Умови формування та будова структурного рельєфу

Гірські породи перебувають у земній корі в найрізноманітніших умовах залягання і взаємодіють між собою, що загалом визначає гео­логічну структуру різних ділянок літосфери. Завдяки вибірковій (се­лективній) денудації, зумовленій властивостями гірських порід, відбу­вається різне препарування (поверхневе оброблення) геологічних структур. У результаті окремого чи сукупного прояву на певних діляи ках земної поверхні екзогенних процесів, а також унаслідок різних властивостей гірських порід та умов їх залягання формуються не­рівності, зовнішній вигляд яких зумовлений зазначеними геологічни­ми характеристиками. Тому такий рельєф часто називають струк­турним.

Різні геологічні структури спричинюють формування різних типів структурно-денудаційного рельєфу, що виникає у місцях їх поширення. Відмінності виявляються навіть тоді, коли певні структури зазнають впливу того самого комплексу екзогенних процесів. Проте вигляд структурно-денудаційного рельєфу та розміри певних струк­турних форм залежать не лише від типу геологічної структури, а й під характеру та інтенсивності впливу зовнішніх сил, міри стійкості пластів, що складають структуру, їх товщини і, як наслідок, від часто­ти чергування у профілі пластів, складених породами різної стійкості. Якщо гірські породи мають однорідні пласти значної товщини, то їх геологічна структура відображена у рельєфі слабко.

Розглянемо за­значені типи геологічних структур за їх впливом на вигляд структурно-денудаційного рельєфу.

Горизонтальна структура, властива верхньому структурному шару платформ — осадовому чохлу, має значне поширення. Вона представлена осадовими, іноді — ефузивними магматичними порода­ми. Горизонтальній структурі у рельєфі відповідають столові краї­ни (Тургайська столова країна) та плоскі рівнини і плато

Периклінальна структура — це певне співвідношення пластів гірських порід, коли спостерігається їх падіння в усіх напрямах від деякого центру до периферії-. Це спостерігається під час формування складчастих структур, що мають підняту (можливо, тектонічними рухами) ізометричну в плані антиклінальну частину та монокліналь- ис падіння пластів гірських порід у різні боки.