Рекомендації при виконанні дихальних вправ

• Освоювати техніку дихальних вправ в положенні лежачи, сидячи на стільці, сто­ячи, в русі. Починати займатися діафрагмальним диханням треба лежачи на спині — це найзручніше положення. Після достатньої практики протягом кількох днів лежачи, необхідно продовжити тренування сидячи або стоячи. Проводити тренування слід доти, доки не буде повного контролю за диханням і воно не стане звичним.

• Вдихати повітря через рот і ніс, види­хати через рот. Вдих від видиху не можна відділяти паузою, вдих відразу переходить у видих.

• Вдихати безшумно. При видиху не на­бирати дуже багато повітря, вдихнути тре­ба стільки, щоб можна було ще небагато «добрати». Не видихати все повітря пов­ністю, а зберегти невеликий запас в леге­нях. Видих природний, неекономний, без зусиль.

• Повітря, що видихається, витрачати в основному на голосні звуки (в першу чергу на ударні). На одному видиху вимовляти не більше 3—4 слів, слова вимовляти разом, не відділяючи одне від іншого.

• Між смисловими відрізками у довгих реченнях робити зупинку для добору по­вітря і продовжувати фразу після вдиху.

• Стежити за тим. щоб під час вправ не було напруги м’язів шиї, рук, грудей, плечі і ключиці  не підіймалися при вдиху, а при  видоху не опускалися

Статичні вправи. Загальні відомості

Спочатку дихальні вправи направлені на координацію ротового і носового дихан­ня, на вироблення нижньореберного типу дихання при активній участі діафрагми і якийсь час проводяться без мовлення. Поступово в ці вправи включається мовний матеріал.

В процесі систематичних щоденних тренувань необхідно добиватися правиль­ності, легкості, невимушеності їх виконан­ня. Кожну вправу повторювати 3—5 разів.

Слід чергувати різні види вправ.

Вправи для набуття навичок правильного повного вдиху

Вправа 1. Лягти на спину, покласти долоню однієї руки на груди, а долоню іншої руки — на клубову ділянку живота між пуп­ком і нижньою межею грудної клітки.

Зробивши заздалегідь глибокий видих, плавно і неквапливо вдихнути носом так, щоб верхня передня стінка живота випну­лася вперед, піднімаючи вашу руку. Груд­на клітка при цьому, контрольована іншою рукою, повинна залишатися у спокої.

Видих робити плавно, через рот і по мож­ливості повніше. При цьому живіт пускаєть­ся і в кінці видиху втягується.

Виконати 3—5 таких плавних ритміч­них дихань.

Навчіться довільно володіти цим типом вдиху і видиху. Згодом необхідно робити вправи сидячі і стоячи.

Вправа 2. «Повний вдих». Вправу теж в положенні лежачи на спині, а надалі сидячи і стоячи. Після «попереднього видиху-зробити плавний вдих носом ,  підняти прямі руки вгору і в  сторони. Завдяки цьому рху рук, одночасно з скороченням-діафрагми і випинанням верхньоїпередньої живота, грудна клітка ся і розширяється своєму нижньому і середньо­му відділі. Відбудеться повний-вдих.

Покласти долоні на передньобічні нижні краї грудної і зробити видих, прагнучи якомога довше зберегти нижню  частину  грудної клітки в розширеному стані вдиху. Довжи­ну видиху в процесі тренування необхідно поступово збільшувати. Повторити вправу З—6 разів.

Вправа 3. Вправу слід виконувати в ви­хідному положенні лежачи — 5—6 разів підряд. Для виконання вправи використо­вувати торбинку з піском вагою макси­мум в півтора-два кілограми і розміром 50 х 20 см. Торбинку покласти на живіт (об­ласть правого і лівого підребер’я).

Зробити глибокий вдих носом і розве­сти руки в сторони, як попередній вправі, рухом передньої стінки живота необхід­но підняти торбинку з піском якомога вище. На повільному видиху торбинку опустити.

Вправа для набуття навичок правильного видиху

При виконанні вправ для навчання правильного видиху доцільно дотримува­тися таких рекомендацій.

Рекомендації:

Правильно вироблений видих повинен:

— відбуватися без поштовхів, рівним тривалим струменем;

— вироблятися з однаковою легкістю в різних положеннях тіла;

— поєднуватися з роботою артикуля­ційного і голосового апарату.

Вправи виконувати у вихідному поло­женні лежачи, стоячи, а також роблячи одночасно різні рухи як під час вдиху, так і під час видиху, координуючи ці рухи з ди­ханням: підйом рук вгору або розведення їх в сторони, напівприсідання з прямою спиною, нахили корпусу і т.д.

Вправа 1. «Фіксований видих». Після спокійного вдиху зробити плавний видих через рот, періодично змінюючи величину розчину губ (злегка збільшуючи і зменшу­ючи отвір між губами, регулюючи тим са­мим інтенсивність видиху). Щоки не наду­вати. Стежити за поставою, вона повинна бути правильною, стежити за свободою м’язів плечового поясу, шиї, об­личчя.

Вправа 2. Виконати вправу «фіксова­ний вдих» з уявною лічбою, розподілити довжину видиху на 10—12—151 більше се­кунд.

Вправа 3. Розподілити довжину фіксо­ваного видиху до 15 с, в думках рахувати до 10 або до 12, потім закінчити рахунок вголос.

Довжину видиху в процесі тренування необхідно поступово збільшувати. Замість рахунку можна в думках вимовляти табли цю голосних: і, є, а, о, у. і або який-небудь текст (прислів’я, скоромовку, вірші).

Вправа 4. «Форсований видих». Вдих­нувши носом, зробити швидкий, різкий видих через рот (у думках вимовляти по­єднання «ху»).

Стежити потім, щоб під час видиху пе­редня стінка живота швидко підбиралася по напряму всередину і вгору, як це робить­ся при кашельному поштовху.

Повторити 7—10 разів.

Вправа 5. Виконати попередню вправу №4, видихаючи повітря трьома поштовхами, наступними один за іншим. Не «добирати» повітря під час секундних зупинок в про­цесі потрійного видиху. Потім повторити вправу.

Вправа 6. «Теплий видих». Зробити вдих через ніс, піднести руки до рота, поволі ви­дихнути через відкритий рот. Потім, вдих­нувши через ніс, продовжити видих. Вико­нати 5—6 разів підряд, безперервно відчу­ваючи на руках повітря, що тепло види­хається.

Вдих корисно робити з напівприсідан­ням або з напівнахилом, розводячи руки в сторони, піднімаючи їх вгору, закладаю­чи долоні на потилицю і зберігаючи пряму лінію спини, а також проходжуючись по кімнаті, швидко піднімаючи під час вдиху коліно зігнутої ноги до рівня поясу.

Виконати на «теплому видиху» вправи з уявним рахунком.

Вправа 7. «Свисток». Вдихнути носом, на плавному видиху відтворювати тихий, монотонний свист. Свистіти легко, вільно. Губи не напружувати, економно видиха­ти.

Після того, як будуть освоєні всі вправи, можна приступити до освоєння спеціаль­них дихальних вправ. Дані вправи тренують дихання вже безпосередньо в процесі фонації.

Вправи для виховання навичок фіксованого видиху із звуком і складом

Вправа 1. Виконати вправу «фіксова­ний видих», поєднуючи з вимовою звуків с-с-с, х-х-х, ф-ф-ф, иі-ш-щ. Необхідно протяг­нути звуки якомога довше, контролюючи тривалість видиху секундоміром. Особли­ву увагу звернути на рівність звучання.

Вправа 2. Виконати попередню вправу, періодично змінюючи величину розкрит­тя губ (злегка збільшуючи і зменшуючи отвір між губами), регулюючи тим самим інтенсивність видиху; поступово переходити від дуже тихого до гучного звучання. Необхідно зберегти плавність видиху.

Вправа 3. Виконати вправу 1, в (потім вголос) думках вимовляючи основну таб­личку голосних: і, є, а, о, у, і. Робити це не поспішаючи, розподілити ці шість голосних на всю довжину видиху.

Вправа 4. Вдихнувши носом, на види­ху протяжно вимовляти звук «м», неголос­но, на зручній для Вас висоті звучання голосу. Стежити за тим, щоб видих був плавним, звук не «гойдався» (не зміню­вався ні по висоті, ні по силі). При цьому виключити м’язову напругу у області пле­чей, шиї, гортані, глотки, язика і нижньої щелепи. Відчуття легкості, свободи, при­ємності і «зручності» звучання — один з основних показників правильності вико­нання вправи.

Виконати подібну вправу із звуками н, л, р, з, ж, в. Необхідно «протягнути» вимов­ний звук якомога довше, не змінюючи при цьому якості звучання.

Те ж саме робіть, чергуючи на видиху звуки с, з, ш, ж, ф, в.

Вправа 5. Вдихнувши ротом і носом, на видиху протяжно вимовляти складові лан­цюжки спочатку з глухими звуками, а потім з дзвінкими. Ддя подовження видиху посту­пово збільшуйте кількість складів на види­ху.

Зразок:

А) Фаф

Фаф фоф

Фаф фоф фуф

Фаф фоф фуф фиф

Фаф фоф фуф фиф фіф

Фаф фоф фуф фиф фіф феф

Варіанти поєднань: фас, фаш, фах, саф, шах, шас, хах, рам, рур, мом, лам і т.д.

Б) Напівнаспівуючи, вимовляти на ви­диху:

Ммаммоммуммемміммимм

Ннанноннунненніннинн

Ллаллоллуллелліллилл

Лляллеллюллеллілль

Ммнаммноммнуммнеммнуммніммні.

В) Розмовно вимовляти на видиху Мму! Ммо! Мма! Ммеї Ммі! Мми! І т.д.

Рекомендації:

• Звуки вимовляти легко, вільно, природ­но, без напруги.

• Робити подібні вправи і з іншими при­голосними.

• При відпрацюванні складових по­ слідовностей спочатку слід всі склади ви мовляти рівнонаголосно, а потім послідов­но переміщати наголоси з першого складу на другий, третій і т.д.

Наприклад:

ММАммоммуммемміммимм

МмаММОммуммемміммимм

МмаммоММУммемміммимм і т.д.

Вправи для формування навичок носового дихання

Одним з важливих компонентів мовної гімнастики є спеціальні вправи для вихо­вання звички дихати через ніс.

Вправа 1. Погладжувати ніс від кінчиків вгору середніми пальцями—вдих; поплескувати середніми пальцями по ніздрях — видих.

Вправа 2. Широко відкрити рот і поди­хати носом.

Вправа 3. Закрити одну ніздрю се­реднім пальцем — вдих, видих. Вправу ви­конувати по черзі.

Вправа 4. Закрити одну ніздрю се­реднім пальцем — вдих. Видих — через іншу ніздрю (потім поміняти).

Вправа 5. Вдих носом, видих через одну ніздрю, іншу закрити середнім пальцем (ніздрі чергувати).

Вправа 6. Вдих широко відкритим ро­том, видих носом: через дві ніздрі; через одну ніздрю, другу — закривати середнім пальцем (ніздрі чергувати).

Вправа 7. Вдих між зімкнутими губа­ми, видих —яку вправі 6.

Вправа 8. Вдих — носом, подовжений видих носом з посиленням в кінці (як у вправі 6).

Вправа 9. Вдих — носом, видих через ніс поштовхами: через дві ніздрі, через одну ніздрю, другу закрити середнім пальцем (ніздрі чергувати).

Вправа 10. Вдих — носом: через дві ніздрі, через одну ніздрю, іншу закрити середнім пальцем (ніздрі чергувати), видих ротом (рот широко відкритий, мова на нижніх зубах—як «гріють руки»).

Вправа 11. Вдих яку вправі 10, видих — через нещільно зімкнуті губи:

а) плавно;

б) поштовхуючи, переривчасто, роблячи короткі проміжки (ф! Ф! У! У! ф! Ф!);

в) із зусиллям в кінці; щоки не надувати.

Вправа 12. Рот широко відкритий, ви­сунути язик, вдих і видих ротом (як дихає собака).

Вправа 13. Широко відкрити рот і гли­боко вдихнути (позіхання), видих трива­лий, можна поєднувати із звуком а-а-а-а.

Вправа 14. Вдих через ніс, видих через кути рота, через лівий:

а) плавно;

б) уривчасто.

Вправа 15. Вдих через ніс, видих—ви­сунути широкий язик, обійняти верхню губу, подути на ніс (здути ватку з носа

а) плавно;

б) уривчасто.

Вправа 16. Вдихнути через ніс і рот од­ночасно, поступове поштовхуючи видихну­ти через рот.

Дихальні вправи з рухами

Робити всі ці вправи можна в різних ви­хідних положеннях: лежачи, сидячи, сто­ячи, проходжуючись по кімнаті, а також виконуючи різні нескладні рухи.

Вправи: різні рухи рук (підняття їх вго­ру, закладка на потилицю або за спину, розведення прямих рук в сторони і т.д.), напівприсідання, напівнахили з різним положенням рук, а також всілякі рухи ніг або корпусу, що сприяють зміцненню ди­хального апарату, організація правильно­го вдиху і видиху, розвитку сили і рухли­вості дихальної мускулатури.

Вправа 1. Швидким, плавним рухом розвести прямі руки в сторони, розвернув­ши їх долонями вгору на рівні плечей, злег-йа прогнувшись назад. Одночасно зроби­ти швидкий, глибокий вдих носом.

Поволі і плавно видихнути через рот. На видиху здавлю­вати  долонями грудну клітку в середньому і нижньому відділі, одночасно опустити голову вниз, злегка нахилити тулуб вперед. Вимовити с-с-с.

Вправа 2. Зробити вдих носом, як в попередній вправі, розводячи руки в сторони і прогинаючись трішки на­зад.

Нахилити тулуб вперед, прагнучи дістати руками пальці ніг. На повільному ви­диху через рот, вимовляти ф-ф-ф-у-у-у.

Вправа 3. Вдихнути через ніс, нахилити тулуб управо, правою рукою дотягнутися до підлоги. Про­тилежна рука при цьому своєю долонею ковзає уздовж тулуба вгору до пахвової за­падини. На видиху через рот поволі вимов­ляти ш-ш-ш.

Похитуючи головою з одного боку в інший або вперед—на­зад.

Вправа 4. Вихідне положення—основ­на стійка. Вдихнути. На видиху ходьба на місці з фіксованим видихом через зближу­ючі губи (у думках рахувати до ЗО).

Вправа 5. «Насос». Вправу виконувати стоячи. Ноги на ширині плечей.

Змоделювати в думках рукоятку насоса і, різко на­хиляючись на неї, неначе накачуєте шину. На видиху вимовляти звук с (ш, ф). Кожен звук відповідає одному вдиху або видиху

С-С-С-С-С-С

Виконувати вправу 5 разів.

Вправа 6. «Лижник». Встати в позу лижника, що біжить, імітувати рух лижни­ка, що відштовхується палицями. Це впра­ва виконувати інтенсивніше, ніж «насос». Кожен склад відповідає одному вдиху і ви-диху

СУ-СО-СА-СЕ-СІ-СИ

Виконувати вправу 5 разів.

Вправа 7. «Китайський бовдур». Сто­ячи, ноги на ширині плечей. Вдихнути, закинути голову назад, на видиху вимов­ляти чітко

БА-БО-БЕ

Прийняти вихідне положення, вдихну­ти, поволі нахилити голову до зіткнення підборіддя з грудьми і вимовляти на ви­диху

НА-НО-НЕ

Прийняти вихідне положення, вдихну­ти і, нахиляючи голову вліво, вимовляти на видиху

МА-МОМЕ

Прийняти вихідне положення, вдихну­ти і, нахиливши голову управо, вимовляти на видиху

КА-КО-КЕ

Вправи для подовження тривалості фонаційного (мовного) видиху

Рекомендації:

• При виконанні вправ слід звертати ува­гу на рівний розподіл видиху впродовж всьо­го вислову.

• Необхідно дотримуватися помірного темпу мови з чіткою домовленістю слова в повному його об’ємі.

Вправа 1. Зробивши повний вдих, по­рахувати на видиху. Рахунок прямий, зво­ротний, порядковий, десятками і т.д.

Числові послідовності ретельно промов­ляти, стежити за рівномірністю і триваліс­тю видиху.

Аналогічно: перелік днів тижня, назв місяців.

Вправа 2. Вимовляти скоромовку — лічилку.

Вправа 3. «Сурмач». Глибоко вдихнути і притиснути до губ уявний мундштук сурми або труби. Без звуку одним повітрям потрібно «видихати» мелодію на одному видиху.

Дихальна гімнастика проводиться до їжі, в добре провітреному приміщенні.

Прийняти вихідне положення, зробити глибокий вдих носом і повторити вправу в протилежну сторону.

Вправа 4. Вдих носом, нахилити тулуб вперед, правою рукою дістати пальці лівої ноги. У цьому положенні на повільному ви­диху вимовити ха-хо-ху.

Випрямитися, вдихнути, нахилити ту­луб, намагаючись лівою рукою дістати ступню правої ноги. На видиху вимовити фа-фо-фу.

Вправа 5. Ліва рука на поясі. Вдих но­сом, зробити 3 пружинячі нахили корпусом вліво, піднявши праву руку над головою. Видихнути через рот. Потім, випрямляю­чись, швидко вдихнути носом, змінити руки (праву—на пояс, ліву—над головою) і повторити рух в праву сторону.

Вправа 6. Вихідне положення — сидя­чи на стільці, руки зігнути в ліктях, кисті біля плечей.

На видиху через рот здійснювати по черзі обертальний рух ліктями (вперед і на­зад). При русі ліктів вниз злегка нахиляти­ся вперед і опускати голову. При русі ліктів рук всторони і вгору—голову вгору і легке прогинання назад.

Вдих робити носом у верхньому поло­женні рук, потім повільний видих на 2—З обертальні рухи руками, після чого новий вдих і видих з рухом рук в протилежному напрямі.

Вправа 7. Повертати голову управо-вліво і одночасно з кожним поворотом ро­бити вдих носом рівними порціями. Поволі і плавно видихнути через рот, вимовляти  «пффф».