Модель п’яти сил конкуренції в галузі М. Портера (приклад)

Індивідуальна робота з мікроекономіки №1

ТОВ ВИДАВНИЦТВО «ШКОЛЯРИК»

ТОВ “Видавництво “Школярик” займається виробництвом зошитiв та блокнотiв, якi вiдносяться до групи товарiв найбiльш масового споживання в шкiльному та офiсному асортиментi. Фiрма створена 23 квiтня 1997 року.ТМ” Школярик” сьогоднi найвiдомiша та найпопулярнiша на ринку України. Широкий асортимент продукцiї, якiсть, цiкавi дизайнерськi концепцiї вiдрiзняють її вiд продукцiї конкурентiв. В 2003 роцi ТМ “Школярик” отримала звання ” Золота торгова марка”

Для виробництва зошитiв використоввується сучасне високотехнологiчне обладнання.Укладена лiцензiйна угода з компанiєю “Walt Disney”, яке забезпечує наймолодших споживачiв яскравими зошитами, блокнотами та альбомами з найпопулярнiшими персонажами.

В 2004 роцi на ринок виведена нова ТМ “100%” для студентiв та офiсу. Це специфiчна група товару, для виготовлення котрої використовуються спецiальнi матерiали – пластик та специфiчнi види картону i паперу. Асортиментний ряд ТМ “100%” сьогоднi в Українi немає аналогiв. Збiльшення ринку збуту на ближнє зарубiжжя змушує Видавництво “Школярик” збiльшувати виробничi потужностi, нарощувати об’єми виробництва продукцiї.Так при обсягах виробництва в 2004 роцi 40 млн. зошитiв в 2005 роцi обсяг збiльшився на 54 млн. зошитiв.

В наступнi роки дiяльностi Емiтент планує продовжити стрiмкi темпи збiльшення обсягiв виробництва i реалiзацiї продукцiї. Одним iз стратегiчних завдань Емiтента є розширення експортних ринкiв збуту власної продукцiї, в основному за рахунок збiльшення експорту до Росiйської Федерацiї. В 2006 роцi Видавництво придбало технологiчне обладнання по виготовленню зошитiв на спіралі.

Завдяки вiдлагодженiй системi внутрiшнього контролю за дiяльнiстю,що здiйснюється керiвними органами Емiтента, вiдпрацьованiй технологiї роботи, впровадженiй схемi розмежування повноважень та контролю за роботою, коло факторiв ризику Емiтента у господарськiй дiяльностi значно звужено.Можна видiлити наступнi фактори ризику:

– ризик змiни правового середовища

– ризик кризових явищ на фiнансовому ринку

– ризик пов”язаний зi змiнами кон”юктури ринку, в якому дiє Емiтент. Цей ризик є передбачуваним та регулярно вiдслiдковується та оцiнюється Емiтентом

– макроекономiчнi та форс-мажорнi ризики.

Всi цi фактори можуть призвести до зменшення обсягiв виробництва та реалiзацiї товарiв, роб1т i послуг та призвести до сменшення прибутку Емiтента.

Продукцiя , яка виготовляється Емiтентом має сезонний характер збуту, тому на початок року використовуються кредитнi кошти для оборотних засобiв, а в перiод липень-вересень використовуються власнi оборотнi кошти.

Все це розраховано в бiзнес-планi на рiк.

Для покращення лiквiдностi продукцiї проводяться маркетiнговi дослiдження та реклама.

Розвиток Емiтента залежить вiд внутрiшнього та зовнiшнього середовища. Вiдповiдно для ефективного здiйснення своєї господарської дiяльностi Емiтенту доцiльно та необхiдно втiлювати адекватну полiтику стосовно дослiджень та розробок.

Полiтика Емiтента щодо дослiджень та розробок включає такi стратегiчнi напрямки:

– визначення можливостей та загроз зовнiшнього середовища на ринку регiонiв, якi виступають прiоритетними при розширеннi ринкiв збуту Емiтента

– визначення сильних та слабких сторiн Емiтента стосовно основних конкурентiв

– розвиток основних конкурентних переваг Емiтента у розрiзi конкретного пiдроздiлу торгiвлi на вiдповiдному ринку

– впровадження нових форматiв торгiвлi б методiв здiйснення маркетингової та торгiвельної полiтики, основних практичних здобуткiв у сферi торгiвлi, маркетингу та логiстики.

Загалом дослiдницька полiтика Емiтента реалiзується в процесi здiйснення господарської дiяльностi, носить поточний, перiодичний або стратегiчний характер та спрямований на досягнення поточних та стратегiчних цiлей Емiтента.

Завдання

Здійснити аналіз та оцінку рівня і напрямів руху конкуренції для певного галузевого ринку за допомогою моделі п’яти сил конкуренції в галузі М. Портера.

Орієнтовна структура фактора  „Конкуренція між підприємствами-операторами галузі” :

–  концентрація підприємств-операторів галузі  =3;

–  диверсифікація діяльності підприємств-операторів галузі =2;

–  диференціація продукту =4;

–  темпи зростання ринку =3;

–  вихідні бар’єри =2.

Орієнтовна структура фактора  „Вплив постачальників” :

–концентрація підприємств-постачальників галузі =4 ;

–замінність ресурсу =2 ;

–можливість інтеграції „вперед”, тобто в напрямі: постачальники – галузь =4 ;

–можливість інтеграції „назад”, тобто в напрямі: галузь – постачальники =2;

–внесок постачальників в забезпечення якості і сервісу продукту галузі  =5 .

Орієнтовна структура фактора  „Вплив споживачів”  :

–  чисельність кінцевих споживачів продукції галузі  =4;

–  концентрація безпосередніх покупців продукції галузі  =4;

–  кількість товарів-замінників  для продукції галузі  =2;

– рівень витрат, пов’язаних з переорієнтацією кінцевого споживача продукції галузі на продукцію іншого підриємства (галузі) =2;

– ступінь поінформованості кінцевих споживачів щодо продукції галузі =3;

–  ступінь впливу „впливових осіб”  =3;

–  можливість      інтеграції      „назад”,   тобто    в   напрямі: безпосередній покупець – галузь  =4;

–  можливість інтеграції „вперед”, тобто в напрямі: галузь – безпосередній покупець =1;

– внесок галузі в якість і сервіс продукції, яку створюють безпосередні покупці =1 .

Орієнтовна структура фактора „Вплив товарів-замінників:

–  кількість реальних альтернатив  =3;

– прибутковість і конкурентна агресивність галузей, що виробляють   товари-замінники =2 ;

–  темпи зростання ринків товарів-замінників =2 ;

–  перспективи  технологічного розвитку галузей, що виробляють товари-замінники =2 ;

Орієнтовна структура фактора „Вплив потенційних конкурентів”  :

–  диференціація продукту  =4;

–  темпи зростання ринку =4 ;

– рівень витрат по переорієнтації кінцевих споживачів на продукцію іншого виробника  =2;

–  доступ до технологій і ресурсів =4 ;

–  доступ до каналів розподілу продукції =4 ;

–  законодавчі бар’єри =3 ;

–  можливість технологічного прогресу (прориву) =4.

На основі наведених вище оцінок рівнів факторів визначимо вагові коефіцієнти деталізованих факторів за допомогою методу попарних порівнянь (Сааті).

1. Для фактора „Конкуренція між підприємствами-операторами галузі” будуємо матрицю:

СГ= √a1*a2 – середнє геометричне;

НСГ=СГі/∑СГі – нормоване СГ.

Знайдемо бальну оцінку для кожного базового фактора конкуренції. Для цього розрахуємо:

∑НСГі*Fi=0,195*3+0,073*2+0,463*4+0,195*3+0,073*2=0,292+1,17+1,852=3,314

Така оцінка відноситься до середнього рівня впливу фактора на підприємство, отже задля запобігання впливу цих факторів можна застосувати відстежування та аналіз проблем, пов’язаних з конкуренцією між підприємствами-операторами.

2. Для фактора  „Вплив постачальників”:

∑НСГі*Fi=1,712+0,2+2,365=4,277

Така оцінка свідчить про високий рівень впливу фактору на підприємство, отже необхідно розробити певні протидії щодо впливу постачальників.

3. Для фактора  „Вплив споживачів”:

∑НСГі*Fi=2,652+0,184+0,6+0,044=3,48

Така оцінка відноситься до середнього рівня впливу фактора на підприємство, отже задля запобігання впливу цих факторів можна застосувати відстежування та аналіз проблем, пов’язаних із фактором впливу споживачів.

4. Для фактора «Вплив товарів-замінників»:

∑НСГі*Fi=1,134+1,296=2,43

Така оцінка відноситься до низького рівня впливу фактора на підприємство, отже задля запобігання впливу цих факторів можна застосувати відстежування проблем, пов’язаних із впливом товарів-замінників.

5. Для фактора „Вплив потенційних конкурентів” :

∑НСГі*Fi=3,6+0,066+0,195=3,861

Така оцінка свідчить про високий рівень впливу фактору на підприємство, отже необхідно розробити певні протидії щодо впливу потенційних конкурентів.