Артикуляційні вправи — корисні и цікаві

На допомогу логопедові

Мовлення — це один із найбагатших скар­бів, який подарувала людині природа. Мов­лення — це один із найвагоміших критеріїв оцінювання розвитку дитини, її розумової діяльності. Добре розвинуте мовлення — це запорука майбутньої успішності навчання в школі.

Для дитини дуже важливо, як сприймають її мовлення дорослі та ровесники, з якими вона спілкується. її мовлення повинно бути чітким, виразним, розбірливим, зрозумілим і приємним на слух для співрозмовників. Але часто мовленнєві вади стають на заваді нор­мального спілкування дитини в колективі, спричиняють негаразди у навчанні та роз­лади психічного здоров’я. Під час мовлення малюк почувається дискомфортно, може за­глибитися у себе. Щоб запобігти цьому, необ­хідно своєчасно виявити дефекти мовлення і якомога швидше їх подолати. Найпоширені­шими вадами мовлення є порушення звуко-вимови. Систему корекційної роботи чітко й структуровано відображено в моделі (див. Додаток 1).

Одним із перших етапів корекції фоне­тичних порушень у дітей є підготовка арти­куляційного апарату до постановки звуків та розвиток артикуляційної моторики. Зупини­мося на цьому детальніше. Метою підготов­чого етапу є вироблення повноцінних рухів органів артикуляції, які необхідні для пра­вильної вимови звуків. Артикуляційні вправи проводяться в ігровій та цікавій формі, супроводжуються невеликими віршиками. Оскільки одні й ті самі вправи, що повторю­ються безліч разів на заняттях, швидко на­бридають дітям, вони втомлюються, доціль­но добирати умовну назву до кожної артику­ляційної вправи, а комплекс артикуляційних вправ об’єднати в казку про веселого Язичка (див. додатки 2,3). Це, по-перше, підвищує ін­терес до корекційно-індивідуальних занять, створює позитивний емоційний настрій у дітей, по-друге, підвищується здатність дітей автоматизувати здобуті навички та уміння і, по-третє, економить час логопеда, оскіль­ки зникає потреба кожного разу пояснювати, як виконувати ту або іншу вправу,— достат­ньо її лише назвати.

Основні правила проведення артикуля­ційної гімнастики

1.      Артикуляційні вправи повинні проводи­тися щоденно, протягом 5 хв (доцільно
використовувати пісочний годинник).

2.     Кожну вправу дитина повинна повторю­вати 5-10 разів.

3.     Наприкінці кожної вправи органи мовленнєвого апарату повинні повернутися
у вихідне положення.

4.     Під час роботи перед дзеркалом потріб­но стежити за тим, щоб у дитини працю­
вали лише ті м’язи, що тренуються у даній вправі. Шия і плечі повинні бути ненапруженим.

5.     Під час виконання вправи доцільно вико­ристовувати свою долоню та долоню ди­тини для імітації рухів язика.

6.     Кожну вправу дитина повинна виконува­ти повільно, ритмічно й чітко, рахуючи  подумки або під лічбу логопеда.

7.     Гімнастика не повинна набридати дитині та спричиняти її перевтомлення.

КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ, ЩІК ТА ГУБ

ВІКОНЕЧКО

Віконце відкривається,

А потім закривається,

Язичок з’являється

І ховається.

(Відкрити широко рот, а потім закрити. Рахунок 1-2.)

МІСИМО ТІСТО

А ми тісто замісили

Івареничокзробили.

(Усміхнутися, торкаючись язиком губ, промовляючи: «Пя-пя-пя-пя…»)

ПОВІТРЯНА КУЛЬКА

Щоки, мов кульку,

Старанно надули,

Здулася кулька

Щоки втягнули.

(Надути щоки повітрям, потім втягну­ти їх. Рахунок 1-2.)    .

ХОБОТОК

Неначе хоботоку слоненяти,

Я буду губи у напруженні тримати.

(Випнути вперед напружені й зімкнені губи. Утримувати протягом 5-Юс.)

ТРУБОЧКА

Губи свої—трубочку —

Перетворю на дудочку!

Уздовж вулиці іду •

Йдмуудудку:«Ду-ду-ду!»

(Витягнути незімкнені губи вперед та утримувати їх у такому положенні протя­гом 5-1 Ос.)

ПАРКАНЧИК

Язик стрибнув, наче зайчик,

Й заховався за парканчик.

(Зімкнути верхні та нижні зуби, посміхну­тися. Утримувати протягом 5-10 с.)

КОМПЛЕКС АРТИКУЛЯЦІЙНИХ ВПРАВ ДЛЯ ЯЗИКА

ЛОПАТОЧКА

Мій язик широкий, як лопата,

Може на губі розслабленим лежати.

(Широкий розслаблений язик злегка ви­сунути з рота та покласти на нижню губу. Утримувати протягом 5-1 Ос.)

ПОЧИСТИМО ЗУБКИ

Щоб зуби всі були біленькі,

їх слід почистити гарненько.

(Відкрити рота, «почистити» язиком за верхніми зубами, потім — за нижніми. Раху­нок 1-2.)

ГОДИННИЧОК

Тік-так, так-тік —

Наче маятник, язик.

(Відкрити рота. Висунути язик і рухати ним вліво — вправо. Стежити за тим, щоб язик не облизував губи. Рахунок 1-2.)

ЧАШЕЧКА

Загорнути краї язика —

Вийшла чашечка. Чудова яка!

(Відкрити рота, покласти широкий язик на розслаблену нижню губу, Згорнути бокові краї язика у формі чашки. Утримувати про­тягом 5-1 Ос.)

ПІЙМАЙ МИШКУ

Вийшла мишка з хати

Сиру пошукати.

Кішки враз злякалась—

В нірку заховалась.

(Відкрити рота, покласти широкий роз­слаблений язик на нижні зуби і покусати кін­чик язика, промовляючи: «Ла-ла-ла…»)

ГОЛОЧКА

Легко м’язи ти напруж,—

Став язик, неначе вуж.

(Відкрити рота, висунути напружений язик вперед. Утримувати протягом 5-Ю с.)

СЕРДИТА КІШКА

Вигнулась спинка,

Шерсть, немов щетинка.

(Посміхнутися, відкрити рота, кінчиком язика впертися у нижні зуби. Вигнути язик гіркою, не відриваючи від нижніх зубів. Утри­мувати протягом 5-10 с.)

СМАЧНЕ ВАРЕННЯ

Ми варення скуштували,

Потім губи облизали.

(Повільно облизати верхню губу, роблячи рухи зверху вниз, потім — колові рухи. Раху­нок 1-2)

МАЛЯР

Наче малярем працюю —

Піднебіння побілю я.

(Відкрити рота, «побілити» язиком під­небіння, роблячи повільні рухи від верхніх зубів у глибину рота й назад. Рахунок 1-2.)

ГОЙДАЛКА

Ми на гойдалці гойдались,

Піднімались, опускались.

(Відкрити рота, почергово штовхати кін­чиком язика то верхні, то нижні зуби. Стежити, щоб нижня щелепа не рухалась. Рахунок 1-2.)

ГРИБОЧОК

Ось грибочок-сироїжка,

Вгорі — шляпка, знизу — ніжка.

(Відкрити рота, присмоктати до під­небіння широкий язик, краї язика мають при­тулятися до верхніх зубів. Утримувати про­тягом 5-1 Ос.)

ГАРМОШКА

Свій язик «грибком» тримаю,

І його не відриваю.

На гармошці я зіграю:

Рот відкрию — закриваю.

(Відкритирота, зробити вправу «грибок». Потім, не відкриваючи язик від піднебіння, відкривати і закривати рота. Рахунок 1-2.)

ІНДИК

Грає по губі язик:

«Бл-бл-бл!» —

Як той індик!

(Відкрити рота, покласти язик на верх­ню губу та широким переднім краєм робити рухи вперед — назад: спочатку повільно, не відриваючи язик від губи, потім — швидко,’ додаючи голос.)

БАРАБАНЧИК

Вчися бити в барабани:

Хц-тд-тд,тд-тд-тд,—

Твій язик слухняним стане

Тд-тд-тд, тд-тд-тд.

(Відкрити рота, постукати кінчиком язика за верхніми зубами, чітко вимовляючи почергово тверді звуки [т], [д]. Удари слід ро­бити не дуже швидко, ритмічно, стежити, щоб не рухалась щелепа.)

ДЯТЕЛ

Тук-тук-тук! Так-так-так!

І комашка, і черв’як,

І жучок-короїд

Стануть дятлу на обід.

(Посміхнутися, відкрити рота, постука­ти кінчиком язика за верхніми зубами, чітко вимовляючи твердий звук [д].)

ГРЕБІНЕЦЬ

Гребінець не поспішав

І язик мій розчесав.

(Висунути широкий і розслаблений язик, «розчесати» його зубами від кінчика до сере­дини, а потім — від середини до кінчика. Ра­хунок 1-2.)

ВАРЕНИЧОК

А ми тісто замісили

І вареничок зліпили.

(Відкрити рота, загнути широкий кінчик язика за верхні зуби і прикусити. Утримува­ти протягом 5-10 с.)

ВПРАВИ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДИХАННЯ

ЗАБИЙ М’ЯЧ

Ми пограємо в футбол —

Заб’ємо в ворота гол!

(Взяти важку кульку і покласти перед ім­провізованими футбольними воротарями. Покласти широкий розслаблений язик на нижню губу. Плавно дути на кульку, намагаю­чись влучити в ворота.)

ПАРАШУТИК

«Що це? Що це? — всі кричать.—

Парасольки он летять!»

(Покласти на кінчик носа шматок ватки, язик «притиснути» до верхньої губи і зроби­ти повільний довгий видих, здуваючи ватку з носа.)

ДОДАТОК 1. МОДЕЛЬ ЕТАПІВ КОРЕКЦІЇ ФОНЕТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ У ДІТЕЙ

Підготовка артикуляційного апарату до постановки звуків

Постановка звуків

Автоматизація звуків у словах

Автоматизація звуків у словосполученнях

Автоматизація звуків у реченнях

Автоматизація звуків у зв’язному мовленні

Диференціація звуків (за необхідності)

ДОДАТОК 2. КАЗКА ПРО ВЕСЕЛИЙ ЯЗИЧОК (2-й комплекс)

Наступного дня Язичок вирішив зроби­ти ремонт у своєму будиночку. Спочатку він побілив стелю (вправа «Побілимо стелю»), потім наклеїв шпалеру на стіни (вправа «По­клеїмо стіни»), помив підлогу (рухи язика на дні рота).

Язичку стало нудно сидіти вдома, і він вирішив поїхати до зоопарку. Сів на свою конячку (вправа «Конячка») і поїхав спочат­ку швидко, а потім — повільно. Заїхали вони в ліс, Язичок зупинив конячку (вправа «Зупи­нити конячку») і пішов пішки. По дорозі коло пеньочка він побачив грибочок на тонкій високій ніжці (вправа «Грибочок»), потім зрі­зав його (присмоктати язик до піднебіння, потім відпустити, цмокнувши язиком). А на дереві він побачив дятла, який привітався з Язичком: «Т-т-т…» (вправа «Дятел»). Потім

Язичок вийшов до річки. Там гудів пароплав: «И-и-и…» (вправа «Пароплав гуде»).

Нарешті Язичок дістався зоопарку. Там він побачив слоника, який набирав у хоботок воду і виливав на себе (вправа «Хоботок»). Потім Язичок підійшов до індика, який бель­котав: «Бл-бл-бл… (вправа «Індик»). Маленька білочка пригостила Язичка лісовими горіш­ками (вправа «Горішок»). Дуже сподобалося Язичкові у зоопарку. Але йому вже час був вертатися додому.

По дорозі додому Язичок заїхав до ма­газину, купив собі смачний бублик (вправа «Бубличок»), дудочку (вправа «Дудочки»), повітряну кульку, яка відразу лопнула: «Ш-ш-ш…» (вправа «Кулька»), гармошку (впра­ва «Гармошка»), парашутик (вправи «Парашу-тик» або «Фокус») і маленький автомобіль-чик.   .

Сів Язичок в автомобільчик, завів мотор­чик: «дрррр…» (вправа «Моторчик») і поїхав додому. А дома його вже чекала матуся, яка місила тісто на пиріжки. Язичок допоміг мамі місити тісто: «Тя-тя-тя», «тя-тя-тя» (вправа «Мі­симо тісто») і ліг відпочивати.

ДОДАТОК З. КАЗКА ПРО ВЕСЕЛИЙ ЯЗИЧОК (1-й комплекс)

Прокинувся якось рано-вранці Язичок. Відкрив віконечко, але надворі було холодно, і він закрив віконечко (вправа «Віконечко»). Навколо його будиночку був довгий паркан­чик, ось такий (вправа «Парканчик»). Пішов Язичок у ванну, відкрив кран, і звідти потекла холодна водичка: «С-с-с…» Язичок умився (ко­лові рухи язика навколо губ), почистив зубки: спочатку за нижніми, а потім — за верхніми (вправа «Почистимо зубки»), прополоскав ротик (рухи щік, що імітують полоскання ро­тика), розчесався гребінцем (вправа «Гребі­нець»).

Потім Язичок вирішив поснідати. Насма­жив собі млинців (вправа «Млинець»), насипав смачного варення (вправа «Смачне варення»), налив у чашку молока (вправа «Чашечка») і почав хлебтати його (вправа «По­хлебчемо молока»). Наївся Язичок і вийшов на вулицю.

Там він побачив гойдалку і давай гойда­тися: вгору — вниз! (Вправа «Гойдалка») У пі­сочниці лежала широка лопаточка (вправа «Лопаточка»). Язичок хотів трохи погратися у пісочку, але подув холодний вітер, Язичку стало холодно, він зіщулився став вузьким і гострим, як голочка (вправа «Голочка»). Раптом за рогом він побачив сердиту кіш­ку (вправа «Сердита кішка»), вона впіймала мишку за хвостик (вправа «Піймаємо миш­ку»). Але Язичок кинув їй вареничок (вправа «Вареничок»), і кішка відпустила мишку. По дорозі додому Язичок побачив, як діти грали в футбол. Він поміг їм забити м’ячик у ворота (вправа «Забий м’яч у ворота»). Потім Язичок глянув на годинничок, який ті­кав: «Тік-так» (вправа «Годинничок»). Язичку вже час був повертатися додому.