Вживання деяких слів в наукових, ділових та інших ужиткових текстах
5734
НАСТАНОВИ ЩОДО ВЖИВАННЯ ДЕЯКИХ СЛІВ
в наукових, ділових та інших ужиткових текстах
(відповідно до вимог цього стандарту та ДСТУ 3966-2000 і ДСТУ 1.5:2003)
| Засоби неукраїнського способу мислення | Засоби українського способу мислення | |
| українськомовні | російськомовні | українськомовні |
| адаптація | адаптация | (дія) пристосо́вування, адаптува́ння; (подія) пристосува́ння, задаптува́ння; (наслідок події) пристосо́ваність, адапта́ція |
| адаптивний | адаптивный | (ознака властивості виконавця неперех. дії) пристосо́вливий; (ознака властивості суб’єкта) пристосо́вчий; (ознака властивості об’єкта) пристосо́вний; |
| адаптований | адаптированный | (після події) пристосо́ваний; (в дії) пристосо́вуваний; (ознака властивості об’єкта) пристосо́вний |
| адаптовано | адаптирован | пристосовано |
| адаптувати | адаптировать | (діяння) пристосо́вувати; (подіяння) пристосува́ти |
| адаптуватися | адаптироваться | (неперех.дія) пристосо́вуватися; (неперех.подія) пристосува́тися |
| адекватний | адекватный | відпові́дний |
| акредитація | аккредитация | (дія) акредитува́ти, акредитува́ння; (дія) закредитува́ти, закредитува́ння; (наслідок) акредита́ція, закредито́ваність |
| акредитований | акредитованный; акредитируемый |
(після події) закредито́ваний; (в дії) акредито́ваний; (ознака властивості) закредито́вний |
| активований | активированный; активируемый |
(після події) зактиво́ваний; (в дії) активо́ваний; (ознака властивості) зактиво́вний |
| активуючий | активирующий | (ознака властивості) активува́льний; (в дії) що активу́є, активу́ючи |
| актуалізація | актуализация | (дія) оно́влювати, оно́влювання, осуча́снювати, осуча́снювання; (подія) онови́ти, оно́влення, осуча́снити, осуча́снення; (наслідок) оно́вленість, оно́вок, осуча́сненість |
| актуалізований | актуализ(ир)ованный | (після події) оно́влений, осуча́снений; (в дії) оно́влюваний, осуча́снюваний |
| актуалізувати | актуализ(ир)овать | (дія) оно́влювати, осуча́снювати; (подія) онови́ти, осуча́снити; (дія) робити актуальним чи актуальнішим (див. актуальний); (подія) зробити актуальним чи актуальнішим (див. актуальний) |
| актуальний | актуальный | – нача́сний, на ча́сі, злободе́нний, нага́льний, – суча́сний, сього́днішній, тепе́рішній, ни́нішній, оно́влений – доре́чний, своєча́сний, вча́сний, назрі́лий, – важли́вий, пеку́чий, болю́чий |
| акумулюючий | аккумулирующий | (ознака властивості) назби́рувальний, акумулівни́й; (в дії) що назби́рує, назбируючи, що акумулює |
| акумульований | аккумулированный аккумулируемый | (після події) назби́раний, закумульо́ваний; (в дії) назби́руваний, акумульо́ваний; (ознака властивості) назбирни́й, закумульо́вний |
| алгебраїчний | алгебраический | алгебри́чний [21,22] |
| аналіз | аналіз | (дія) аналізува́ти, аналізува́ння; (подія) заналізува́ти, заналізува́ння; (наслідок) ана́ліз, заналізо́ваність |
| аналізований | анализированный; анализируемый |
(після події) заналізо́ваний; (в дії) аналізо́ваний; (ознака властивості) заналізо́вний |
| аналізуючий | анализирующий | (ознака призначеності) аналізува́льний; (ознака спроможності) аналізівни́й; (в дії) що аналізу́є, аналізу́ючи |
| аналогічний | аналогичный | подібний |
| анулювати | анулировать | (дія) касувати, скасовувати; (подія) скасувати |
| анульований | анулированный | скасо́ваний |
| анульовано | анулирован | скасо́вано |
| аранжировка, аранжування | аранжировка | (дія) аранжува́ти, аранжува́ння (подія) заранжува́ти, заранжува́ння (наслідок) заранжо́вання, заранжо́ваність |
| арешт | арест | (дія) арештува́ти, арештува́ння, заарешто́вувати, заарешто́вування; (подія) зарештува́ти, зарештува́ння (наслідок) аре́шт, зарешто́ваність |
| арештований | арестованный | (після події) зарешто́ваний; (в дії) арешто́ваний; (ознака властивості) зарешто́вний; (об’єкт) арешта́нт, арешто́вання |
| арештувати, арештовувати | арестовать, арестовывать | (дія) арештува́ти, заарешто́вувати; (подія) зарештува́ти |
| армія | армия | ві́йсько |
| атакуючий | атакующий | (ознака властивості) напада́льний, атакува́льний, атако́вий; (в дії) нападаючи, що нападає,що атакує; (суб’єкт) напа́дник, атакува́льник |
| атестація | аттестация | (дія) атестува́ти, атестува́ння; (дія) затестува́ти, затестува́ння; (наслідок) атеста́ція, затесто́ваність |
| багаточисленний, багаточисельний | многочисленный | числе́нний |
| бажаючий | желающий | (суб’єкт) бажа́льник, охо́тник; (в дії) бажа́ючи, хто бажа́є, хто хоче, хто має охо́ту; (ознака властивості) бажа́льний, охо́чий |
| башмак | башмак | (техн.) пі́дкладень [22,23,26] |
| безкоштовний | безплатный | безопла́тний |
| безпека | безопасность | (властивість) безпе́чність; (стан) безпе́ка |
| біженець | беженец | утіка́вець [32] |
| біжучий | бегущий | (ознака властивості суб’єкта) бігу́чий; (в дії) що біжи́ть, біжучи́ |
| біля | около | (стос. величин) бли́зько; (у просторі) бі́ля, по́ряд, по́руч, при |
| більш вірогідний | более вероятный | ймові́рніший |
| більш вірогідний | более достоверный | вірогі́дніший |
| більш глибокий | более глубокий | гли́бший |
| блюдо | блюдо | 1) (їжа) стра́ва; 2) (посудина) блю́до |
| боров | боров | (горизонтальний димар) лежа́к |
| був зроблений | был сделан | зро́блено |
| був створений | был создан | ство́рено |
| бувший | бывший | коли́шній |
| була зроблена | была сделана | зро́блено |
| була створена | была создана | ство́рено |
| будівництво | строительство | (дія) будува́ти, будува́ння; (подія) побудува́ти, побудува́ння, збудува́ти, збудува́ння; (наслідок) будо́ва, побудо́ва, буді́вля; (об’єкт, місце) будівни́цтво |
| будівничий, будівний, будівельний будуючий |
зодчий; строительный |
(людина, що будує будь-що) будівни́к; (людина, що створює будівлі) будіве́льник; (ознака призначеного будувати будь-що) будівни́й, будува́льний, будівни́чий; (ознака стос. будівлі) будіве́льний |
| було зроблене | было сделано | зро́блено |
| було зроблено | было сделано | зро́блено |
| було створене | было создано | ство́рено |
| було створено | было создано | ство́рено |
| бути зобов’язаним кому чим | быть обязанным кому чем | завдячувати кому, що |
| в залежності | в зависимости | зале́жно |
| в результаті дії | в результате действия | вна́слідок дії |
| в результаті розрізу | в результате разреза | вна́слідок розрі́зання |
| в тому числі | в том числе | зокре́ма́ |
| в якості | в качестве | як |
| вантажопідіймальність, вантажопідйомність | грузоподъемность | ванта́жність |
| варення | варенье | (ягоди, фрукти, зварені в цукровому сиропі) варе́ня ж. р. [2] (так само, як: пече́ня, смаже́ня, пряже́ня, копче́ня, суше́ня [1-5]); (дія) ва́рення |
| варіння, варення | варка | (перех. дія) вари́ти, ва́рення; (перех. подія) звари́ти, зва́рення; (неперех. дія) вари́тися, варі́ння; (неперех. подія) звари́тися, зварі́ння; (наслідок) зва́реність, ва́риво, вару́нок, варе́ник, варени́ця, варе́ня |
| варочний | варочный | (власт. суб’єкта — від вари́ло) вари́льний; (власт. об’єкта — від ва́риво) ва́ривний |
| вартовий | часовой | (ознака) вартови́й; (особа) вартови́к [1,3,4, 32] |
| ввіз | ввоз | (дія) вво́зити, вво́ження; (подія) вве́зти, вве́зення |
| вегетуючий | вегетирующий | (ознака властивості) вегетівки́й, (в дії) що вегету́є, вегету́ючи |
| ведучий | ведущий | 1) (суб’єкт) провідни́к, проводі́й, прова́дник, проводи́р, відни́к, чі́льник, очі́льник, ору́дник; 2) (ознака властивості) (механізма) урухо́мчий, тя́говий, руші́йний; (суб’єкта) провідни́чий, проводі́йчий, прова́дчий, прово́дчий, відни́чий, головни́й, чі́льний, очі́льний, керівни́й; 3) (в дії) (механізма) що урухо́млює, що ру́хає; (суб’єкта) що веде́, що прово́дить, що прова́дить, що очолює, що керу́є; Заувага: провідний – той, що його можна або треба провести |
| вертикальний | вертикальный | дозе́мний [21,26, 29, 31, 36, 40] |
| вертольот | вертолет | ґвинтокри́л [22,36] |
| вживати що | употреблять что | вживати чого |
| взаємовиключний | взаимоисключающий | взаємозапере́чливий, взаємонедопуска́вий, взаємоунеможли́вчий |
| Ви праві! Ви маєте рацію! |
Вы правы! | Ва́ша пра́вда!, Пра́вду ка́жете! |
| вибачати кого | извинять кого | вибачати кому |
| виготовлення | изготовление | (дія) виробля́ти, виробля́ння; (подія) ви́робити, ви́роблення |
| виготовлювач | изготовитель | виробни́к |
| виготовляти виготовлювати |
изготовлять изготавливать |
виробля́ти, роби́ти; (всебічно підготовлювати) виготовля́ти, вигото́влювати |
| вид | вид, наружность | (те, що можна побачити) вид, вигляд (категорія) вид |
| видаляти | удалять | вилуча́ти, виво́дити, випрова́джувати, вийма́ти, забира́ти, висила́ти, прибира́ти, вирі́зувати, відрі́зувати, вийма́ти, вини́щувати, зни́щувати, усува́ти |
| видимий | видимый | ви́дний |
| виділяти | выделять | 1) (дія) вирізня́ти, виокре́млювати; (подія) ви́різнити, ви́окремити; 2) (ділячи) виділя́ти, ви́ділити |
| видовжуватися | удлиняться | до́вшати |
| визначення | определение | 1) (з’ясувати) (дія) визнача́ти, визнача́ння; (подія) ви́значити, ви́значення; (наслідок) ви́знака, ви́значеність; 2) (дефініція) виозна́ка |
| виїмка | выемка | (дія) вийма́ти, вийма́ння; (подія) ви́йняти, вийняття́; (заглибина) ви́йма, ви́ймочка, ви́ямка; (інструмент) вийма́ло; (вийнятий матеріал) ви́йняток |
| викладання викладення виклад |
преподавание, изложение |
(дія) виклада́ти, виклада́ння; (подія) ви́класти, ви́кладення; (наслідок) ви́клад, ви́кладеність |
| викликати | вызвать | 1) спричини́ти, зумо́вити, призве́сти; 2) (людину, живу істоту) ви́кликати |
| викликати | вызывать | 1) спричи́нювати, зумо́влювати, призво́дити; 2) (людину, живу істоту кликати) виклика́ти |
| виключати | выключать | вимика́ти |
| виключати | исключать | 1) вилуча́ти, виво́дити, усува́ти; 2) унеможли́влювати, не дава́ти (змо́ги), запобіга́ти; 3) відкида́ти |
| виключена | исключена | неможли́ва |
| виключений | исключен | неможли́вий |
| виключений | исключенный | 1) ви́лучений, ви́ведений, усу́нений; 2) унеможли́влений; 3) відки́нений |
| виключення | выключение | (дія) вимика́ння; (подія) ви́мкнення |
| виключення | исключение | 1) (дія) вилуча́ння, виво́дження, усува́ння; (подія) ви́лучення, ви́ведення, усу́нення; 2) (дія) унеможли́влювання, недава́ння змоги, запобіга́ння; (подія) унеможли́влення, ненадання́ змо́ги, запобі́ження; 3) (дія) відкида́ння; (подія) відки́нення; 4) ви́няток [10-12] |
| виключено | исключено | неможли́ве, неможли́во, не може бути, не мо́жна |
| виключити | выключить | ви́мкнути |
| виключити | исключить | 1) ви́лучити, ви́вести, усу́нути; 2) унеможли́вити, не дати (змо́ги), запобі́гти; 3) відки́нути |
| виключити можливість | исключить возможность | 2) унеможли́вити, не дати (змо́ги); 3) відки́нути можливість |
| виключний | исключительный | винятко́вий [10-12], надзвича́йний [10-12], єди́ний; унеможли́вчий |
| виключно | исключительно | 1) винятко́во [10-12], надзвича́йно [10-12]; 2) ті́льки, лише́, чи́сто |
| виконання | исполне́ние | (дія) вико́нувати, вико́нування; (подія) ви́конати, ви́конання; (наслідок) ви́конаність, ви́кін [16, 40] |
| виконуючий | исполняющий | (людина, суб’єкт дії) викона́вець, вико́нувач; (ознака властивості суб’єкта) викона́вчий; (в дії) що вико́нує, вико́нуючи |
| вимагати | тре́бовать | 1) (мати потреби) потребува́ти (чого); 2) (ставити вимоги) вимага́ти (що, чого) |
| використання | испо́льзование | (дія) користа́ти, користа́ння, використо́вувати, використо́вування; (подія) ви́користати, ви́користання; (наслідок) ко́ристь, ви́користаність |
| виникаючий | возникающий | (ознака властивості суб’єкта) виника́вий; (в дії) що виника́є, виника́ючи |
| випадаючий | выпадающий | (ознака властивості суб’єкта) випада́вий; (в дії) що випада́є, випада́ючи |
| випадіння | выпаде́ние | (дія) випада́ти, випада́ння; (подія) ви́пасти, ви́падення; (наслідок) ви́палість, ви́пад |
| виправний | исправи́тельний | (ознака властивості суб’єкта) виправни́чий; (ознака властивості об’єкта) виправни́й; |
| випробний | испыта́тельный; испыту́емый; испы́тываемый |
(ознака властивості суб’єкта) випробо́вчий; (ознака властивості об’єкта) випробо́вний; (ознака призначеності) випробни́й; (ознака перебування у дії) випробо́вуваний |
| випробувальний | испитательный | випробо́вчий, випробо́вувальний |
| випробувальний зразок | испытательный образец | (призначений для випробовування) випробни́й зразо́к |
| випробування | испыта́ние | (дія) випробо́вувати, випробо́вування; (подія) ви́пробувати, ви́пробування; (наслідок) ви́пробуваність, ви́проба |
| випробування на зсування | испытание на сдвиг | випробо́вування на зсув |
| випробування на стискання | испытание на сжатие | випробо́вування на стиск |
| випромінення | излучение | (дія) випромі́нювати, випромі́нювання; (подія) ви́промінити, ви́промінення; (випромінена енергія) промі́ння, випромі́ниво; (наслідковий стан) ви́проміненість |
| виринаючий | всплывающий | (ознака властивості суб’єкта) вирина́вий; (в дії) що вирина́є, вирина́ючи |
| виробництво | производство | (дія) виробля́ти, виробля́ння; (подія) ви́робити, ви́роблення; (наслідок) ви́ріб; ви́робленість; (суб’єкт економічної діяльності) виробни́цтво |
| виробництво продукції | производство продукции | виробля́ння проду́кції |
| висихаючий | высыхающий | (ознака властивості суб’єкта) висиха́вий, схли́вий; (в дії) що висиха́є, висиха́ючи |
| виступаючий | выступающий | 1) (ознака властивості) виступа́вий, виступо́вий; 2) (особа) промо́вець; 3) (що перебуває у дії) що виступа́є, що промовля́є |
| витяжна шафа | вытяжной шкаф | (призначена витягати) витяга́льна ша́фа, витяго́ва ша́фа; (що її можна витягнути) витяжна́ шафа |
| витяжний | вытяжно́й | 1) (призначений витягати) витяга́льний; 2) (якого призначено витягати) витяжни́й; 3) (стосовний витягу) витяго́вий |
| вихідний | 1) исхо́дный 2) выходно́й |
1) початко́вий; 2) кінце́вий, виходо́вий; 3) (день) неробо́чий |
| виховання | воспита́ние | (дія) вихо́вувати, вихо́вування; (подія) ви́ховати, ви́ховання; (наслідок) ви́хованість, ви́хов, ви́ховок |
| вихователь | воспита́тель | виховни́к [30, 32], вихо́вувач, вихо́вувальник |
| вихователька | воспита́тельница | виховни́ця [30, 32], вихо́вувачка, вихо́вувальниця |
| виховний | воспита́тельный | (ознака спроможного чи призначеного виховувати) виховни́чий [30], вихо́вувальний; (ознака того, що має чи може бути вихований) виховни́й; (в дії) що виховує, вихо́вуючи |
| вишка | вышка | ве́жа |
| виховуючий | воспита́тельный, воспитывающий |
(ознака спроможного чи призначеного виховувати) виховни́чий [30], вихо́вувальний; (ознака того, що має чи може бути вихований) виховни́й; (в дії) що вихо́вує, вихо́вуючи |
| вища математика | высшая математика | висо́ка математика |
| вища освіта | высшее образование | висо́ка освіта [21, 27] (порівн. «середня освіта») |
| вищестоящий | вышестоящий | вищий |
| вищий | высший | 1) найви́щий, якнайви́щий, щонайви́щий; 2) висо́кий |
| вищий | выше…чего? | 2) ви́щий за … що? (ніж що? від чого?) |
| вищий учбовий заклад | высшее учебное заведение | висо́кий навча́льний за́клад |
| відбивна здатність | отражательная способность | відбива́льна зда́тність |
| відбивний | отражательный | (ознака дійової властивості суб’єкта) відбива́льний; (ознака дійової властивості об’єкта) відбивни́й |
| відбирати | отбирать | 1) (брати частину або все) відбира́ти; 2) (вибирати, оцінюючи) добира́ти |
| відбілювати | отбе́ливать | вибі́лювати |
| відбілювач | отбе́ливатель | вибі́лювач |
| відбілюючий | отбе́ливающий | (ознака властивості) вибі́лювальний; (в дії) що вибі́лює, вибі́люючи |
| відбір проб | отбор проб | (дія) відбира́ння проб; (подія) відібра́ння проб; (наслідок) відбі́р проб |
| відгалуження | ответвление | (дія) відгалу́жувати, відгалу́жування [16]; (дія) відгалу́зити, відгалу́ження [16]; (наслідок) відгалу́зина [16], відгалу́женість |
| відділення | отделение | 1) (дія) відокре́млювання, відді́лювання; (подія) відокре́млення, відді́лення; (наслідок) відокре́мина, ві́дділ, відді́лок; 2) (підрозділ) ві́дділ, відді́лок |
| відділяння | отделение | відокре́млювання |
| відділяти | отделять | (робити окремими) відокре́млювати; (ділити) відділя́ти |
| відключення | отключение | (дія) відмика́ти, відмика́ння; (подія) відімкну́ти, віді́мкнення |
| відкриття, відкривання | открытие | 1) (дія) (те, що на завісах: двері, ворота тощо) відчиня́ти, відчиня́ння; (те, що замкнено) відмика́ти, відмика́ння; (книжку, зошита тощо) розгорта́ти, розгорта́ння; (очі) розплю́щувати, розплю́щування (затулене) відтуля́ти, відтуля́ння; (пляшку) відтика́ти, відтика́ння; (закупорене: косерви, вино тощо) добува́ти, добува́ння; (виставку, сезон тощо) відкрива́ти, відкрива́ння 2) (подія) (те, що на завісах: двері, ворота тощо) відчини́ти, відчи́нення; (те, що замкнено) відімкну́ти, віді́мкнення; (книжку, зошита тощо) розгорну́ти, розго́рнення; (очі) розплю́щити, розплю́щення (затулене) відтули́ти, відту́лення; (пляшку) відіткну́ти, віді́ткнення; (закупорене: косерви, вино тощо) добу́ти, добуття́; (явище, виставку, сезон тощо) відкри́ти, відкриття́ |
| відливати з металу | отливать из металла | вилива́ти з металу |
| відливок | отливок | ви́ливок, (збірн.) литво́ |
| відмінити | отменить | (припинити чинність) скасува́ти; (змінити) відміни́ти |
| відмінюваний | склоняемый | (в дії) відмі́нюваний; (ознака властивості) відміне́нний |
| відмінюється | склоняєтся | (в дії) відмінюваний |
| відміняється | отменяется | (подія) скасовано |
| відміняти | изменять, склонять | (змінювати) міня́ти, відміня́ти, відмі́нювати |
| відміняти | отменять | (припиняти чинність) касува́ти, скасо́вувати |
| віднесення | отнесение | (дія) відно́шення, зарахо́вування, зачисля́ння, стосува́ння; припи́сування (подія) відне́сення, зарахува́ння, зачи́слення, пристосува́ння; приписа́ння |
| відновлюваний | восстанавливаемый; восстановимый |
(в дії) відно́влюваний; (ознака властивості) відно́вний |
| відновлюючий | восстанавливающий | (ознака властивості суб’єкта) відно́вчий, відно́влювальний; (дієознака суб’єкта) що відно́влює, відно́влюючи; (ознака властивості об’єкта) відно́вний |
| відновний | восстановительный; восстанавливающий; восстанавливаємый |
(ознака властивості суб’єкта) відно́вчий [16, 21], відно́влювальний [21]; (ознака властивості об’єкта) відно́вний [16, 21, 22]; (що перебуває у дії як об’єкт) відно́влюваний [16, 21, 22] |
| відносити | относить | відно́сити, зарахо́вувати, зачисля́ти, стосува́ти, припи́сувати |
| відноситися | относиться | 1) ста́витися 2) стосува́тися; 3) нале́жати; 4) відно́ситися |
| відношення | отнесение | (дія) відно́сити, відно́шення; (подія) відне́сти, відне́сення; |
| відношення | отношение | 1) ста́влення; взає́мини; стосу́нки, поста́ва; 2) стосу́нок; 3) нале́жність 4) співвідно́сина, співвіднесеність 5) лист |
| відомий | известный | зна́ний |
| відомості | ведомости | ро́зписи (одн. ро́зпис) |
| відомості | сведения | відо́мості (одн. відо́мість) |
| відпочиваючий | отдыхающий | (суб́єкт) відпочива́льник; (в дії) що відпочива́є, відпочива́ючи; |
| відправна точка | отправная точка | початок |
| відсутній, відсутність | отсутствующий, отсутствие | (стос. речей і людей) немає, (стос. речей) брак, бракує, (стос. людей) відсутній, відсутність |
| відтак | 1) итак, поэтому, в связи с чем 2) потом, затем, в дальнейшем, впредь |
1) отже, тому, через що, тож;
2) потім, після того, надалі, далі, відтак |
| відхилення | отклонение | (дія) відхилля́ти, відхилля́ння; (подія) відхили́ти, відхи́лення; (наслідок) ві́дхил [16]; відхи́лленість; |
| візуально | визуально | зоро́во, оглядо́во |
| військовий | военный | (людина) військови́к, воя́к; (ознака стос. війська) військо́вий; (ознака стос. війни) воє́нний |
| він є ким? (чим?) | он являєтся кем? (чем?) он есть кто? (что?) |
він — це хто? (що?), він — хто? (що?), він є хто? (що?), він слугує ким? (чим?) |
| він є яким? | он являєтся каким? он есть какой? |
він який?, він є який? |
| він не є ким? (чим?) | он не являєтся кем? (чем?) он не есть кто? (что?) |
він — не хто? (що?) , він не є хто? (що?) |
| він не є яким? | он не являєтся каким? он не есть какой? |
він не який?, він не є який? |
| вішалка | вешалка | віша́к |
| вірна | верная | (думка, дія) пра́вильна, слу́шна; (дружина) ві́рна |
| вірно | верно | (сказати, вчинити) пра́вильно, слу́шно; (любити) ві́рно |
| вірогідний | вероятный | (той, що його можна припустити) ймові́рний [10] |
| вірогідний | достоверный | (цілком певний, перевірений) вірогі́дний [10] |
| віруючий | верующий | (людина) віря́нин, ві́рник, побо́жник, богомо́лець; (ознака властивості) ві́рний, побо́жний, богомільний; (в дії) що ві́рує, що ві́рить у Бо́га, віруючи |
| вказати | указать | (поінформувати, наголосити) зазна́чити; (на кого, на що) вказа́ти |
| вклад | вклад | вне́сок |
| вкладиш | вкладыш | вкла́дка, вкла́день |
| включати | включать | 1) вмика́ти; 2) охо́плювати, місти́ти; 3) долуча́ти, залуча́ти, вно́сити, вво́дити, заво́дити, зано́сити, запрова́джувати |
| включаючи | включая | 1) вмика́ючи; 2) охо́плюючи, зокрема́; 3) долуча́ючи, залуча́ючи, вно́сячи, вво́дячи, заво́дячи, зано́сячи, запрова́джуючи |
| включення | включение | 1) уві́мкнення; 2) охо́плення, умі́щення; 3) долу́чення, залу́чення, вне́сення, вве́дення, заве́дення, зане́сення, запрова́дження; 4) (чужорідне тіло) вкра́плина |
| включити | включить | 1) увімкну́ти; 2) охопи́ти, умісти́ти; 3) долучи́ти, залучи́ти, внести́, ввести́, завести́, занести́, запрова́дити |
| включитися | включиться | 1) увімкну́тися; 2) долучи́тися |
| включно | включительно | 1) охо́пно, охо́плюючи, зокрема́, ра́зом з; 2) долу́чно [32], долуча́ючи |
| вкорочуватися | укорачиваться | коро́тшати |
| внутрішньо- внутрі- |
1) внутренне- 2) внутри- |
1) (від «внутрішній») вну́трішньо-; 2) (від «в нутрі ») внутрі-: внутрішньопластовий – стосовний внутрішнього пласта; внутріпластовий – що лежить в середині (в нутрі) пласта |
| вогнегасний | огнетушительный | вогнегаси́льний |
| вогнестійкий | огнеупорный | вогнетривкий |
| водопровід | водопровод | водогі́н |
| ворогуючий | враждующий | (ознака властивості) воро́жий; (в дії) що ворогу́є, ворогу́ючи |
| воронка | воронка | 1) лі́йка; 2) (вирвана заглибина) ви́рва |
| востребуваний | востребованный востребуемый |
(наслідковий стан об’єкта) запотребóваний; (в дії) потребóваний; (ознака властивості об’єкта) запотребóвний |
| востребувати | востребовать | 1) (дія) потребува́ти; (подія) запотребува́ти 2) (дія) жада́ти, вимага́ти; (подія) зажада́ти, ви́могти 3) (дія) запи́тувати; (подія) запита́ти |
| воюючий | воюющий | (ознака властивості суб’єкта) войовни́чий, протибо́рчий, зму́шений воюва́ти; (в дії) що вою́є, вою́ючи |
| вражаюче | впечатляюще, поражающе, поразительно | разю́чо, вража́льно |
| вражаючий | впечатляющий, поражающий | (ознака властивості) разю́чий, вража́льний; (в дії) що вража́є, вража́ючи |
| всеохоплюючий, всеохопний | всеохватывающий | всеохо́пчий, всеохо́плювальний |
| вставка | вставка | (дія) вставля́ти, вставля́ння; (подія) вста́вити, вста́влення; (наслідок) вста́вка, вста́вленість; |
| втратити свідомість | потерять сознание | знеприто́мніти, зомлі́ти |
| вхід заборонено, вхід заборонений |
вход воспрещен | вхо́дити заборо́нено |
| вхідний | входной | входо́вий |
| вчений | ученый | (людина) науко́вець; (в дії) вче́ний; (після події) на́вчений |
| вчитися чому | учиться чему | вчитися чого |
| газоподібний стан | газообразное состояние | га́зовий стан (так само, як ріди́нний стан) |
| газопровід | газопровод | газогі́н |
| гармонізація | гармонизация | (дія) гармонізува́ти, гармонізува́ння; (дія) згармонізува́ти, згармонізува́ння; (наслідок) гармоніза́ція, згармонізо́ваність |
| гатунок | сорт | ґату́нок |
| гвинт | винт | ґвинт |
| гелікоптер | вертолет | ґвинтокри́л [22,36] |
| генеруючий | генери́рующий | (ознака призначеності) генерува́льний; (ознака спроможності) генерівни́й; (в дії) що генеру́є, генеру́ючи |
| герметизувати | герметизировать | защі́льнювати [16] |
| глузувати над ким | измываться над кем | глузувати (збиткуватися, кепкувати) з кого |
| гоління | бритье | бриття́ [26,27, 29] |
| головний | главний | головний |
| головний (убір) | головной (убор) | наголо́вний (убір) [26, 27] |
| головнокомандуючий | главнокомандующий | головнокомандувач |
| головуючий | председательствующий | (ознака призначеності) головува́льний; (ознака спроможності) головівни́й; (в дії) що голову́є, голову́ючи; (особа) головува́ч, головівни́к, головува́льник |
| горизонтальний | горизонтальный | позе́мний [1-4, 21, 22, 24, 26,27,29,31, 36, 40] |
| границя | граница предел |
1) (області, діапазона, простору) межа́; 2) (ліміт; межа, яку неможливо перейти) грани́ця; 3) (держави) кордо́н |
| грати | решетка | ґра́ти |
| ґратки кристалічні | решетка кристаллическая | ґратни́ця кристалі́чна |
| грунт | грунт | ґрунт |
| гума | резина | ґума |
| густина | плотность | (стос. дискретних середовищ) щі́льність [16]; (стос. суцільних середовищ) густина́ [16] |
| давати добро | давать добро | дозволяти, схвалювати, підтримувати, погоджуватись, згоджуватись |
| давити | давить | 1) ти́снути; 2) чави́ти |
| даний | данный | цей |
| датчик | датчик | дава́ч [21, 22, 36] |
| декілька | несколько | кі́лька |
| деревна жаба | древесная лягушка | деревна́ жаба |
| деревна кора | древесная кора | деревна́ кора |
| деревна маса | древесная масса | дереви́нна маса |
| деревна порода | древесная порода | деревна́ порода |
| деревне вугілля | древесный уголь | дереви́нне вугілля |
| деревний спирт | древесный спирт | дереви́нний спирт |
| деревний, деревинний | древесный | (стосовний дерева) деревни́й (зроблений з переробленої деревини, як сировини) дереви́нний (зроблений з непереробленої деревини) дерев’я́ний |
| деформований | деформи́рованный; деформи́руемый |
(після події) здеформо́ваний; (в дії) деформо́ваний; (ознака властивості) здеформо́вний |
| дивлячись коли | смотря когда | як коли |
| дивлячись по | смотря по | залежно від, з огляду на, зважаючи на |
| дивлячись який | смотря какой | як який |
| дивуватися кому, чому | удивляться кому, чему | дивуватися з кого, з чого |
| дистриб’ютор | дистрибютор | розподільник |
| діючий | действующий | (що перебуває в дії) чи́нний, що діє, діючи; (зумовлений перебуванням у дії) діє́вий; (здатний чи призначений діяти) дія́льний; (стосовний дії) дійови́й |
| для виходу | для выхода | щоб ви́йти |
| для входу | для входа | щоб увійти́ |
| для переходу | для перехода | щоб перейти́ |
| добуваючий, добувний |
добывающий | (ознака властивості суб’єкта) добувальний; (ознака властивості об’єкта) добувний |
| довготерміновий | долгосрочный | довгостроко́вий |
| довір’я | доверие | дові́ра |
| додаток | 1) (прикладная программа) приложение; 2) (то, что прилагается) приложение |
1) (застосо́вна програ́ма) застосу́нок, [15, 37];
2) (те, що додано) додаток |
| додержувати що | соблюдать что | додержувати чого |
| дозволено застосування | разрешено применение | дозво́лено застосо́вувати |
| дозволяється | разрешается | дозво́лено |
| дозволяти | позволять | дава́ти, дава́ти змо́гу |
| дозволяти | разрешать | дозволя́ти |
| дозволяючий | разрешающий | (ознака властивості суб’єкта) до́звільчий; (в дії) що дозволяє, дозволяючи |
| докоряти кого | упрекать кого | докоряти кому |
| документований | документи́рованный; документи́руемый |
(після події) задокументо́ваний; (в дії) документо́ваний; (ознака властивості) задокументо́вний |
| доля | 1) доля 2) судьба |
1) частка, частина 2) доля |
| долька | долька | частка, частинка, скибочка |
| домінуючий | доминирующий | (ознака властивості) переважа́льний, домінівни́й, домінува́льний; (в дії) що переважає, що домінує |
| допускається | допускается | дозво́лено, мо́жна, допу́щено |
| допустимий | допустимый | допускни́й [21, 23, 40], допуще́нний, дозволе́нний [2, 32] |
| дорікати кого | упрекать кого | дорікати кому |
| дослідний | исследовательский опытный |
дослі́дницький до́слідний |
| доставка | доставка | (дія) достача́ти, достача́ння; (подія) достачити, доста́чення; |
| достовірний | достоверный | вірогі́дний |
| друк | печать | (дія) друкува́ти, друкува́ння [19, 40]; (подія) надрукува́ти, надрукува́ння; (наслідок) друк [19, 40], надрукованість |
| друкований | печатный напечатанный печатаемый |
(стос. друку, готований чи вироблений як друк) дру́ковий [40]; (після події) надруко́ваний [40]; (в дії) друко́ваний [40]; (ознака властивості) надруко́вний; (об’єкт дії) друко́вання [23] |
| друковані засоби масової інформації | печатные средства массовой інформации | друкові засоби масового інформування [40] |
| дякувати кого | благодарить кого | дякувати кому |
| еволюціонування | еволюционирование | (дія) еволюціюва́ти, еволюціюва́ння; (подія) зеволюціюва́ти, зеволюціюва́ння; (наслідок) еволю́ція, зеволюційо́ваність |
| еволюціонувати | еволюционировать | (дія) еволюціюва́ти; (подія) зеволюціюва́ти |
| еволюціонуючий | еволюционирующий | (ознака властивості) еволюціюва́льний, еволюціївни́й; (в дії) що еволюціює; еволюціюючи |
| екземпляр | экземпляр | примі́рник |
| екіпіровка | екіпіровка | (дія) споряджа́ти, споряджа́ння; (подія) споряди́ти, споря́дження; (наслідок) споря́дженість; (засоби) споря́ддя [26, 27, 29] |
| екологічне управління | экологическое управление | екологі́чне керува́ння |
| екологічний менеджмент | экологический менеджмент | екологі́чне керува́ння |
| ексклюзивний | эксклюзивный | винятковий, особливий, осібний, єдиний (у своєму роді) |
| експлуатація | эксплуатация | (дія) експлуатува́ти, експлуатува́ння; (дія) зексплуатува́ти, зексплуатува́ння; (наслідок) експлуата́ція, зексплуато́ваність |
| енергозбереження | энергосбережение | енергооща́джування |
| енергозберігаючий | энергосберегающий | енергооща́джувальний |
| етикетування | этикетирование | етикеткува́ння, наліпкува́ння |
| є ким? (чим?) | являєтся кем? (чем?) есть кто? (что?) |
— це хто? (що?), — хто? (що?), є хто? (що?), слугує ким? (чим?) |
| є яким? | являєтся каким? есть какой? |
який?, є який? |
| єдине ціле | единое целое | одне ціле |
| єдиний | 1) единственный 2) единый |
1) (лише один з усіх) єдиний, один; 2) однаковий; спільний |
| ємність ємкість |
емкость | 1) (властивість) мі́сткість; 2) (предмет) посу́дина, вмі́стище, вмі́стина, вмі́стинка [26, 27, 29, 40] |
| жарочний | жарочный | (ознака властивості суб’єкта) жари́льний |
| женитися на кому | жениться на ком | женитися з ким |
| живопис | живопись | малярство |
| жилий | жилой | житловий |
| жорстка вода | жесткая вода | тверда́ вода́ |
| жорсткість при згині | жесткость при изгибе | жо́рсткість щодо згина́ння |
| з метою | с целью | щоб, за́для |
| з метою придбання |
с целью приобретения | щоб придба́ти, за́для придба́ння |
| за необхідності, при необхідності |
при необходимости | у ра́зі потре́би |
| з’єднання | соединение | (дія) з’є́днувати, з’є́днування [16, 21]; (подія) з’єдна́ти, з’єдна́ння [16, 21]; (наслідок) з’єднаність; (сполука) з’є́днина [16, 21, 26, 29, 40] |
| за адресою | по адресу | (де?) за адресою; (куди?) на адресу |
| забарвлення | окраска | (дія) ба́рвити, ба́рвлення, заба́рвлювати, заба́рвлювання; (дія) заба́рвити, заба́рвлення; (наслідок) заба́рва, заба́рвленість |
| забій | забой | 1) (дія) забивати, забива́ння; (подія) забити, забиття́; (наслідок) забі́й, заби́тість; 2) (гірн.) ви́бій |
| забезпечення | обеспечение | 1) (задовольняти потребу) (дія) надава́ти, надава́ння, постача́ти, постача́ння; (подія) нада́ти, нада́ння, поста́чити, поста́чення; (наслідок) нада́ток, на́даність, поста́ча, поста́ченість; 2) (створювати статок) (дія) устатко́вувати, устатко́вування; (подія) устаткува́ти, устаткува́ння; (наслідок) ста́ток, устатко́вання, устатко́ваність; 3) (сповнювати впевненістю) (дія) запевня́ти, запевня́ння, запоруча́тися, запоруча́ння, гарантува́ти, гарантува́ння; (подія) запе́внити, запе́внення, запоручи́тися, запору́чення, загарантува́ти [2], загарантува́ння; (наслідок) запе́вненість, запору́ка, гара́нтія 4) (створювати безпеку) (дія) убезпе́чувати, убезпе́чування, забезпе́чувати, забезпе́чування, захища́ти, захища́ння; (подія) убезпе́чити, убезпе́чення, забезпе́чити, забезпе́чення, захисти́ти, захи́щення; (наслідок) безпе́ка, забезпе́ка [2,32], за́хист, убезпе́ченість, забезпе́ченість, захи́щеність 5) (інструментарій для будь-якої дії) за́соби |
| забезпечення безпеки | обеспечение беопасности | (дія) убезпе́чувати, убезпе́чування; (подія) убезпе́чити, убезпе́чення; (наслідок) безпе́ка, убезпе́ченість |
| забезпечення збереження | обеспечение сохранения | (дія) забезпе́чувати зберігання, забезпе́чування зберігання; (подія) забезпе́чити зберігання, забезпе́чення зберігання |
| забезпечувати | обеспечивать | 1) (задовольняти потребу) надава́ти, постача́ти; 2) (створювати статок) устатко́вувати; 3) (сповнювати впевненістю) запевня́ти, запоруча́тися, гарантува́ти; 4) (створювати безпеку) убезпе́чувати, забезпе́чувати, захища́ти |
| заборонено застосування | запрещено применение | заборо́нено застосо́вувати |
| забороняється | запрещается | заборо́нено |
| забруднення | загрязнение | (дія) забру́днювати, забру́днювання; (подія) забрудни́ти, забру́днення; (наслідок) забру́дненість, бруд; (речовина) забру́дник; (суб’єкт) забру́днювач |
| забрудник, забруднювач | загрязнитель | (речовина) забру́дник; (суб’єкт) забру́днювач |
| забруднююча речовина | загрязняющее вещество | забру́дник |
| забруднюючий | загрязняющий | (ознака властивості) забру́днювальний; (в дії) що забру́днює, забру́днюючи; (суб’єкт дії) забру́днювач; (речовина) забру́дник |
| завдячувати кому чим | быть обязанным кому чем | завдячувати кому що |
| завершати | завершать | закі́нчувати |
| завершити | завершить | закінчи́ти |
| завідуючий | заведующий чем? | (людина) заві́дувач чого?; (в дії) що заві́дує чим?, завідуючи чим? |
| заголовний | заглавный | заголо́вковий [40] |
| заголовний | заголовный | (за головою) заголо́вний |
| загар | загар | (дія) сма́гнути, сма́гннення, засмага́ти, засмага́ння; (подія) засма́гнути, засма́гнення; (наслідок) засма́га, засма́глість |
| загорілий | загоревший | засма́глий |
| загоріти | загореть | засма́гнути |
| загоряння | загорание
возгорание |
1) (дія) сма́гнути, сма́гннення, засмага́ти, засмага́ння; (подія) засма́гнути, засма́гнення; (наслідок) засма́га, засма́глість 2) (дія) займа́тися,займа́ння; (подія) зайня́тися,зайняття́ |
| загоряти | загорать | сма́гнути, засмага́ти |
| заготовка заготівка, заготівля |
заготовка | (дія) заготовля́ти, заготовля́ння; (подія) загото́вити, загото́влення; (наслідок) загото́ванка [16], загото́вина [16], заготівля, загото́ва |
| заділ | задел | наробок [16] |
| зазнавати що | претерпевать что, испытывать что | зазнавати чого |
| закатувати | закатывать | зака́чувати |
| закачувати | закачивать закачивать закачивать (насосом) |
1) заколисувати; 2) заго́йдувати; 3) запомпо́вувати, нагнітати |
| закінчення | конец, окончание |
кіне́ць; (дія) скінча́ти, скінча́ння, закі́нчувати, закі́нчування; (подія) скінчи́ти, скі́нчення, закінчи́ти, закі́нчення; (кінцева частина чого-небудь) кінце́вина [40], (збірне) кінці́в’я [2, 40] |
| заключати | заключать | 1) (угоду) уклада́ти; 2) охо́плювати; 3) висно́вувати, роби́ти ви́сновок; 4) закі́нчувати, кінча́ти; 5) місти́ти 6) ув’я́знювати, замика́ти |
| заключатися | заключаться | 1) поляга́ти; 2) місти́тися; 3) закі́нчуватися |
| заключення | заключение | 1) (угоди) (дія) уклада́ння; (подія) укла́дення; 2) (дія) охо́́плювання; (подія) охо́́плення 3) ви́сновок |
| заключний | заключительный | кінце́вий [10], прикінце́вий [10], остато́чний [10], закінчувальний, оста́нній, підсумко́вий |
| заміна | замена | (дія) замі́нювати, замі́нювання; (подія) заміни́ти, замі́нення; (наслідок) замі́неність, замі́на |
| замінюваний | заменяемый; заменимый |
(в дії) замі́нюваний; (ознака властивості) замі́нний |
| замітка | заметка | нота́тка, заува́га |
| замкнутий | замкнутый | за́мкнений (тому, що за́мкнення, а не замкнуття) |
| замовлення | заказ | (дія) замовля́ти, замовля́ння; (подія) замо́вити, замо́влення; (наслідок) замо́вленість, замо́ва [21, 32] |
| запобігати що | предотвращать что, предупреждать что | запобігати чому |
| запобіжний | 1) предохраняющий, предупреждающий; 2) предохранимый, предупредимый |
1) (ознака властивості суб’єкта) запобіга́льний;
2) (ознака властивості об’єкта) запобі́жний |
| засоби вимірювань | средства измерений | за́соби вимі́рювання |
| засоби досліджень | средства исследований | за́соби дослі́джування |
| зарядка | зарядка | (дія) насна́жувати, насна́жування, заряджа́ти, заряджа́ння; (подія) насна́жити, насна́ження, заряди́ти, заря́дження; (наслідок) насна́га, насна́женість, заря́д, заря́дженість (фізкультура) руханка |
| засоби масової інформації | средства массовой информации | засоби масового інформування |
| застережний | 1) предупреждающий, остерегающий; 2) предупредимый, остерегаемый |
1) (ознака властивості суб’єкта) застеріга́льний;
2) (ознака властивості об’єкта) застере́жний |
| застосовувати, вживати використовувати |
применять употреблять использовать |
застосовувати (засоби: інструментарій, знання, вміння тощо); вживати (заходів, мовних засобів); використовувати (ресурси, сировину, тощо) |
| затребуваний | востребованный востребуемый |
(після події об’єкта) запотребóваний; (в дії) потребóваний; (ознака властивості) запотребóвний |
| затухання | затухание | згаса́ння |
| затухаючий | затухающий | (ознака властивості) згаса́вий, згасли́вий; (в дії) що згаса́є, згаса́ючи |
| заусениця | заусеница | за́дирка |
| захват | захват | (дія) захо́плювати, захо́плювання; (подія) захопи́ти, захо́плення; (наслідок) захо́пленість; (пристрій) зхо́пник |
| захворювання | заболева́ние | (ставати хворим — переходити від здорового стану до хворого) захво́рювати, захво́рювання; (бути хворим — перебувати у хворому стані) хворіти, хворіння; (стан порушеності нармальної життєдіяльності організму) хворо́ба, хво́рість |
| захисне покриття | защитное покрытие | захисто́вий по́крив [27, 26, 40], захища́льний по́крив |
| захисний | защитный | (спроможний захищати) захища́льний [22, 26, 36, 40]; (здатний бути захищеним) захисни́й; (стосовний захисту) захисто́вий [27, 26, 40] |
| захист | защита | (дія) захища́ти, захища́ння; (подія) захисти́ти, захи́щення; (наслідковий стан) захи́щеність; (засіб) за́хист; (місце) за́хисток |
| захоплюючий | 1) зхватывающий, увлекательный 2) увлекающийся |
1) (ознака властивості суб’єкта) захо́плювальний, захо́пничий; (в дії) що захоплює, захоплюючи; 2) (ознака неперех.власт.) захо́пливий |
| зберігати | сберегать | 1) (тримати оберігаючи від змін) зберіга́ти; 2) (економити) оща́джувати, щади́ти; 3) (назбирувати зекономлене) заоща́джувати; 4) запам’ятовувати, записувати (інформацію для зберігання) |
| зберігаючий | сберегающий, сберегательный | 1) (призначений чи спроможний зберігати) зберігальний; (в дії) що зберігає, зберігаючи 2) (призначений чи спроможний економити) оща́джувальний; (в дії) що ощаджує, ощаджуючи 2) (призначений чи спроможний назбирувати зекономлене) заоща́джувальний; (в дії) що заощаджує, заощаджуючи |
| збільшуватися | увеличиваться | бі́льшати |
| збуджуючий | возбуждающий | (ознака властивості) збу́джувальний; (в дії) що збу́джує, збу́джуючи; (суб’єкт дії) збу́дник |
| зведення | сводка, свод | (дія) зво́дити, зво́дження; (подія) звести́, зве́дення; (наслідок) звід, зве́деність |
| зворотно-поступальний рух | возвратно-поступательное движение | верта́льно-по́ступний рух [16] |
| звужуватися | сужаться | ву́жчати |
| здатність | способность | (ознака властивості суб’єкта) спромо́жність; (ознака властивості об’єкта) зда́тність, придатність; (величина, що характеризує спроможність) спромо́га, поту́га |
| здійснювати | осуществлять | 1) робити, виконувати; 2) (реалізувати) здійснювати |
| здійснювати випробування | осуществлять испытания | випробо́вувати |
| здійснювати контроль | осуществлять контроль | перевіря́ти, контролюва́ти |
| здійснювати моніторинг | осуществлять мониторинг | відсте́жувати; спостеріга́ти; сте́жити, нагляда́ти, контролювати |
| здійснювати нагляд | осуществлять надзор | нагляда́ти, відсте́жувати |
| здійснювати превірку | осуществлять проверку | перевіря́ти |
| землеробство | земледелие | рільни́цтво |
| зимостійкий | зимостойкий | зимотривки́й |
| зйомка | съемка | (дія) зніма́ти, зніма́ння; (подія) зня́ти, зняття́; (наслідок) зні́мок, зня́тість |
| зліт, злет | взлет | (дія) зліта́ти, зліта́ння; (подія) злеті́ти, злеті́ння; (наслідок) зліт, злет, злетілість |
| злітаючий | взлетающий | (ознака властивості) зліта́вий; (в дії) що зліта́є, зліта́ючи |
| зменшуватися | уменшаться | ме́ншати |
| зміна | смена | (дія) змі́нювати, змі́нювання; (подія) зміни́ти, змі́нення; (наслідок) змі́на, змі́неність |
| змінюваний | изменяемый | (в дії) змі́нюваний; (ознака властивості) змі́нний |
| зміст | 1) содержание 2) содержание 3) оглавление, содержание |
1) (суть) зміст; 2) (сукупність уміщених складників) вміст; 3) (перелік заголовків) оглав [40] |
| знаходитися | находи́ться | 1) (у стані, дії) перебува́ти; 2) (у просторі) бу́ти, лежа́ти, стоя́ти, ви́сіти, сиді́ти; (стос. місця предмета) місти́тися, ташува́тися, бути розмі́щеним, бути розташо́ваним, перебува́ти; 3) (виявлятися, коли шукають) знахо́дитися |
| знаходиться в межах | находится в пределах | лежить у межах |
| значення | значение | (дія) значити, значення; (подія) означити, означення; (наслідок) ознака, значина |
| знеболюючий | обезбаливающий | (ознака призначеності) знебо́лювальний, протибольови́й; (ознака спроможності) знеболівни́й; (в дії) що знебо́лює, знебо́люючи |
| зневажати ким, чим | пренебрегать кем, чем | зневажати кого, що |
| знижуватися | снижаться | 1) (стос. власної висоти) ни́жчати, спада́ти;
2) (стос. висоти над поверхнею) знижуватися |
| зникаючий | исчезающий | (ознака властивості суб’єкта) зника́вий; (в дії) що зника́є, зника́ючи |
| знущатися над ким | издеваться над кем | знущатися (глузувати, глумитися) з кого |
| зображення | изображение | (дія) зображати, зображання; (подія) зобразити, зображення; (наслідок) образ [21,23,31,33—38,40] |
| зраджувати кому | изменять кому | зраджувати кого |
| зріджений газ | сжиженный газ | зріди́нений газ, скра́плений газ |
| зріджувати | 1) сжижать 2) изреживать |
1) (перетворювати газ у рідину) зріди́нювати, скра́плювати; 2) (робити рідшим) зрі́джувати |
| зростаючий | возрастающий | (ознака властивості) зроста́вий, зросли́вий, висхідни́й, бі́льшавий; (в дії) що зроста́є, зроста́ючи, зросни́й, що бі́льшає, бі́льшаючи |
| знос | износ | 1) (стос. того, що носять, зношується): (дія) носи́ти, зно́шувати(ся), но́шення, зно́шування; (подія) зноси́ти(ся), зно́шення; (наслідок) зно́шеність, зно́с; (х-ка процесу) зно́шуваність; (властивість) зно́сливість; 2) (стос того, що спрацьовується): (дія) спрацьо́вувати(ся), спрацьо́вування; (подія) спрацюва́ти(ся), спрацюва́ння; (наслідок) спрацьо́ваність; (х-ка процесу) спрацьо́вуваність; (властивість) спрацьо́вливість; 1) (стос того, що стирається): (дія) стира́ти(ся), стира́ння; (подія) сте́рти(ся), стертя́; (наслідок) сте́ртість; (х-ка процесу) сти́раність; (властивість) стира́вість |
| зубчаста передача | зубчатая передача | зу́бчастий передава́льний механі́зм, зу́бчастий передава́ч [16] |
| зубчаста передача | зубчатая передача | зубчастий передавальний механізм |
| зупинка | остановка | (дія) зупиня́ти, зупиня́тися, зупиня́ння; (подія) зупини́ти, зупини́тися, зупи́нення; (наслідок) зупи́н, зупи́неність; (місце) зупи́нка |
| зупинка заборонена | остановка запрещена | зупиня́тися заборо́нено [15] |
| зустрічатися | встречаться | 1) (рухаючись назустріч) зустріча́тися; 2) (перехідна дія) трапля́ти, натрапля́ти; 3) (неперехідна дія) бува́ти, трапля́тися |
| зустрічаються ситуації | встречаются ситуации | бува́ють ситуа́ції трапля́ються ситуа́ції |
| ілюстративний | иллюстративный | (стос. ілюстрацій) ілюстраційний, (здатний ілюструвати) ілюстрівний, унаочнівний (призначений ілюструвати) ілюструвальний, унаочнювальний |
| інградієнт | инградиент | складни́к, складова́ части́на |
| інтев’їруваний | интервьированный; интервьируемый |
(після події) зінтервйо́ваний; (в дії) інтервйо́ваний; (ознака властивості) зінтервйо́вний; (особа) інтервйо́ванець |
| інтев’їруючий | интервьирующий | (особа) інтерв’юва́льник; (ознака властивості) інтерв’юва́льний; (в дії) що інтерв’ю́є, інтерв’ю́ючи |
| інтев́їрувати | интервьировать | (дія) інтерв’ювати; (подія) зінтерв’юва́ти |
| інтеграція | интеграция | (дія) інтегрува́ти, інтегрува́ння; (дія) зінтегрува́ти, зінтегрува́ння; (наслідок) інтегра́ція, зінтегро́ваність |
| інтригуючий | интригующий | (ознака властивості) інриго́вий, інтригува́льний; (в дії) що інтригу́є, інтригу́ючи |
| іонізуюче випромінювання | ионизирующее излучение | йонізівне проміння |
| іонізуючий | ионизирующий | (спроможність) йонізівни́й, іонізівни́й; (призначеність) йонізува́льний, іонізува́льний (в дії) що йонізує, йонізуючи |
| іронізувати над ким | іронизировать над кем | глузуватиіронізувати з кого |
| існувати | сущесвовать | існувати; бути наявним |
| існуючий | существующий | (ознака стану) ная́вний, тепе́решній, суча́сний, наш, су́щий; (ознака дійової властивості) зда́тний існувати |
| ідентифікація | идентификация | 1) (дія) отото́жнювання, уподі́бнювання, прирі́внювання; (подія) отото́жнення, уподі́бнення, прирівня́ння; (наслідок) тотожність, отото́жненість, уподі́бненість, прирі́вняність; 2) (дія) познача́ння, зазнача́ння; (подія) позна́чення, зазна́чення; (наслідок) позна́ка, позна́ченість, зазна́ченість; 3) (дія) упізнава́ння, розпізнава́ння; (подія) упізна́ння, розпізна́ння; (наслідок) упі́знаність, розпі́знаність |
| ідентифікувати | идентифицировать | 1) (визнавати тотожними: однаковими, рівними, відповідними, подібними, схожими) отото́жнювати; (визнавати однаковими) виодна́ковлювати; (визнавати рівними) прирі́внювати; (визнавати відповідними) овідпові́днювати; (визнавати подібними) виподі́бнювати; (визнати тотожними: однаковими, рівними, відповідними, подібними, схожими) отото́жнити; (визнати однаковими) ви́однаковити; (визнати рівними) прирі́вняти; (визнати відповідними) овідпові́днити; (визнати подібними) ви́подібнити; 2) (робити тотожними: однаковими, рівними, відповідними, подібними, схожими) тото́жнити, утото́жнювати; (робити однаковими) одна́ковити, зодна́ковлювати; (робити рівними) рівня́ти, зрі́внювати; (робити відповідними) відпові́днити, увідповіднювати; (робити подібними) поді́бнити, уподі́бнювати; (зробити тотожними: однаковими, рівними, відповідними, подібними, схожими) утото́жнити; (зробити однаковими) зодна́ковити; (зробити рівними) зрівня́ти; (зробити відповідними) увідпові́днити; (зробити подібними) уподі́бнити; 3) познача́ти, позна́чити, зазнача́ти, зазна́чити; 4) упізнава́ти, упізна́ти, розпізнава́ти, розпізна́ти |
| істотний | существенный | ваго́мий |
| їстівний[1] | съедобний | їсти́вний (від слова ї́стиво — той, що може бути їстивом) |
| їх | (кого?, чего?) их; (чей?) их |
(кого?, чого?) їх; (чий?) їхній |
| казенний | казенный | скарбови́й |
| казна | казна | держа́вний скарб |
| казначейство | казначейство | держа́вна скарбі́вня, держа́вна скарбни́ця |
| казначейський | казначейский | скарбівне́вий, скарбни́чний |
| капюшон | капюшон | ка́птур |
| качати | 1) качать 2) качать (насосом) 3) катать |
1) гойда́ти, хита́ти; 2) помпува́ти, нагнітати 3) (котити вперед-назад качалку, коток) качати |
| кепкувати над ким | подтрунивать над кем | кепкувати (глузувати, кепкувати) з кого |
| керівництво | руководство | (дія) керува́ти, керува́ння; (подія) скерувати, скерування, вкерувати, вкерування; (керівники) керівни́цтво; (керівна інформація) керу́нок; (документ) настано́ва, інстру́кція |
| керований | управляемый | (в дії) керо́ваний; (ознака властивості) вкеро́вний; (об’єкт дії) керо́ваник |
| кидати | 1) бросать, метать 2) бросать, покидать, оставлять |
1) кидати; 2) покидати |
| кинути | 1) бросить, метнуть 2) бросить, покинуть, оставить |
1) кинути; 2) покинути |
| кинути палити | бросить курить | покинути курити |
| киплячий | кипящий | (ознака властивості) кипу́чий; (в дії) що кипи́ть, кипля́чи |
| кислотостійкий | кислотостойкий | кислототривкий |
| кисть | кисть | 1) (рука від пальців до зап’ястя) п’я́сть; 2) (фарбувати, малювати) щі́тка, пе́нзель; 3) (квіток) ки́тиця, во́лоть; 4) (плодів) ки́тиця, ке́тяг; 5) (винограду) гро́но, ке́тяг |
| кисть руки | кисть руки | п’я́сть |
| кінцівка | конечность | (частина тіла) кінці́вка |
| кінцівка | концовка | (кінцева частина чого-небудь) кінце́вина [40], кінці́в’я [2, 40] |
| кіоск | киоск | я́тка [18] |
| клеймо | клеймо | тавро |
| ключка | 1) клюшка 2) крюк |
1) (бити м’яча, шайбу тощо) ги́́́лка [1, 4, 26, 27, 29]; 2) (гак формою гострого кута) клю́чка [1-4] |
| книга | книга | (неперіодичне текстове видання обсягом понад 48 сторінок) кни́жка [10, 40], (великого формату для записів, бухгалтерська тощо) кни́га [10, 40] |
| книговидання | книгоиздание | (діяльність) книговидава́ння |
| ковзний | скользящий | кóвзовий, кóвзавий |
| коксівний | коксующийся | (ознака властивості об’єкта) скоксо́вний [36] |
| колекціонований | коллекционированный коллекционируемый | (після події) сколекційо́ваний; (в дії) колекційо́ваний; (ознака властивості) сколекційо́вний |
| колекціонування | коллекционирование | (дія) колекціюва́ти; колекціюва́ння; (подія) сколекціюва́ти; сколекціюва́ння; (наслідок) колекція |
| колекціонувати | коллекционировать | (дія) колекціюва́ти; (подія) сколекціюва́ти |
| коливань | колебаний | (завжди в однині) колива́ння |
| колонка таблиці | колонка таблиці | сто́впчик табли́ці |
| командуючий, командний | командующий, командний | (людина) кома́ндувач; (призначений командувати) кома́ндувальний; (в дії) що кома́ндує, командуючи; (стосовний команди) кома́ндний |
| комбінований | комбини́рованный; комбини́руемый |
(після події) скомбіно́ваний; (в дії) комбінований; (ознака властивості) скомбіно́вний |
| компетентний | компетентный | обі́знаний |
| комплектуючий | комплектующий | (ознака властивості) комплектува́льний; (в дії) що комплекту́є, комплекту́ючи; (суб’єкт дії) комплектувальник |
| комплектуючі | комплектующие | комплекто́вання [16] |
| компонент, компонента | компонент, компонента | складни́к, складова́ части́на |
| комунікабельний | коммуникабельный | спілкови́тий |
| консистенція | консисте́нция | гу́стість |
| консолідований | консолиди́рованный | (після події) об’є́днаний, згурто́ваний, сконсолідо́ваний; (в дії) об’є́днуваний, гуто́ваний, згурто́вуваний, консолідо́ваний сконсолідо́вуваний; (ознака властивості) об’єдна́нний, згурто́вний, сконсолідо́вний |
| консолідуючий | консолиди́рующий | (ознака властивості) об’єдна́вчий, згурто́вчий, консолідівни́й, консолідува́льний; (в дії) що об’є́днує, що згурто́вує, що консоліду́є |
| контролюючий | контроли́рующий | (призначеність) переві́рчий, контролюва́льний, контро́льний; (спроможність) контролівни́й; (в дії) що перевіря́є, перевіря́ючи, що контролю́є, контролю́ючи |
| контроль | контроль | (дія) контролюва́ти, контролюва́ння; (подія) проконтролюва́ти, проконтролюва́ння; (орган, група) контро́ль [16] |
| концентрований | концентри́рованный; концентри́руемый |
(після події) сконцентро́ваний; (в дії) концентрований; (ознака властивості) сконцентро́вний |
| концептуальний | концептуальный | (від концепції) концепційний |
| координуючий | координи́рующий | (ознака властивості) координува́льний; (в дії) що координу́є, координу́ючи; (суб’єкт дії) координа́тор |
| користуватися попитом | пользоваться спросом | мати попит |
| користуватися успіхом | пользоваться успехом | мати успіх |
| кородуючий | кородирующий | (ознака властивості) короди́вий; (в дії) що короду́є, короду́ючи |
| корозієстійкий, корозійностійкий, корозієтривкий |
корозионностойкий | корозійнотривкий |
| корозійна стійкість | корозионная стойкость | корозі́йна три́вкість |
| коротке замикáння | короткое замыкáние | (подія) коротке зáмкнення; (процес, дуже рідко) коротке замикáння |
| короткотерміновий | короткосрочный | короткостроко́вий |
| котирований | котирующийся | (в дії) розцінюваний, цінований, поціновуваний; (після події) розцінений, оцінений, поцінований |
| котирувати | котировать | розці́нювати, цінува́ти, поціно́вувати |
| котируватися | котироваться | бути розці́нюваним; бути цінованим, бути поціновуваним |
| котрий | который | (описуючи, характеризуючи та ін.) який, що; (запитуючи та зазначаючи, який саме) котрий |
| кохана | любимая, возлюбленная | (об’єкт шлюбного та щирого кохання) коха́нець, коха́нка [1-4]; (дієознака об’єкта) коха́на |
| коханець, коханка | любовник, полюбовник, любовница, полюбовница | (об’єкт позашлюбного та легковажного кохання) полюбо́вник, полюбо́вниця; (об’єкт шлюбного та щирого кохання) коха́нець, коха́нка [1-4] |
| кочення | качение | (перех. дія) коти́ти, ко́чення (ознака об’єкта — кочений); (неперех. дія) коти́тися, коті́ння |
| кращий | 1) лучший 2) лучше (чем)… |
1) найкра́щий; 2) кра́щий за… |
| креативний | креативный | творчий |
| креслення | чертеж | кре́сленик [16] |
| креслення | черчение | (дія) кре́слити, кре́слення; (подія) накре́слити, накре́слення; (наслідок) кре́сленик, накре́слина, накре́сленість |
| кривизна | кривизна | кривина́ |
| кривошип | кривошип | ко́рба [16, 21, 23, 26, 36, 30] |
| кривошипно-шатунний механізм | кривошипно-шатунный механизм | ко́рбово-гонко́вий механі́зм [16, 21, 22, 36] |
| кришка | крошка | кри́хта |
| кришка | крышка | на́кривка [16], по́кришка, (люка) ляда, (скрині, скриньки) віко |
| кромка | кромка | кра́йка, окра́йка, пруг |
| купований | покупной, покупаемый | (властивість) покупни́й [16] (в дії) купо́ваний [16] |
| куріння | курение | 1) (перех. дія) кури́ти, ку́рення (ознака об’єкта — ку́рений); 2) (неперех. дія) курі́ти, курі́ння |
| легковажити чим | пренебрегать чем | легковажити що |
| легуючий | легирующий | (ознака властивості) легува́льний; (в дії) що легу́є, легу́ючи |
| летюча речовина | летучее вещество | летка́ речовина́ |
| лист | лист
письмо |
(матеріалу) лист [16]; (паперу) аркуш [16]; (документ, що містить припис чи відóмості) аркуш [16]; (повідомчий, пересильний) лист [16] |
| литий | литой; отливаемый |
(з металу тощо) ви́литий; (в дії) ли́тий, вили́ваний; (ознака властивості) виливни́й |
| лідирувати | лиди́ровать | лідерува́ти (бути лідером) |
| лідируючий | лиди́рующий | (суб’єкт) лі́дер; (в дії) що лідеру́є; лідеру́ючи; (ознака властивості) лідерівни́й, провідни́чий |
| лійка | 1) лейка 2) воронка |
1) поливальниця; 2) лійка |
| локалізований | локализованный; локализируемый |
(після події) зосере́джений, злокалізо́ваний; (в дії) зосере́джуваний, локалізо́ваний; (ознака властивості) зосере́дний, злокалізо́вний |
| локальний | локальный | місце́вий; осере́дковий, лока́льний |
| ліквідація | ликвидация | 1) (припиняти чинність) (дія) касува́ти, касува́ння, скасо́вувати, скасо́вування, ліквідува́ти, ліквідува́ння, зліквідо́вувати, зліквідо́вування; (подія) скасува́ти, скасува́ння, зліквідува́ти, зліквідува́ння; (наслідок) скасу́нок, скасо́ваність, ліквіда́ція, зліквідо́ваність; 2) (припиняти існування) (дія) ни́щити, ни́щення,зни́щувати, зни́щування, ліквідува́ти, ліквідува́ння, зліквідо́вувати, зліквідо́вування; (подія) зни́щити, зни́щення, зліквідува́ти, зліквідува́ння; (наслідок) зни́щеність, ліквіда́ція, зліквідо́ваність |
| ліквідовувати ліквідувати |
ликвидировать | 1) (припиняти чинність) (дія) касува́ти, скасо́вувати, ліквідува́ти, зліквідо́вувати; (подія) скасува́ти, зліквідува́ти; 2) (припиняти існування) (дія) ни́щити, зни́щувати, ліквідува́ти, зліквідо́вувати; (подія) зни́щити, зліквідува́ти |
| лікуючий | лечащий | (ознака властивості) лікува́льний; (в дії) що ліку́є, ліку́ючи |
| лікуючий лікар | лечащий врач | відповідальний (закріплений, призначений) лікар |
| ловля, ловіння | ловля | (перех дія) лови́ти — ло́влення (ознака об’єкта в дії — ло́влений); (неперех. дія) лови́тися — лові́ння |
| любимий | любимый | (ознака властивості об’єкта дії) улю́блений, лю́бий [1-4, 10]; (об’єкт дії) улю́бленець [1-4, 10]; (дієознака об’єкта дії) коха́ний [1-4]; (об’єкт дії) коха́нець, коха́нка [1-4] |
| люблячий | любящий | (ознака властивості) спо́внений любо́ві, зако́ханий (в дії) яки́й лю́бить, лю́блячи |
| любовник | любовник | полюбо́вник [1-4] |
| м’якоть | мякоть, мякиш | (м’яса, городини, садовини тощо) м’яку́ш [1-4], (хліба) м’яку́шка [1-4] |
| магазин | магазин | крамни́ця [18] |
| має бути таким | должен быть таким | (обов’язково) му́сить бу́ти таки́й, пови́нен бу́ти таки́й; (ймовірно) ма́є бу́ти таки́й |
| має відбутися … | должен состояться … | (обов’язково) му́сить відбу́тися …, пови́нен відбу́тися …; (ймовірно) ма́є відбу́тися … |
| має місце | имеет место | є, ная́вний, трапля́ється, відбува́ється тощо |
| максимальний | максимальный | найбі́льший |
| манжета | манжета | 1) (одяг) ви́лога; 2) (кільце для скріплювання труб) манже́та |
| маркірований, маркований | маркированный, маркируемый |
1) (маркою чи маркованням) (після події) помарко́ваний; (в дії) марко́ваний; (ознака властивості) помарко́вний 2) (маркером) (після події) помаркеро́ваний; (в дії) маркеро́ваний; (ознака властивості) помаркеро́вний |
| маркірувати, маркувати | маркировать | (позначати маркою чи маркованням) маркува́ти; (позначати маркером) маркерува́ти |
| маслиновий | маслиновый | оли́вковий |
| масло вершкове | масло сливочное | ма́сло |
| масло ефірне | масло эфирное | есе́нція [42] |
| масло мінеральне | масло минеральное | оли́ва [17] |
| масло рослинне | масло растительное | олі́я [1-4] |
| масло технічне | масло техническое | оли́ва [17] |
| мати місце | иметь место | 1) бу́ти, бу́ти ная́вним, містити́ся, трапля́тися, відбува́тися тощо; 2) (призначене для перебування) мати місце |
| менеджер | менеджер | керівни́к, розпоря́дник, засту́пник, ору́дник, чі́льник, адміністра́тор [15] |
| мийка | мойка | (дія) мити, миття; (посудина, вмістище, місце) мийниця; (знаряддя) мийка |
| мислячий, мислящий | мыслящий | (ознака властивості) мислезда́тний, мисли́вий; (в дії) що ми́слить, ми́слячи |
| миттєвість | 1) мгновение 2) мгновенность |
1) мить (множ. ми́ті, ми́тей, ми́тями); 2) (властивість) миттє́вість |
| миючий | моющий | (ознака властивості) ми́йний; (в дії) що миє, ми́ючи |
| мігруючий | мигрирующий | (ознака властивості) мігрівкий; (в дії) що мігру́є, мігру’ючи |
| мінімальний | минимальный | найме́нший |
| міроприємство | мероприятие | за́хід |
| місткість | емкость | 1) (властивість) мі́сткість; 2) (предмет) посу́дина, умі́стище, умі́стина, умі́стинка [26,27,40] |
| місцезнаходження | местонахождение | мі́сце розташу́нку, мі́сце перебува́ння |
| міцність на згин | прочность на изгиб | міцність щодо згинання |
| міцність при згині | прочность при изгибе | міцність щодо згинання |
| модернізований | модернизированный; модернизируемый |
(після події) змодернізо́ваний [16]; (в дії) модернізо́ваний [16]; (ознака властивості) змодернізо́вний [16] |
| модифікація | модификация | (дія) модифікува́ти, модифікува́ння; (подія) змодифікува́ти, змодифікува́ння; (наслідок) модифіка́ція [16], змодифіко́ваність |
| модифікований | модифицированный; модифицируемый |
(після події) змодифіко́ваний [16]; (в дії) модифіко́ваний [16]; (ознака властивості) змодифіко́вний [16] |
| може бути використаний | может быть использован | мо́жна ви́користати |
| може використовуватись | может использоваться | мо́жна користа́ти, мо́жна використо́вувати |
| можливість | возможность | змо́га, можли́вість |
| молотий | молотый | (після події) зме́лений; (в дії) ме́лений; (ознака властивості) ме́ливний |
| моніторинг | мониторинг | (дія) відсте́жування, сте́ження, спостеріга́ння, нагляда́ння; (подія) відсте́́ження, спостере́ження, нагля́нення; |
| моніторити | мониторить | відсте́жувати; спостеріга́ти; сте́жити, нагляда́ти, контролюва́ти |
| на кшталт | типа | на зразо́к |
| на носієві | на носителе | на носії (носієві — давальн. відм.) |
| на протязі | на протяжении | упродовж |
| набирати що | набирать что | набирати чого |
| набувати що | приобретать что | набувати чого |
| набухаючий | набухающий | (ознака властивості) набуха́вий; (в дії) що набухає, набухаючи |
| нав’язувати | завязывать | (стосунки) нав’я́зувати |
| нав’язувати | навязывать | накида́ти |
| навантаження нагрузка |
нагрузка | (дія) наванта́жувати, наванта́жування; (подія) наванта́жити, наванта́ження; (наслідок) наванта́женість, (величина)наванта́га |
| навколишнє середовище | окружающая среда | довкі́лля, середо́вище |
| навчання правилам | обучение правилам | навча́ння пра́вил, навча́ти(ся) пра́вил |
| навчати(ся) чому | обучать(ся) чему | навчати(ся) чого |
| надходження поступлення |
поступления | (дія) надхо́дити, надхо́дження; (подія) надійти́, наді́йдення; (наслідок) надхі́д, надхо́ди |
| найбільш вірогідний | наиболее вероятный | найімові́рніший |
| найбільш вірогідний | наиболее достоверный | найвірогі́дніший, найдостеме́нніший |
| найбільш глибокий | наиболее глубокий | найгли́бший |
| найменування | наименование | (дія) назива́ти, назива́ння, йменува́ти, йменува́ння; (подія) назва́ти, назва́ння, найменува́ти, найменува́ння, пойменува́ти, пойменува́ння; (наслідок) на́зва, йме́ння |
| накатувати | накатывать (валиком) | нака́чувати [19] |
| накачати | накачать (насосом) | напомпува́ти, наду́ти |
| накачувати | накачивать (насосом) | напомпо́вувати, надува́ти, нагніта́ти |
| накладний платіж, накладна плата |
накладной платеж | післяпла́та |
| накопичувати | 1) копить, накоплять
2) копнить, накопнять |
1) (будь-що акумулювати, складати, зливати, зсипати тощо) назби́рувати; 2) (складати на копицю, купу) копи́чити, накопи́чувати; 3) (збирати, згортати до купи) грома́дити, нагрома́джувати |
| накреслення | начертание | накре́слина [40] |
| налаштування настройка |
настройка | (дія) налашто́вувати, налашто́вування; (подія) налаштува́ти, налаштува́ння; (наслідок) налашту́нок, налашто́ваність |
| нанесення | нанесение | (дія) нано́сити, нано́шення; (подія) нанести́, нане́сення; (наслідок) нане́сеність, нані́с |
| нанесення збитків | нанесение убытков | (дія) завдава́ння збитків, заподі́ювання збитків; (подія) завдання́ збитків, заподі́яння збитків |
| нанесення образи | нанесение обиды нанесение оскорбления |
(дія) кри́вдити, кри́вдження; (подія) скри́вдити, скри́вдження (дія) обража́ти, обража́ння; (подія) обра́зити, обра́ження |
| нанесення покриття | нанесение покрытия | (дія) покрива́ти, покрива́ння; (подія) покри́ти, покриття́ |
| нанесення шкоди | нанесение ущерба | (дія) шкодити, шкодження; (подія) зашко́дити, зашко́дження |
| нападаючий | нападающий | (людина, сторона) напа́дник; (ознака властивості) напада́вий, нападо́вий; (в дії) що напада́є, нападаючи |
| напилення | напыление | (рідину чи порошок) (дія) напоро́шувати, напоро́шування; (подія) напоро́шити, напоро́шення; (наслідок) напоро́шиво, напорошеність |
| напилювати | напиливать | (пилкою) напи́лювати |
| напилювати | напылять | (рідину чи порошок) напоро́шувати |
| написання | напписание | (дія) писа́ти, писа́ння; (подія) написа́ти, написа́ння; (наслідок) на́пис, напи́саність |
| направити | направить | 1) спрямува́ти, напрями́ти; 2) (людину, документа) спрямува́ти, скерува́ти 3) (людину) посла́ти, призна́чити; 4) (документа) надісла́ти, переда́ти, 5) (інструмент, інструментарій) напра́вити |
| направлення | направление | 1) (дія) спрямо́вування, напрямля́ння; (подія) спрямува́ння, напря́млення; (наслідок) спрямо́ваність, спрямо́вання, на́прям, на́прямок; 2) (дія) скеро́вування; (подія) скерува́ння; (наслідок) скеро́ваність, керу́нок; 3) (дія) посила́ння, признача́ння; (подія) посла́ння, призна́чення; (наслідок) по́силка, призна́ка, призна́ченість; 4) (дія) надсила́ння, передава́ння; (подія) надісла́ння, передання; (наслідок) переда́ча; 5) (дія) направля́ння; (подія) напра́влення; (наслідок) напра́ва, напра́вленість |
| направляти | направлять | 1) спрямо́вувати, напрямля́ти; 2) (людину, документа) спрямо́вувати, скеро́вувати 3) (людину) посила́ти, признача́ти; 4) (документа) надсила́ти, передава́ти, 5) (інструмент, інструментарій) направля́ти |
| направляюча | направляющая | (річ) напрямни́к, напрямни́ця; (ознака властивості) спрямо́вувальна, напрямни́ча; (в дії) що спрямо́вує, спрямовуючи |
| напруження | напряжение | (дія) напру́жувати, напру́жування; (подія) напру́жити, напру́ження; (наслідки) напру́женість, напру́га, на́пруг; (різниця потенціалів) напру́га; (механічн.) на́пруг (як на́тяг, на́хил тощо) |
| напрямна | направляющая | (річ) напрямни́к, напрямни́ця; (ознака властивості) спрямо́вувальна, напрямни́ча; (в дії) що спрямо́вує, спрямо́вуючи |
| наразі | 1) сейчас 2) пока что |
1) зараз; 2) поки що, на разі |
| нарізний | нарезной | (дійова властивість суб’єкта) наріза́льний; (дійова властивість об’єкта) нарізни́й |
| насміхатися над ким, чим | насмехаться над кем, чем | насміхатися (глузувати, глумитися, кепкувати) з кого, з чого |
| насолоджуватися | наслаждаться | ті́шитися, втіша́тися, (зорово) милува́тися, (стос. їжі) смакува́ти, насоло́джуватися |
| насос | насос | по́мпа |
| настойка, настійка |
настойка | насто́янка |
| настоювати | настаивать | 1) (спирт на травах) настоювати; 2) стояти (на чому), обстоювати (що), наполягати (на чому), правити (чого), домагатися (чого) |
| наступаючий | наступающий | 1) прийде́шній, майбу́тній; 2) (в дії) що приходить, приходячи, що наступа́є, наступа́ючи; (ознака властивості) наступа́вий, насту́пливий |
| наступний | следующий | 1) (поданий далі в переліку) таки́й; 2) (який скоро настане) прийде́шній, майбу́тній; 3) (розташований далі у просторі) да́льший, пода́льший; 4) (перший із подальших) черго́вий; 5) (на якого можна наступити) насту́пний |
| наступним чином | следующим образом | так |
| нафтопровід | нефтепровод | нафтогі́н |
| національна ідентичність | национальная идентичность | націона́льна самобу́тність |
| не в стані | не в состоянии | неспроможний, не може |
| не виключає | не исключает | не відкида́є, дає змо́гу, уможли́влює |
| не виключає можливості | не исключает возможности | не відкида́є можли́вості, уможли́влює, дає змо́гу |
| не виключено | не исключено | можли́во, цілко́м можли́во, мо́же бу́ти, мо́жна |
| не дивлячись | не смотря | не зважа́ючи |
| невід’ємний | неотрицательный | невід’є́мний |
| невід’ємний | неотъемлемый | невідокре́мний, невіднімни́й, невідня́тний |
| недопустимий | недопустимый | недопускни́й [21, 23, 40], недопуще́нний, недозволе́нний [2, 32] |
| неіржавіюча сталь | нержавеющая сталь | нержавка́ сталь [21,36] |
| неіржавіючий | нержавеющий | нержавки́й [21,36] |
| неіснуючий | несуществующий | неная́вний, що не існу́є, небува́лий, якого нема́є |
| необхідний | необходимый | 1) потрі́бний, 2) (без якого неможливо обійтися) необхі́дний; 3) (якого неможливо обійти) необійде́нний |
| необхідність | необходимость | 1) потре́ба; 2) необхі́дність; 3) необійде́нність |
| необхідно | необходимо | тре́ба, потрі́бно |
| неочікуваний | неожиданный | 1) несподі́ваний; 2) нежда́ний (див. очікування) |
| непередбачуваний | непредсказуемый, непрогнозируемый | (ознака властивості) непередбачни́й, неспрогнозо́вний; (якого ніхто не передбачував) непередба́чуваний, непрогнозо́ваний |
| неприпустимий | 1) недопустимый 2) непредполагаемый |
1) недопускни́й [21, 23, 40], недопуще́нний, недозволе́нний[2, 32] 2) (ознака властивості) неприпускни́й, нездо́гадний; (в дії) неприпуска́ний, нега́даний |
| непрогнозований | непредсказуемый, непрогнозируемый | (ознака властивості) непередбачни́й, неспрогнозо́вний; (якого ніхто не передбачував) непередба́чуваний, непрогнозо́ваний |
| нерозбірливий текст | неразборчивый текст | (якого не можна розібрати) нерозбі́рний текст (нерозбірливий — не здатний чи не схильний розбирати(ся)) |
| неруйнівний контроль | неразрушающий контроль | неруйнівне контролювання |
| несуча здатність | несущая способность | (механіка) три́мкість [21] |
| несуча конструкція | несущая конструкция | (механіка) тримальна конструкція |
| несуча частота | несущая частота | частота́-носі́й, носі́йна частота́ [15] |
| несучий | несущий | 1) носійний; (суб’єкт) носій; 2) тримальний; (суб’єкт) тримач |
| нетканий | нетка́ный | неткани́нний |
| нехтувати чим | пренебрегать чем | нехтувати що |
| низькооплачуваний | низкооплачиваемый | низькоопла́тний |
| номен | номен | на́зва, йме́ння |
| номенований | номенованный | (після події) наймено́ваний, поймено́ваний, на́званий; (в дії) ймено́ваний, нази́ваний; |
| номенувати | номеновать | йменува́ти, назива́ти |
| нормований | нормированный; нормируемый |
(після події) знормо́ваний [16]; (в дії) нормо́ваний [16]; (ознака властивості) знормо́вний |
| носилки | носилки | но́ші |
| носильщик | носильщик | носи́льник, носі́й, вагоно́ша |
| об’єднання | объединение | (дія) об’є́днувати, об’є́днування; (подія) об’єдна́ти, об’єдна́ння; (наслідок) об’є́днаність, об’є́днина, спі́лка, спільнóта, гурт, громáда, сою́з, (спів)товари́ство, організáція, асоціа́ція, у́нія, корпорáція, інтегра́ція, комбінáція; сполýка, злу́ка |
| об’єднуючий | объединяющий | (ознака властивості) об’єдна́вчий, об’є́днувальний; (в дії) що об’єднує, об’є́днуючи |
| обез- | обез- | зне- (за винятком: обеззброїти, обезголовити) |
| обладнання | оборудование | (дія) устатко́вування, обла́днування; (подія) устаткува́ння, обладна́ння; (предмети) устатко́вання, обла́ддя |
| облік | учет | (дія) облі́чувати, облі́чування, лічи́ти, лі́чення, лічба́; (подія) облічи́ти, облі́чення; (наслідок) облі́ченість, о́блік |
| обробка, обробіток | обработка | 1) (механічно, хемічно тощо) (дія) обробля́ти, обробля́ння [16], (подія) оброби́ти, обро́блення [16], (наслідок) обробі́ток [16], обро́бленість; 2) (логічно, інтелектуально) (дія) опрацьо́вувати, опрацьо́вування, (подія) опрацюва́ти, опрацюва́ння, (наслідок) опрацьо́вання, опрацьо́ваність |
| обробний | 1) обрабатывающий 2) обрабатываемый |
1) (ознака властивості суб’єкта) обро́бчий [16, 36] 2) (ознака властивості об’єкта) обро́бний [16, 21, 36] |
| обслуговуючий персонал | обслуживающий персонал | обслу́га, обслуго́вчий персона́л, обслуго́вувальний персона́л |
| обтікаємий | обтекаемый | (дійова властивість об’єкта) обті́чний (в дії) обтіканий |
| обумовити | обусловить | (спричинити) зумо́вити; (домовитися заздалегідь про умови) обумо́вити |
| один | один | 1) (скільки?) один; 2) (як? у якому стані?) сам |
| один і той же | один и тот же | той са́мий |
| одиночний | одиночный | одини́чний |
| одружуватися на кому | жениться на ком | одружуватися з ким |
| озброєння | вооружение | (дія) озбро́ювати, озбро́ювання; (подія) озбро́їти, озбро́єння; (наслідок) озбро́єність; (засоби) збро́я |
| окантовка | окантовка | (дія) оканто́вувати, оканто́вування; (подія) окантува́ти, окантува́ння; (наслідок) кант, оканто́вання |
| окисел | окисел | окси́д |
| окислювати | окислять | оки́снювати |
| окружний | окружной | (стос. обво́ду) обвідни́й; (стос. о́кругу) окружни́й |
| окружність | окружность | 1) (крива замкнена лінія правильної форми) ко́ло; 2) (крива замкнена лінія довільної форми) обві́д |
| опановувати чим | овладевать чем | опановувати що |
| опір розриву | сопротивление разрыву | (опір дії) опір розриванню |
| опір розтягу | сопротивление растяжению | (опір дії) опір ротягуванню |
| органи чуттів | органы чувств | о́ргани чуття́ |
| організація | организация | (дія) організува́ти, організува́ння, зорганізо́вувати, зорганізо́вування; (подія) зорганізува́ти, зорганізува́ння; (наслідок, установа, спілка) організа́ція; (наслідковий стан) зорганізо́ваність |
| організовувати | организовывать | (дія) організува́ти, зорганізо́вувати; (подія) зорганізува́ти |
| організувати | организовать | (подія) зорганізува́ти; (дія) організува́ти, зорганізо́вувати; |
| оригінал | 1) подлинник 2) оригинал |
1) правдни́к [16] 2) оригіна́л [16] |
| освіта | просвещение | (дія) осві́чувати, осві́чування; (подія) освіти́ти, осві́чення; (наслідок) осві́ченість, осві́та |
| освітлення | осветление | (дія) ясни́ти, я́снення, проя́снювати, проя́снювання; (подія) проясни́ти, проя́снення; (наслідок) проя́сненість, я́сність, яснота́ |
| освітлення | освещение | (дія) осві́тлювати, осві́тлювання; (подія) осві́тлити, осві́тлення; (наслідок) осві́тленість, сві́тло |
| освітлювальний | 1) осветляющий 2) освещающий |
1) (стос. прозорості, ясності) проя́снювальний, ясни́льний 2) (стос. світла) осві́тлювальний, світи́льний |
| освітлюючий | 1) осветляющий 2) освещающий |
1) (стос. прозорості, ясності) проя́снювальний, ясни́льний 2) (стос. світла) осві́тлювальний, світи́льний |
| оснащення | оснащение | (дія) осна́щувати,осна́щування; (подія) оснасти́ти, осна́щення; (об’єкти) осна́стя [40], осна́стка |
| останнє | 1) остальное; 2) последнее |
1) решта; 2) останнє |
| отвердівати | отвердевать | тужа́віти, тве́рднути |
| отвердівший | отвердевший | стужа́вілий, затве́рдлий |
| оточення | окружение | 1) довкі́лля, середо́вище; (люди) довкі́льці; 2) обступа́ння, ото́чування, обляга́ння |
| оточувати | окружать | 1) перебува́ти чи стоя́ти довко́ла чи навко́ло; 2) (перебуваючи в русі) обступа́ти, ото́чувати, обляга́ти |
| оточуюче середовище | окружающая среда | довкі́лля, середо́вище |
| оточуюче середовище, навколишнє середовище | окружающая среда | довкі́лля |
| оточуючий | окружающий | 1) (ознака) навко́лишній, довко́лишній; (людина) довкі́лець; 2) (ознака перебування в дії) що обступа́є, обступа́ючи, що ото́чує, ото́чуючи, що обляга́є, обляга́ючи; (властивість) обступа́льний, ото́чувальний, обляга́льний |
| оточуючі (люди) | окружающие (люди) | 1) (які перебувають довкола) довкі́льці; 2) (які обступають) ото́ччя |
| отруйний | ядовитый | (який містить отруту) отру́тний; (якого можна отруїти) отру́йний; (яким труять) труї́льний, отру́ювальний |
| охолоджуватися | охлаждаться | холо́нути |
| охочий | желающий | (людина) охо́тник (ознака людини) охо́чий |
| очистка | очистка | (дія) очища́ти, очища́ння; (подія) очи́стити, очи́щення; (наслідок) очи́щеність |
| очікуваний | ожидаемый | 1) споді́ваний; 2) жда́ний |
| очікування | ожидание | 1) (з деякою мірою впевненості вважати, що певна подія відбудеться) сподіва́тися, сподіва́ння; 2) (перебувати у стані готовості зреагувати на сподівану подію) чека́ти, чека́ння, жда́ти, ждання́ |
| очікувати | ожидать | 1) (з деякою мірою впевненості вважати, що певна подія відбудеться) сподіва́тися; 2) (перебувати у стані готовості зреагувати на сподівану подію) чека́ти, жда́ти |
| очікується подія | ожидается событие | 1) сподіва́ємося на поді́ю, можна сподіватися на поді́ю; 2) чека́ємо на поді́ю, можна чекати на поді́ю |
| ощадний | сберегательный, сберегающий | 1) (призначений чи спроможний зберігати) зберігальний; (що його можна чи призначено зберегти) збере́жний (дієознака суб’єкта) що зберігає, зберігаючи (дієознака об’єкта) збері́ганий 2) (призначений чи спроможний економити) оща́джувальний; (що його можна чи призначено зекономити) оща́дний (дієознака суб’єкта) що оща́джує, ощаджуючи (дієознака об’єкта) оща́джуваний 2) (призначений чи спроможний назбирувати зекономлене) заоща́джувальний; (що його можна чи призначено назбирати як зекономлене) заоща́дний; (дієознака суб’єкта) що заоща́джує, заоща́джуючи; (дієознака об’єкта) заоща́джуваний |
| падіння | паде́ние | (дія) па́дати – па́дання, спада́ти – спада́ння; (подія) упа́сти – упа́дення, спа́сти – спа́дення; (наслідковий стан) упад, упадок; (величина) спад |
| пакувальна одиниця | упаковочная единица | упако́ванка, упако́вана одини́ця |
| палатка | палатка | наме́т, шатро́ |
| паління | жжение, сжигание | (спалювання) пали́ти, па́лення |
| паління | курение | (тютюнових виробів тощо) кури́ти, ку́рення (курі́ння – від курі́ти) |
| пальне | горючее | (будь-яке) па́ливо, (моторне, зокрема) бензи́н, ди́зельне па́ливо |
| пально-мастильний | горюче-смазочный | па́ливно-масти́льний |
| пануючий | господствующий | (ознака властивості суб’єкта) панівни́й; (в дії) що пану́є, пану́ючи |
| папка | папка | те́ка |
| парламентарій | парламентарий | парламентар |
| переважаючий | преимущественный, подавляющий |
(ознака властивості суб’єкта) переважа́льний; (ознака властивості об’єкта) перева́жний (ознака перебування в дії) що переважа́є, переважа́ючи |
| переважний | преимущественный, подавляющий, подавляемый |
(ознака властивості суб’єкта) переважа́льний; (ознака властивості об’єкта) перева́жний |
| перевезення, перевіз |
перевозки, перевоз |
(дія) перево́зити, перево́ження; (подія) перевезти́, переве́зення; (наслідковий стан) переве́зеність; (місце, засіб) переві́з; (наслідковий об’єкт) перево́за |
| перевірка | проверка | (дія) перевіря́ти, перевіря́ння; (подія) переві́рити, переві́рення; (наслідок) переві́реність |
| перегородка | перегородка | пере́ділка |
| перевіряючий | проверяющий | (ознака властивості суб’єкта) переві́рчий, перевіря́льний; (ознака перебування в дії) що перевіря́є, перевіря́ючи; (суб’єкт дії) переві́рник, перевіря́льник |
| перед виходом | перед выходом | (перед подією) перед ви́йденням; перед тим, як вийти; (стос. місця) перед ви́ходом |
| перед зупинкою | перед остановкой | (перед подією) перед зупи́ненням; перед тим, як зупини́тися; (стос. місця) перед зупи́нкою |
| передбачуваний | предсказуемый, прогнозируемый | (ознака властивості) передбачни́й, спрогнозо́вний; (в дії) передба́чуваний, прогнозо́ваний |
| переклад | перевод | (дія) переклада́ти, переклада́ння; (подія) перекла́сти, перекла́дення; (наслідок) пере́клад, перекла́деність |
| переключати | переключать | 1) перемика́ти; 2) (увагу, думку) перено́сити, зосере́джувати |
| переключення | переключение | 1) (дія) перемика́ння; (подія) пере́мкнення 2) (увагу, думку) (дія) перено́шення, зосере́джування; (подія) перене́сення, зосере́дження |
| переключити | переключить | 1) перемкну́ти; 2) (увагу, думку) перене́сти, зосере́дити |
| перенощик, переносчик | переносчик | переносник, переносниця |
| перетворювати в що | превращать во что | перетворювати на що |
| під час посадки літака | во время посадки самолета | під час сідання літака (див. посадка) |
| підготовка, підготовлення, підготовленість підготовлювання підготування |
подготовка | (дія) готува́ти, готува́ння; (подія) підготува́ти, підготува́ння; (наслідок) підгото́ваність, гото́вість, підгото́ва, (військо, спорт) ви́шкіл |
| підготовлений | подготовленный | підгото́ваний |
| підйом | подъём | (дія) підійма́ти, підійма́тися, підійма́ння; (подія) підня́ти, підня́тися, підняття́; (наслідок) пі́дняток[1], пі́дні́мок, ви́схід; (вулиця, дорога) узві́з |
| підйомний | подъёмный | підійма́льний |
| підйомник | подъёмник | (машина) підійма́ч [4, 21, 27]; (пристрій) підо́йма [4, 21, 26]; (людина) підійма́льник |
| підключати | подключать | 1) (дія) підмика́ти; 2) (дія) залуча́ти, долуча́ти; |
| підключення | подключение | 1) (дія) підмика́ння; (подія) піді́мкнення; 2) (дія) залуча́ння, долуча́ння; (подія) залу́чення, долу́чення |
| підключити | подключить | 1) (подія) піді́мкнути; 2) (подія) залу́чити, долу́чити |
| підшипник | подшипник | вальни́ця [4, 16, 21, 22, 23, 27, 36, 30] |
| після вибору | после выбора | ви́бравши, після ви́брання |
| після зміни | после изменения | зміни́вши, після змі́нення |
| плаваючий, плавний | плавающий | (ознака властивості) плавýчий, плавки́й; (в дії) що плаває, плаваючи |
| плавити | плавить | (переводити у рідинний стан) топи́ти; (сплавляти водою) пла́вити |
| плавкий | плавкий | (щодо набування рідинного стану) топки́й; (щодо плавання) плавки́й |
| плавлення, плавка | плавление, плавка | (будь-якого матеріалу) (дія) топи́ти, то́плення |
| плетінка | плетенка | пле́тенка |
| плетіння | плете́ние | (перех дія) плести́ — пле́тення (ознака об’єкта — пле́тений); (неперех. дія) плести́ся — плеті́ння |
| повернути | 1) вернуть, возвратить 2) повернуть |
1) верну́ти [1-5, 16]; 2) поверну́ти [1-5, 16] |
| повернутися | 1) вернуться, возвратиться 2) повернуться |
1) верну́тися [1-5]; 2) поверну́тися [1-5] |
| повертати | 1) возвращать 2) поворачивать |
1) верта́ти [1-5, 16]; 2) поверта́ти [1-5, 16] |
| повертатися | 1) возвращаться 2) поворачиваться |
1) верта́тися [1-5]; 2) поверта́тися [1-5] |
| повідомлення | сообщение | (дія) повідомля́ти, повідомля́ння, звіща́ти, звіща́ння; (подія) повідо́мити, повідо́млення, звісти́ти, зві́щення; (наслідок) повідо́ма, повідо́мина [40], зві́стка; (подієвий стан) повідо́мленість, зві́щеність |
| повідомляти кому | сообщать кому | повідомляти кого |
| повірка | поверка | (дія) вивіря́ти, вивіря́ння; (видія) виві́рити, виві́рення; (наслідок) виві́реність |
| повірочний | поверочный | вивіря́льний |
| повноваження | полномочия | (дія) уповнова́жувати, уповнова́жування, повнова́жити, повнова́ження; (подія) уповнова́жити, уповнова́ження; (наслідок) уповнова́женість, повнова́ги |
| повноцінний | полноценный | повнова́ртісний |
| поділяти | разделять | (думку) поділяти; (будь-що на частини) ділити |
| подлінний | по́длинный | правди́вий [1-5], достеме́нний [1-5], спра́вжній [1-5] |
| подлінник | по́длинник | правдни́к [16], достеме́нник |
| подорожній | путник | подоро́га |
| подорожуючий | путешествующий | (особа) подоро́га, мандрівни́к, мандрі́вець; (в дії) що подорожує, подорожуючи |
| пожежний | пожарний | (людина) поже́жник; (ознака) поже́жний |
| покажчик, показник | 1) показатель 2) указатель |
1) (наочний вираз результату, властивості тощо) показник; 2) (напис, стрілка, що вказують на щось) покажчик, вказівник |
| показання, показ | показание | (дія) пока́зувати, пока́зування; (подія) показа́ти, показа́ння; (наслідок, об’єкт) по́каз |
| покладання | возложение | (дія) кла́сти, кла́дення, поклада́ти, поклада́ння; (подія) покла́сти, покла́дення; (наслідок) по́клад |
| покриття | покрытие | (дія) покрива́ти, покрива́ння; (подія) покри́ти, покриття́; (наслідок) по́крив [16], покри́тість |
| поле сторінки | поля страницы | (порожній край) бе́рег сторі́нки [16, 40] (місце для подавання інформації) по́ле сторі́нки [40] |
| положення | положение | 1) (у просторі) поло́жина, розташу́нок, мі́сце, пози́ція; 2) (состояние) стан, стано́вище |
| понятійний, поняттєвий | понятийный | утямко́вий, зрозумко́вий (росіянізм — поняттєвий) |
| поняття | понятие | 1) (вислід утямлення чи зрозуміння) утя́мок [2], утя́мина, зрозу́мок; (дійова спроможність суб’єкта) тя́ма [2] (подія) утя́мити, утя́млення, зрозумі́ти, зрозумі́ння; (дія) тя́мити, тя́млення, розумі́ти, розумі́ння; 2) (подія охоплення, покриття собою) пойня́ти, пойняття́; (дія) пойма́ти, пойма́ння; (наслідок) по́йма |
| попередження | предупреждение | 1) (інформування наперед) (дія) попере́джувати, попере́джування; (подія) попере́дити, попере́дження; (інформація) попере́дина; 2) (інформування про загрозу) (дія) застеріга́ти, застеріга́ння; (подія) застерегти́, застере́ження; (інформація) засторо́га; 3) (вживання заходів) (дія) запобіга́ти, запобіга́ння; (подія) запобі́гти, запобі́ження; (засіб) запобі́жник |
| попереджувати | предупреждать | 1) (інформувати наперед) попере́джувати; 2) (попереджувати про небезпеку) застеріга́ти; 3) (вживати заходів, перешкоджати) запобіга́ти |
| попереджуючий | предупреждающий | 1) (інформувати наперед) попере́джувальний; 2) (попереджувати про небезпеку) застеріга́льний; 3) (вживати заходів) запобіга́льний |
| порівняльний | сравнительный | (ознака властивості об’єкта) порівня́нний (ознака властивості суб’єкта) порі́внювальний |
| порівняльні характеристики | сравнительные характеристики | (власт. об’єкта) порівня́нні характери́стики (власт. суб’єкта) порі́внювальні характери́стики |
| посадка | посадка | 1) (стос. рослин) (дія) сади́ти, са́дження, наса́джувати, наса́джування; (подія) посади́ти, поса́дження, насади́ти, наса́дження; (наслідок) поса́дка, наса́диво; 2) (стос. людей, літаків) (неперех. дія) сіда́ти, сіда́ння; (неперех. подія) сі́сти; (перех. дія) сади́ти, са́дження; (перех. подія) посади́ти, поса́дження; (місце) поса́д [1], поса́да 3) (техніка) (дія) наса́джувати, наса́джування; (подія) насади́ти, наса́дження; (наслідок) на́сад [21]; 4) (стос. тіла людини) поста́ва |
| посадку здійснив літак | посадку осуществил самолет | сів літак |
| посадочний, посадковий | поса́дочный | (призначений, щоб його сади́ти, від са́диво) са́дивний; (призначений, щоб ним сади́ти, від сади́ло) сади́льний; (призначений для сіда́ння) сіда́льний; (стос. посаджених дерев) посадко́вий; (призначений для насаджування) наса́джувальний; (стос. на́саду) насадо́вий |
| посвідчення | удостоверение | по́свідка |
| посилання | ссылка | (дія) посила́тися, посила́ння; (подія) посла́тися, посла́ння; (наслідок — згадка чи познака джерела) по́силка [16, 1-5] |
| поставка | поставка | (дія) постача́ти, постача́ння; (подія) постачити, поста́чення; |
| постійний | постоянный | (повсякчас наявний) пості́йний, повсякча́сний; (завжди однаковий за величиною чи якістю) сталий |
| постійно діючий | постоянно действующий | пості́йний, повсякча́сний |
| потепління клімату | потепление климата | (дія) теплі́шання клімату; (подія) потеплі́шання клімату |
| потерпілий | потерпевший | (людина) потерпі́лець; (після події) потерпі́лий |
| потерпілий, постраждалий | потерпевший, пострадавший | (людина) потерпі́лець, постражда́лець; (після події) потерпі́лий, постражда́лий |
| потрясаючий потрясний |
потрясающий | (ознака акт. дійової властивості) разю́чий, вража́льний, приголо́мчий, приголо́мшувальний, ошеле́шувальний, звору́шувальний, надзвича́́йний; (в дії) що вража́є, що приголо́мшує, що ошеле́шує, що звору́шує |
| початкуючий | начинающий | (людина) початкі́вець; (в дії) що початку́є, початку́ючи |
| пошив, пошиття | пошив | (дія) ши́ти, шиття́; (подія) поши́ти, пошиття́; (наслідок) поши́в |
| пошук | поиск | (дія) шука́ти, шука́ння [1-5]; (подія) пошука́ти, пошука́ння; (наслідок) по́шук, пошу́каність |
| правдивий | настоящий, правдивый |
(справжній, достеменний) правди́вий [1-4]; (який говорить правду) правдомо́вний, (людина) правдомо́вець; (який любить правду) правдолюби́вий; (людина) правдолю́б |
| правка | правка | 1)(дія) виправля́ти, виправля́ння; (подія) ви́правити, ви́правлення; (наслідок) ви́права, ви́правка, ви́правленість; 2)(дія) поправля́ти, поправля́ння; (подія) попра́вити, попра́влення; (наслідок) попра́ва, по́правка, попра́вленість; 3)(дія) корегува́ти, корегува́ння; (подія) скорегува́ти, скорегува́ння; (наслідок) коре́кція, коре́кта, коректу́ра, скорего́ваність; 4)(дія) редагува́ти, редагува́ння; (подія) зредагува́ти, зредагува́ння; (наслідок) редакція, зредагованість |
| практикуючий | практикующий | (ознака властивості суб’єкта) -практик; (ознака перебування в дії) що практикує, практикуючи; (суб’єкт дії) практик |
| працюючий | работающий | (людина) працівни́к; (в дії) який працю́є, працю́ючи |
| працюючий пенсіонер | работающий пенсионер | пенсіонер-працівник; пенсіонер, що працює |
| представляти результати | представлять результаты | (у певному вигляді) подава́ти результа́ти; (передавати) надава́ти результа́ти |
| при | при | 1) в, у, під час, у проце́сі; 2) (за умови) за, у ра́зі, за умо́ви; 3) (біля, поряд, поруч) при |
| при виході | при выходе | (стос. дії) вихо́дячи, коли вихо́дять, під час вихо́дження, якщо виходити, в разі вихо́дження; (стос. події) ви́йшовши, якщо вийти, коли вийшли; (стос. місця) біля (поруч, поряд) ви́ходу, при ви́ході |
| при вході | при входе | (стос. дії) вхо́дячи, якщо входити, коли вхо́дять, під час вхо́дження, в разі вхо́дження; (стос. події) увійшо́вши, якщо увійти, коли увійшли; (стос. місця) біля (поруч, поряд) входу, при вході |
| при необхідності за необхідності |
при необходимости | у разі потре́би, за потре́би |
| при оновленні | при обновлении | (стос. дії) оно́влюючи, під час оно́влювання; (стос. події) оновивши, у разі оновлення |
| при переході | при переходе | (у дії) перехо́дячи, коли перехо́дять, під час перехо́дження, в разі перехо́дження; (стос. події) перейшо́вши, коли перейшли; (стос. місця) біля (поруч, поряд) перехо́ду, при перехо́ді |
| при президентові | при президенте | при президенті (президентові — давальн. відм.) |
| при роботі в режимі | при работе в режиме | працю́ючи в режи́мі |
| при умові | при условии | за умови |
| при цьому | при этом | 1) в такому разі, у цьому разі, за таких обставин 2) до того ж |
| привести в порядок | привести в порядок | упорядкувати |
| привод, привід | привод повод |
(урухо́мчий механізм) урухо́мник [16, 40] (підстава для дії) при́від (до упряжі) по́від |
| приводити в дію | приводить в действие | 1) (робити дієвим) заді́ювати; 2) (робити рухомим) урухо́млювати [16, 26, 40] |
| приводити в рух | приводить в движение | урухо́млювати [16, 40] |
| приводний | приводной (приводящий в движ.) приводной (приводимый в движ.) |
(ознака властивості суб’єкта) урухо́мчий [40]; (ознака властивості об’єкта) урухо́мний [26, 40] |
| приводний ремінь | приводной ремень | урухо́мчий па́с |
| приготовлений | приготовленный | (на кухні) скухова́рений [27, 29] |
| приготовлений | приготовленный | пригото́ваний |
| приготовлення приготування |
приготовление | (дія) готува́ти, готува́ння; (подія) приготува́ти, приготува́ння; (наслідок) пригото́ваність, гото́вість, пригото́ва |
| придушення завад | подавление помех | (дія) притлу́млювання зава́д; (подія) притлу́млення зава́д; (наслідок) притлу́мленість зава́д |
| призначення | назначение предназначение |
(дія) признача́ти, признача́ння; (подія) призна́чити, призна́чення; (властивість, стан) призна́ка, призна́ченість |
| приймальна | приемная | (примістище) прийма́льня; (ознака комісії тощо) прийма́льна |
| приймати до уваги | принимать во внимание | бра́ти до ува́ги |
| приймати міри | принимать меры | вжива́ти за́ходів |
| приймати участь | принимать участие | бра́ти у́часть |
| прийняти до уваги | принять во внимание | взя́ти до ува́ги |
| прийняти міри | принять меры | вжи́ти за́ходів |
| прийняти участь | принять участие | взя́ти у́часть |
| прийом | прием | 1) (дія) прийма́ти, прийма́ння; (подія) прийня́ти, прийняття́; 2) (щодо гостей) (дія) віта́ння, прийма́ння, (подія) привіта́ння, прийняття́; 3) спо́сіб [21-23], за́хід, ме́тод, по́бит; 4) раз, захі́д, на́пад, наворо́т [2] |
| прийти до свідомості | прийти в сознание | оприто́мніти |
| прийти до тями | прийти в себя | отя́митися |
| прикладна програма | прикладная программа, приложение | застосо́вна програ́ма, застосу́нок [15, 37] |
| прикладний | прикладной | (призначений для застосовування) застосо́вний [21, 32, 40], (належний до ужитку) ужитко́вий [30, 40], (призначений для прикладання) прикладни́й |
| приміщення | помещение | (дія) примі́щувати, примі́щування; (подія) примісти́ти, примі́щення; (місце у будівлі) примі́́стище, примі́ща |
| приналежати | принадлежать | нале́жати |
| приналежність | принадлежность | 1) нале́жність (немає дієслова приналежати!) 2) (предмет) річ, (для роботи) прила́ддя, знаря́ддя |
| припустимий | 1) допустимый 2) предполагаемый |
1) допускни́й [21, 23, 40], допуще́нний, дозволе́нний [2, 32] 2) (ознака властивості) припускни́й, припуще́нний, здо́гадний; (в дії) припуска́ний, га́даний |
| прискорення | ускорение | 1) (стос. процесу — робити швидшим) (дія) пришви́дшувати, пришви́дшування; (подія) пришви́дшити, пришви́дшення; (величина) пришви́дшуваність, при́швид; 2) (стос події — робити, щоб скоріше відбулася) (дія) приско́рювати, приско́рювання; (подія) приско́рити; приско́рення |
| прискорення події | ускорение события | (дія) приско́рювання події; (подія) приско́рення події |
| прискорення руху | ускорение движения | (дія) пришви́дшування руху; (подія) пришви́дшення руху; (величина) пришви́дшуваність руху, при́швид руху |
| прискорювати | ускорять | 1) (робити інтенсивнішою дію) пришви́дшувати; 2) (наближати в часі подію) приско́рювати |
| приступати до роботи | приступать к работе | става́ти до робо́ти, починати працювати, починати роботу |
| приступити до роботи | приступить к работе | ста́ти до робо́ти, почати працювати, почати роботу |
| присутній | присутствующий | (живі істоти) прису́тній; (неживі речі) ная́вний |
| приходити до свідомості | приходить в сознание | прито́мніти, оприто́мнювати |
| пробачати кого | извинять кого | пробачати кому |
| пробіл | пробел | 1) (вільне місце від того, чим заповнене довкілля) прога́лина 2) (незадрукована ділянка носія друку) прога́лина; (прогалина між словами в рядку) прога́лок; 3) (вада) прога́лина |
| пробка | пробка | 1) (матеріал) ко́рок; 2) (предмет з будь-якого матеріалу) ко́рок [15, 16, 1-5], чіп, за́тичка, ковпачо́к, на́кривка; 3) (скупченість транспорту на дорозі) зато́р |
| проведення випробувань | проведение испытаний | випробо́вування |
| проведення досліджень | проведение исследований | дослі́джування |
| проводити випробування | проводить испытания | випробо́вувати |
| проводити дослідження | проводить исследования | дослі́джувати |
| проводити полив | приизводить полив | полива́ти |
| прогнозований | предсказуемый, прогнозируемый | (ознака властивості) передбачни́й, спрогнозо́вний; (в дії) передба́чуваний, прогнозо́ваний |
| програмне забезпечення | программное обеспечение | програ́мні за́соби, (сукупність наявних чи потрібних програм) програ́мний ста́ток |
| продовження | продление | (у часі чи просторі) (дія) продовжування, подовжування, (подія) продовження, подовження |
| продовження | продолжение | (у часі) (перех дія) прова́дження далі; (неперех дія) тривання; (об’єкт) подальша частина, далі |
| продовжувати | продлевать | (у часі чи просторі) продо́вжувати, подо́вжувати |
| продовжувати | продолжать | (у часі) прова́дити далі |
| продовжувати навчання | 1) продолжать обучение 2) продлевать обучение |
1) навча́тися да́лі 2) продо́вжувати навча́ння |
| продовжувати роботу | 1) продолжать работу 2) продлевать работу |
1) працюва́ти да́лі 2) продо́вжувати робо́ту |
| продовжуватися | продолжаться | (у часі) трива́ти |
| продовжується робота | 1) продолжается работа 2) продлевается работа |
1) трива́є робо́та 2) робо́ту продо́вжено, продо́вжуємо робо́ту |
| продовжують залишатися | продолжают оставаться | [й] далі залишаються |
| продукти харчування | продукты питания | харчі́, харчові́ проду́кти |
| проектувати, проектування | проектировать, проектирование; проецировать, проецирование |
1) (створювати проект) (дія) проектувати, проектування; (подія) спроектувати, спроектування; (наслідок) проект, спроектованість; 2) (створювати проекцію) (дія) проекціювати, проекціювання [16]; (подія) спроекціювати, спроекціювання; (наслідок) проекція, спроекційованість; |
| проінформувати | проинформировать | поінформувати |
| пройти | произойти пройти |
(у часі) неперех. відбу́тися, протрива́ти, мину́ти, сплисти́, збі́гти |
| пройти | пройти минова́ть |
(у просторі) пройти́, перейти́, мину́ти |
| пропаганда | пропаганда | (дія) пропагува́ти, пропагува́ння; (дія) спропагува́ти, спропагува́ння; (те, що його пропагують) пропага́нда |
| пропускна здатність | пропускная способность | пропуска́льна зда́тність |
| пропускний | пропускной | (дійова властивість суб’єкта) пропуска́льний; (дійова властивість об’єкта) пропускни́й |
| протидіючий | противодействующий | (ознака властивості) протидієвий; (в дії) що протидіє, протидіючи |
| протилежний | противоположный | (той, що лежить проти чогось) протиле́жний; (думка тощо) супроти́вний |
| протиріччя | противоречие | супере́чність |
| протікати | протекать | (процеси) відбуваються; (рідини, потоки, річки) протікають (час ) плине, спливає |
| проходити | происходи́ть проходи́ть |
(у часі) неперех. відбува́тися, трива́ти, мина́ти, сплива́ти, збіга́ти |
| проходити | проходи́ть | (витратити час на ходіння) проходи́ти |
| проходити | проходи́ть минова́ть |
(у просторі: шлях, крізь щось, повз щось тощо) прохо́дити, перехо́дити, мина́ти |
| процес розвитку | процесс развития | розвива́ння |
| прощати кого | прощать кого | прощати кому |
| пряжений | жаренный | (стос. горіхів, зерна, насіння, борошна, молока) (після події) спря́жений; (в дії) пря́жений (об’єкт дії) пряже́ня |
| псувний | портящийся | (схильний псуватися) псувки́й (якого можна зіпсувати) зіпсо́вний |
| пустий | пустой | поро́жній |
| пустотілий | пустотелый | порожни́стий |
| пустушка | пустушка | соска-гамівничка [26, 27] |
| радіти чому | радоваться чему | радіти з чого |
| реалізація | реализация | (дія) дійсни́ти, ді́йснення, реалізува́ти, реалізува́ння; (подія) здійсни́ти, зді́йснення, зреалізува́ти, зреалізува́ння; (багаторазова дія) зді́йснювати, зді́йснювання, зреалізо́вувати, зреалізо́вування; (наслідок події) зді́йсненість, реаліза́ція |
| реалізовувати | реализовывать | (дія) дійсни́ти, реалізува́ти; (багаторазова дія) зді́йснювати, зреалізо́вувати |
| реалізувати | реализовать | (дія) дійсни́ти, реалізува́ти; (подія) здійсни́ти, зреалізува́ти; (багаторазова дія) зді́йснювати, зреалізо́вувати |
| реальний | реальный | ді́йсний |
| реальність | реальность | ді́йсність |
| регулюючий | регулирующий | (призначеність) регулюва́льний; (спроможність) регулівни́й; (в дії) що регулю́є, регулю́ючи |
| реєстрація | регистрация | (дія) реєструва́ти, реєструва́ння [16]; (дія) зареєструва́ти, зареєструва́ння [16]; (запис в реєстрі) реєстрація [16]; (наслідковий стан) зареєстрованість |
| результат | результат | на́слідок, ви́слід, результа́т, пі́дсумок |
| результуюча | результирующая | (ознака властивості) підсумко́ва, вислідна́, результівна́ |
| ремені безпеки | ремни безопасности | па́ски безпе́ки |
| ремінь | 1) ремень 2) кожа (выделанная) |
1) (смуга, смужка з тканини чи ременю) пас, па́сок [1-5, 23-26] 2) (матеріал – вичинена шкура) ремі́нь [1-5, 23-26, 36] |
| ресурсозберігаючий | ресурсосберегающий | ресурсооща́джувальний |
| реципієнт | реципиент | прийма́ч, сприйма́льник, отри́мувач, чита́ч, слуха́ч, гляда́ч |
| рибалка, рибак, риболов | рыбалка; рыбак, рыболов |
(дія) риба́лити, риба́лення, лови́ти ри́бу, ло́влення ри́би; (особа) риба́лка, риба́к |
| рибальство, риболовля | рыбачество, рыболовство | (дія) риба́лити, риба́лення, лови́ти ри́бу, ло́влення ри́би; (розводження риби) ри́бництво |
| рідинний | жидкостный | (який використовує рідину) рідино́вий |
| рідинний вогнегасник | жидкостный огнетушитель | рідино́вий вогнега́сник |
| рідке паливо | жидкое топливо | ріди́нне паливо [26] |
| рідке скло | жидкое стекло | ріди́нне скло [26] |
| рідкий | жидкий | (негустий) рідки́й (стан речовини) ріди́нний [21, 22, 36, 40] |
| рідкий | редкий | (рідко розташований) рідки́й; (рідко трапляється) рі́дкісний |
| рідкий кристал | жидкий кристалл | ріди́нний кристал [36] |
| рідкий стан | жидкое состояние | ріди́нний стан [21, 22,36] |
| рідкокристалічний | жидкокристаллический | ріди́ннокристалічний |
| різьба | резьба | (з’єднувальний засіб) на́різь [16, 43] |
| різьбовий | резьбовой | нарізе́вий [21, 27, 36, 40] |
| робити можливим | делать возможным | уможли́влювати |
| робити неможливим | делать невозможным | унеможли́влювати |
| роз’єм | разъем | ро́знім [21, 22, 36] |
| роз’ємний | разъемный | рознімни́й [16] |
| розбірливий текст | разборчивый текст | розбі́рний текст (розбірливий – спроможний розбиратися) |
| розгалуження | разветвление | (дія) розгалу́жувати, розгалу́жування [16]; (дія) розгалу́зити, розгалу́ження [16]; (наслідок) розгалу́зина [16], розгалу́женість |
| роздільна здатність | разрешающая способность, разрешение |
вирізні́вність, вирізні́вна зда́тність [40, 44] |
| розмір більше 1 м. | размер больше 1 м. | ро́змір бі́льший ніж 1 м. |
| розмір менше 1 м. | размер меньше 1 м. | ро́змір ме́нший ніж 1 м. |
| розпилення | распыление | (порошок, рідину, енергію, думки та ін.) (дія) розпоро́шувати, розпоро́шування; (подія) розпороши́ти, розпоро́шення; (наслідок) розпоро́шиво; (наслідковий стан) розпоро́шеність |
| розпилювання | распиливание | (пилкою) (дія) розпи́лювати, розпи́лювання; (подія) розпиля́ти, розпиля́ння; (наслідковий стан) розпи́ляність; (місце, наслідок) ро́зпил |
| розпилювати | распиливать | (пилкою) розпи́лювати |
| розпилювати | распылять | (порошок, рідину, енергію, думки та ін.) розпоро́шувати |
| розподільний | распределительный | (ознака властивості суб’єкта) розподі́льчий; (ознака властивості об’єкта) розподі́льний |
| розрахунок | расчет | (дія) розрахо́вувати, розрахо́вування; (подія) розрахува́ти, розрахува́ння; (наслідок) розраху́нок, розрахо́ваність |
| розташування | расположение | (дія) ташува́ти, ташува́ння, розташо́вувати, розташо́вування [16]; (дія) розташува́ти, розташува́ння [16]; (наслідок) розташу́нок [16], розташо́ваність [16] |
| розширюватися | расширяться | ши́ршати |
| рукавичка | перчатка маленькая перчатка варежка маленькая варежка |
(усі пальці — окремо) пальча́тка [1-4, 27, 26] мале́нька пальча́тка (великий палець — окремо, решта — разом) рукави́ця рукави́чка |
| рукавички | перчатки варежки, рукавички |
(усі пальці окремо) пальчатки; (один палець окремо) рукавиці, (маленькі) рукавички |
| рукоятка | рукоятка | рукі́в’я, держа́к, ру́чка |
| руль | руль | 1) (автомобіля, велосипеда) кермо́; 2) (судна, літака) стерно́ |
| русизм | русизм | росіяні́зм |
| ряжений | ряженый | (після події) переря́джений, перевдя́гнений; (в дії) ря́джений, переря́джуваний, перевдя́ганий; (особа) рядже́ник, перевдя́ганець |
| сальник | сальник | защільнювач [16] |
| самий … | самий … | най-…-ший (-щий) |
| самий відомий | самий известный | найзна́ніший, найвідо́міший |
| самий довгий | самий длинный | найдо́вший |
| самий кращий | самий лучший | найкра́щий |
| санкціонований | санкционированный; санкционируемый |
(після події) осанкційо́ваний (в дії) санкційо́ваний; (ознака властивості) осанкційо́вний |
| санкціонування | санкционирование | (дія) санкціюва́ти, санкціюва́ння; (подія) осанкціюва́ти, осанкціюва́ння; (наслідок) са́нкція |
| санкціонувати | санкционировать | (дія) санкціюва́ти; (подія) осанкціюва́ти |
| секціонований | секционированный; секционируемый |
(після події) посекційо́ваний (в дії) секційо́ваний; (ознака властивості) посекційо́вний |
| секціонування | секционирование | (дія) секціюва́ти, секціюва́ння; (подія) посекціюва́ти, посекціюва́ння; (наслідок) се́кція, посекційо́ваність |
| секціонувати | секционировать | (дія) секціюва́ти; (подія) посекціюва́ти |
| селекціонований | селекционированный; селекционируемый |
(після події) зселекційо́ваний; (в дії) селекційо́ваний (ознака властивості) зселекційо́вний |
| селекціонувати | селекционировать | (дія) селекціюва́ти; (подія) зселекціюва́ти |
| селекція, селекціонування | селекция | (дія) селекціюва́ти, селекціюва́ння; (подія) зселекціюва́ти, зселекціюва́ння; (наслідок) селе́кція, зселекційо́ваність |
| сервіс | сервис | (дія) обслуго́вувати, обслуго́вування; (подія) обслужи́ти, обслу́ження; (наслідог) обслу́женість; (суб’єкт) обслу́га |
| сертифікований | сертифицированный; сертифицируемый |
(після події) осертифіко́ваний; (в дії) сертифіко́ваний; (ознака властивості) осертифіко́вний |
| сидіння | сидение | (дія) сиді́ти, сиді́ння; (подія) поси́діти, поси́дження; (місце) сіде́ць [1,3,4,23], мі́сце сиді́ти [32], мі́сце для сиді́ння, сі́давка [1,3,4], сіда́к [1,3,4], крі́сло, крісе́лко, стіле́ць, ла́вка, ослі́н, сі́дло́, сі́дало |
| символ | символ | 1) знак; 2) символ |
| січнá | секущая | (ознака властивості суб’єкта дії — напр. площина́) розтина́льна, перетина́льна [16]; (лінія чи поверхня) розтина́чка, перетина́чка |
| скатувати | скатывать | 1) ска́чувати, згорта́ти, звива́ти 2) ско́чувати |
| скачувати, скачати | 1) скачивать, скачать; 2) скатывать, скатать |
1) (з інтернету) списувати, переписувати, копіювати; 2) (згортати в рулон) скачувати; (деформувати, надаючи циліндричної форми) скачувати |
| складає половину | составляет половину | стано́вить полови́ну |
| складаний, складний | складной, составной, складывающийся | (якого можна скласти) склада́нний [16, 40]; (який перебуває в дії) скла́даний; (після події) скла́дений; (непростий) складни́й |
| складова | составляющая | 1) (річ) складни́к, складова́ части́на; 2) (ознака) складовá |
| скловидний | стекловидный | склува́тий, склоподі́бний |
| скорочення | сокращение | (дія) скоро́чувати, скоро́чування; (дія) скороти́ти, скоро́чення; (наслідок) скоро́т [21, 30], скоро́ченість |
| слабий | больной | хво́рий, неду́жий, слаби́й |
| слабий | слабый | (незначний, неміцний, несильний) слабки́й |
| слабо- | слабо- | (незначно) сла́бко-, ма́ло- |
| слизова | слизистая | (слизова оболонка) слизови́ця; (ознака властивості) слизова́ |
| слід | след | (залишений на чомусь відбиток тощо) слід |
| слід | следует | тре́ба, потрі́бно, ва́рто |
| слідуючий | следующий | 1) (поданий далі) таки́й; 2) (який скоро настане) прийде́шній, майбу́тній; 3) (розташований далі у просторі) да́льший, пода́льший; 4) (перший із подальших) черго́вий |
| слідчий | следователь | (людина) розслі́дувач, слі́дувач; (ознака властивості) слідчий |
| словосполучення | словосочетание | словосполу́ка |
| смажена кава | жареный кофе | (готова) спря́жена ка́ва; (яка перебуває в процесі пря́ження) пря́жена ка́ва; (сма́жена — оброблена в розжареній олії) |
| смажити, жарити, пряжити | жарить | (в рідинному жирі) сма́жити [20]; (на жару чи вогні) жа́рити [20]; (в печі тощо) пекти́; (поволі обробляти теплом по всій; товщі однаково молоко, горіхи, зерно, насіння) пря́жити [20] |
| сміятися над ким, чим | смеяться над кем, чем | сміятися (глузувати) з кого, з чого |
| соковижималка | соковижималка | соковичавни́ця [26, 27, 28] |
| солдат | солдат | воя́к |
| солірувати | соли́ровать | солюва́ти |
| соліруючий, солюючий | соли́рующий | (ознака властивості) солівни́й, (ознака перебування в дії) що солю́є, солю́ючи |
| спадаючий | убывающий | (ознака властивості) спада́вий, спадли́вий, низхідни́й, ме́ншавий; (в дії) що спада́є, спада́ючи, спадни́й, що ме́ншає, ме́ншаючи |
| спеціаліст | специалист | фахівець |
| спеціальність | специальность | фах |
| співаючий | поющий | (ознака властивості) співу́чий; (в дії) що співа́є, співа́ючи |
| співпадати | совпадать | збіга́тися |
| співпадаючий | совпадающий | збі́жний |
| співпадіння | совпадение | (дія) збігатися, збігання; (подія) збігтися, збіження; (наслідок) збіг, збіглість |
| співробітник | сотрудник | (заводу, закладу тощо) працівни́к; (колега по роботі) співпрацівни́к |
| співробітництво | сотрудничество | співпра́ця |
| співробітничати | сотрудничать | співпрацюва́ти |
| співставляти | сопоставлять | зіставля́ти, порі́внювати |
| спливати | 1) всплывать; 2) уплывать |
1) вирина́ти; 2) (пливучи, рухаючись, віддаляючись зникати) сплива́ти |
| спливаючий | вспливающий | 1) (ознака властивості) вирина́́́́́вий; (ознака перебування в дії) що вирина́́́́є, вирина́ючи; 2) (ознака властивості) спливки́й; (ознака перебування в дії) що сплива́́́́є, сплива́ючи. |
| сповіщати кому | сообщать кому | сповіщати кого |
| споживча тара | потребительская тара | спожитко́ва та́ра |
| спонукати до чого | побуждать к чему | спонукати на що |
| спорядження | снаряжение | (дія) споряджа́ти, споряджа́ння; (подія) споряди́ти, споря́дження; (засоби) споря́ддя [26, 27, 29] |
| спостереження | наблюдения | (дія) спостеріга́ти, спостеріга́ння; (подія) спостерегти́, спостере́ження; (наслідок) спостере́женість, спостере́га |
| спостережний | наблюдательный | (ознака властивості суб’єкта) спостеріга́льний; (ознака властивості об’єкта) спостере́жний |
| сприйняття | восприятие | (дія) сприйма́ти, сприйма́ння; (подія) сприйня́ти, сприйняття́; (наслідок) спри́йнятість, спри́йняток |
| спряжений | жаренный | (стос. горіхів, зерна, насіння, борошна) спря́жений |
| спряжений | сопряженный | супря́жений |
| спряження | сопряжение | (дія) супряга́ти, супряга́ння; (подія) супрягти́, супря́ження; (наслідок) супря́женість, супря́га, супря́жина |
| спряження, пряження | жарка | (стос. горіхів, зерна, насіння, борошна) (дія) пря́жити, пря́ження; (подія) спря́жити́, спря́ження; (наслідок) спря́женість, пря́живо, пряже́ня |
| створіння | создание | (наслідок події) твориво, твір, ви́твір; (подіяння) створи́ти, ство́рення; (діяння) твори́ти, тво́рення, ство́рювати, ство́рювання; (неперех. подія) створи́тися, ство́рі́ння; (неперех. дія) ство́рюватися, ство́рювання; |
| стержень | стержень | стрижень |
| стимулюючий | стимули́рующий | (призначеність, спроможність) спонука́льний, заохо́чувальний, пришви́дшувальний, стимулюва́льний, стимулівни́й; (в дії) що спонука́є, що заохо́чує, що пришви́дшує, що стимулює |
| стійкість | стойкость | (здатність чинити опір незворотнім негативним впливам) три́вкість |
| стійкість | устойчивость | (здатність відновлювати нормальний стан і властивості після відхилення від нього) сті́йкість |
| стійкість забарвлення | стойкость окраски | три́вкість заба́рви |
| стосуватися кого, чого | касаться кого, чего | стосуватися до кого, до чого |
| строгий | строгий | суво́рий, вимо́гливий, пи́льний, тверди́й, го́стрий; то́чний, чітки́́й; стате́чний, класи́чний, шти́вний |
| строк | срок | (момент часу) термін [13, 16]; (проміжок часу) строк [13, 16] |
| структуризація | структуризация | (дія) структурувати, структурування; (подія) уструктурувати, уструктурування; (наслідок) структу́ра, побудо́ва, уструктуро́ваність |
| структурований | структурированный; структурируемый |
(після події) уструктуро́ваний; (в дії) структуро́ваний; (ознака властивості) уструктуро́вний |
| струтурувати | структурировать | (дія) структурувати, (подія) уструктурувати |
| сумісна дія | совместное действие | спі́льна ді́я |
| сумісний | 1) совместный 2) совместимый 3) совмещенный |
1) спі́льний 2) (якого можна сумістити) сумі́сний 3) сумі́щений |
| супроводжуваний | сопровождаемый | (в дії) супрово́джений; (ознака властивості) супровідни́й; (об’єкт дії) супрово́дженик |
| супроводжування | сопровождение | (дія) супрово́дити, супрово́дження; (подія) супрове́сти, супрове́дення; (суб’єкт дії) су́провід |
| супроводжувати | сопровождать | супрово́дити |
| супроводжуючий, супроводжувальний | сопровождающий | (ознака властивості) супрові́дчий, (в дії) що супрово́дить, супроводячи |
| сходимість | сходимость | збі́жність |
| схожість | всхо́жесть | (здатність сходити, проростати) сходи́вість, пророста́вість |
| схожість | схо́дство | (наявність близьких ознак) схо́жість |
| так як | так как | позаяк, оскільки |
| такий же | такой же | таки́й са́мий |
| такими є … | таковыми являются … | такі …, такі є … |
| там же | там же | там са́мо |
| твердіти | твердеть, отвердевать | тужа́віти, тве́рднути |
| творіння | творение | (наслідок події) ви́твір, твір, тво́риво; (подіяння) ви́творити, ви́творення; (діяння) витво́рювати, витво́рювання; (неперех. дія) твори́тися, творі́ння; (неперех. подія) витво́рюватися, витво́рювання |
| творог | творог | сир (кисломолочний) |
| температура складає 20°С | температура составляет 20°С | температу́ра стано́вить 20°С |
| теорія перекладу | теория перевода | тео́рія переклада́ння |
| термін | 1) срок 2) термін |
1) (момент часу) термін [13, 16]; (проміжок часу) строк [13, 16]; 2) (назва спеціального утя́мку) термін |
| терміновий | срочный | невідкла́дний |
| терміново | срочно | невідкла́дно |
| тим не менше | тем не менее | проте́ |
| тканий | тка́ный | 1) (після події) зі́тканий, ви́тканий; 2) ткани́нний 3) (який перебуває в процесі ткання) тка́ний |
| тлумачення | толкование | (дія) тлума́чити, тлума́чення; (подія) ви́тлумачити, ви́тлумачення; (думка) ви́тлумок; (стан) ви́тлумаченість |
| той же | тот же | той са́мий |
| топлене масло | топленое масло | (готове) ви́топлене ма́сло, перето́плене ма́сло, сто́плене ма́сло; (яке перебуває в процесі топлення) то́плене ма́сло |
| торкатися кого, чого | касаться кого, чего | торкатися до кого, до чого |
| туристичний | туристический | тури́ський |
| у випадку необхідності | в случає необходимости | у разі потреби |
| у відношенні | в отношении | щодо, стосовно |
| у відповідності | в соответствии | відпові́дно |
| у залежності | в зависимости | зале́жно |
| у порівнянні | в сравнении | порівняно |
| у силу чого | в силу чего | через що |
| у тому числі | в том числе | зокрема́, охо́плюючи |
| у цьому відношенні | в этом отношении | щодо цього |
| ударостійкий, ударотривкий |
ударостойкий | ударнотривкий |
| узагальнюючий | обобщающий | (ознака властивості) узага́льнювальний, узага́льчий; (в дії) що узагальнює, узагальнюючи |
| укорочуватися | укорачиваться | коро́тшати |
| україномовний | украиноязычный | українськомо́вний |
| умовні позначення | условные обозначения | умо́вні позна́ки [13, 16] |
| уніфікований | унифици́рованный; унифици́руемый |
(після події) зуніфіко́ваний [16, 36, 40]; (в дії) уніфіко́ваний; (ознака властивості) зуніфіко́вний; (зуніфіко́ваний об’єкт дії) зуніфіко́ваник; (уніфіко́ваний об’єкт дії) уніфіко́ваник |
| упаковка | упаковка | (дія) упако́вувати, упако́вування; (подія) упакува́ти, упакува́ння; (те, що його упаковують) упако́вання; (те, чим опаковують, тара) опако́вання; (упако́вання та опако́вання разом) пако́вання; (упакована одиниця) упако́ванка |
| упаковочна | упаковочная | (примістище) пакува́льня |
| упаковочна одиниця | упаковочная единица | упако́ванка, упако́вана одини́ця |
| упаковочний | упаковочный | (призначений пакувати) пакува́льний |
| управлінець | управленец | керівни́чник |
| управління | управление | (дія) керува́ти, керува́ння; (підрозділ установи) відділ, відді́лок, упра́ва |
| управління довкіллям | управление окружающей средой | екологі́чне керува́ння |
| управління навколишнім середовищем | управление окружающей средой | екологі́чне керува́ння |
| управлінський | управленческий | керівни́чий |
| управляючий | управляючий | (людина) керівни́к, чі́льник; (в дії) що керу́є, що очо́лює, керуючи, очолюючи |
| усадка | усадка | 1) опускатися через осідання ґрунту тощо (дія) осіда́ти, осіда́ння; (подія) осі́сти, осі́лення; (наслідок) осі́лина́, осі́лість; 2) меншати розмірами (дія) зсіда́тися, зсіда́ння; (подія) зсі́стися, зсі́лення; (наслідок) зсі́лина́, зсі́лість |
| усадку давати | усадку давать | 1) (опускатися через осідання ґрунту тощо) осіда́ти; 2) (меншати розмірами) зсіда́тися |
| усушка | усушка | (дія) зсиха́тися, зсиха́ння; (подія) зсо́хнутися, зсо́хнення, ізсо́хнення; (наслідок) зсо́хлина́, зсо́хлість; ізсо́хлість |
| усушку давати | усушку давать | зсиха́тися |
| учбовий | учебный | навча́льний |
| учений | ученый | (після події) на́вчений; (в дії) вче́ний; (особа) науко́вець |
| учитися чому | учиться чему | учитися чого |
| ущільнення | уплотнение | (збільшування щільності) (дія) ущільнювати, ущільнювання; (подія) ущільнити, ущільнення; (наслідок) щільність [16], ущільненість; (герметизування щілин) (дія) защільнювати, защільнювання; (подія) защільнити, защільнення; (наслідок) защільненість; (матеріал) защільник [16] |
| ущільнювати | уплотнять | 1) (робити щільнішим) ущі́льнювати 2) (затикати щілини) защі́льнювати |
| уявлення, уява | 1) воображение,
1) понятие, представление |
1) (дія) уявля́ти, уявля́ння; (подія) уяви́ти, уя́влення; (наслідок-образ) уя́вина; (наслідковий стан) уя́вленість; (засіб) уя́ва [1-4]; (акт. властивість) уявли́вість; (неперех. власт.) уя́вкість 2) (дія) тя́мити, тя́млення; (подія) утя́мити, утя́млення; (наслідок), утя́мок, (наслідковий стан) утя́мленість; (засіб) тя́ма [1-4]; (акт. властивість)тямови́тість; (неперех. власт.) тя́мкість, |
| фактор | фактор | чи́нник |
| фільонка | филёнка | та́хля |
| фон | фон | тло [29] |
| фракціонований | фракционированный; фракционируемый |
(після події) сфракційо́ваний (в дії) фракційо́ваний; (ознака властивості) сфракційо́вний |
| фракціонування | фракционирование | (дія) фракціюва́ти, фракціюва́ння; (подія) сфракціюва́ти, сфракціюва́ння; |
| фракціонувати | фракционировать | (дія) фракціюва́ти; (подія) сфракціюва́ти |
| франкомовний | франкоязычный | французькомо́вний |
| функціональний | функциональный | (від функції) функці́йний; (від функціоналу) функціона́льний |
| функціонування | функционирование | (дія) функціюва́ти, функціюва́ння; (подія) профункціюва́ти, профункціюва́ння |
| функціонувати | функционировать | функціюва́ти |
| функціонуючий | функционирующий | (ознака властивості) функціюва́льний, чи́нний; (в дії) що функцію́є, функцію́ючи |
| хвилюючий | волнующий | (в дії) що хвилю́є, хвилю́ючи, що бенте́жить; (властивість) хвилівний, хвилюва́льний, бенте́жильний |
| хворіти чим | болеть чем | хворіти на що |
| холостий розчин | холостой раствор | контро́льний ро́зчин, нульови́й ро́зчин |
| холостий хід | холостой ход | неробо́чий хід [21, 36], я́ловий хід [22, 23, 36] |
| цей же | этот же | цей са́мий |
| централізований | централизованный централизуемый |
(після події) сцентралізо́ваний; (в дії) централізо́ваний; (ознака властивості) сцентралізо́вний |
| ціноутворення | ценообразование | (дія) ціноутворювання; (подія) ціноутворення |
| час дії | время действия | (проміжок) трива́лість ді́ї |
| час події | время события | (момент) час поді́ї |
| частіше за все | чаще всего | найчастіше |
| чекан | чекан | карбі́вка |
| черговий | дежурный | (ознака) чергови́й; (особа) чергове́ць [1,3,4] |
| число подій | число событий | кі́лькість поді́й |
| читабельність книги | читабельность книги | (властивість)чита́нність кни́жки; (характеристика процесу) чи́таність кни́жки |
| читабельність шрифту, читаність шрифту | читабельность шрифта | прочи́тність шри́фту [40] |
| читабельність, читаність | читабельность, читаемость | (властивість — здатність мати популярність) чита́нність; (властивість — можливість прочитання) прочи́тність; (характеристика процесу — інтенсивність) чи́таність |
| читаність носія інформації, читабельність носія інформації |
читаемость носителя информации | прочи́тність носія́ інформа́ції |
| чушка | чушка | (з металу) вили́ванець |
| шатун | шатун | (техн.) гоно́к [16, 21, 23, 26, 36, 30] |
| швейний | швейный | шва́цький |
| швидкопсувкий | скоропортящийся | швидкопсувки́й [40] |
| швидкотужавіючий | быстроотвердевающий | швидкотужавки́й [21] |
| шкіра | кожа | 1) (жива) шкі́ра; 2) (здерта) шку́ра; 3) (вичинена) ремі́нь [1-5, 23-26, 36] |
| шкіряний | кожанный | ремі́нний [21, 23, 26, 27, 40] |
| шкіряний ремінь | кожанний ремень | ремі́нний па́сок |
| шляхом (діяння) | путем (воздействия) | діянням, діючи, за допомо́гою (діяння), че́рез (діяння) |
| шляхом проведення | путем проведения | прова́дженням, прова́дячи |
| шляхом удосконалення | путем усовершенствования | удоскона́люванням, удоскона́люючи |
| шокуючий | шокирующий | (властивість) вража́льний, разю́чий, шоківни́й, шокува́льний; (перебування в дії) що вража́є, вража́ючи, що шоку́є, шоку́ючи |
| шоу | шоу | видо́вище |
| штабель | штабель | стіс |
| штатний розклад | штатное расписание | шта́тний ро́зпис |
| штрих-код | штрих-код | штрихови́й код |
| щільність | плотность | (стос. дискретних середовищ) щі́льність [16]; (стос. суцільних середовищ) густина́ [16] |
| що використовується | используемый | (в дії) використо́вуваний; (ознака властивості) використо́вний |
| що дозволяє | 1) что позволяет 2) который разрешает |
1) що дає змо́гу; 2) (стос. дозволу, що його видає людина чи установа) яки́й дозволя́є |
| що застосовується | применяемый применимый |
(в дії) застосо́вуваний, що його застосо́вують; (ознака властивості) застосо́вний |
| що робить можливим | что делает возможным | що уможли́влює |
| що складається | состоящий | скла́дений |
| що характеризується | характеризующийся | 1) характеризо́ваний, що його характеризують; 2) що характеризує себе, що характеризується; |
| який є невід’ємною частиною | который является неотъемлемой частью | як невідокремна частина |
[1] Форма прикметника із суфіксом –івний може бути утворена лише від дієслова на -увати (п. А.10) і має означати — спроможний виконувати дію (п. 4.6.1), подібно до: рятівний — спроможний рятувати, гальмівний — спроможний гальмувати.
Джерела інформації:
1. Словарь української мови (в 4-х томах) / Б. Грінченко. — К.: «Наукова думка», 1996
2. Російсько-український словник (А — П) / Редактори: В.М.Ганцов, Г.К.Голоскевич, М.М.Грінченкова; Головний редактор: акад. А.Е.Кримський. — К: Червоний шлях, 1924
3. Словник української мови (в 11-ти томах). — К.: Наукова думка, 1970—1980
4. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2005. — 1728 с.
5. Російсько-український словник (у 3-х томах) — К: Наукова думка, 1970.
6. Російсько-український словник наукової термінології: Математика. Фізика. Техніка. Науки про Землю та Космос / В.В.Гейченко, В.М.Завірюхіна, О.О.Зеленюк та ін. — К.: Наук. думка, 1998. — 892 с.
7. Орфографічний словник української мови: Близько 120 000 слів. / Уклад.: С.І. Головащук, М.М. Пещак, В.М. Русанівський, О.О. Тараненко. — К.: «Довіра», 1994. —864 с.
8. Курило О. Уваги до сучасної української літературної мови. – К.: Вид-во Соломії Павличко “Основи”, 2004. 303 с. (передрук видання 1925 р.).
9. Вихованець І., Городенська К. Теоретична морфологія української мови: Академ. граматика укр. мови / За ред. І. Вихованця. – К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004. – 400 с.
10. Антоненко-Давидович Б. Д. Як ми говоримо. – К.: Вид. дім “КМ Aкадемія”, 1994. – 254 с.
11. Сербенська О., Редько Ю., Федик О. Антисуржик. Вчимося ввічливо поводитись і правильно говорити / За заг. ред. О. Сербенської: Посібник. – Львів: Світ, 1994. – 152 с.
12. Пономарів О. Д. Культура слова: Мовностилістичні поради: Навч. посібник. – К.: Либідь, 1999. – 240 с.
13. ДСТУ 1.5:2003. Національна стандартизація. Правила побудови, викладання, оформлювання та вимоги до змісту нормативних документів.
14. ДСТУ 3966-2000 “Засади і правила розробляння стандартів на терміни та визначення понять”
15. Ухвали науково-технічної комісії з питань термінології при Держстандарті України // Проблеми української термінології. Збірник наукових праць учасників 8-ї Міжнародної конференції “Проблеми української термінології Слово Світ 2004”. — Львів: Ліга-Прес, 2004. — С. 209-222
16. ДСТУ 3321:2003 Система конструкторської документації. Терміни та визначення основних понять
17. ДСТУ 3437-96 Нафтопродукти. Терміни та визначення
18. ДСТУ 4303:2004 Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять
19. ДСТУ 3003:2006 Технологія поліграфічних процесів. Терміни та визначення понять.
20. ДСТУ 3862-99 Громадське харчування. Терміни та визначення
21. Російсько-український словник наукової і технічної мови / О.Войналович, В.Моргунюк — К.: Вирій, Сталкер, 1997.— 256 с.
22. Російсько-український науково-технічний словник / В. Перхач, Б. Кінаш — Львів, 1997. — 456 с.
23. Словник технічної термінології / І. Шелудько, Т. Садовський. — К.: Державне видавництво України, 1928.— 588 c.
24. Російсько-український словничок / К. Дубняк (1917)
25. Російсько-український словник термінів фізики і химії / М. Вікул (1918)
26. Покажчик ключових термінів до Міжнародної патентної класифікації — К.: Державне патентне відомство України, 1997
27. Міжнародна класифікація товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація) — К.: Державне патентне відомство України, 1997
28. Міжнародна класифікація промислових зразків — К.: Державне патентне відомство України, 1997
29. Міжнародна класифікація зображальних елементів знаків — К.: Державне патентне відомство України, 1997
30. Словник Чужослів / Павло Штепа (1977)
31. Тимотей Балабан Англійсько-український словник-довідник інженерії довкілля — Львів, 2000. — 400 с.
32. Словник ділової мови / М.Дорошенко, М.Станиславський, В.Страшкевич — К.: Державне видавництво України, 1930. — 248 с.
33. Математичний термінологічний бюлетень (“Проти націоналізму в математичній термінології”) — К.: Ввидавництво ВУАН, 1934. — 80 с.
34. Фізичний термінологічний бюлетень (“Ліквідувати націолістичне шкідництво в радянській фізичній термінології”) — К.: Ввидавництво ВУАН, 1935. — 81 с.
35. Виробничий термінологічний бюлетень (“Викорінити націоналізм у виробничій термінології”) — К.: Ввидавництво ВУАН, 1935. — 79 с.
36. Російсько-український словник з інженерних технологій / Марія Ганіткевич, Богдан Кінаш — Львів: Ліга-Прес, 2005. — 848 с.
37. Англійсько-український глосарій виробів Microsoft: громадська редакція / За ред. Богдана Рицара. — Львів: ЕКОінформ, 2006. — 208 с.
38. Англійсько-український словник з програмування і математики / М.Кратко, М. Кікець, Є. Мейнарович та ін. — Луцьк: Надстир’я, 1998. — 640 с.
39. Наталія Непийвода. Практичний російсько-український словник: найуживаніші сліва і вислови / За ред. Ф.А.Непийводи. – К.: Основа, 2000. – 247 с.
40. Таланчук П.М., Ярема С.Я., Ярема С.М., Коровайченко Ю.М., Моргунюк В.С., Норми української науково-технічної мови. Тлумачний словник з видавничо-поліграфічної та пакувальної справи: Науково-практичне видання: — К.: Ун-т «Україна», 2006. — 664 с.
41. Російсько-українсько-англійський військовий словник / В. Карачун, І. Черненко, С. Чиж та ін. — К., Техніка, 2001. — 750 с.
42. Гінзбург М., Іщук Ю., Кобилянський Є., Ярмолюк Б., Коваленко С. Ефірна олія” чи “есенція”: Наукове обґрунтування вибору терміна // Вісник Національної Академії Наук України, 2005 — №11 — С. 59-63.
43. ДК 004:2003 Український класифікатор нормативних документів. — К.: Держспоживстандарт України, 2003. — 82 с.
44. ДСТУ 4000-2000 Системи тривожної сигналізації. Охоронні теле(відео)системи і системи контролювання доступу. Терміни та визначення.
45. Караванський С. Російсько-український словник складної лексики. —К.: Видавничий центр «Академія», 1998. — 712 с.