Незалежний тест-допуск з дисципліни Методика викладання соціології
КупитиНезалежний тест-допуск з дисципліни «Методика викладання соціології»
Хто такий бакалавр?
– особа, яка отримала загальну вищу освіту;
– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;
– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства і може займати будь-яку посаду за фахом;
– особа, яка отримала повну середню освіту.
Хто такий спеціаліст?
– особа, яка отримала загальну вищу освіту та професійну орієнтацію в одній з галузей народного господарства;
– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала вищу спеціальну освіту;
– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку, отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;
– інший варіант відповіді.
Хто такий магістр?
– особа, яка пройшла після бакалаврську підготовку і отримала повну вищу освіту;
– особа, яка отримала вищу спеціальну освіту, підготувала і захистила дисертацію;
– особа, яка отримала вищу спеціальну освіту і може займати будь-яку посаду за фахом;
– інший варіант відповіді.
Педагогічна модуль вітчизняного фахівця включає такі блоки професійних вимог:
– гуманістичних та особистих якостей;
– професійних та ділових якостей;
– гуманістичних, професійних, ділових та особистих якостей;
– особисті якості.
Вид діяльності – це:
– характеристика професійної діяльності з точки зору способів і форм її здійснення;
– коло обов’язків, які виконує фахівець у відповідності до займаної
посади;
– сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь в однакових видах виробничої діяльності;
– професійні обов’язки працівника.
Процедура діяльності – це;
– характеристика оточення суб’єкта в процесі діяльності;
– технологія одержання бажаного продукту;
– коло обов’язків, які виконує фахівець;
– інший варіант відповіді.
Зміст вищої освіти – це:
– вимоги до системи знань, умінь, навичок, світогляду майбутнього фахівця;
– структура, зміст і обсяг навчальної інформації ;
– оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;
– інший варіант відповіді.
Навичка – це:
– дія, що повторюється автоматично;
– дія, що передбачає численного повторювання;
– дія, що виконується завдяки численним повторенням і стають автоматичними;
– інший варіант відповіді.
Уміння – це:
– здатність людини виконувати певні дії при здійсненні тієї чи іншої діяльності на основі відповідних знань;
– здатність людини виконувати дії щодо переміщення об’єктів у просторі;
– здатність людини виконувати операції з розумовими образами предметів;
– інший варіант відповіді.
Зміст навчання – це:
– вимоги до системи знань, навичок, умінь майбутнього фахівця;
– структура, зміст і обсяг навчальної інформації з урахуванням особливостей її вивчення та засвоєння;
– оцінка рівня складності задач діяльності, що вирішується фахівцем;
– знання, уміння та навички.
Спеціальність – це категорія, що характеризує:
– спрямованість і зміст навчання при підготовці фахівця;
– особливість роботи в межах професії;
– здатність виконувати будь-яку роботу;
– інший варіант відповіді.
Педагогічний менеджмент – це:
– свідомий і планомірний вплив на студентів;
– формування і реалізація мети навчання;
– сукупність принципів, методів, форм і засобів управління в галузі освіти;
– інший варіант відповіді.
Ефективне управління процесом навчання можливе лише при виконанні таких вимог:
– отриманні інформації про стан процесу навчання;
– розробці і внесенні в навчальний процес корегуючих дій;
– формуванні цілей навчання та розробці програми дій на основі отриманої інформації про стан процесу навчання;
– застосування сучасних освітніх технологій.
Сучасного педагога вищої школи характеризують:
– загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, а також особисті якості;
– загальнопедагогічні знання і уміння та культура педагогічного спілкування;
– загальнопедагогічні та професійні знання і уміння, загальна культура та особисті якості;
– інший варіант відповіді.
Авторитарний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
– обмеженими контактами з студентами;
– самовладним вирішенням більшості питань навчального процесу;
– високою централізацією влади в академічній групі;
– інший варіант відповіді.
Демократичний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
– бажанням залучати до педагогічного процесу якнайбільше студентів;
– створенням умов для педагогічного співробітництва;
– критичним сприйманням зауважень студентів;
– інший варіант відповіді.
Ліберальний стиль роботи викладача в першу чергу характеризується:
– некомпетентністю в педагогічній справі;
– перекладанням відповідальності за ефектність навчального процесу тільки на студентів;
– самоплинністю навчального процесу;
– інший варіант відповіді.
В педагогічній практиці розповсюджені такі три головних типи педагогічного спілкування викладачів з студентами:
– формальний та неформальний;
– авторитарний, демократичний, ліберальний;
– позитивний, пасивно-позитивний, негативний;
– інший варіант відповіді.
Педагогічний такт – це:
– педагогічний вплив викладача на студента;
– уміння встановити продуктивний стиль спілкування;
– певний стиль поведінки викладача;
– особиста культура поведінки педагога.
Логічно-педагогічний план практичного заняття:
– вступ, робоча частина, висновки;
– вступ, робоча частина, висновки, контроль засвоєння;
– вступ, робоча частина, заключна частина;
– інший варіант відповіді.
Найбільш поширені типи семінарських занять:
– прес-конференції, брифінги, дискусії;
– бесіда, конференція, диспут, вправи;
– завдання, вправи, читання;
– інший варіант відповіді.
Підвищенню ефективності мислення сприяє використання таких логічних операцій:
– аналіз і синтез;
-аналіз, синтез, узагальнення, абстракція;
– систематизація і конкретизація;
– систематизації та узагальнення знань, умінь та навичок.
Аналіз – це:
– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
– подумковий розподіл цілого на складові, виділення в ньому окремих сторін, ознак, якостей;
– об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;
– інший варіант відповіді.
Синтез – це:
– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
– подумковий розподіл цілого на складові;
– об’єднання предметів або явищ за загальними якостями;
– інший варіант відповіді.
Узагальнення – це:
– подумкове об’єднання окремих сторін в єдине ціле;
– подумковий розподіл цілого на складові;
– об’єднання предметів або явищ за загальними ознаками і якостями;
– інший варіант відповіді.
Пам’ять – це:
– форма психічного відображення дійсності, пов’язане з накопиченням,
зберіганням і відтворенням індивідом його досвіду;
– суб’єктивна здатність людини утримувати невизначену кількість інформації;
– інший варіант відповіді;
– відтворення попереднього життєвого досвіду.
Пізнавальну діяльність формують на основі таких головних положень:
– спеціально організованих дидактичних дій;
– створення проблемних ситуацій;
– впровадження МАН;
– використання сучасних інноваційних технологій.
Дидактика – це:
– частина психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
– частина педагогіки, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
– частина педагогіки і психології, яка розробляє теорію освіти, навчання і виховання;
– інший варіант відповіді.
Термін “дидактика” вперше використали:
– Хельвіг і Йохім Юнг;
– Я. Коменський;
– І Песталоцці і А Дістервег;
– інший варіант відповіді.
При дослідженні дидактичних явищ використовують такі основні методи:
– спостереження, експеримент, анкетування;
– спостереження, інтерв’ю, статистичний аналіз;
– експеримент, статистичний аналіз, анкетування;
– поточний контроль.
Метод навчання – це:
– підвищення пізнавальної самостійності, творчої активності та ініціативи студентів;
– дослідження нових форм навчально-виховного процесу;
– система упорядкованих взаємодій між викладачем та студентами, які забезпечують реалізацію педагогічної мети навчання;
– інший варіант відповіді.
Методика навчання – це:
– система форм навчально-виховного процесу;
– сукупність правил педагогічної діяльності, керуючись якими викладач і студенти визначають способи і прийоми конкретних дій, що гарантують досягання педагогічної мети;
– сукупність правил педагогічної діяльності, що спрямовані на активне, дієве і рішуче устремління до поставленої педагогічної мети;
– інший варіант відповіді.
Інформаційні методи навчання – це:
– продуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного (вербального) викладу навчальної інформації;
– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу навчальної інформації;
– репродуктивний шлях письмової передачі навчальної інформації;
– інший варіант відповіді.
Основні методи вербальної передачі навчальної інформації:
– розповідь, інструктаж, семінар;
– лекція, розповідь, пояснення;
– лекція, семінар, пояснення;
– інсруктаж.
Інтенсифікація навчання – це:
– досягнення мети навчання з мінімальними витратами сил студентів і викладачів без втрати якості;
– оптимальна організація навчального процесу;
– оптимальна система форм навчально-виховного процесу;
– організація навчально-виховного процесу.
Інформаційно-ілюстративні методи навчання – це:
– продуктивний шлях передачі готових знань зо допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;
– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою усного викладу з використанням демонстрування та ілюстрування;
– репродуктивний шлях передачі готових знань за допомогою демонстрування;
– наочно-технічні засоби навчання.
Розповідь має за головне завдання:
– ознайомлення студентів з предметами і явищами в сукупності їх головних зв’язків і залежностей;
– розкриття причинно-наслідкових зв’язків та закономірностей у розвитку людського суспільства;
– доведення до студентів кінцевої цілі завдання;
– інший варіант відповіді.
Пояснення має за головне завдання:
– доведення до студентів кінцевої мети завдання;
– ознайомлення студентів з предметами і явищами в їх сукупності;
– головних зв’язків і загальностей;
– інший варіант відповіді.
Програмоване навчання передбачає поділ навчаючих програм на:
– лінійні, функціональні та розгалужені;
– статистичні, лінійні та змішані;
– лінійні, розгалужені та змішані;
– інший варіант відповіді.
Лінійна навчаюча програма передбачає:
– поділ навчального матеріалу на окремі частини з почерговим їх вивченням та контролем через порівняння зі еталонною відповіддю;
– поділ навчального матеріалу на окремі частини;
– поділ навчального матеріалу на окремі лінійні модулі;
– інший варіант відповіді.
Проблемне навчання передбачає:
– поділ навчального матеріалу на окремі частини з вивченням проблем, які в них мають місце;
– поділ навчального матеріалу на окремі проблемні частини з контролем засвоєння через еталонну відповідь;
– створення такої ситуації, яка змушує студента, спираючись на отриманні знання, самостійно шукати рішення;
– інший варіант відповіді.
Інтерактивні ігрові заняття включають:
– диспути, дискусії, прес-конференції;
– розігрування ролей, ігрове проектування, диспути;
– ігрове проектування, розігрування ролей, операційні ігри;
– інший варіант відповіді.
Навчальні ділові ігри – це:
– виконання певних ролей в діловій грі;
– форма діяльності в умовах обставин, які відтворюють умови виробничих обставин;
– форма діяльності, яка спрямована на відтворення змісту майбутньої професійної діяльності;
– інший варіант відповіді.
Опорний сигнал – це;
– ключове слово, яке є кодом навчальної інформації;
– знак, або сукупність знаків, які є кодом навчальної інформації;
– семантичний зміст навчальної інформації;
– інший варіант відповіді.
Навчаючий модуль – це:
– інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих загальній темі навчального курсу;
– інтеграція різних видів і форм навчання, підпорядкованих окремій темі навчальної дисципліни;
– самостійна структурна дидактична одиниця, яка забезпечена необхідними методичними матеріалами;
– інший варіант відповіді.
Суть комунікативного навчання полягає в тому, що:
– процес навчання формується як модель процесу спілкування;
– навчальна інформація передається студентам вербально;
– навчальна інформація передається студентам невербально;
– інший варіант відповіді.
Технічні засоби навчання – це:
– технічні пристрої, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;
– технічні пристрої, які забезпечують зворотній зв’язок між викладачем і студентом;
– сукупність дидактичних матеріалів і технічних пристроїв, які використовуються для передачі навчальної інформації та контролю знань;
– інший варіант відповіді.
Види контролю знань студентів:
– вхідний, епізодичний, систематичний, підсумковий;
– поточний, рубіжний, систематичний, підсумковий;
– попередній, поточний, рубіжний, підсумковий;
– інший варіант відповіді.
Рейтингова система передбачає:
– оцінка діяльності будь-якої особи або групи осіб у балах і їх ранжування за набраною сумою;
– оцінка окремих модулів навчального курсу за допомогою багатобальної системи;
– оцінка навчальної діяльності студентів за допомогою багатобальної системи;
– інший варіант відповіді.
Головні напрями виховання у вищій школі:
– патріотичне, трудове, спеціальне, професійне;
– професійне, патріотичне, естетичне, трудове;
– патріотичне, трудове, правове, естетичне;
– інший варіант відповіді.
Традиційні методи виховання студентів:
– приклад, змагання, критика, самокритика;
– переконання, приклад, змагання, критика та самокритика;
– критика, самокритика, приклад;
– інший варіант відповіді.
При гуманізації викладання спеціальних дисциплін доцільно реалізувати такі основні напрямки:
– філософський, соціальний, історичний;
– професійний, виховний, адаптаційний;
– фактологічний, діалектичний, технологічний.
– інший варіант відповіді.
Основні принципи виховання:
- врахування вікових особливостей;
- індивідуальний підхід;
- здійснення міжпреметних зв’язків;
- інший варіант відповіді.
Форми проведення лабораторних робіт:
– теоретична, аналітична, експериментальна;
– фронтальна, циклічна, індивідуальна;
– експериментальна, фронтальна, ректорська;
– теоретична, аналітична.