Правове регулювання соціального захисту непрацездатних в Україні

Реферат по соціології

на тему «Правове регулювання соціального захисту непрацездатних в Україні»

Вступ

1. Поняття соціального захисту

2. Види соціального захисту

3. Види соціального захисту працівників за інститутами трудового права.

Висновок.

ВСТУП

Питання соціального захисту передбачено Конституцією України та розглядається різними галузями права. Проте, в науці трудового права поняття “соціального захисту працівників” як правова категорія не визначене.

Право виступає в якості вищої соціальної цінності, але лише тоді, коли його принципи і норми перетворюються в життя, реалізуються в діях суб’єктів соціального спілкування [6, с. 416].

Викладене вище зумовило необхідність звернутись до питання соціального захисту працівників в трудових правовідносинах.

Бойко М.Д. до основних принципів трудового права відносить принцип матеріального забезпечення у випадку непрацездатності [1, с. 23]. Однак, Конституція України у ст. 46 передбачає саме соціальний захист громадян, отже принципом трудового права має бути принцип соціального захисту працівників в трудових правовідносинах, що включає забезпечення за рахунок коштів соціального страхування, в окремих випадках за рахунок роботодавця, виплат допомоги у випадку хвороби, у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини та інших.

Крім того, соціальний захист тісно пов’язаний з диференціацією норм трудового права за соціально-демографічними критеріями. Незважаючи на те, що ст. 2-1 КЗпП України забезпечує рівність трудових прав усіх громадян, держава одночасно встановлює додаткові гарантії працездатним громадянам у працездатному віці, що потребують соціального захисту. До таких громадян належать вагітні жінки, неповнолітні, особи, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, інваліди, діти війни, (вирішується питання щодо осіб, які постраждали внаслідок терористичного акту або диверсії) та інші особи. Яблоновська Г.Г. пропонує закріпити поняття “особи із сімейними обов’язками” [11, с. 156].

Коло осіб, на яких поширюється соціальний захист, в тому числі в трудових правовідносинах, види і форми соціального захисту, умови та порядок їх застосування зазвичай визначаються окремими нормативними актами. Кількість нормативних актів, що встановлюють соціальний захист певних осіб, враховуючи природні, екологічні, соціально-демографічні та інші причини, постійно зростає, що створює перешкоди для роботодавця щодо належного дотримання та застосування всіх нормативних актів.

Соціально-економічні заходи з соціального захисту крім матеріального забезпечення та обслуговування передбачають компенсаційні виплати, відшкодування, поновлення прав та інші соціальні гарантії, які можуть визначатися нормами не тільки права соціального забезпечення, а й інших галузей права – трудового, цивільного, адміністративного, фінансового та інших [2, с. 8].