Філософія як термін

Філософія побачила світ в результаті усвідомлення людиною самої себе і навколишнього світу. Термін «філософія» походить від грец. слова phileo – «люблю» і sophia – «мудрість», тобто «любов до мудрості», любомудріє. В етимології слова – любов, глибокодумність, вміння пізнавати малодоступне, визначати його головні цінності.

Звідси випливає, що філософія – це особлива форма пізнання світу і місця людини в ньому. Філософія є пошук людиною відповідей на головні питання буття.

Перші великі філософи жили близько 2,5 тисяч років тому – це Геракліт, Сократ, Платон, Арістотель та ін. Проблеми, підняті ними, до сих пір хвилюють людство.

Філософія має справу з головними питаннями буття людини. З урахуванням багатовікового розвитку філософії цілком актуальні різні інтерпретації. Йдеться про проблеми, які можна назвати:

1) головними,

2) найбільш суттєвими,

3) фундаментальними,

4) всеохоплюючими, що не мають вийнятків,

5) об’єднують життя людей в єдине ціле, в поле дії яких потрапляє кожна людина, і т.д.

Отже, філософське – це універсальне, всеосяжне, грунтовне, фундаментальне, істотне.

Чи є філософія наукою? Одні вважають, що філософія – найкраща з наук, інші, навпаки, протиставляють її науці. Так, видатний мислитель ХХ століття Л. Вітгенштейн вважає: «Філософія не є однією з наук. (Слово «філософія» має позначати щось, що стоїть під або над, але не поруч з науками)». Спробуємо розібратися в цьому.

Наука – це систематичне, доказове і перевірене знання. Висновки науки повинні мати практичну перевірку. Але чи є в філософії систематичність, доказовість, перевірка? Так, є. Справа в тому, що зазначені ознаки були вироблені саме в філософії. Ясно, що філософія керується своїми досягненнями. Філософи намагаються бути переконливими, обґрунтовувати свої висновки, перевіряти їх фактами.

З цієї точки зору філософію можна і потрібно вважати наукою. Наука на відміну від філософії безособова, об’єктивна, виробляє жорсткі методики, вона цікавиться лише пошуком правди. Але можливо, не всяка наука повинна бути безособовою? Це питання поки не має остаточної відповіді, воно за майбутнім.

Є й інші погляди на філософію. Часто навіть самі філософи називають її мистецтвом. «… Філософія є мистецтво, а не наука», – А. Шопенгауер. Спробуємо в цьому розібратися. Головна цінність науки – істина, головна цінність мистецтва – краса. Філософія дійсно має яскраво виражений естетичний характер, і цим вона схожа на мистецтво. При цьому вона практична, як наука.

Філософія виявляє і виробляє смисли людських діянь, вчинків, формує стратегічні цілі. Саме в цій області реалізуються практичні потенціали філософії. Філософія вчинку знаходить своє найбільш яскраве вираження в моралі людини, в його етичних цінностях. Практичність філософії полягає в її етичній спрямованості, в моральності. Не випадково І. Кант писав, що найбільше його дивують і викликають на роздуми зоряне небо над головою і моральний закон всередині нього.

У сучасній філософії ми зустрічаємо різні напрямки:

• науково орієнтовану філософію (це філософія Аристотеля, Декарта, Гегеля, Гуссерля, багатьох сучасних філософів з числа так званих аналітиків);

• естетично орієнтовану філософію (філософія Бердяєва, Шопенгауера, Ніцше, Шеллінга, Хайдеггера, багатьох сучасних філософів з числа герменевтов і постмодерністів);

• практично орієнтовану філософію (філософія Канта, Маркса, Пірса).

Основні висновки:

• Філософія – це пошук і знаходження людиною відповідей на головні питання свого буття.
• Філософія наукова, естетична, моральна.
• Філософія не є наукою (теза неопозітівістів).
• Філософія наукова (теза постпозітівістів).
• Філософія – це прояснення змісту мовної діяльності людини. При такому розумінні філософи охоче працюють в останні 50-60 років на матеріалі мови.