Складання, оформлення, види та формуляр довідки
Зміст
Вступ …3
- Довідка як офіційно-діловий документ. … 5
- Реквізити та правила написання довідки …8
- Види довідок …10
- Висновок …13
Список літератури
Додатки
2. Реквізити та правила написання довідки
Довідка – це службовий документ, який засвідчує біографічні та юридичні факти та події, діяльність окремих службових осіб. У діловодстві підприємства найчастіше виникає потреба складати довідки, що засвідчують роботу й оплату праці співробітників. Керівництво підприємства зобов’язане видавати довідки на прохання працівника про роботу в цій організації. При цьому можуть вказуватись спеціальність, посада, кваліфікація, час роботи й розмір заробітної плати.
Основні реквізити довідки:
– назва виду документа (ДОВІДКА);
– дата;
– індекс (проставляють у день підписання);
– місце складання чи видання;
– адресат (інколи не зазначають, якщо в тексті вказано, куди буде пред’явлено видану довідку);
– заголовок до тексту (у разі потреби);
– текст;
– позначка про наявність додатків ( у разі потреби);
– підпис (якщо довідка має фінансово-матеріальний характер і виходить за межі підприємства, то її підписують керівник підприємства й головний бухгалтер;
– відбиток печатки (проставляють, як правило, коли довідка виходить за межі підприємства);
– позначка про виконавця (у разі потреби).
Довідки, що готуються на запит зовнішніх організацій, підписує керівник підприємства. При цьому довідка повинна мати заголовок, у якому розкривається короткий зміст і вказується дата чи період, до якого відносять наведені у довідці відомості. Якщо є потреба включити в довідку відомості з кількох питань, текст поділяється на розділи, які повинні мати заголовок і нумерацію арабськими цифрами. Текст довідки може оформлятися у вигляді таблиці, якщо він має цифрові показники.
Довідки з виробничої тематики складаються у двох примірниках. Один відправляється адресату, другий підшивається до справи. За наявності в довідці відомостей фінансового характеру вона підписується керівником організації, головним бухгалтером і завіряється печаткою.
Довідка, яка направляється за межі підприємства оформляється на бланку, внутрішня довідка оформляється на внутрішньому бланку або на чистих листах паперу.
В тексті довідки особистого характеру визначається назва організації, в яку подається довідка. Текст довідки особистого характеру оформляється на трафаретному бланку.
Текст довідки складають українською (державною) мовою. Довідки, які надсилають зарубіжним адресатам, можна складати українською мовою, мовою країни-адресата чи однією з мов міжнародного спілкування. Довідки, що направляють до органів державної влади України, треба складати українською мовою. Текст документа слід викладати аргументовано, стисло, грамотно, зрозуміло та об’єктивно, без повторень та вживання слів і зворотів, які не мають змістового навантаження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Беспянська Г.В. Організація роботи з документами: Навч. посіб. для дистанційного навчання / За наук. ред. В.В. Бездрабко. – К.: Університет «Україна», 2006. ‑ 244 с.
2. Беспянська Г.В. Службові довідки види, порядок складання і термін зберігання. – «Кадровик України» № 11 2007, № 1 2008.
3. ДСТУ 4163–2003 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів». – К.
4. Діденко А.Н. Сучасне діловодство. К., Либідь, 2000.
5. Комова М.І. Діловодство. Навч. посібник, Львів, Тріада, 2006.
6. Кушнаренко Н.М. Документоведення: Навч. посібн. – 8-е вид. – К.: Знання, 2008. – 459 с.
7. Палеха Ю.І. Документаційне забезпечення управління. Підручник. К., МАУП, 1997.
Додатки:
Структура довідки (формуляр)

Зразок довідки з місця роботи

Зразок зовнішньої довідки-виклику

Форма біографічної довідки
