Фізкультура в ДНЗ

Оздоровчо-корекційна робота з дітьми дошкільного  віку

Турбота про фізичне здоров’я дитини була і залишається одним із пріоритетів педагогічної роботи інструктора з фізкультури. В роботі представлено змістовний аналіз психолого-педагогічних досліджень науковців та практиків. В досвіді прослідковується чимало практичних спостережень, порад, розкрито основні аспекти розуміння обраної теми.

Цікавими є дотатки, які представлені в таблицях, схемах, фотоматеріалах, конспектах, консультаціях. Нею розроблені та впроваджені в практику оздоровчі вправи та ігри, підібране цікаве, нестандартне спортивне обладнання.

Результативність досвіду О. П. Вященко перевірено в процесі практичної діяльності і підтверджено позитивними показниками в роботі.

День без фізкультури –

подарунок хворобі.

Найдорожчим скарбом, яким нагороджує людину природа від *народження і на довгі роки життя, є здоров’я. Це справді незчисленне багатство, яке необхідно повсякчас збільшувати і   надійно зберігати. А той хто  не береже з дитинства, залишається без майбутнього. Бо здавна відома істина, що значно легше здоров’я витратити, ніж його відновити.

Виростити здорове покоління – значить забезпечити майбутнє  народу.

Головне завдання фізінструктора та вихователів – практична реалізація проблеми фізичного і психічного розвитку дітей. Стан здоров’я дітей головна турбота дитячого садка, бо за даними статистики він бентежить своїм безперервним зростом захворюваності.

Тому чи не найголовнішим призначенням всіх тих, хто постійно так чи інакше впливає на дітей, є впровадження в свідомість  і повсякденний побут дошкільників важливої ідеї здорового способу життя, формування  молодих громадян України  здоровими, життєрадісними, всебічно розвиненими людьми.

Проблема оздоровлення дітей в умовах екологічної та економічної кризи стала кращою. Вже вступаючи до шкіл майже 60% дітей мають ті чи інші порушення імунної системи, хронічних запальних захворювань бронхіальної системи і т.д.

Об’єктивними причинами різкого зниження фізичного здоров’я підростаючого покоління є недостатній руховий режим. Чим  менший вік дитини, тим більше вона рухається, це зумовлено анатомо-фізіологічними, психічними і соціальними  закономірностями її  розвитку. З початком відвідування школи рухова активність дітей знижується, а рівень захворюваності  зростає. Статистика свідчить, 90% дітей нашої країни мають відхилення у стані здоров’я, а понад 50 % – незадовільний стан фізичної підготовленості.

За даними спеціальних досліджень, в Україні народжується лише 15% здорових дітей. Під час вступу до школи вже 80%  дітей мають розлад здоров’я. Спостерігається погіршення стану здоров’я  дітей. Медики констатують: на стан здоров’я людини впливають:

*генотип  – 20%

* екологія – 20%

* здоровий спосіб життя – 50%

* медична допомога –  10%

Така статистика сприяє усвідомленню того, що від самої людини, від її поведінки і способу життя залежить стан її здоров’я.

Від освітніх установ  залежить формування у дітей  розуміння необхідності дотримання здорового способу життя та опанування практичних навичок його дотримання.

Пріоритетними напрямками фізичного розвитку та виховання педколектив нашого дошкільного закладу визначив:

* вчити дітей дбати про власне здоров’я;

*  розвивати потребу у щоденній руховій діяльності;

* формувати фізичні якості, навички володіння основними рухами та  руховими діями;

*  підтримувати у дітей інтерес до різних видів спорту, занять  фізкультурою;

* об’єднати зусилля педагогів, медичних працівників і  батьків щодо  зміцнення психічного, фізичного здоров’я дітей та формування здорового способу.

Для забезпечення повноцінного розвитку дитини у дошкільному закладі створена відповідна матеріальна база: спортивна зала, спортивний майданчик на вулиці, спортивні куточки в групах.

Враховуючи психологічні особливості малюків, крім стандартного обладнання, у  дошкільному закладі виготовлене і  нетрадиційне (для ігор спортивного характеру) виконання розвивальних вправ, ігор та  розваг, виконання процедур для загартовування, що зацікавлює дітей, заохочує малят випробувати свої сили, зміцнює впевненість в собі викликає позитивні, емоції. Незвичайний погляд дітей на звичні речі збуджує дитячу уяву, допитливість, кмітливість стимулюють веселий настрій, створюють психологічний комфорт.

Особливе місце в профілактичному напрямі роботи посідає профілактика та коригування плоскостопості та вад постави.

В процесі розвитку його рухові координації, фізіологічні згиби хребта, своди стопи формуються поступово. Одночасно відробляються оптимальні стереотипи ходьби та інших видів рухів.

Велику роль в цьому процесі грають базові фактори розвитку, сенсомоторні координації, оточуюче дитину середовище. Ці фактори разом з  генетичними є визначальними в розвитку постави, стопи рухового стереотипу.

В оздоровчо-корекційній роботі використовуються такі базові сенсомоторні координації як здорова, слухова та музично-ритмо-моторна, де інтегровано більшість базових факторів розвитку.

Основні рухові координації органічно поєднують в собі фактори розвитку нервової системи та всього організму.

Постава дітей формується з народженням до 9-10 років. Саме в цей період життя: необхідно створити умови для формування правильної постави і оптимального рухового стереотипу.

Основні задачі, які необхідно вирішувати в цей період повинні бути направлені на рішення наступних проблем.

1.  Нервово-м’язовий розвиток дитини. Оптимізація сенсомоторній діяльності (наприклад, вестибулярна координація пов’язана з формуванням постави та здатністю орієнтуватися в просторі). Відпрацювання збалансованості роботи обох напівкуль головного мозку.

2. Формування оптимального рухового стереотипу статики ти динамики, рухових вмінь, навичок, фізичних  якостей. Відпрацювання характерних форм рухів.

3. Нормалізація м’язового тонусу виправлення порушень постави.

Корекційно-оздоровча робота включає в себе:

1.  Розвиток сенсо-моторних координацій всіх рівней. Реалізація  факторів розвитку.

2.  Формування оптимального рухового стереотипу та виховання рефлексу правильної постави.

3.  Нормалізація м’язового тонусу, зняття м’язових блоків та навчання діафрагмальному диханню.

4. Укріплення м’язового корсету та сводів стопи, корекція порушень фізичного розвитку дитини.

5.  Робота з батьками.

Турботу про здоров’я, про потребу виробляти в дитини мотивацію на здоровий спосіб життя відбито в різних офіційних документах та програмах. Однією із основних ліній Базового компонента є „Фізичне Я”, яка передбачає формування у дошкільників системи знань про  своє тіло, його функціонування та здоров’я.

Діючи програми з фізичного виховання для  дошкільних закладів спрямовані на розвиток визначених фізичних якостей, навичок та вмінь. Наприклад, для формування правильної постави рекомендують вправи, які більш за все  зміцнюють крупні групи м’язів плечового пояса, та спини, дихальні м’язи (діафрагма, міжреберні і т.і.). Нажаль не враховується функціональна зрілість решти систем, органів дитини, рівень її розвитку на сьогоднішній день, враховуючи  її психомоторні можливості. Звичайно, багатократно повторюючи та зуучуючи певні рухи, можна навчити  їм  дитину, і навіть  здобути розвиток необхідних фізичних якостей. Але невже так обов’язково дитині в 4-5 років правильно виконувати замах рукою, кидаючи в ціль м’яч, якщо у неї це  не виходить в наслідок того, що є певні труднощі з координацією рухів рук, очей, тіла?

Насамперед слід створити умови для  оптимального психофізичного розвитку для відновлення координації перерахованих систем  і  потім, вже з меншими моральними та  фізичними втратами, дитина оволодіє необхідною технікою метання м’яча.

Для того щоб на зміну безладним  рухам прийшли усвідомлені, потрібно сприяти розвитку нервової  системи та м’язів, необхідних для таких рухів. Це буде залежати від того, як швидко розвиватимуться моторний та сенсорний відділи мозку, які контролюють ці рухи.

Діти народжуються готовими рухатися і як швидше вони починають використовувати цю здатність, тім краще вони будуть розвиватися. Фізіологи професор Аршавський пише: „Діти  яких не обмежують в рухах володіють великим запасом слів і використовують їх більш свідомо ніж ті діти, яких обставини  примушують  бути менш рухливими. А головне, процес формування уявлення йде в них краще та легше. Виходить, завтрашній інтелект дитини і її сьогоднішня в’ялість мають прямий зв’язок? ”

Для вирішення цієї проблеми ми повинні допомогти дитині справитися з  певними труднощами в оволодінні власним тілом, навчити його координувати рухи рук і ніг, правої і лівої  половини тулуба,  привести в стан гармонії систему „мозок-тіло”.

При цьому обов’язково враховувати сьогоднішні  моторні можливості дитини, тому при корекційно-оздоровчій роботі повернення до попереднього рівня необхідно для того, щоб вона могла оволодіти моторикою, що співвідноситься її віковим данним.

Часто-густо дошкільнята випробовують досить великі труднощі в координації рухів. Деякі діти втрачають здатність рухатися, якщо  заплющать очі. Часто труднощі виникають при перехресті середній лінії тулуба, сполученні поворотів голови і рухів очей, поворотів тулуба і  рухів рук і очей.

А ці види координацій лежать  в основі хотьби, бігу,  повзання. А це  веде до труднощів при навчанні письму, читанню.

В процесі розвитку  дитина вчиться координувати роботу правої і лівої половини тулуба, узгоджувати роботу верхньої і нижньої, передньої та задньої частин тулуба.

Будь яке відхилення в розвитку даних координацій впливає не тільки на  формування постави дитини, на його здоров’я але ще і на  її здатність до адаптації до  оточуючого середовища,  роботоздатність, успішність, вміння спілкуватися із однолітками та дорослими.

До основних причин рухових порушень відносять: педагогічну занедбаність, тяжку спадковість, неодноразові хвороби дитини, а також ускладнення в середині утробного періоду й поширення травматизації під час пологів, що пригнічує ту чи  іншу ділянку нервової системи дитини. А саме від стану центральної та периферійної нервових систем залежить функціювання опорно-рухового апарата ( тонус і дієздатність м’язів, сухожиль,  зв’язок, стан кісток та суглобів, хребта й скелета загалом).

   Сьогодні у вихованців дитячих садків констатується значна кількість рухових порушень. Це, зокрема, такі:

* недорозвинений м’язовий корсет;

*  знижений (підвищений) тонус окремих м’язів;

* надмірна (обмежена) рухливість окремих суглобів;

* недостатня результативність  силових проявів;

* порушення постави (сколіоз, кіфоз, лордоз);

* порушення ритмічності рухів;

* порушення дрібної моторики пальців;

* плоскостопість, клишоногість;

* слабка орієнтація в обмеженому і  широкому просторі;

* порушення статичної (динамічної) рівноваги;

* слабка стрибучість;

* низький рівень загальної витривалості;

Поданий перелік можна було б продовжити й далі.

То питання фізичного розвитку й оздоровлення дітей є сьогодні особливо-актуальними.

А корекційно-оздоровча робота в дитячому садку повинна включати в себе:

* профілактику;

* дифференційний підхід;

* розвиток психомоторики;

* індивідуальний підхід;

* навчання;

* навички самострахування;

* лікування.

У вирішенні цієї проблеми повинні поєднати зусилля батьки, вихователі, інструктор з фізичної культури, логопеди, психолог та медичні працівники.

Творчий звіт на тему «Оздоровчо-корекційна робота з дітьми дошкільного віку»

Для зміцнювання фізичного здоров’я дітей в нашому дошкільному закладі, я намагаюсь формувати у дітей дбайливе ставлення до власного здоров’я, виховувати у дітей прагнення до здорового способу життя.

Щоб досягти певного результату на заняттях з фізичної культури та на заняттях з ослабленими дітьми в основній частині добираю загально зміцнювальні, розвивальні вправи з охопленням великих м’зових груп, кінцівок і тулуба, вправи з предметами. Велику увагу приділяю вправа для зміцнення м’зів, що допомагають підтримувати правильну поставу. Протягом року поступово ускладнюю вправи, вимагаю точності їх виконання. Це важливо для вироблення м’язово-суглобного відчуття, правильного тримання тіла як під час занять так і в повсякденному житті.

Для поліпшення постави вправляю дітей у рівновазі, підлизані, повзанні, лазінні, зміцнюючи цими вправами м’язи спини, розвиваючи гнучкість хребта. Підбираючи вправи, враховую рівень фізичного розвитку дітей і з цим пов’язую інтенсивність навантажень. Використовую вправи за методом Поля Брега, а також елементи хатха-йоги, бєбі-йоги, гімнастики у-шу, імітаційні вправи.

На кожному занятті обов’язково використовую різні види дихальних вправ з подовженим видихом у поєднанні зі звуковою гімнастикою – проголошенням шиплячих (для поліпшення бронхіальної прохідності, профілактики захворювань дихальних шляхів, розвитку фізіологічного дихання). Діти вміють виконувати вправи зі статичним диханням, що виховують навички ритмічного дихання.

Особливу увагу приділяю спеціальним корегувальним вправам для профілактики плоскостопості, використовую їх під час ранкової гімнастики та на заняттях. Для цього використовую спеціальні доріжки здоров’я з різними рефлексогенними поверхнями, сприяючими масажу стоп, розвитку координації тіла, які активізують рефлекторні зони стопи. Також використовую спеціальний масаж для ніг, наприклад «як мартишки розминають ніжки», а також вправи для ніг в положенні сидячи з використанням предметів. Все це укріплює м’язи стопи, допомагає формувати правильну стопу.

У вступній частині занять ввожу вправи, що готують нервово-м’язовий апарат до поступового навантаження. Це вправи для розвитку уваги, різні види ходьби.

У заключній частині використовую релаксаційні вправи та ігри малої рухомості для відпочинку м’язів тулуба, приведення організму у відносно спокійний стан.

Для повноцінного розвитку дітей крім стандартного обладнання використовую і нетрадиційне : для ігор спортивного характеру, виконання загально розвиваючих вправ, ігор та розваг. Все це зацікавлює дітей.

Для профілактики захворювань та зміцнення здоров’я проводжу з дітьми різни види масажу : точковий масаж біологічно активних зон організму та масаж вушник раковин за методикою А.Уманської, масаж Шиацу, масаж Аугліна для розвитку пам’яті у дітей.

Одним із профілактично-оздоровчих заходів є організація гуртка «Здоров’ячок». Його відвідують діти з незначним порушенням постави та плоскостопості та ті, які часто хворіють. На заняттях гуртка в доступній формі розповідаю дітям про оздоровчий вплив різних вправ на їх організм. Для малюка розуміння того, що він росте, міцнішає, стає сильнішим і спритнішим, має велике психологічне значення.

Комплекси оздоровчих вправ, дихальної гімнастики, різні види масажу, вправи на запобігання плоскостопості, порушення постави, добираю таким чином. Щоб вони поступово охоплювали всі м’язи. Пропоную дітям імітацію рухів з відтворенням образів різних тварин, птахів, що сприяє психо-фізичному розвитку малят. Поступово у дітей розвивається впевненість у своїх силах, бажання вчитися, опанувати нові складні рухи.

Вихованці з радістю виконують різноманітні фізичні вправи, які тонізують організм, підвищують діяльність органів дихання, зміцнюють імунну систему.

Основні завдання по розвитку фізичних здібностей та моральних якостей дітей на заняттях гуртка «Здоров’ячок»

1. Розвивати стійкий інтерес дітей до фізичної культури, заохочувати до виконання профілактичних вправ. Розвивати фантазію, творчі здібності.

Розвивати у дітей м’язи рук, ніг, спини. Розвивати рухові якості : швидкість, спритність, гнучкість, витривалість, відчуття рівноваги.

2. Виховувати у дітей інтерес до занять фізкультурою, бажання самостійно тренуватися, відповідальність, любов до свого тіла та бажання дбати про нього.

3. Забезпечити тренувальний ефект розвитку фізичних якостей дітей. Послідовно формувати в них навички основних рухів : від навчання, закріплення до вдосконалення. Послідовно знайомити дітей з різновидами масажу, вчити дошкільнят дбати про власне здоров’я.

4. Формувати у малюків щоденну потребу у фізичних вправах, які допомагають уникнути порушень постави, плоскостопості, піднімають фізичний тонус.

Вся оздоровчо-корекційна робота направлена на зміцнення імунної системи та формуванню у дітей такого ставлення до власного здоров’я, як найціннішого скарбу життя.

Схема  послідовності  вивчення та поширення досвіду інструктора з  фізкультури Вященко О.П.

Складові оздоровлення  дітей  в ДНЗ (форми оздоровлення дітей):

• фітотерапія
• корегувальна
• гімнастика
• точковий масаж
• дихальна гімнастика
• гімнастика для  очей
• психогімнастика
• вітамінотерапія
• різновиди тактильних вправ
• загартування.

Складові оздоровчо – корекційної роботи  в  ДНЗ:

• Загартування
• Оздоровчо-корекційна робота
• Фізкультурно-оздоровча робота

Система ефективного  загартування:

*ранкова гімнастика

*контрастні повітряні ванни

*загартування повітрям

*сон із доступом свіжого повітря

*полоскання рота прохолодною водою та соляним розчином

*гімнастика пробудження

Комплекс корекційних та психолого-педагогічних заходів:

* корегувальна  гімнастика

* масаж

* самомасаж

* дихальна гімнастика

* психогімнастика

* гімнастика для очей

Організація рухового режиму:

* оздоровчий біг

* динамічні паузи

* хореографія

* фізкультхвилинки

* спортивні свята та  розваги

* дні та тижні здоров’я

* туристичнка  діяльність

КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ ВИХОВАТЕЛІВ „ Турбота про  здоров’я  дитини – найважливіше завдання  вихователя”

Реформа дошкільної освіти, яка відбувається зараз, ставить перед нашими педагогами дедалі складніші завдання і насамперед поліпшення психофізичного розвитку дитини.

У Статуті Всесвітньої організації охорони здоров’я  (ВООЗ) записано: „здоров’я – це стан повного фізичного, духовного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або фізичних вад”.

Тому пріоритетними напрямками роботи ДНЗ та кожного вихователя є пропаганда здорового способу життя, піклування про збереження та зміцнення здоров’я дітей дошкільного віку.

Фізично здорова дитина характеризується відсутністю  хвороб, гармонійною будовою  тіла, збалансованою руховою активністю, наявністю сформованих гігієнічних навичок, знання правил безпечної поведінки, орієнтацією на здоровий спосіб життя як бажаний і звичний. У психічно здорового дошкільника відсутні будь-які психічні відхилення, прояви нервовості, надмірної імпульсивності, неадекватної агресивності або загальмованих  реакцій. У неї нормально розвинуті основні психічні процеси (відчуття, сприймання, пам’ять, уява, мислення, мовлення, емоції і почуття, увага), стан її нервової системи відповідає віковій нормі.

Проте за останні роки стан здоров’я дітей в  Україні погіршився, це пов’язано з наслідками аварії  на ЧАЕС, неякісним харчуванням, забрудненням повітря, а також втоми та перевтоми, перебування  у постійному стресі.

Тому кожен вихователь має  поставити собі за мету: поглибити фізкультурно-оздоровчу роботу  зі своєми вихованцями, використовуючи такі методи й засоби, які  сприяли би функціональному вдосконаленню дитячого організму, робили його стійким та витривалим.

    Для реалізації цієї мети потрібно виконувати  такі завдання.

* Формування у дітей щоденної потреби у фізичних вправах та спорті.

* Виявлення нахилів і здібностей кожної дитини.

* Формування валеологічної  свідомості.

Головне для нас –  заряджати малят світлою енергією радості. Для цього потрібно надати дітям змогу не лише порухатись, а й подарувати їм радість цього руху. Щоб у малюків поліпшився настрій, загострилась  увага,   відновилась працездатність.

Завдання та зміст фізичного виховання в  дошкільних закладах визначаються  вимогами Базового компонента дошкільної освіти в Україні, програми „Малятко”, „Дитина”, „Українське дошкілля”.

Основою системи фізичного виховання в  дошкільних закладах залишається руховий режим як сукупність різних засобів та організаційних форм роботи з дітьми в достатньому обсязі, раціонально поєднуваних і послідовно  використовуваних залежно від віку дітей, місця в режимі дня сезону тощо.

В межах активного рухового режиму щоденний обсяг рухової активності, рекомендований для дітей молодшого дошкільного віку, становить  3 – 4 години,  для старших дошкільнят – 4-5 годин.

Ефективність фізичного виховання забезпечується комплексним використанням традиційних засобів фізичного виховання. Це фізичні вправи (гімнастика, ігри, елементи спорту й туризму) та гігієнічні чинники (режим харчування, занять і відпочинку, гігієна одягу, взуття, обладнання та інше).

  Сукупність організаційних форм роботи, обов’язкових для впровадження в освітній процес, становлять:

* заняття з фізичної культури;

* фізкультурно-оздоровчі заходи (ранкова гімнастика, гімнастика після

денного сну, фізкультхвилинки, фізкультпаузи, загартувальні процедури);

* різні форми організації рухової активності у повсякденні (заняття фізичними вправами на прогулянках, фізкультурні свята та розваги, самостійна рухова діяльність, дні здоров’я).

Позитивно впливють на фізичний розвиток і збереження здоров’я наших вихованців рухливі та спортивні ігри, вправи спортивного характеру, які всебічно розвивають дітей, зміцнюють кістково-м’язову систему,  підвищують рухову активність поліпшують працездатність організму.

Спортивні ігри та вправи повинні використовуватись вихователями в ранкові години; на заняттях (як фізкультхвилинки та  динамічні паузи); на  прогулянці; як  самостійна рухова діяльність у  спортивних куточках . Слід частіше використовувати ігри з м’ячем, які особливо полюбляє малеча. Ці  ігри сприяють розвиткові координації,  чіткості рухів, окоміру, зміцнюють різні групи м’язів.

А на прикінці, як підсумок свого виступу хочу згадати слова Василя Сухомлинського: „Я не боюся ще раз повторити: турбота про здоров’я – це найважливіша праця вихователя. Від стану здоров’я, життєдіяльності, бадьорості дітей залежить їхнє духовне життя, світогляд, розумовий розвиток, міцність знань, віра у свої сили”.