Державне регулювання ринку грошей здійснюється  центральним банком за допомогою грошово-кредитної політики. Грошово-кредитна політика впливає на обсяг та структуру виробництва, рівень цін, інфляцію, інвестиції та зайнятість, змінюючи пропозицію грошей в економіці.

Цілі грошово-кредитної політики можна поділити на:

  • кінцеві – це економічне зростання, стабільність цін;
  • проміжні – це процентна ставка, грошова маса, валютний курс.

Використання проміжних цілей дає змогу узгодити кінцеві ціни.

Складність проведення грошово-кредитної політики зумовлено тим, що центральний банк не в змозі одночасно стабілізувати пропозицію грошей та процентну ставку, якщо попит на гроші змінюється.

Існують 3 види грошово-кредитної політики:

  1. Гнучка грошово-кредитна політика – політика центрального банку спрямована на фіксацію або підтримку процентних ставок на певному рівні. Підвищення попиту на гроші супроводжується зростанням пропозиції грошей, і навпаки, оскільки центральний банк  фіксує і підтримує процентну ставку на певному рівні.
  2. Жорстка грошово-кредитна політика спрямована на фіксацію або підтримку стабільного обсягу грошової маси. Зростання попиту на гроші призводить до зростання процентної ставки.
  3. Проміжному типу монетарної політики відповідає наклонна крива пропозиції грошей. Зі зростанням попиту на гроші зростає пропозиція грошей, але в обсязі недостатньому для підтримки  процентної ставки на стабільному рівні.