Концепція циклів розвитку рельєфу
До методологічних основ теорії літодинамічного потоку належать:
- ідея циклічності, колообігу речовини та енергії на Землі;
- ідея системності: літодинамічні потоки розглядають як взаємодію між геосферами, що складають надсистему планети Земля, своєрідним елементом якої є земна поверхня. У цій надсистемі вона виконує функцію основної поверхні обміну, що зумовлюється її поляриим характером.
Ідея літодинамічного потоку має геологічний характер, що відображено в її назві. Вона є альтернативою ідеї географічного циклу В. Дей- віса, яка ґрунтується насамперед на геоморфологічних поняттях. Дехто з учених пропонує для геоморфологічного аналізу використовувати концепцію послідовності й створення власного часу рельєфу (теорію В. Дейвіса); інші віддають перевагу ідеї циклічності та застосуванню поняття геологічного часу (теорія М. Флоренсова).
Ідея географічного циклу була відображенням досягнень геоморфології на початковому етапі її розвитку як науки і в подальшому постійно впливала на розвиток теоретичної геоморфології, а ідея літодинамічного потоку остаточно була сформульована лише у 70-х роках XX ст. Суть ідеї літодинамічного потоку одним із перших досить точно сформулював український учений В. Бондарчук.