в основі якої лежить інтеграція телекомунікаційних та мережних технологій[2].

Метою даної курсової роботи є здобуття практичних навичок з аналізу і синтезу (на основі заданих параметрів) системи електрозв’зку на базі АМ-АІМ-ІКМ.

Задачами курсової роботи є: розробка технічного завдання для курсової роботи, технічне обгрунтування оптимального варіанту, синтез структури схеми, аналіз основних характеристик схеми та комп’ютерне моделювання.

ДОДАТОК А

ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ

на дослідження системи електрозв’язку на базі АМ-АІМ-ІКМ

1. Галузь застосування – передавання телефонних сигналів.

2. Основа розробки – робочий навчальний план з дисципліни “Теорія електрозв’язку”.

3. Мета та експлуатаційне призначення:

а) мета – здобути практичні навички з аналізу та синтезу системи зв’язку на базі заданих видів модуляції;

б) призначення розробки – навчальна курсова робота з дисципліни “Теорія електрозв ‘язку”.

4. Система електрозв’язку. Джерела розробки – індивідуальне завдання на курсову роботу з дисципліни, навчальні посібники і підручники, періодичні видання.

5. Технічні вимоги.

5.1  Вид вхідного сигналу – первинний телефонний.

Параметри сигналу:

смуга частот – 0,3-3,4 кГц;

динамічний діапазон – 35-40 дБ;

кореляційна функція – 0,8;

пік-фактор – 5.

5.2 Модуляція первинного рівня – амплітудна модуляція.

5.3   Кількість каналів первинного рівня – 7.

5.4 Модуляція вторинного рівня – амлітудно-імпульсна модуляція.

5.5  Кількість каналів вторинного рівня – 8.

5.6 Модуляція третинного рівня – імпульсно-кодова модуляція.

5.7 Число каналів третинного рівня – 9.

5.8 Тип кодування – код Хемінга.

5.9 Кодовані рівні квантування: 150, 190, 250.

5.10 Критерій оптимальності приймання – Котельникова.

5.11 Тип оптимального приймання –  метод накопичення.

5.10 Тип лінії зв’язку – волоконно-оптичний кабель.

6  Графічна  та  текстова  документація розробленої  системи повинна відповідати всім діючим стандартам України.