Безкоштовно

Відповіді на тести з медицини (Рани)

views 5041

Відповіді на тест з медицини №1 (Рани)

1.        Ушиб (забій) це ушкодження – м‘яких тканин і судин (б)

2.        Вивих це ушкодження – суглоба (а)

3.        Синдром тривалого стиснення розв. при ушкодженні – м‘зової тканини (б)

4.        Розтяги та розриви виницають в результаті – надмірного згинання\розгинання суглоба (аб)

5.        Перелом кісток у дорослих це ушкодження – кістки та окістя (в)

6.        Перелом по типу зеленої гілки це ушкодження – кістки при збереженні цілості окістя (б)

7.        Епіфізеоліз це ушкодження – кістки в ділянці росткового хряща (г)

8.        Епіфізеоліз можливий – у підлітків, дітей (бг)

9.        Перелом по типу зеленої гілки можливий – у підлітків, дітей (бг)

10.      Ускладнення типові для переломів кісток – больовий шок, ушкодження внутрішніх органів, ушкодження нервових стволів (абд)

11.      = 10 питанню.

12.      Ранні ускладнення переломів кісток – розвиток інфекції рани, ушкодження судин і нервів (вд)

13.      Ранні ускладнення переломів кісток – жирова емболія, інфекція рани, ушкодження нервових стволів (абв)

14.      Пізні ускладнення переломів кісток – розвиток несправжнього суглоба, неправильне зрощення суглоба (гд)

15.      Пізні ускладнення переломів кісток – розвиток несправжнього суглоба, повільне зрощення суглоба (вг)

16.      Первинний травматичний шок виникає – відразу після травми (а)

17.      Вторинний травматичний шок виникає – в результаті неправильного надання першої допомоги, транспортування (вг)

18.      Ознаки еректильної фази травматичного шоку – психомоторне збудження, артеріальний тиск дещо підвищений (аг)

19.      Ознаки торпедної фази травматичного шоку – пригнічення всіх функцій організму, артеріальний тиск знижується (бв)

20.     Показники пульсу при 1 ступені травматичного шоку – 90-100 за хв. (г)

21.      Показники пульсу при 2 ступені – 120-140 за хв. (в)

22.     Показники пульсу при 3 ступені – 140-160 за хв. (б)

23.      Показники пульсу при 4 ступені – ниткоподібний (а)

24.      Перша допомога потерпілому з ушибом – накласти тугу бинтову пов‘язку, прикласти міхур з льодом (бг)

25.      Перша допомога потерпілому з розтягом зв’язок – накласти тугу бинтову пов‘язку, прикласти міхур с льодом (бг)

26.      Перша допомога потерпілому розривом сухожиль – накласти тугу бинтову пов‘язку, транспортну шину, прикласти міхур с льодом (бвг)

27.      Перша допомога потерпілому з синдромом тривалого стиснення – накласти тугу бинтову пов‘язку, транспортну шину,  прикласти міхур с льодом, давати багато пити (бвгд)

28.      Перша допомога потерпілому з вивихом – знеболення, накласти транспортну шину, прикласти міхур с льодом (авг)

29.      Перша допомога потерпілому з переломом – знеболення, накласти транспортну шину, прикласти міхур з льодом (авг)

30.      Транспортувати потерпілого в стані шоку потрібно – лише після надання всієї можливої першої допомоги (г)

31.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки «шапка Гіпократа» – закріплюючий, циркулярний, поворотний (абг)

32.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки «ченець» – закріплюючий, циркулярний, восьмиподібний (абд)

33.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на око – закріплюючий, циркулярний, восьми подібний (абд)

34.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на потилицю – закріплюючий, циркулярний, восьми подібний (абд)

35.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на плечовий суглоб – закріплюючий, спіральний, восьми подібний (авд)

36.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на ліктьовий суглоб – закріплюючий, спіральний, восьми подібний (авд)

37.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на плече – закріплюючий, спіральний (ав)

38.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на передпліччя – закріплюючий, спіральний (ав)

39.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки «рукавичка» – закріплюючий, циркулярний, спіральний, поворотний, восьми подібний(абвгд)

40.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки «пальчата» – закріплюючий, циркулярний, спіральний, восьми подібний (абвд)

41.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на зап’ясток – закріплюючий, циркулярний (аб)

42.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на палець – закріплюючий, циркулярний, спіральний (абв)

43.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на колінний суглоб – закріплюючий, спіральний, восьми подібний (авд)

44.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на гомілку – закріплюючий, спіральний (ав)

45.      Основні ходи бинта для накладання пов’язки на стопу – закріплюючий, циркулярний, восьми подібний (абд)

Відповіді на тест з медицини №2 (Рани)

1.        Рана виникає при ушкодженні – шкіри, слизових оболонок (ав)

2.        Ознаки характерні для ран – біль, кровотеча, зяяння країв рани (авд)

3.        Ознаки не характерні для сліпої рани – вихідний отвір (д)

4.        Ознаки не характерні для наскрізної рани – дно рани (в)

5.        Рану називають проникаючою за відношенням до – порожнин тіла (б)

6.        Ознаки характерні для колотих ран – незначне ушкодження шкіри чи слизових оболонок і значна глибина, рана не зяє, часто ускладнюється нагноєнням і правцем (а)

7.        Ознаки характерні для різаних ран – широке зяяння країв і значна кровотеча, добре гояться (б)

8.        Ознаки характерні для рубаних ран – широке зяяння і нерівні краї, значна глибина, розмічення тканин і кісток, погано гояться (в)

9.        Ознаки характерні для забитих ран – нерівні притиснуті краї, багато мертвих тканин і згустків крові, мало кровоточать, погано гояться (г)

10.      Ознаки характерні для рваних ран – нерівні краї, утворення кишень в ушкоджених м‘язах, болючі, часто нагноюються (д)

11.      Первинна інфекція проникає в рану – разом з предметом, що заподіює рану; з одягу потерпілого (аг)

12.      Вторинна інфекція проникає в рану – разом із забрудненим перев‘язаним матеріалом, з рук особи, що надає першу допомогу (бв)

13.      Найчастіше ускладнюються правцем рани – колоті (а)

14.      Найчастіше заживають без ускладнень рани – різані (б)

15.      Найчастіше ускладнюються нагноєнням рани – рвані (в)

16.      Вхідними воротами для сказу є рани – укушені (г)

17.      Гнійна вогнищева інфекція рани спричинюється – стафілококом, стрептококом (аб)

18.      Бешиха спричинюється – стрептококом (б)

19.      Правець спричинюється – анаеробною паличкою (в)

20.      Сказ спричинюється – вірусом (г)

21.      Сепсис спричинюється – стафілококом, стрептококом (аб)

22.      Для сепсису характерна лихоманка – виснажливого типу (б)

23.      Ознаки характерні для сепсису – значне потовиділення вночі та вранці, пульс частий, артеріальний тиск знижений (ав)

24.      Абсцес це – скупчення гною в тканинах, обмежене оболонкою (а)

25.      Флегмона це – розлите гнійне запалення тканин не обмежене оболонкою (б)

26.      Панарицій це – гнійне запалення тканин пальців (в)

27.      Періостит це – запалення окістя (г)

28.      Гідроаденіт це – гнійне запалення потової залози (а)

29.      Мастит це – гнійне запалення молочної залози (б)

30.      Лімфаденіт це – запалення лімфатичного вузла (в)

31.      Лімфангіт це – запалення лімфатичних судин (г)

32.      Фурункул це – запалення сальної залози (д)

33.      Тромбофлебіт це – запалення стінок вен (а)

34.      Лімфангіт це – запалення лімфатичних судин (в)

35.      Лімфаденіт це – запалення лімфатичних вузлів (г)

36.      Антисептика це – знищення мікроорганізмів в рані (а)

37.      Асептика це – знищення мікроорганізмів в рані на предметах, що дотикаються до рани (б)

38.      Для обробки дрібних поверхневих ран використовують – брильянтовий зелений, спиртовий розчин йоду 5% (бв)

39.      Для лікування гноячкових захворювань шкіри використовують – брильянтовий зелений, спиртовий розчин йоду 5% (бв)

40.      Для підготовки рук хірурга використовують – спирт етиловий 70%, спиртовий розчин йоду 5% (ав)

41.      В урологічній практиці використовують – срібла нітрат у розчині 1:500, розчин протарголу 5% (ав)

42.      Для промивання ран забруднених грунтом використовують – розчин перекису водню 3%, розчин калію перманганату (бг)

43.      При стерилізації кип’ятінням застосовують – 1-2% розчин соди (в)

44.      В автоклавах застосовують – водяну пару з темп-ою  100-140 С і тиск 1-2 атмосфери (б)

45.      В сухо-жарових шафах застосовують – повітря з температурою 140-180 С (а)

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *