Безкоштовно

Бухгалтерський облік як економічна наука. Види та принципи бухгалтерського обліку

views 107

Бухгалтерський облік як економічна наука

Вважають, що серед багатьох економічних дисциплін бухгалтерський облік – на першому місці. Володіти системою бухгалтерського обліку – означає вміти компактно й логічно, тобто спеціальною бухгалтерською мовою, писати історію бізнесу.

Наука – це те, що людська свідомість може зрозуміти і використовувати в даний момент.

Теорія бухгалтерського обліку є наукою про завдання, предмет, метод, техніку форми й організацію бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський облік – це один з деяких предметів, що не має власної, чітко розробленої теорії, становлення і розвиток якого дуже довгий час базувався тільки на практичному досвіді.

Теорії бухгалтерського обліку, яку можна назвати наукою, менше двохсот років.

Якісних змін бухгалтерський облік зазнав впродовж 20 ст., коли відбувся науково-технологічний стрибок в розвитку продуктивних сил, надзвичайно ускладнився механізм ринкової економіки, почалась глобалізація світових економічних відносин.

В бухгалтерському обліку виникають нові об’єкти обліку і змінюються підходи до обліку традиційних об’єктів, ускладнюються методи оцінки об’єктів обліку, бухгалтерський облік дедалі більше перетворюється з реєстратора господарських операцій на інструмент прогнозування наслідків управлінських рішень, постає питання гармонізації (тобто, узгодженості, сполучуваності) процедур бухгалтерського обліку в різних країнах.

Світові тенденції в розвитку бухгалтерського обліку не оминули Україну, яка з 01.01.2000 року реформувала систему бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів.

Метою реформування є створення системи бухгалтерського обліку, яка є адекватною потребам управління в ринковій економіці і ґрунтується на принципах, прийнятих в міжнародній практиці.

До 01.01.2000 року в Україні діяла система бухгалтерського обліку, що сформувалась за умов планової економіки виключно для задоволення інформаційних потреб держави, і яка жорстко регламентувалась від рівня первинних документів до складання звітності.

Мета, завдання, функції бухгалтерського обліку

Метою бухгалтерського обліку є забезпечення повною, правдивою  та неупередженою інформацією про господарську діяльність підприємства зацікавлених користувачів для прийняття управлінських рішень.

Основними завданнями бухгалтерського обліку є:

·  збір, обробка та відображення первинних даних про стан господарської діяльності

·  систематизація, групування та зведення даних з метою одержання підсумкової інформації про фінансово-господарські операції підприємства

·  забезпечення достовірною і своєчасною інформацією внутрішніх і зовнішніх користувачів про господарські процеси і явища та про наявність і стан майна підприємства та його джерел

· формування інформаційної бази для планування, стимулювання, організації, регулювання, аналізу і контролю фінансово-господарської діяльності підприємства.

Функції, які виконує бухгалтерський облік в процесі управління:

1. Інформаційна – облік постачає менеджменту інформацію про господарську діяльність підприємства.

2. Контрольна – дані бухгалтерського обліку інформують менеджмент про відхилення досягнутих фактичних результатів від запланованих або про порушення правил ведення господарської діяльності, встановлених законодавством.

3. Функція зворотного зв’язку – бухгалтерський облік забезпечує обмін інформацією про перебіг господарської діяльності між виконавцями та керівництвом.

4. Аналітична функція – дані бухгалтерського обліку дозволяють визначити причини відхилень фактичних результатів від запланованих, обчислити резерви підвищення ефективності діяльності, спрогнозувати наслідки управлінських рішень.

Види бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік поділяється на два види – фінансовий та управлінський. Це переклад англійських термінів, що його деякі фахівці вважають некоректним, оскільки весь бухгалтерський облік є управлінським, бо задовольняє інформаційні потреби управління. Але на даний час усталилася саме ця термінологія.

1. Сутність фінансового обліку – формування за нормативно регламентованими методами інформації про господарську діяльність підприємства для надання її як внутрішнім ( власникам, менеджерам тощо) так і зовнішнім (інвесторам, кредиторам, покупцям, державним органам тощо) користувачам.

На підставі даних фінансового обліку за регламентованими процедурами складається офіційна, тобто яка є відкритою, фінансова звітність підприємства.

2. Сутність управлінського обліку – формування інформації про господарську діяльність підприємства, переважно про витрати на виробництво, собівартість та доходи, виключно для менеджменту даного підприємства за правилами і методами, які визначаються самим менеджментом, виходячи з управлінських потреб.

Інформація управлінського обліку є комерційною таємницею підприємства.

Принципи бухгалтерського обліку

Принципи бухгалтерського обліку –це основні засади, на яких здійснюються функції суб`єктів господарської діяльності у мікроекономічному середовищі.

Принцип автономності –означає, що кожний суб`єкт господарювання як юридична особа веде облік майна і зобов`язань та складає фінансову звітність відокремлено від особистого майна та зобов`язань засновників.

Принцип безперервності –полягає в тому, що підприємство відповідно до його засновницьких документів має намір вести свою господарську діяльність безперервно і постійно.

Принцип єдиного грошового вимірника – за допомогою якого можна узагальнити господарські факти, явища і процеси.

Принцип обачності – це відображення у бухгалтерському обліку витрат і доходів на підставі достовірно обгрунтованих первинною документацією господарських операцій.

Принцип дискретності – передбачає переривання бухгалтерського обліку та звітності у випадку, коли необхідно визначити фінансовий стан, платоспроможність і ліквідність підприємства на певну дату.   ( у разі реструктуризації, емісії цінних паперів, отримання кредитів тощо).

Принцип правомочності – полягає в комплексному відображенні в бухгалтерскому обліку всієї господарської діяльності підприємства незалежно від статутних положень. ( за допомогою цього принципу можна визначити, яку діяльність підприємство не може здійснювати).

Принцип доказовості – грунтується на застосуванні суцільного документування  всіх господарських операцій на підприємстві. Первинні документи мають силу доказів, тому вони повинні бути оформлені відповідно до нормативно-правових актів.

Принцип собівартості  полягає в тому, що сировина, матеріали, засоби праці, вироблена продукція відображаються у бухгалтерському обліку за собівартістю їх придбання чи виробництва, тобто за фактичними витратами.

Принцип реалізації – грунтується на визначенні в бухгалтерському обліку доходів від реалізації продукції (робіт, послуг).

Принцип нарахування та відповідності доходів і витрат застосовується для визначення моменту проведення витрат і отримання доходів.

Принцип періодичності – передбачає поділ безперервної господарської діяльності підприємства на звітні періоди, для виявлення результатів цієї діяльності, контролю розрахунків з бюджетом, підготовки оперативної інформації для фінансового менеджменту.

Принцип повного висвітлення полягає в тому, що фінансова звітність повинна включати всю інформацію про фактичні і потенційні результати операцій підприємства. Тому фінансова звітність не обмежується лише основними формами фінансових звітів, а містить ще примітки.

Принцип послідовності –це постійне застосування підприємством обраної облікової політики.

Принцип превалювання сутності над формою передбачає, що операції повинні обліковуватись таким чином, щоб відобразити їх економічний зміст, а не юридичну форму, тобто перед бухгалтером стоїть завдання показати, перш за все, як дана операція впливає на цінності підприємства, а не які при цьому виникають права і зобов`язання.

 

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *