Безкоштовно

Формули мовлиннєвого етикету Країн Сходу

views 56

ІНДЗ

з української мови

Вступ

Головне призначення етикету, в тому числі й мовленнєвого, — встановлення сприятливого контакту між людьми, регулювання їх взаємин на основі принципу ввічливості. Без знання прийнятих у суспільстві правил мовного етикету, не володіючи вербальними формами вираження ввічливих взаємин між людьми, особистість не може правильно встановити різноманітні контакти з оточуючими, тобто, не може з найбільшою користю для себе і для оточуючих здійснити сам процес спілкування.

Існують формули мовного етикету. Структуру мовного етикету визначають такі основні елементи комунікативних ситуацій, які властиві всім мовцям: звертання, привітання, прощання, вибачення, подяка, побажання, прохання, знайомство, поздоровлення, запрошення, пропозиція, порада, згода, відмова, співчуття, комплімент, присяга, похвала тощо. З-поміж них вирізняють ті, що “вживаються при зав’язуванні контакту між мовцями — формули звертань і вітань; при підтриманні контакту — формули вибачення, прохання, подяки та ін.; при припиненні контакту — формули прощання, побажання тощо. Це — власне етикетні мовні формули” .

Названі елементи мовного етикету “покликані репрезентувати насамперед увічливість співбесідників”. Ситуації “ввічливого контакту” між комунікантами — необхідна й важлива складова частина процесу спілкування.

Вислови мовленнєвого етикету, закріплені за певними ситуаціями ввічливих взаємин між комунікантами, у результаті багаторазової повторюваності стали стійкими формулами спілкування, стереотипами — типовими, стійко повторюваними конструкціями, що використовуються практично в усіх ситуаціях спілкування і являють собою готові формули не лише з точки зору їх морфолого-синтаксичної структури, а й з точки зору їх лексичної наповненості. Без таких стереотипних виразів, механічно відтворюваних у типових мовленнєвих ситуаціях ввічливості, обійтися, очевидно, неможливо. В цьому й полягає актуальність теми.

Мета роботи – розглянути формули мовленнєвого етикету в країнах сходу.

Завдання: порівняти формули мовленнєвого етикету в різних країнах сходу та зробити висновок про доцільність вивчення етикету зарубіжних країн.

Японія

Японці, вітаючи знайомого, повинні сказати пару слів про погоду, типу: «Здрастуйте, Есіхіро-сан! Сьогодні, здається, прохолодно?» – «Здрастуйте, Юкі-сан! Так, видно в горах випав сніг! »

В японській культурі етикетною формою вираження незгоди є контрзапитання. Якщо японцю запропонувати зустрітися завтра в 5:00, а він вигукує: «Ах, завтра? Ах в 5:00? » – Це означає не те, що він не розчув, а те, що йому цей день і година не підходять. Якщо японець перепитав, значить треба запропонувати щось інше.

Звернення на ім’я до японського колеги неприпустимо. Так звертаються один до одного тільки близькі друзі і родичі.

Японців потрібно завжди називати по прізвищах, додаючи незмінне “сан” (пан), наприклад, Канеко-сан, Такесіта-сан. Звернення по іменах і інша фамільярність у спілкуванні не прийняті.

Японське “хай” (“так”) означає не стільки згоду зі словами співрозмовника, скільки те, що передана інформація сприйнята адекватно, і свідчить про готовність слухати і зрозуміти партнера.

Японці намагаються уникнути прямих відмов на прохання чи пропозиції і вважають за краще вживати алегоричні вирази типу “це дуже важко” або “це необхідно ретельно вивчити”. Це робиться не для того, щоб збити партнера з пантелику, а з тим, щоб зберегти, як мінімум, ілюзію гармонії і доброзичливості. Згідно японської психології категорична відмова може принизити одну зі сторін, привести до “втрати обличчя”.

Звичайний японський тост – «Kampai!» (Будьте здорові!).

Якщо ви погано зрозуміли відповідь, яку дають вам японці, найкраще уточнити, що мається на увазі.

Якщо японець зрозумів суть вашої пропозиції, то він може сказати: “Зрозумів”. Але це зовсім не означає, що він згоден з цією пропозицією.

Дотримуючись правил ввічливості, варто бути раціональним (знати міру, говорячи компліменти, інакше японці вважатимуть вас лицеміром). Японці цінують і полюбляють, коли партнери оперують фактами і точними доказами.

Спробуйте бодай трохи розмовляти японською мовою, і ваші партнери високо оцінять вашу ретельність і прагнення збагнути національні, культурні особливості японського народу.

Китай

Китайці при знайомстві питають: «Яке ваше прізвище?» або «Яке ваше дорогоцінне прізвище?». В нас же питати при знайомстві про прізвище вважається нечемним.

Якщо ви тільки що познайомилися з китайцем, кличте його (її) на прізвище. Деякі китайці, постійно мають справу з Заходом, беруть собі друге ім’я на західний манер, наприклад Брюс Лі, Джекі Чан.

Необхідно уникати ситуації, в якій ви можете поставити китайця в незручне становище в присутності його співвітчизників. Коли критика неминуча, висловіть її віч-на-віч. Можна також скористатися послугами посередника, особливо якщо мова йде про людину з високим соціальним статусом.

Не можна підривати авторитет старшого по положенню китайця, звертаючись в його присутності з питанням до його ж підлеглого.

Південна Корея

Якщо вже рішення прийняте, корейська сторона висловлює готовність до негайних дій. От чому в них викликають подив і навіть дратування ухильні відповіді на кшталт: “Треба подумати” або “Побачимо”, а також тривалі узгоджування.

Малайзія

У Малайзії нерідко вітаються питанням: «Куди йдеш?». Черговою відповіддю служить розпливчасте: «Погуляти».

Монголія

При зустрічі люди говорять один одному чи “Здорова ваша худоба?”

Індія

Жителі Індії вранці ставлять запитання: «Чи не дуже турбували вас комарі цієї ночі?»

Ізраїль

Люди один одному для привітання говорять “Мир вам!”

Іран

Люди вітаються, говорячи один одному “Будь веселим!”

Ірак

Звичайна формула вітання двох людей при зустрічі: ас-Салам алейкум («Мир Вам!”) і відповідь алейкум ас-салам («І Вам мир!”).

Розмова починається з питань про здоров’я, про справи. Відповіді традиційні, типу: «Слава Аллаху!», «Хвала Аллаху!», «Якщо побажає Аллах!” або “Дай Бог усім здоров’я!».

Звертаються до співрозмовника по імені старшого сина, наприклад: Абу Салім, Абу Мухаммад. Якщо ж він був у святих місцях, то при зверненні до нього вживають слово «хаджі».

Формула прощання – «Бережи тебе Бог».

Ємен

В Ємені ви завжди можете почути приблизно такий діалог:

– Добрий день!

– Добрий день.

– Як справи?

– Спасибі добре. А як ваші?

– Спасибі добре. У сім’ї всі здорові?

– Дякую, так. А у вашій родині?

– Дякую, все в порядку. Дружина здорова?

– Спасибі, а ваша? тощо.

ОАЕ

Любителям міцного слівця і жартів краще утриматися від відвідин ОАЕ. Якщо, звичайно, вони не готові заплатити великий штраф і загриміти за грати на строк до 7 років.

Афганістан

В Афганістані прийнято вітатися з незнайомими старими людьми, коли проходиш повз них.

Філіпіни

Тут діє правило 3-х разів: будь-яке прохання або пропозицію повторіть не менше 3-х раз у м’якій формі. Такий вже Філіпіінскій менталітет. Якщо ви когось запросили на вечерю, він може не прийти. Якщо ви ще раз нагадали, що його (її) чекають на вечерю, він знову може не прийти. Ну а якщо ви втретє нагадали про вечірню трапезу, тоді ваш філіппінський друг (подруга) вирішить, що його дуже і дуже чекають. Він (вона) обов’язково прийде, і можливо приведе з собою деяких незваних гостей, на яких не потрібно ображатися. Те ж саме в кафе, барі, ресторані. Треба зловити офіціанта, і повторити йому ваше замовлення кілька разів. З одного разу він нічого не принесе – а раптом ви потім передумаєте.

Таким чином, одним із найважливіших принципів етикету є підтримка чесних і шанобливих відносин із партнером. От чому вчинки та дії, пов´язані з незнанням норм і принципів, а також особливостей ділового етикету в країні перебування, можуть спричинити негативну емоційну реакцію і, як наслідок, негативно вплинути на результат ділових взаємин. Утім, існує також національна специфіка етикету, яку в разі поїздки за кордон необхідно знати й обов´язково враховувати. Тому варто докладніше розглянути особливості етикету в тих країнах, з якими у нас традиційно існують тісні торгові, економічні й виробничі зв´язки.

Список використаної літератури

1.   Гриценко Т.Б. та ін. Етика ділового спілкування / За редакцією Т.Б. Гриценко, Т.Д. Іщенко, Т.Ф. Мельничук / Навч. посібник.— К.: Центр учбової літератури, 2007. — 344 с.

2.   Михалькевич, Г. Н. Дипломатический протокол и этикет: учеб. пособие / Г. Н. Михалькевич. — Минск: Инст. правоведения, 2006. — 77 с.

3.   Этикет у народов Передней Азии. – М.: Главная редакция восточной литературы издательства “Наука”, 1988. – 264 с.

4.   Як вітаються люди в різних крїнах // Весела абетка.

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *