Види та ефективність бюджетно-податкової політики
Основна макроекономічна функція держави полягає в стабілізації економіки.
Фіскальна політика, яка охоплює збільшення державних витрат і скорочення податків з метою розширення сукупного попиту в період циклічного спаду називають стимулювальною бюджетно-податковою політикою.
Стабілізація економіки в умовах інфляційного надлишку сукупного попиту який виникає в умовах циклічного підйому забезпечується за допомогою обмежувальної фіскальної політики, а саме:
- збільшення податкових ставок;
- зменшення державних видатків.
Дискреційна фіскальна політика (ДФП) – система заходів, яка передбачає цілеспрямований вплив на розмір державних витрат, податків і сальдо державного бюджету
ДФП використовується державою для активної протидії циклічним коливанням.
Для стимулювання сукупного попиту в період економічного спаду, уряд цілеспрямовано збільшив державні видатки та зменшує податки. Відповідно в період підйому створюється бюджетний надлишок.
При недискреційній політиці бюджетний дефіцит та бюджетний надлишок створюється автоматично внаслідок дії автоматичних стабілізаторів економіки. Автоматичний стабілізатор – це вмонтований механізм, яких дозволяє зменшити циклічні коливання в економіці без проведення спеціальної політики.