Безкоштовно

Звіт про проходження виробничої практики в ННДІПБОП

views 80

Зміст

Звіт про проходження виробничої практики

в Національному науково-дослідному інституті промислової безпеки та охорони праці

Спеціальність «Екологія та охорона навколишнього середовища»

Пояснювальна записка

до звіту з переддипломної практики

Тема індивідуального завдання: Охорона праці та техніка промислової безпеки на шкіряному підприємстві

ВСТУП

Законодавство про охорону праці складається із Закону України “Про охорону праці”, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Їх дія поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Згідно до Закону України “Про охорону праці” охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Аналіз стану безпеки в Україні. При загальній площі України в 603,0 тис км2 (3% колишнього Союзу) на її території було зосереджено порядку 23% промислового потенціалу колишнього СРСР, що обумовило 10-15 кратне збільшення техногенного навантаження, в першу чергу за рахунок випереджаючого розвитку енерго-ресурсномістких галузей: гірничої, хімічної, аграрної, водно-меліоративної, металургійної та інш.

Оцінки фахівців свідчать, що в межах України:

  • Повністю використані ресурси поверхневих вод. За регульовано р. Дніпро та побудовано до 27 тис. різних водосховищ та ставків;
  • Розорено до 70% території;
  • Вплив гірничих робіт охопив до 6%, забудови – до 8-10% площі держави.

Про регіональні масштаби змін довкілля найбільш повно свідчать розвиток екзогенних (приповерхневих) геологічних процесів: зсувів (до 17,4 тис. об’єктів), карстових провалів (порядку 5,5 тис. форм), підтоплення в окремі періоди до 1,5-2,0 млн. га. (в тому числі станом на 1997 р. більш 1200 промислово-міських агломерацій).

Занепокоєння викликає зростання за останні 25-30 років цих процесів в 3-5 разів переважно за техногенних причин. Як наслідок – економічні збитки перевищують 1,0-1,5 млрд. грн… щорічно.

За умов інтенсивного функціонування промисловості України до 90-х років минулого століття, техногенне порушення та забруднення довкілля кожні 8-10 років зростало практично у 2 рази. Побудовано велику кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО). Таким чином, можна вважати, що за 50 повоєнних років рівень техногенного впливу на навколишнє середовище в межах України зріс в 50-60 разів. Результат – не тільки отримання деяких благ, але і розвиток сучасних та майбутніх криз.

Паспортизація ПНО в Україні із застосуванням сучасної методології визначення ризику, що створює об’єкт, дотепер не завершена. Перелік (за попередніми даними) потенційно небезпечних об’єктів та інших джерел з найбільшим ризиком виникнення надзвичайних ситуацій наведено в таблиці 1.

На сьогодні Україна у декілька разів перевищує розвинені європейські країни за насиченістю території промисловими об’єктами.  Майже третину з них становлять потенційно небезпечні підприємства, пов’язані з виробництвом, переробкою та зберіганням сильнодіючих отруйних, вибухонебезпечних і вогненебезпечних речовин. Цілі промислові регіони являють собою зони з надзвичайно високим ступенем ризику виникнення аварій та катастроф техногенного походження. Ризик постійно зростає, оскільки рівень зносу обладнання більшості промислових підприємств наближається до критичного. Внаслідок промислового спаду дія НС техногенного характеру зменшилась і саме час прийняття принципових змін щодо впровадження наукової методології  прогнозування та запобігання  виникненню надзвичайних ситуацій.

Високе техногенно-екологічне навантаження негативно відбилося на здоров’ї  і середній тривалості життя населення. Розрахунки показують, що рівень геохімічного забруднення міст та регіонів спричиняє відносне скорочення життя на 1,0-1,5 роки.

Характерною ознакою показників професійної захворюваності в Україні за останні 20 років є їх хвилеподібний характер. Перша хвиля спостерігалась від 1990 до 1998 року з максимумом у 1994 році, друга почала формуватись з 2000 року і триває досі (рис. 1).

Рисунок 1. Абсолютна кількість хворих та рівень професійної захворюваності в Україні протягом 1980 – 2005 років

Основними галузями народного господарства, що формують професійну захворюваність населення України, лишаються вугільна, металургійна та машинобудівна промисловості, при чому дуже зростає захворюваність серед працівників вугільної промисловості.

За статистичними даними, сформувались регіони зі стійким високим рівнем професійної захворюваності населення в Донецькій, Дніпропетровській та Луганській областях; продовжують формуватися високі рівні захворюваності в Сумській, Львівській та Харківській областях.

У 1994-1995 рр. в Україні були розроблені перші Національна, галузеві, регіональні та виробничі програми поліпшення стану умов і безпеки праці. У ході реалізації цих програм закладено основи для впровадження економічних методів управління охороною праці в державі; організовано мережу спеціалізованих центрів для експертизи технічного стану виробничих об’єктів та підвищення безпеки їх експлуатації; започатковано розробку і впровадження єдиної автоматизованої інформаційної системи; створено Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці, де проходила виробнича практика.

Для проведення дипломного проектування було обрано шкіряне підприємство ТОВ «СлаВа», що знаходиться у м. Василькові. Об’єктом проведення переддипломної практики обрано Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці.

Метою проходження переддипломної практики являлось поглиблення і закріплення знань, умінь та навичок, отриманих в процесі навчання, а також збір та аналіз необхідної інформації в галузі охорони праці та техніки безпеки на шкіряному підприємстві.

Задачі виробничої практики:

  • ознайомитись з об’єктом, його науковим напрямком діяльності та спеціалізацією;
  • вивчити матеріально-технічну базу ННДІПБОП, а також проаналізувати фінансові ресурси у 2008р.;
  • оцінити роль Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці в законодавчій базі України;
  • прийняти безпосередню участь в науковій діяльності інституту та зробити висновки по закінченню проходження практики.

1 ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ ПРО ННДІПБОП

1.1 Реквізити та загальні відомості

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці створено Державним комітетом України з нагляду за охороною праці (зараз – Держгірпромнагляд України), відповідно до Закону України “Про охорону праці” за рішенням Уряду України у 1994 році.

Директором інститут є кандидат технічних наук Шульга Юрій Іванович.

Поштова адреса: 04060, м. Київ, вул. Вавилових, 13. Контактний телефон (044) 440-99-55, факс (044) 440-99-13. E-mail: nndiop@i.kiev.ua.

Національний науково-дослідний інститут промислової безпеки та охорони праці (далі – ННДІПБОП) у 2008 році складався з 3-х науково-дослідних відділів, 7 науково-дослідних лабораторій та 3-х допоміжних підрозділів. Структура ННДІПБОП забражена на додатку А.

Основними видами, за якими проводилась діяльність інституту є: проведення наукової, науково-технічної та науково-організаційної діяльності з питань безпеки праці і виробничого середовища, управління і нагляду за охороною праці та промисловою безпекою.

1.2 Науковий напрямок. Спеціалізація

Основним науковим напрямком діяльності ННДІПБОП є дослідження з проблем поліпшення стану безпеки праці та виробничого середовища.

У 2008 році дослідження проводились за такою пріоритетною науковою тематикою:

– законодавство про охорону праці;

– управління і нагляд за охороною праці та промисловою безпекою;

– безпека праці і виробничого середовища;

– економічні методи управління промисловою безпекою та охороною праці;

– науково-технічна політика в сфері промислової безпеки та охорони праці.

Спеціалізація ННДІПБОП полягала в:

– проведенні наукової і науково – технічної діяльності, спрямованої, головним чином, на досягнення наукових і науково-прикладних результатів;

– наданні науково – технічних послуг з методичного, організаційного забезпечення та координації робіт за профілем діяльності інституту.

1.3 Обсяги виконаних робіт

Обсяг виконаних у 2008 р. (зданих і прийнятих замовниками) науково-технічних робіт становить 6323,0 тис грн., у т.ч. за рахунок загального фонду обсяг виконаних НДР складає 2966,7 тис. грн.,  спеціального фонду – 3356,3 тис. грн..

Крім того, надано науково-технічних послуг на загальну суму 99,4 тис грн. за рахунок спеціального фонду.

1.4 Чисельність працівників

Штатна чисельність працівників (штатних одиниць) ННДІПБОП на 01.01.2008 р. була встановлена в кількості 123 одиниці. Станом на 31.12.2008 р. фактично зайнято 106 штатних  посад.

Інформація про склад працюючих станом нна 31.12.2008 р. наведена у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

№ п/п  

Підрозділи

Кількість працівників
Всього* Наукові працівники Доктори наук Кандидати наук
1 Апарат управління 4 4 1 3
2 Науково-дослідні підрозділи 75 75 2 16
3 Підрозділи обслуговування 27

*/В зазначеному складі працівників – 8 сумісників, з них докторів – 2, кандидатів наук – 4.

1.5 Матеріально-технічна база

Загальна площа будинку, що належить ННДІПБОП складає 1797,7 кв. м. Робочих площ ННДІПБОП не орендує.

Вартість комп’ютерної техніки в ННДІПБОП всього 517,95 тис. грн.; в наукових підрозділах – 389,6 тис. грн.; на 1 працівника – 4,9 тис. грн.

Вартість наукового і лабораторного обладнання – 292,3 тис. грн.; на 1 науково працівника – штатну одиницю станом на 31.12.2008 р. припадає 3,08 тис. грн.

1.6 Фінансові ресурси

Кошторисом на 2008 рік, затвердженим Держгірпромнаглядом, передбачено надходження коштів із загального фонду Державного бюджету в сумі 2982,1 тис. грн., за кодом програмної класифікації видатків та кредитування Державного бюджету „Прикладні розробки у сфері охорони праці” (код 5491030). Профінансовано за рік 2966,7 тис. грн. (99,5%).

За власними надходженнями спеціального фонду Державного бюджету в 2008 році надійшло коштів 3579,6 тис. грн.

2 РОЛЬ ІНСТИТУТУ В ЗАКОНОДАВЧІЙ БАЗІ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ НОРМОТВОРЧОСТІ

Діяльність ННДІПБОП спрямована на наукове забезпечення промислової безпеки та охорони праці, збереження життя, здоров’я та працездатності людини у процесі трудової діяльності. Це головна організація з нормотворчості з питань охорони праці та розробки нових видів засобів індивідуального захисту працюючих, а також організація-експерт з вибухової справи.

2.1 Новизна та перспективність досліджень і розробок

Дослідницька діяльність ННДІПБОП у 2008 році була спрямована на наукову підтримку органів державного нагляду і контролю за станом промислової безпеки та охорони праці, сприяння удосконаленню їх діяльності відповідно до сучасного реформування адміністративної системи, на створення умов для підвищення безпечності виробничого травматизму і аварійності.

Оцінку новизни і перспективності досліджень стосовно НДР бюджетного фінансування в 2008 році наведено нижче.

2.2 НДР №1/06 „Комплексний аналіз науково-технічного і нормативно-правового забезпечення сфери охорони праці та промислової безпеки та визначення шляхів їх удосконалення”

Новизна досліджень полягає у наступному:

– проаналізовано зміст і переглянуто чинний Покажчик нормативно-правових актів з охорони праці;

– розроблено Методичні рекомендації про порядок складення, узгодження і затвердження планової, договірної та звітної документації про опрацювання НПАОП;

– розроблено нову редакцію НПАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розроблення інструкцій з питань охорони праці”;

– розроблено нову редакцію НПАОП 0.00-3.11-98 „Орієнтовні нормативи трудомісткості та вартості робіт щодо опрацювання державних нормативних актів про охорону праці”;

– проведено експертизу проектів технічних завдань і нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки;

– розроблено проект Зведеного плану перегляду, розроблення та прийняття нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки за 2008 рік;

– розроблено рекомендації щодо порядку розроблення державних, регіональних та галузевих програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

– виконано науково-методологічне супроводження Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008-2012 роки та доопрацьовано проект Закону України про затвердження цієї програми, пояснювальну записку до проекту Закону України з фінансово-економічним і техніко-економічним обґрунтуванням завдань і заходів з виконання програми, проекту Загальнодержавної програми з додатками (паспорт програми, завдання і заходи з виконання програми, очікувані результати виконання програми), протокол узгодження позицій щодо проекту зазначеного Закону України;

– виконано дослідження інформаційних джерел для формування бази даних організацій-розробників науково-технічної продукції, винаходів, науково-дослідних робіт, літературних джерел, дисертацій і нормативно-правових актів у сфері промислової безпеки та охорони праці.

Перспективність досліджень полягає у подальшому вдосконаленні науково-технічної і нормативно-правової бази охорони праці та промислової безпеки, визначенні можливих варіантів, шляхів і способів розв’язання проблем у цій сфері.

2.3 Вплив наукових досліджень на законотворчий процес

За завданнями Держгірпромнагляду в 2008 році з метою вдосконалення і актуалізації нормативно-правової бази в сфері охорони праці та промислової безпеки розроблено проекти нормативних документів, перелік яких наведено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

№ п/п Назва документа (проекту) Результати роботи
1 Проект Закону України „Про затвердження Загальнодержавної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008-2012 роки” (в складі регламентуємих документів) Доопрацьований проект передано до Держгірпромнагляду, який направив в установленому порядку зазначений документ на розгляд до Кабінету Міністрів України
2 Проект Методики ведення річного звіту про наглядову діяльність територіальних управлінь Держгірпромнагляду за уніфікованою структурою Проект передано до Держгірпромнагляду в установленому порядку
3 Методичні рекомендації про порядок складення, узгодження і затвердження планової, договірної та звітної документації про опрацювання НПАОП Передано до Держгірпромнагляду в установленому порядку
4 Нова редакція НПАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розроблення інструкцій з питань охорони праці” Передано до Держгірпромнагляду в установленому порядку
5 Нова редакція НПАОП 0.00-3.11-94 „Орієнтовні нормативи трудомісткості та вартості робіт щодо опрацювання державних нормативних актів про охорону праці” Передано до Держгірпромнагляду в установленому порядку
6 Початковий варіант першої редакції проекту НПАОП „Правила безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення” Передано до фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Держгірпромнагляду в установленому порядку
7 Класифікатор професій за рівнями прийнятого ризику Передано до Держгірпромнагляду в установленому порядку

Перелік науково-дослідних робіт, що виконувались ННДІПБОП у 2008 році наведений у Додатку Б. Згідно з Планом державної стандартизації, ННДІПБОП опрацьовано в 2008 році 51 проект національних стандартів України, гармонізованих з міжнародними та європейськими стандартами щодо засобів захисту працівників, вимірювання шуму обладнання, методів оцінювання впливу вібрації й удару на людину та споруди, методів випробування вибухових речовин, детонаторів, реле та детонувальних шнурів. Із розроблених інститутом національних стандартів 43 затверджено в 2008 році наказами Держспоживстандарту України (Додаток В).

2.4 Діяльність ННДІПБОП у якості головної організації з нормотворчості

Функції ННДІПБОП, виконувані в якості головної організації з питань нормотворчої діяльності в сфері охорони праці, полягають в наступному:

– опрацюванні проектів нормативно-правових актів з питань охорони праці та промислової безпеки;

– координації роботи і методичній допомозі організаціям-розробникам НПАОП;

– підвищенні кваліфікації працівників з питань нормотворчості.

У частині опрацювання нормативно-правових актів з питань охорони праці розроблено:

– Методичні рекомендації щодо порядку складання, узгодження та затвердження планової, договірної та звітної документації про опрацювання НПАОП;

– нову редакцію НПАОП 0.00-4.15-98 „Положення про розроблення інструкцій з питань охорони праці”;

– нову редакцію НПАОП 0.00-3.11-94 „Орієнтовні нормативи трудомісткості та вартості робіт щодо опрацювання державних нормативних актів про охорону праці”.

У частині координації і методичної діяльності проведено консультаційну роботу з робітниками 41 проекту НПАОП і 29 технічних завдань на опрацювання НПАОП, 61 стандарту, прочитано 36 лекцій щодо підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці та промислової безпеки.

2.5 Досягнення минулих років

ННДІПБОП має контакти та здійснює співробітництво як з державами, громадськими установами і організаціями, так і з міжнародними організаціями.

Творчі та ділові зв’язки ННДІПБОП підтримує з Сілезьким технічним університетом, Центральним інститутом охорони праці та Гірничо- металургійною академією (Польща), Виконавчим органом з питань здоров’я та безпеки Великої Британії, Сіанським інститутом сучасної хімії (Китай), інститутом DTV (Німеччина), з експертами Європейської Комісії, що працюють за програмою TACIS та ін.. Працівники інституту приймають активну участь в міжнародних форумах, які проводились останнього часу в Болгарії, Нідерландах, Польщі, Німеччині, Україні, Росії тощо.

Основні результати науково-технічної діяльності інституту минулих років наступні:

*Розроблені:

– Проект Національної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 1996-2000 роки;

– Проект Державної програми розвитку виробництва засобів індивідуального захисту працюючих та відповідної наукової бази на 1997-2000 роки;

– Проект Програми розвитку вибухової справи в Україні до 2005 р.;

– Проект Програми розвитку науково-технічної та нормативно-правової бази охорони праці в Україні на 1998-2010 рр.;

– Концепція створення державного розподіленого банку даних в сфері охорони раці;

– Типове положення про кабінет охорони праці;

– Положення про розробку інструкцій з охорони праці;

– Типове положення про систему управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях;

– Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів;

– Правила охорони праці при експлуатації ЕОМ;

– Типове положення про навчання з питань охорони праці;

– Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взяттям та іншими засобами індивідуального захисту;

– Єдині правила безпеки при підривних роботах;

– Вимоги безпеки при проведенні підривних робіт під час пропускання весняної повені тощо;

*Розроблені:

– законопроект про зміни і доповнення до Закону України „Про охорону праці”;

– проект Закону України „Про державний нагляд і контроль за дотриманням законів та інших нормативно-правових актів про працю та охорону праці”;

– проект Закону України „Про безпечність промислової продукції”;

– проект Закону України „Про соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань”, який був прийнятий Верховною Радою та затверджений Президентом України;

*Сформовані і постійно поповнюються:

– база даних про нещасні випадки на виробництвах України, яка дозволяє проводить оперативне, системне, поглиблене дослідження стану виробничого травматизму, професійних захворювань і аварій по областях, міністерствах, відомствах, тер управліннях, видах нагляду, інспекціях;

– база даних причин травматизму та профзахворювань, травмо небезпечного устаткування, обладнання, технологічних процесів, яка дозволяє проводить аналіз взаємозв’язку виробничого травматизму, профзахворювань, аварій з умовами праці, рівнем забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту в розрізі областей Україні та провідних міністерств і відомств, оцінювати професійні ризики загального і смертельного травматизму на підприємствах галузей;

– база даних про стан охорони праці та умов праці;

– тематичні бази даних з питань охорони праці (розробники науково-технічної продукції, винаходи, науково-дослідні роботи. Друковані праці, дисертаційні роботи, нормативно-правові акти, засоби захисту працюючих;

*Створені і атестовані в системі УкпСЕРПО Випробувальний центр і Орган сертифікації засобів захисту працюючих;

* За участі ННДІПБОП МП „Фільтр” (м. Горлівка) освоїло випуск нетканого фільтруючого матеріалу для проти аерозольних респіраторів, які застосовуються у вугільній, хімічній, будівельній, металургійній промисловостях;

* Організовані та проведені декілька виставок засобів індивідуального захисту працюючих ( в Києві, Криму, Ромнах тощо).

Працівники ННДІПБОП активно приймали участь в організації та проведенні семінарів-нарад, науково-технічних конференцій, в т. ч. І та ІІ Всеукраїнської конференції з охорони праці.

Результати досліджень працівників інституту опубліковані в збірнику наукових праці ННДІПБОП „Проблеми охорони праці”, підручнику „Охорони праці”, монографії „Методика визначення соціально-економічної ефективності заходів щодо поліпшення умов і охорони праці”, методичних посібниках для системи навчання з охорони праці. Інститутом щоквартально видається „Інформаційний бюлетень з охорони праці”, надаються матеріали і в інші видання ЗМІ (журнал „Охорона праці”, „Робітнича газета” тощо).

ННДІПБОП планує і в подальшому посилити свій науково-технічний потенціал, здійснювати впровадження одержаних результатів наукових досліджень, регулярно поповнювати і активізувати бази даних з різних напрямків діяльності в сфері охорони праці, удосконалювати навчальний процес спеціалістів з охорони праці.

3 ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ НА ШКІРЯНОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

3.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів виробничого процесу

Шкіряне виробництво пов’язане з небезпекою, яку можуть викликати рухомі частини машин і механізмів, відлітаючі частинки матеріалу, електричний струм, високий тиск в апаратах, агресивні рідини, виробничий пил, гази і пари токсичних і вибухонебезпечних речовин, шум і вібрація, теплові та радіоактивні випромінювання і ін.

Важливе значення також мають метеорологічні параметри приміщень, забезпеченість засобів пожежної безпеки та виконання персоналом правил з техніки промислової безпеки.

3.2 Організація роботи в лабораторії шкіряного підприємства

Під час роботи в лабораторії працівник повинен проявляти підвищену увагу при роботі з хімічними речовинами та приладами, обов’язково  бути одягненим в спецодяг (халат, гумові рукавиці). В роботах, де є ризик розбризкування їдких та токсичних речовин (перемішування кислот, лугів, подрібнення чи розтирання в ступці, оплавлення та інше) слід використовувати захисні окуляри, їх також слід обов’язково одягати при роботі з вакуум-приладами, запаяними трубками, при всіх роботах з металевим натрієм та визначені температури плавлення в приладі з H2SO4.

При неправильній експлуатації приладів з наступним підігрівом чи виділенням газів, можливі вибухи, тому потрібно слідкувати, щоб прилад не був глухо замкнутий. До приладів при нагріванні чи перемішуванні речовин не слід низько нахилятись.

При роботі з легкозаймистими та токсичними речовинами слід проводити її на відстані від відкритого вогню та нагрітих поверхонь, не допускати попадання речовин на тіло, очі, їжу, воду. На робочому місці забороняється приймати їжу, пити воду, палити. Після роботи потрібно ретельно вимити руки.

Дотримання запобіжних заходів забезпечить попередження нещасних випадків. Тому необхідно знати властивості хімічних речовин, з якими проводиться робота, утворених продуктів, безпечно поводитись при роботі зі скляними приладами, реактивами, використовувати засоби індивідуального захисту, вміти надавати першу допомогу при необхідності.

3.3 Мікроклімат

Метеорологічні параметри – температура, вологість, барометричний тиск і швидкість руху повітря, визначають теплообмін організму людини і здійснюють суттєвий вплив на функціональний стан різноманітних систем організму, самопочуття, працездатність і здоров’я. Терморегуляція організму людини – сукупність фізіологічних і хімічних процесів в організмі людини, які направлені на підтримку температури тіла (36 – 37˚С). Порушення теплообміну (охолодження чи перегрівання) поглиблює дію на людину шкідливих речовин, вібрації та інших виробничих факторів.

Параметри повітря робочої зони приміщень нормуються ГОСТ 12.1.005-88 ССБГ “Воздух рабочей зоны”. В холодну і перехідну пору року при виконанні легких робіт температура повинна бути 20-24˚С, вологість повітря не більше 75 %, швидкість < 0,2 м/с .

3.4 Шум

Шум – це сукупність звуків різної частоти та інтенсивності, які виникають в результаті коливального руху часток в пружних середовищах (твердих, рідких, газоподібних). Розрізняють ударний, механічний, аерогідродинамічний шум.

Основні фізичні характеристики звуку – частота/ (Гц), звуковий тиск P(Па), інтенсивність чи сила звуку I(Вт/м2 ), звукова потужність w(Вт). Органи слуху людини сприймають звукові коливання в інтервалі частот від 16 до 20000Гц.

Шум іноді є причиною нещасного випадку, так як він може перешкодити робітникові почути сигнал попередження. Шумові характеристики на робочих місцях вимірюють по ГОСТ 20445. В лабораторії гул йде від електрообладнання. Згідно СН 3223-85, допустимі рівні шуму в приміщеннях лабораторій на робочих місцях становить 80 дБ.

3.5 Вібрація

Вібрація – складні коливання, що супроводжуються періодичним зміщенням центру ваги тіла від положення рвіноваги, а також періодичною зміною форми тіла, яку воно мало в статичному стані.

Робота електродвигунів, вентиляторів, пресів викликає вібрації, які можуть бути причиною професійних захворювань. По характеру дії на організм людини вібрацію поділяють на загальну, що передається на все тіло, та місцеву, що передається на руки працюючого.

Небезпека загальної вібрації проявляється в тому, що більшість внутрішніх органів людини має власну частоту коливань в діапазоні 6-10 Гц. Місцева вібрація погіршує кровозабезпечення рук, пальців, судин серця. Найбільш шкідливо для людини спільна взаємодія вібрації, шуму та низької температури. Вібрація може діяти на людину непрямим шляхом: через підлогу та інші частини приміщення. Для поглинання вібрацій низьких та середніх частот найбільш ефективні тверді жорсткі пластмаси з модулем пружності порядку 10 Па, а для вібрацій частотою більше 1000 Гц – м’які матеріали з модулем пружності 10 Па.

3.6  Освітлення виробничих та лабораторних приміщень

Раціональне освітлення приміщень та робочих місць – один із найважливіших елементів сприятливих для умов праці. При правильному освітленні підвищу­ється продуктивність праці, покращуються умови безпеки, знижується стомлю­ваність. При недостатньому освітленні працівник погано бачить оточуючі предмети і не чітко орієнтується у виробничій обстановці; успішне виконання робочих операцій вимагає від нього допоміжних зусиль і великого зорового  напруження, ненормоване і недосконале освітлення веде до зростання травматизму. Найбільша чутливість сприймає випромінювання з довжиною хвилі 556 нм.

Вдень у лабораторії користуються природним світлом, яке забезпечує хорошу освітленість. Норми природного освітлення промислових будівель зводяться до нормованого коефіцієнта природного освітлення і показані в “Будівельних нормах і правилах” СНіП П-4-79, мінімальне освітлення Ен повинно становити 200 лк. У вечірній час користуються  штучним освітленням, яке доповнює природне і заміняє його в темну годину доби, полегшує працю і знижує втому.

3.7 Запиленість і загазованість повітря

Виробничий пил – це тонкодисперсні частки, які утворюються при різ­них виробничих процесах, транспортуванні, перемішуванні, пакованні подріб­нених матеріалів.

В залежності від походження розрізняють органічний і неорганічний пил. Але така класифікація пилу недостатня для її оцінки з точки зору гігієни. З ці­єю метою користуються класифікацією за дисперсністю і способом утворення пилу і відповідно розрізняють аерозолі дезінтеграції та аерозолі конденсації.

При оцінці токсичної дії пилу необхідно враховувати такі фактори, як ди­сперсність, форма часток, розчинність, хімічний склад. Найбільше небезпеку представляє пил з частинками розміром до 5 мкм, частинки цього розміру затримуються в легенях і частково чи повністю розчиняються в лімфі. Частинки більшого розміру затримуються в верхніх дихальних шляхах і виводяться назовні під час видиху чи відкашлюванні.

Пил погіршує умови праці в цехах, так як забруднення пилом повітря сприяє передачі різного виду інфекцій. Так, при концентрації пилу в повітрі цеху 40-60 мг/м³ його бактеріальна забрудненість в 10 разів перевищує забрудненість зовнішнього повітря. Для того, щоб очистити загазоване та запилене повітря використовують природну вентиляцію, тобто відкривання вікон. Тому, що параметри не повинні перевищувати гранично допустиму концентрацію (ГДК) шкідливих зечовин у повітрі робочої зони (табл. 2.1) – це така концентрація, яка при щоденній роботі (не більше 40 год. на тиждень) не призведе до захворювань або відхилень у стані здоров’я.

Таблиця 2.1 Гранично допустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин в повітрі робочої зони

 

Речовини

 

 

ГДК мг/м3 Клас

небезпеки

Макси-мальна разова Середньо-добова
1 2 3 4
Кислота азотна по молекулі HNO3 0,4 0,15 2
Кислота сірчана по молекулі HSO4 0,3 0,15 2
Кислота оцтова 0,2 0,06 3
Хром шестивалентний (в перерахунку на оксид хрому /3/ ) 0,0015 0,0015 1
Етаноламін 0,005 1

3.8 Вентиляція

Вентиляція – це регулювання обміну повітря в приміщеннях та цехах підприємств з метою створення умов, сприятливих для здоров’я людини та проведення виробничих процесів, для збереження обладнання, матеріалів тощо. Сукупність технічного обладнання, яким транспортують, подають, обробляють та видаляють повітря, називається системою вентиляції.

Проектування системи вентиляції у виробничих приміщеннях легкої промисловості ґрунтується на даних про характер і кількість шкідливих викидів, що супроводжуються виробничими процесами. Основне завдання вентиляції – вилучити із приміщення забруднене, вологе або нагріте повітря та подати чисте, свіже повітря.

В залежності від способу переміщення повітря, вентиляція може бути двох видів:

– природна, коли повітрообмін в приміщенні проходить під впливом природних причин, під дією теплового напору та повітряного тиску без застосування електроструму та механічних передач;

– механічна, коли повітря переміщується за допомогою вентиляторів, що приводяться в дію електродвигунами або іншими машинами-двигунами.

В залежності від способу подачі або відведення повітря вентиляція може бути трьох видів: приточна – для подачі в приміщення свіжого чистого повітря, витяжна – для виведення із приміщення забрудненого повітря, приточно-витяжна.

В залежності від способу очищення забруднення вентиляція може бути загальнообмінна – в тих приміщеннях, де забруднення повітря відбувається не тільки вуглекислим газом і теплом виділеним людьми; місцева – застосовується в приміщеннях, які мають окремі джерела забруднення повітря, розташовані в різних місцях і де необхідно вивести повітря від місця утворення або виходу забруднюючих виділень.

В шкіряній промисловості найбільш поширена витяжна місцева витяжна вентиляція. За способом організації вентиляція може бути загальнообмінною, місцевою і комбінованою. Місцева вентиляція призначена для уловлювання шкідливих забруднювачів у місці їх виділення і запобігання їх перемішування з повітрям приміщення. Гігієнічне значення місцевої вентиляції полягає в тому, що вона повністю виключає або скорчує проникнення шкідливих виділень в зону дихання працюючого.

3.9 Електробезпека

Дія електричного струму на людину носить різносторонній характер. Проходячи через організм людини, електрострум викликає термічну, електролі­тичну, а також біологічну дію.

Термічна дія струму проявляється в опіках окремих ділянок тіла, нагрі­ванні кровоносних судин, нервів, крові. Електролітична дія струму проявляється в розкладанні крові та інших ор­ганічних рідин організму і викликає значне порушення їх фізико-хімічного складу. Біологічна дія струму проявляєьбся в подразненні і збудженні живих тка­нин організму, що супроводжується мимовільними скороченнями м’язів, в тому числі легенів і серця. В результаті можуть виникнути різноманітні порушення і навіть повне припинення діяльності органів кровообігу і дихання.

Це різноманіття дій електричного струму може призвести до двох видів уражень: електричним травмам і електричним ударам.

Електротравми являють собою чітко виражені місцеві ураження тканин організму. Розрізняють наступні електричні травми: електричні опіки, електри­чні знаки, металізація шкіри, механічні ушкодження. В більшості випадків електротравми виліковуються, але іноді при важких опіках, травми можуть при­звести до загибелі людини. Електричний удар – збудження живих тканин орга­нізму проходячим через нього електричним струмом, що супроводжується ми­мовільним скороченням м’язів.

Струм більше 5 А фібриляцію серця не викликає. При таких струмах відбувається миттєве припинення серця. При тривалій дії допустимий безпечний струм прийнятий в 1 мА; при тривалості дії до 30 с – 6 мА.

Для забезпечення електробезпеки застосовують окремо, чи в суміщенні один з одним наступні технічні способи і засоби: захисне заземлення, занулення, захисне відключення, вирівнювання потенціалів, мала напруга, ізоляція струмовивідних частин; блокування, попереджувальна сигналізація, знаки безпеки; попереджувальні плакати; електрозахисні засоби.

3.10 Засоби пожежної безпеки

Горіння – це інтенсивні хімічні окислювальні реакції, які супроводжуються виділенням теплоти та випромінювання.

В умовах реальної пожежі окисником в процесі горіння зазвичай виступає кисень повітря. Зовнішнім виявленням горіння є полум’я, яке характеризується випромінюванням і виділенням теплоти.

В лабораторії використовуються горючі, вибухонебезпечні, важко горючі та легкозаймисті речовини та матеріали, а також речовини, які можуть займатися при взаємодії одна з одною, водою та повітрям. Все це ускладнює протипожежну обстановку на підприємстві, тому його можна віднести до категорії В.

До первинних засобів пожежогасіння відносять внутрішні пожежні крани, різноманітні вогнегасники, пісок. Застосовуються первинні засоби пожежогасіння для невеликих вогнищ.

Вогнегасники по виду використовуваних засобів гасіння поділяють на 3 групи: пінні, газові, порошкові.

Порошкові вогнегасники використовують для гасіння легкозаймистих та горючих рідин, електропристроїв, що знаходяться під напругою. Порошкові вогнегасники випускаються переносними (ОП-1, ОПС-6, ОПС-10), рухомі (ОППС-100, СН-120 та “Момент”). Тривалість їх дії близько 30 сек.

ВИСНОВКИ

ННДІПБОП, як головна організація з нормотворчості з питань охорони праці, головна організація з питань розробки нових видів засобів індивідуального захисту працюючих, організація-експерт з вибухової справи, здійснював науково-організаційну роботу відносно інших організацій, установ, підприємств.

Роль інституту в законодавчій базі України дуже важлива, оскільки саме тут розробляються проекти нормативно-методичних документів, що сприяють підвищенню ефективності наглядової діяльності у сфері промислової безпеки та охорони праці, а також опрацьовуються інформаційно-аналітичні матеріали стосовно висвітлення стану промислової безпеки, стану умов і безпеки праці в галузях економічної діяльності в Україні.

Основними (базовими) з цих питань є:

– стан виробничого травматизму, умови й безпека праці;

– вплив наглядової діяльності на стан виробничого травматизму та умови безпеки праці в галузях економічної діяльності;

– якість матеріалів спеціального розслідування нещасних випадків на виробництві.

Таким чином для розширення сфери діяльності ННДІПБОП потрібно:

– всебічно розвивати наукову підтримку пріоритетних напрямків роботи Держгірпромнагляду;

– постійно впроваджувати результати досліджень і розробок у практичну діяльність Держгірпромнагляду та інших користувачів створеної науково-технічної продукції;

– продовжити роботи за актуальними напрямками: управління і нагляд за промисловою безпекою та охороною праці; законодавство про охорону праці та промислову безпеку; застосування сучасних інформаційних технологій в сфері охорони праці; поліпшення безпеки виробництва з застосуванням ризикоорієнтованих підходів;

– продовжити роботу щодо подальшого розвитку Єдиної системи науково-технічної підтримки державного нагляду за промисловою безпекою та охороною праці;

– здійснити заходи щодо структурних змін в інституті з метою розвитку наукової направленості діяльності лабораторій на проблеми аудиту промислової безпеки та охорони праці, методів неруйнівного контролю для експертних робіт, сертифікації продукції;

– продовжувати роботу, спрямовану на оснащення лабораторій необхідними приладами та обладнанням, методиками досліджень; оновити комп’ютерну техніку; формувати та актуалізувати інформаційні бази даних з питань охорони праці та промислової безпеки;

– створювати ефективну систему управління науково-технічним розвитком галузі охорони праці;

– широко застосувати інноваційні проекти, в першу чергу короткотермінові і швидкоокупні;

–  створювати замкнуті цикли виробництва продукції для потреб охорони праці з використанням передових технологій;

– використовувати світовий науково-практичний досвід з питань охорони праці.

В результаті проходження переддипломної практики у ННДІПБОП, досягла головних поставлених переді мною цілей та завдань.

Було проведено аналіз шкідливих і небезпечних факторів виробничого процесу шкіряного підприємства, що проектуватиметься у дипломній роботі. До таких факторів відносяться: рухомі частини машин і механізмів, відлітаючі частинки матеріалу, електричний струм, високий тиск в апаратах, агресивні рідини, виробничий пил, гази і пари токсичних і вибухонебезпечних речовин, шум і вібрація, освітлення приміщень, вентиляція і ін. Відповідно до цього, встановлено основні вимоги та правила промислової безпеки при роботі в хімічних лабораторіях та робочих приміщеннях.

Список використаної літератури

1.     Безпека життєдіяльності (забезпечення соціальної, техногенної та природної безпеки): Навч. Посібник / В.В. Бєгун, І.М. Науменко – К., 2004 – 328 с. – Укр.. мовою.

2.     Закон України «Про охорону праці»

3.     Кундієв Ю.І., Нагорна А.М. Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз.- К.: Авіцена, 2006. – 316с.

4.     Матеріали, що представлені Національним науково-дослідним інститутом промислової безпеки та охорони праці

5.     Офіційний сайт ННДІПБОП

Додатки

Додаток А. Структура Національного науково-дослідного інституту промислової безпеки та охорони праці в 2008 році

Додаток Б. ПЕРЕЛІК науково-дослідних робіт, що виконувались ННДІПБОП у 2008 році

1. Роботи, що виконувались за рахунок коштів загального фонду бюджету

Таблиця Б1

№ п/п Шифр теми  

Назва теми

Строк виконання
1 1/06 Комплексний аналіз науково-технічного і нормативно-правового забезпечення сфери охорони праці та промислової безпеки та визначення шляхів їх удосконалення 2006-2010
2 2/06 Дослідження і оцінка впливу наглядової діяльності на безпеку праці та рівень виробничого травматизму 2006-2010
3 3/08 Дослідження шляхів підвищення безпеки в процесах поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення на відкритих гірничих розробках 2007-2011
4 4/06 Формування баз даних та математичне моделювання показників травматизму та наглядової діяльності 2006-2010
5 14/06 Дослідження впливу контрольно-наглядової діяльності у сфері охорони праці на стан виробничого травматизму 2006-2008
6 15/06 Дослідження комплексної та системної оцінок рівня промислової безпеки на підставі аналізу виробничих ризиків 2006-2010

2. Роботи, що виконувались за рахунок коштів спеціального фонду бюджету

Таблиця Б2

№ п/п № договору  

Назва теми

Строк виконання
1 117 Д Проведення науково-обгрунтованого аналізу стану охорони праці, наглядової діяльності та їх взаємозв’язку 12.2002-12.2008
2 30/12-НС-08 Дослідження стану нормативно-правового забезпечення та підготовка пропозицій щодо безпечного ведення аварійно-рятувальних робіт під час ліквідації надзвичайних ситуацій, пов’язаних з транспортуванням шкідливих, вибухонебезпечних, легкозаймистих речовин 06.2008-11.2008
3 14-Ф-07 (рамковий) Координація та експертиза науково-технічних робіт профілактичного спрямування та узагальнення її результатів 08.2007-12.2008
4 647 Гармонізація національних стандартів з міжнародними та європейськими 09.2007-03.2008
5 648 Гармонізація        національних        стандартів        з міжнародними та європейськими 09.2007-03.2008
6 649 Гармонізація        національних        стандартів        з міжнародними та європейськими 09.2007-03.2008
7 650

 

Гармонізація        національних        стандартів        з міжнародними та європейськими 09.2007-03.2008
8 2331-2-08 Розроблення Програми перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 р. та приведення їх у відповідність  до Угоди про технічні бар’єри  у торгівлі СОТ” (шифр „Перегляд”  в частині проведення перевірки 15 міждержавних стандартів, закріплених за технічним  комітетом стандартизації „Безпека промислової продукції та засоби індивідуального захисту  працюючих”(ТК 135),  що  діє  на базі ННДІПБОП 02.2008
9 10/1601 Створення інформаційно-аналітичної підсистеми УТАС для аналізу та прогнозування стану гірничошахтного обладнання та шахтної атмосфери 01.2008-07.2008
10 2158/08-НАЕК Звіт про стан безпеки праці і здоров’я працівників відокремленого підрозділу «Рівненська АЕС» за 2006р. 01.2008-02.2008

Продовження таблиці Б2

№ п/п

договору

 

Назва теми

Строк виконання
11 2331-15-08 Розроблення Програми перегляду чинних в Україні міждержавних стандартів (ГОСТ), розроблених до 1992 року, та приведення їх у відповідність до Угоди про технічні бар’єри у торгівлі СОТ 05.2008-10.2008
12 1-313/05 Розробка настанови з вибору та використання засобів індивідуального захисту органів дихання працівників 04.2005-06.2008
13 2221/26-НАЕК Звіт про стан безпеки праці і здоров’я працівників відокремленого підрозділу „Рівненська АЕС” за 2007р. 07.2008- 08.2008
14 800 Гармонізація національних стандартів з міжнародними та європейськими 09.2008- 12.2009
15 39-НА/08 Технічний регламент щодо позначень, необхідних для безпеки і захисту здоров’я працівників 09.2008- 10.2008
16 107-Ф-08 Розроблення Правил безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення 08.2008-12.2008
17 2-НА/08-7 Проведення робіт із актуалізації НПАОП 0.00-1.31-99 та розроблення проекту нової редакції „Правил охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин”. 07.2008-06.2009
18 14/94-Р Розроблення і складення декларацій безпеки об’єктів      підвищеної небезпеки структурних одиниць ВАТ “Укрнафта” 02.2005-12.2009

 

19 2291/26-НАЕК Звіт про стан безпеки праці і здоров’я працівників відокремленого підрозділу „Хмельницька АЕС” за 2007 рік”. 09.2008-11.2008

 

20 19-П/07 Розробка елементів та виконання робіт по впровадженню системи моніторингу та аналітичної обробки даних нещасних випадків та професійних захворювань 10.2007-12.2008
21 8 Розробити систему управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях після розробки та затвердження у встановленому порядку Типового положення про систему управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях” 12.2003-07.2008
22 16 П/04* Розроблення і складення декларації безпеки 06.2004-10.2007
23 2404-Д* Розроблення і складення декларацій безпеки об’єкта підвищеної небезпеки “ЗАТ “Магній” 11.2004-03.2006
24 251* Розроблення Положення про порядок віднесення підприємства до іншого, більш високого класу професійного ризику виробництва у разі систематичних порушень нормативних актів про охорону праці 12.2005-04.2008
25 15-П/07

(н-т

Перевірка дотримання умов та вимог нормативних документів  з  питань  охорони  праці  у  проекті 02.2008

Продовження таблиці Б2

№ п/п

договору

 

Назва теми

Строк виконання
послуги) „Зміни та доповнення до Норм без платної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам залізничного транспорту України НПАОП 60.1-3.01-04″ та погоджено проект Норм. 02.2008
26 6.3/1

(н-т послуги)

Видання і розповсюдження брошури „Нормативно – правова документація з охорони праці для малих підприємств” 02.2008-09.2008
27 71-Ф-08 (н-т послуги) Оцінка матеріалів, розрахунку обсягів фінансування та розроблення рекомендацій до попередньо сформованих заходів з профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань 08.2008
28 S-11-1201 (н-т послуги) Проведення експертизи Плану ліквідації аварійних станів потенційно небезпечних об’єктів ВК №2 ТОВ “Сандора” 10.2008-09.2009

* Роботи виконані, замовником не профінансовано.

Додаток В. ПЕРЕЛІК розроблених ННДІПБОП національних стандартів України, затверджених наказами Держспоживстандарту України у 2008 році

Таблиця В1

1 ДСТУ ISO      2017-1:2008 Вібрація та удар механічні. Системи пружних кріплень. Частина 1. Технічна інформація для обміну щодо застосування ізолювальних систем

(ISO 2017-1:2005, IDT)

– Вперше

2 ДСТУ ISO      4866:2008 Вібрація та удар механічні. Вібрація будівель. Настанова щодо вимірювання вібрації та оцінювання її впливу на будівлі

(ISO 4866:1990, IDT)

– Вперше

3 ДСТУ ISO      4867:2008 Норми та правила вимірювання і повідомлення даних щодо вібрації на борту судна

(ISO 4867:1984, IDT)

– Вперше

4 ДСТУ ISO      4868:2008 Норми та правила вимірювання і повідомлення даних щодо вібрації на борту судна

(ISO 4867:1984, IDT)

– Вперше

5 ДСТУ ISO      5344:2008 Системи електродинамічні, що генерують вібрацію. Робочі характеристики

(ISO 5344:2004, IDT)

– Вперше

6 ДСТУ ISO      6070:2008 Столи допоміжні для віброзбудників. Методи описання характеристик устаткування

(ISO 6070:1981, IDT)

– Вперше

7 ДСТУ ISO      6954:2008 Вібрація механічна. Настанова щодо вимірювання, реєстрування та оцінювання вібрації стосовно придатності для перебування на пасажирських і торговельних суднах

(ISO 6954:2000, IDT)

– Вперше

8 ДСТУ ISO      7096:2008 Землерийно-транспортні машини. Лабораторне оцінювання вібрації сидіння оператора

(ISO 7096:2000, IDT)

– Вперше

9 ДСТУ ISO      8568:2008 Удар  механічний.   Машини   випробувальні.   Характеристики   та

експлуатаційні параметри

(ISO 8568:2007, IDT)

– Вперше

Продовження таблиці В1

10 ДСТУ ISO      8569:2008 Вібрація та удар механічні. Вимірювання та оцінювання впливу

вібрації і удару на чутливе устаткування в будівлях

(ISO 8569:1996, IDT)

– Вперше

11 ДСТУ ISO/TS 10811-1:2008 Вібрація та удар механічні. Вібрація та удар в будівлях з чутливим устаткуванням. Частина 1. Вимірювання та оцінювання

(ISO/TS 10811-1:2000, IDT)

– Вперше

12 ДСТУ ISO/TS 10811-2:2008 Вібрація та удар механічні. Вібрація та удар в будівлях з чутливим усталюванням. Частина 2. Класифікування

(ISO/TS 10811-2:2000, IDT)

– Вперше

13 ДСТУ ISO 10815:2008 Вібрація механічна. Вимірювання вібрації, яка виникає всередині залізничного тунелю внаслідок проходження поїздів (ISO 10815:1996, IDT)

– Вперше

14 ДСТУ ISO 14963:2008 Вібрація  та  удар  механічні.  Настанови  щодо  динамічних випробувань і досліджень мостів та шляхопроводів (ISO 14963:2003, IDT)

– Вперше

15 ДСТУ ISO 3747:2008 Акустика. Визначення рівнів звукової потужності джерел шуму за звуковим тиском. Порівняльний метод на місці

(ISO 3747:2000, IDT)

– Вперше

16 ДСТУ ISO 8253-1:2008 Акустика.   Методи   аудіометричних   випробувань.   Частина   1. Базова аудіометрія порогових значень повітряних чистих тонів і кісткової провідності

(ISO 8253-1:1989, IDT)

– Вперше

17 ДСТУ ISO 8253-2:2008 Акустика.   Методи   аудіометричних   випробувань.   Частина   2. Аудіометрія   у  звуковому  полі   за  допомогою  чистих  тонів   і вузькосмугових випробувальних сигналів

(ISO 8253-2:1992, IDT)

– Вперше

18 ДСТУ ISO 8253-3:2008 Акустика.   Методи   аудіометричних   випробувань.   Частина   3. Аудіометрія мови

(ISO 8253-3:1996, IDT)

– Вперше

19 ДСТУ ISO 9612:2008 Акустика. Настанови щодо вимірювання та оцінювання експозиції шуму у виробничому середовищі

(ISO 9612:1997, IDT)

– Вперше

20 ДСТУ ISO 11200:2008 Акустика.   Шум,   утворюваний    машинами   й   устаткованням. Настанови    щодо    використовування    базових    стандартів    на визначення рівнів звукового тиску на робочому місці та в інших характерних точках

(ISO 11200:1995, IDT)

– Вперше

Продовження таблиці В1

21 ДСТУ ISO 11203:2008 Акустика.  Шум,  утворюваний  машинами  й  устаткованням. Визначення рівнів звукового тиску на робочому місці та в інших характерних точках за рівнем звукової потужності

(ISO 11203:1995, IDT)

– Вперше

22 ДСТУ ISO  11204:2008 Акустика.  Шум  утворюваний машинами й  устаткованням. Вимірювання рівнів звукового тиску на робочому місці та в інших характерних точках. Метод з урахуванням  поправок на умови середовища

(ISO 11204:1995, IDT)

– Вперше

23 ДСТУ ISO/TR 11690-3:2008 Акустика.   Практичні   рекомендації    щодо    проектування малошумних   робочих   місць,   обладнаних   механізмами. Поширювання   звуку   та   прогнозування   шуму  в  робочих приміщеннях

(ISO/TR 11690-3:1997, IDT)

– Вперше

24 ДСТУ EN 13630-10:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонувальні та вогнепровідні   шнури.   Частина   10.   Визначення   ініціювальної здатності детонувальних шнурів

(EN 13630-10:2005, IDT)

– Вперше

25 ДСТУ EN 13631-10:2008 Вибухові   речовини   для   цивільного   застосування.   Бризантні вибухові речовини. Частина 1. Вимоги

(EN 13631-1:2005, IDT)

– Вперше

26 ДСТУ EN 13631-15:2008 Вибухові      речовини  для   цивільного   застосування.   Бризантні вибухові  речовини.   Частина   15.   Обчислення термодинамічних властивостей

(EN 13631-15:2005, IDT)

– Вперше

27 ДСТУ EN 13763-1:2008 Вибухові речовини для   цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 1. Вимоги

(EN 13763-1:2004, IDT)

– Вперше

28 ДСТУ EN 13763-2:2008 Вибухові   речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 2. Визначення теплової стабільності

EN 13763-2:2002, IDT)

– Вперше

29 ДСТУ EN 13763-3:2008 Вибухові речовини для   цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 3. Визначення чутливості до удару

(EN 13763-3:2002, IDT)

– Вперше

30 ДСТУ EN 13763-4:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 4. Визначення тривкості до абразивного стирання підвідних проводів і ударних труб

(EN 13763-4:2003, IDT)

– Вперше

Продовження таблиці В1

31 ДСТУ EN 13763-5:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле.   Частина  5.  Визначення  тривкості до  розриву  підвідних проводів і ударних труб

(EN 13763-5:2003, IDT)

– Вперше

32 ДСТУ EN 13763-6:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле.   Частина 6.  Визначення  тривкості  підвідних  проводів розриву за низьких температур

(EN 13763-6:2003, IDT)

– Вперше

33 ДСТУ EN 13763-7:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина   7.   Визначення   механічної   міцності проводів, ударних труб, з’єднань, згинів і перегородок

(EN 13763-7:2003, IDT)

– Вперше

34 ДСТУ EN 13763-8:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле Частина 8. Визначення тривкості до вібрації горизонтальних детонаторів

(EN 13763-8:2003, IDT)

– Вперше

35 ДСТУ EN 13763-9:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле Частина 9. Визначення тривкості детонаторів до згинання

(EN 13763-9:2003, IDT)

– Вперше

36 ДСТУ EN 13763-11:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 11. Визначення тривкості детонаторів і реле до ушкоджень у разі падіння

(EN 13763-11:2003, IDT)

– Вперше

37 ДСТУ EN 13763-12:2008 Вибухові речовини для цивільного застосування. Детонатори та реле.  Частина  12.  Визначення  тривкості  до  гідростатичного

стискання

(EN 13763-12:2003, IDT)

– Вперше

38 ДСТУ EN 13763-13:2008 Вибухові матеріали для цивільного застосування. Детонатори та реле. Частина 13. Визначення тривкості електро-детонаторів до електростатичних розрядів

(EN 13763-13:2004, IDT)

– Вперше

39 ДСТУ EN 142:2008 Засоби   індивідуального захисту   органів   дихання. Пристрої мундштучні. Вимоги, випробування, маркування

(EN 142:2002, IDT)

– Вперше

40 ДСТУ EN 14143:2008 Засоби індивідуального захисту органів дихання. Апарати
дихальні підводні автономні регенерувальні. Вимоги,
випробування, маркування(EN14143:2003, IDT)
– Вперше

Продовження таблиці В1

41 ДСТУ EN 14435:2008 Засоби індивідуального захисту органів дихання. Апарати автономні резервуарні дихальні зі стисненим повітрям і півмаскою, призначеною тільки для використання з нормальним тиском. Вимоги, випробування, маркування

(EN 14435:2004, IDT)

– Вперше

42 ДСТУ EN 14593-2:2008 Засоби    індивідуального    захисту    органів    дихання.    Апарати

дихальні з лінією стисненого повітря та легеневим автоматом. Частина 2. Апарати з півмаскою з надлишковим тиском. Вимоги, випробування, маркування

(EN 14593-2:2005, IDT)

– На заміну ДСТУ EN 139-2002

43 ДСТУ EN 14594:2008 Засоби    індивідуального    захисту    органів    дихання.    Апарати

дихальні з лінією стисненого повітря та безперервним подаванням

повітря. Вимоги, випробування, маркування

(EN 14594:2005, IDT)

– На   заміну   ДСТУ EN 139-2002, ДСТУ EN 270-2003,

ДСТУ EN 271-2003, ДСТУ EN 1835:2004, ДСТУ 1-N 12419:2004

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *