ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНИХ ДИКТАНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ ТА В РОБОТІ З ДІТЬМИ

Доповідь на тему

“ВИКОРИСТАННЯ ГРАФІЧНИХ ДИКТАНТІВ НА ЗАНЯТТЯХ З МАТЕМАТИКИ ТА В РОБОТІ З ДІТЬМИ”

1. ПСИХОЛОГІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДИКТАНТІВ З ДІТЬМИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У психічному розвитку дитини рухи руки, окомір, зорова пам’ять мають велике значення. У центральній нервовій системі з два апарати: апарат пря­мого проведення нервового струму, який забезпечує постійний зв’язок, і апарат зімкнення і розімкнення нервового струму; який забезпечує тимчасові зв’язки. “Постійний зв’язок – за думкою І.П. Павлова – законно можна назвати безумовним рефлексом, а тимчасовий умовним. Тимчасовий нервовий зв’я­зок – найуніверсальне фізіологічне явище і водночас воно являється і пси­хічним, тобто тим, що психологи називають асоціацією – буде це утворення з різноманітних дій, вражень чи з слів, думок”.

Отже, оволодіння графічними навичками – це і з утворення тимчасових нервових зв’язків у корі головного мозку людини. Протягом дошкільного віку зростає роль слова у формуванні рухових навичок. Навички набувають усвідо­мленого й узагальненого характеру, легко переносяться в нові умови, знижується кількість помилок зменшується час, потрібний на засвоєння нових навичок. Щоб у дитини формувалась графічна навичка, в неї мають утворитися потрібні умовні рефлекси, асоціації між тим, що вона чує, уявляє, говорить і тим, що відтворює. Дитина має справу з такими просторовими відношеннями, як справа, зліва, знизу, зверху, на лінії, під лінією,  між лініями та ін. Оріє­нтування на сторінці зошита, утворення рефлексу на відношення, координація рухів руки дається дитині досить важко.

Ще з молодших груп використовуються дидактичні ігри на розвиток дрібних м’язів пальців руки та формування вміння діяти за вказівкою дорослих. Дидак­тичні ігри типу “Кожну намистинку – на свою нитку”, “Прокоти кульку у воро­та”, “Склади башту”, “Побудуємо будинок” – учать дитину виконувати дії за зразком, розвивають дрібні м’язи рук. В середній групі широко використовую­ться ігри з мозаїкою, з розбірними дидактичними іграшками, декоративне ма­лювання. В старшій групі проводяться ігри на розвиток окоміру й дрібних м’язів руки: “Знайди такий самий малинок”, “Відгадай на дотик”, “Виклади фігу­ру”, “Підбери палички” та ін. Корисними вправами являються заняття декорати­вним малюванням на обмеженому просторі, зорові та слухові диктанти, які уі проводяться в усіх вікових групах.

2. ЗОРОВІ ТА СЛУХОВІ ДИКТАНТИ

Навчання дітей в школі потребує від них уміння діяти за зразком, напи­саним на дошці, на таблиці, вміння виконувати вправи, написи за словесним списом учителя. Для такої підготовки дітей використовуються зорові та слу­хові диктанти. Вони слугують для розвитку довільної уваги дітей, зорової та слухової пам’яті, уміння діяти за зразком, вправляють в розвитку окоміру, розвивають дрібні м’язи рук, вчать контролювати свої дії.

Зоровий диктант полягає в тому, що дитині показують на кілька секунд зразок і ховають його. А вона по пам’яті відтворює візерунок. Під час звуко­вого (слухового) диктанту дитина виконує завдання за словесним описом, диктовкою ви­хователя. Зорові й слухові диктанти можна використовувати як методичний прийом на заняттях з зображувальної діяльності, формуванні початкових математичних понять та уявлень, при підготовці руки дитини до письма на спеціально організованих  заняттях чи під час проведення дидактичних ігор.

Для зорових та слухових диктантів використовують різноманітний матері­ал: палички, соломинки, геометричні фігури, мозаїку, будівельний матеріал каштани, зерна, олівці, фарби та інші предмети. Диктанти доступні для ді­тей 4-6 років, тобто для середньої та старшої групи. Для дітей молодших  груп проводяться лише спеціально організовані дидактичні ігри та вправи. Для зорових диктантів вихователь повинен заздалегідь заготовити зразки, які зберігаються в спеціальній папці і використовуються в потрібний момент заняття. Крім того такі диктанти широко використовуються в повсякденній ро­боті з дітьми, під час прийому їх, організації ігрової діяльності тощо.

Диктанти на заняттях, як правило, пов’язані із закріпленням програмово­го змісту. Наприклад, при закріпленні знань, про утворення та склад числа чотири, можна запропонувати зоровий диктант.

Вихователь пока­зує зразок і ховає, діти виконують завдання і зіставляють його із зра­зком, порівнюючи вірність виконаного завдання. Або можна використовувати для даної теми слуховий диктант. Вихователь  пропонує дітям таке завдання:

–  Покладіть дві зелені палички угорі й дві червоні збоку зліва.

Діти виконують завдання і лічать загальну кількість паличок. Для ускладне­ння використовують більше паличок чи кружечків 2-4 кольорів. (Додаток 2). Можна і ускладнювати місце їх розміщення на аркуші паперу. (Додаток 3).

Зорові й слухові диктанти можна використовувати при аналізі робіт з декоративного малювання, аплікації.

На початкових стадіях роботи з диктантами потрібно кожен зразок аналі­зувати щодо розміщення елементів на площині паперу, кольорів, форми, спі­ввідношень між ними. В подальшій роботі зорові диктанти проводяться без попереднього аналізу, а тільки на основі зорової уваги та пам’яті.