ТЕОРІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ (ТРВЗ)
Зміст
КОНСУЛЬТАЦІЯ В ДНЗ ″ТЕОРІЯ РОЗВ’ЯЗАННЯ ВИНАХІДНИЦЬКИХ ЗАВДАНЬ″
Сутність, принципи та напрямки ТРВЗ
На сучасному етапі освіти досить високі вимоги до якості освітнього процесу в ДНЗ. Адже оптимізувати його, підвищити ефективність обсягу та форм роботи з дітьми вже неможливо, керуючись лише традиційними, а інколи відверти застарілими методами та прийомами виховання і навчання дітей дошкільного віку.
В останній час як головне концептуальне питання педагогіки постала проблема формування творчої особистості. Вирішення її науковці вбачають у посиленні ролі сучасних технологій та методик виховання і навчання у педпроцесі, передусім – у теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ)
Головні принципи ТРВЗ:
– розв’язання суперечностей
– системний підхід (вміння бачити навколишній світ у взаємозв’язку всіх його елементів)
– вміння віднайти необхідний у даній ситуації резерв.
Підгалузь ТРВЗ – розвиток творчої уяви (РТУ), яка вже трансформувалась у самостійну науку, що допомагає дітям і дорослим розмірковувати, шукати, самостійно розв’язувати свої проблеми. Зникає острах перед будь-яким новим предметом, з’являється бажання використовувати його не лише за безпосереднім призначенням. Предмети і явища стають багатофункціональними, що відразу вирішує безліч проблем у грі, побуті, спілкуванні.
ТРВЗ у дитячому садку має кілька напрямків:
– естетичну діяльність
– образотворче мистецтво
– вигадування казок
– розв’язання казкових завдань
Однак найперспективнішим є напрямок, у якому органічно поєднуються всі типи розв’язання життєвих проблем і ситуацій. Дитина на кожному кроці неминуче стикається з різними суперечностями, і це не дивина: якщо вона звикла бачити один бік життя, то губиться у несподіваній ситуації. ТРВЗ має допомогти їй насамперед у розкритті закладених у ній здібностей і творчих нахилів.
Головне у ТРВЗ – дати всім змогу висловитися, не перебивати, навіть якщо відповідь неправильна. Найважливіше те, що дитина працює в атмосфері свободи мислення і творчості.
Зараз хочу ближче познайомити вас з методикою ТРВЗ
МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ТВОРЧОГО МИСЛЕННЯ ЗА СИСТЕМОЮ ТРВЗ
Важливим складовим ТРВЗ є елемент ″ суперечність ″.
Суперечності, як відомо, існують всюди. А тому існує проблема – постійно розв’язувати суперечності. Адже не секрет, що всі явища дійсності, об’єкти, люди мають і позитивні, і негативні якості.
Даний елемент ТРВЗ використовується у дидактичних іграх типу ″ Навпаки ″, ″ Добре-погано″
Практичне завдання №1: використовуючи елемент суперечність, оцінити з двох протилежних позицій слова-поняття ″ дитячий садок″ і ″ вихователь ″. Добираючи якості зі знаком ″+″, ″-″, слід враховувати зовнішні фактори і внутрішні характеристики
Метод фокальних об’єктів полягає в перенесенні властивостей одного предмета на інший. ″Фокальним″ називаємо об’єкт, який перебуває у фокусі, в полі зору.
Завдання, які розв’язуються за допомогою МФО
- Придумати щось нове, видозмінюючи або поліпшуючи реальний об’єкт
- Познайомити дітей з чимось новим або закріпити раніше отримані знання, розглядаючи предмет з незвичного боку.
- Скласти розповідь чи казку про об’єкт, який розглядається, використовуючи знайдені ознаки ( повністю або частково)
- Проаналізувати художній твір або картину.
Правила роботи:
Розглядаючи або змінюючи будь-який об’єкт, мимоволі обираємо будь-який інший предмет (або два-три предмети), який не стосується фокального слова.
Предмет (предмети) знайдено. Пропонуємо описати його, добираючи 5-10 визначень. У дітей, які не вміють описувати, можна запитати: ″Який він (вона, воно)?″
Дібрані слова прикладаємо до слова у фокусі, розглядаючи отримані словосполучення. Можна обміркувати всі словосполучення або лише найцікавіші з них.
Коли потрібне (або цікаве словосполучення знайдено, треба надати фокальному об’єкту потрібних якостей. Для цього треба ввести до фокального об’єкту ті елементи, які йому не властиві і зумовлюють його видозміну.
Практичне завдання №2 : слово у фокусі – ″дитсадок″. Знайдені слова – ″цукерка″ та ″ сонце ″ Запропонувати цікаві варіанти словосполучень .
Метод спроб і помилок (МСіП)
Суть цього методу полягає у розв’язанні проблемного завдання через добір різноманітних варіантів розв’язань.
Практичне завдання №3 : гра ″А що, коли б…?″
Придумати до казки ″Колобок″ кілька варіантів щасливого закінчення, щоб Колобка не з’їла хитра Лисиця.
Метод контрольних запитань (МКЗ)
Мета: за допомогою навідних запитань підвести дітей до виконання поставленого завдання
Орієнтовний перелік запитань (спроб)
Максималізація – ″Що можна в цьому об’єкті збільшити (за частинами)? Наприклад: будинок з великим вікном, ніби з ″оком″ у світ; їжак з довгими голками та лапами тощо
Мініатюризація – ″Що можна зменшити? (стиснути, звузити)?
Універсалізація – 1) придумати невластиві об’єктові частини, ознаки, елементи, послідовність їх. (Дід Мороз без бороди)2) надати об’єктам незвичного прозначення (Колобок перетворюється на глобус)
Оживлення – надати неживому об’єкту ознак живої істоти (вікна в будинку – очі, двері – рот, дах – капелюх)
Метод синектики
Синектика – (з грецької) поєднання різнорідних несумісних елементів
Зазначений метод передбачає застосування чотирьох прийомів, які ґрунтуються на аналогіях: прямій, особистій, символічній, фантастичній
1. Пряма аналогія – зробити так, як це зроблено стосовно іншого:
– за формою ( тарілка – диск… повний місяць, кришка від каструлі)
– за структурою (пух – сніг, вата, поролон, піна, хутро)
• за функціями (машина — кінь, мурашка, потяг, віслюк; вітер — пилосмок, вентилятор, подих; півень будильник, радіо, сонце, зозуля);
• за кольором (сонце, кульбаба, лампочка, лимон, лисиця, листок);
• за властивостями (повітряна кулька — соска, шина, гумові чоботи, м’ячи);
• за ситуацією або за різним положенням (станом) різних предметів та явищ (переповнений автобус — іграшки в коробці, огірки в банці, пісок у відрі, насіння в кавуні);
• метод гірлянд та асоціацій—ланцюжок слів може закінчитися довільно або тим самим словом, від якого «тягнули» гірлянду (дорога — крута — яйце— слизька — гірка — сніг—цукор — смачно—компот—фрукти — багато — захворієш — лікарня — ліки —- гіркі — цибуля — город – грядка — дорога);
(будка—шпаківня — пташенята — гніздо — пір’я — курка – яйця —курча — цуценя — собака — будка).
2. Особиста аналогія (емпатія) —це перевтілення, усвідомлення через образ свободи дій; це активна, творча доброта як стрижень соціального інтелекту; вміння побачити себе очима інших людей.
Дитині пропонують:
• поставити себе на місце горобця («Навіщо ти живеш? З ким товаришуєш?)
• уявити себе кущиком («Про що мрієш? Кого боїшся? Про що шепоче твоє листячко?»);
• пройтися, нібито вона створена з каменю, глини, дерева, піску, води, пепсі-коли;
• зобразити об’єкт пантомімою (цуценя боїться, грається, не може розгризти кісточку, не хоче бути прив’язане).
3. Фантастична аналогія—завдання виконуються за допомогою фантастичних засобів, фантастичних персонажів (казкових героїв, чарівників, чарівної палички).
• Дітям пропонують ситуацію: вони прийшли до дитсадка, а там немає дорослих. Усі вихователі пішли у відпустку, а замість себе залишили казкових героїв, схожих на них. Хто з цих персонажів казок буде замість Марії Василівни й чому? Чим він нагадує її?
• Загадують описати, яким уявляється казковий дитячий садок (заняття, прогулянка, обід, екскурсія тощо).
Використовується фантастична аналогія у повсякденному побуті дитячого садка: «Сьогодні на сніданок каша-стрибунець. Той, хто швидше її з’їсть, дуже добре стрибатиме»; ″У спальню заскочив сонячний зайчик — він сяде на ліжко, яке найохайніше заслане″; «Жила собі зубна щіточка. У неї був гарний будиночок (футляр). Щіточка любила ходити на гостини до зубів разом з пахучою пастою. Вітаючись, вона кланялася згори донизу, а прощаючись – зліва направо. Потім бігла гратися з водою і поверталася додому (у футляр)».
4. Функціонально-вартісний аналіз (ФВА) у техніці — це метод зменшення виробничих витрат (усунення їх надміру) за рахунок непотрібних функцій. Мовою дошкільнят — знаходження відповідей на запитання: «Що й навіщо? Що можна робити ним? Чим може служити? Для кого буде чим?”.
Мета: поступово вчити дітей, досліджуючи функції об’єктів, речей, виробів, змінювати їх задля пошуку економічних розв’язань їх існування та експлуатації. Наприклад:
* Чим може бути олівець, грибок, склянка, листок? (Олівець—указка, диригентська паличка, термометр, лінійка, жезл, палиця.)
* Ігри на системний аналіз «Чим пов’язані?, «Чим схожі?», «Що спільного?»: Як пов’язані ґудзик і мікроскоп? Що спільного у краплинки і цвіркуна? Чим схожі велосипед і парасоля? Хто ким {чим) буде: гусениця, яйце, зернина? Що — спочатку, а що — потім? Хто без кого не може бути (лікар, учитель, перукар, пожежник)?
* Гра «Що й навіщо ?. Учасників ділять на дві команди й кожній дають якийсь предмет (річ), наприклад: стілець, чашку, окуляри.
Завдання командам: назвати якомога найбільше варіантів (обмірковувати 5 хв). (Стілець—спортивний снаряд, екран, вішалка, сходи, гойдалка; з ним можна танцювати, вчитися забивати цвяхи, стругати.) Наприкінці підбивають підсумки, визначають переможця. Заохочується команда, в якій гравці найкраще фантазували, проявили кмітливість, винахідливість.
* Гра «Теремок». Учасникам роздають картинки {наприклад, гітара, чайник, будинок, сумка, яблуко, дерево). Діставши картинку, дитина ототожнює себе з нею. Вихователь—господар теремка (умовно: шафа, майка, килимок, а чи просто повітря.) Діти по черзі і підходять до теремка й ведуть із господарем ось такий діалог: «Тук, тук, хто в теремку живе?» — -Я — шафа, А ти хто?» — А я — гітара. Пустиш мене до себе? —
«Пущу, якщо скажеш, чим ти схожа на мене. (Наприклад: – Ми обидві дерев’яні, всередині порожні, корисні, можемо згоріти…» Так триває доти, доки всі не зайдуть до теремка-шафи.
Тільки єдність нормативів і творчості, типового і індивідуального, обов’язкового і варіативного, класичного та сучасного, загальноприйнятого і особливого звільнить педагогічну діяльність від догм та рецептурності, а творчі пошуки педагога стануть реальніші, науково обгрунтованішими і звільняться від помилок та суб’єктивних оцінок
ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА
1. ″ТРВЗ і дошкільне виховання″ ″Дитячий садок″ 2005 р №21-24