Галицький крайовий сейм, порядок формування, склад і компетенція

Контрольна робота

з дисципліни «Історія держави і права України»

на тему «Галицький крайовий сейм, порядок формування, склад і компетенція»

 Зміст

Вступ. 3

1. Створення Галицького крайового сейму. 6

2. Склад та організація Галицького крайового сейму. 10

3. Компетенція Галицького крайового сейму. 17

Висновок. 23

Використана література. 26

Вступ

Актуальність теми дослідження. У період розбудови незалежної Української держави зростає значення досліджень історії національної державності та права. Особливо це стосується тих проблем, висвітлення яких сприятиме процесу державотворення в Україні. На даному етапі утвердження нашої держави проводиться реформування органів місцевого самоврядування, а тому актуальним є звернення до досвіду функціонування таких органів у різні історичні періоди з метою поглиблення і розширення історико-правових знань про становище західноукраїнського суспільства в другій половині ХІХ ст. – на початку ХХ ст.

Важливе місце в такій історико-правовій проблематиці займає питання, пов’язане з діяльністю Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) у складі Австро-Угорської монархії.

Серед використаних джерел з історії держави та права України особливе місце займають праці В. С. Кульчицького[1], О. І. Мікула[2],[3]. В. М. Іванова[4], Я. Й. Грицака[5]>, В. В. Расевича[6], В. П. Мандзяка[7] та ін. Однак значна частина питань, пов’язаних з діяльністю Галицького крайового сейму, залишається малодослідженою в літературі нашого часу.

Усе це обумовлює актуальність теми, за якою виконана контрольна робота.

Мета дослідження полягає у поглибленні знань стосовно складу та компетенції Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) та його ролі у державно-політичній системі Австро-Угорщини.

Формулювання цієї мети дало можливість визначити такі завдання дослідження:

– розкрити причини утворення у 1861 році Галицького крайового сейму та визначити його місце в системі державного апарату Австро-Угорщини;

– з’ясувати національний склад та структуру крайового сейму зміст виборчих законів, які стали основою формування і діяльності Галицького сейму, та практику їх застосування;

– уточнити компетенцію та порядок роботи крайового сейму.

Об’єктом дослідження є процеси формування та функціонування Галицького крайового сейму у складі Австро-Угорщини у 1861-1918 рр.

Предметом дослідження є склад та компетенція Галицького крайового сейму (1861-1918 рр.) та з’ясування його ролі у державно-політичній системі Австро-Угорщини.

Методологічну основу дослідження складають такі методи: принцип об’єктивності та діалектичний метод пізнання, історико-правовий; порівняльно-правовий та інші методи.

Хронологічні рамки дослідження включають період з 1861 року до 1918 року – розпаду Австро- Угорської імперії, що поклало кінець існуванню Галицького крайового сейму, хоча фактично свою діяльність він припинив ще у 1914 році у зв’язку з початком Першої світової війни.

Територіальні рамки дослідження охоплюють територію, що входила до складу Австро-Угорщини під назвою “коронного краю” – Галичини.

Джерельну базу дослідження склали нормативно-правові акти досліджуваного періоду, архівні документи та матеріали, тогочасна періодична преса, а також праці вітчизняних та зарубіжних авторів з досліджуваної проблеми.

Практичне значення роботи полягає у можливості використанні графічних матеріалів у вітчизняній науці, у навчальному процесі навчальних закладів, зокрема, у процесі викладання курсів “Історія держави і права України”, “Історія держави і права зарубіжних країн”, а також при підготовці підручників та навчальних посібників;

Структура роботи зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, трьох розділів, висновків та використаної літератури.