Безкоштовно

Розвиток моральної свідомості учнів

views 53

Реферат на тему “Розвиток моральної свідомості учнів”

ВСТУП

Проблема формування духовності учнів є актуальною, і належить до проблеми соціального характеру, оскільки пов`язана с таким поняттям, як формування особистості. В наш час дуже часто можна почути заклики про підняття національної свідомості людини, та виховання справжнього громадянина. А поштовхом і основою для цього є, в першу чергу, виховання духовної особистості. Школі потрібно змалку турбуватися про духовний світ дитини. Саме тоді країна буде бачити молодь як майбутнє нашої нації, рушійну силу, яка спроможна вирішити проблему держави не на свою користь, молодь із вищими моральними, естетичними ідеалами та канонами. Адже від її відношення до надбань культури залежить нині духовне оновлення нашого суспільства, зміст її цінних орієнтацій і майбутнє.

Українська література вивчається в усіх школах нашої держави. І саме література є одним з найдоступніших для школярів видів мистецтва, а тому вчителі літератури мають чи не найбільшу можливість вплинути на формування духовного світу кожної дитини, вплинути на її емоційну сферу, а й відповідно й формування системи цінностей підростаючого покоління.

Літературно-філософському осмисленню християнських моральних цінностей як найвищих цінностей людини присвятили свої твори Г. Сковорода, Г. Квітка-Основ’яненко, Т. Шевченко, П. Куліш, І. Франко, Леся Українка, М.Коцюбинський, Б. Грінченко та інші.

1. Теоретико-методологічні основи розвитку моральної свідомості

1.1. Психологічні підходи вивчення моральної свідомості особистості

Проблема виховання моральної свідомості була і  є залишається об’єктом пильної уваги і науковців, і вчителів. У роботах філософів, психологів та педагогів висвітлено різні аспекти проблеми, а саме: філософський (О. Дробницький, А. Титаренко, Д. Шиманський), психологічний  (І. Бех,  Л. Божович,  М. Боришевський,  Л. Виготський,  й ін), педагогічний (А. Малихін й ін.).

Процес  становлення моральної свідомості був предметом дослідження відомого американського психолога  Л. Кольберга, який наблизився до визначення моральної сутності людської поведінки [39].

Моральна свідомість – це один із компонентів свідомості людини. Вона відображає ступінь асиміляції особистістю суспільної моралі. Особливістю моральної свідомості є її глибоко особистісний характер.

Моральна свідомість –  найважливіша складова свідомість суб’єкта, його моральних взаємин. Вона містить у собі і пізнання сутності моралі, і загальнолюдських норм і правил поведінки, а отже систему ставлень людини до цих норм і правил. У зв’язку з цим зазначимо, що, вивчаючи  проблему моралі, І. Харламов  виділив у структурі моральної свідомості два блоки [36]:

1) об’єктивний (описово-констатуючий), заснований на морально-гностичній діяльності індивіда, який спрямований на пізнання сутності моралі, зокрема на утворення моральних знань, що виступають у формі моральних уявлень, понять, суджень;

2) суб’єктивний, заснований на формуванні ставлень особистості до соціальних норм і правил, що виступають у формі таких стимулюючих елементів моральної свідомості, як моральні переконання, погляди, ідеали, світогляд.

Як зазначають Р. Апресян, О. Дробницький, А. Гусейнов, О. Титаренко, до явищ моральної свідомості нналежать норми, принципи, ідеали, поняття добра, обов’язку, відповідальності, справедливості, сенсу життя, які існують у суспільстві [3; 20; 11; 33].

Р. Апресян [3], Д. Шимановський [38] уважають, що змістом моральної самосвідомості є система моральних знань і переконань, моральна рефлексія, моральні цінності,  мотиви, почуття.

О. Дробницький, А. Титаренко виділяють обов’язок, відповідальність, сором, совість як окремі категорії моральної свідомості та самосвідомості [20; 33].

М. Самчин зазначає, що механізмами моральної свідомості є рефлексія, наслідування, ідентифікація, емпатія [31].

Отже, психологічним центром моральної свідомості є образ конкретної  іншої людини, що перебуває і діє у своїй життєвій ситуації.

2. ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ МОРАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ УЧНІВ ЛІТЕРАТУРНИМИ ЗАСОБАМИ

Короткий історичний огляд розвитку проблеми формування моральних цінностей засобами літератури дав змогу зробити висновки про те, що писемна творчість, найкращі літературні зразки від часів свого існування завжди базувалися на духовно-моральному стержні, основу якого становили традиційні християнські ідеали і цінності (твори І. Вишенського, Г. Сковороди, Г.Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, П. Куліша, І. Франка, Лесі Українки, М.Коцюбинського, В. Барки та інших); упродовж всієї історії розвитку національної школи і педагогіки, крім радянського періоду, християнські моральні цінності тією чи іншою мірою постійно були характерною ознакою навчально-виховного процесу; український виховний ідеал, що відображений у художніх творах, неможливо собі уявити без найважливішої його складової – моральних цінностей, які стали невід’ємною частиною української культури, менталітету, характеру, традицій. З навчально-виховною метою на уроках літератури можливе і необхідне (в культурологічному аспекті) використання цього ідеалу. Зауважимо, що, розглядаючи релігійне виховання і формування духовності покоління, що підростає, на основі християнських моральних цінностей засобами літератури як взаємопов’язані процеси в конкретних історичних рамках, ми не ототожнюємо їх.

Відродження духовності підростаючого покоління покладається на фольклор, у якому відображено народні погляди на виховання, де загальнолюдські моральні цінності виражають ставлення особистості до соціальних ціностей, характеризують її здатність створити власну ієрархію цінностей у своїй свідомості, визначити стратегію поведінки, являють собою своєрідну форму моральних настанов і заповідей народу (Н.Бабич, Г.Довженюк).

Видатні діячі науки і культури (В.Винниченко, Б.Грінченко, Леся Українка, І.Франко) надавали першорядного значення проблемі виховання підростаючого покоління засобами художньої літератури.

Специфіка формування загальнолюдських моральних цінностей у старшокласників полягає у реалізації людяності як критерію високоморальної особистості. Отже, процес морального виховання молодого покоління розглядається нами як система, що являє собою частину більш широкої системи формування загальнолюдських цінностей, української літератури як виду мистецтва слова і допомагає учням повніше осягти художній зміст, виявити конкретно-історичне та загальнолюдське значення зображеного письменником, формувати морально-етичні ідеали, підносити на вищий рівень культуру.

Висновки

Аналіз науково-методичної літератури з формування християнських моральних цінностей засобами літератури засвідчив, що спеціальних досліджень проблеми ще немає. Між тим українська література кінця ХІХ – початку ХХ століття дає чудові зразки християнського морального ідеалу, на яких можливо і треба виховувати сучасну молодь (твори Г. Квітки-Основ’яненка, Т.Шевченка, І. Франка, Лесі Українки та інших).

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *