Значення розмноження живих організмів (статевого та нестатевого)

Розмноження – відтворення собі подібних організмів, що забезпечує існування видів протягом багатьох тисячоріч, сприяє збільшенню чисельності особин виду, наступності життя.

Біологічне значення розмноження живих організмів полягає у:

• забезпеченні неперервності і наступності життя, зміни поколінь;
• збереженні різноманітності видів, що зумовлене здатністю організмів відтворювати собі подібних шляхом передачі генетичної (спадкової) інформації, яка зашифрована в ДНК;
• збільшенні числа особин.

Також розмноження сприяє розселенню.

Біологічне значення статевого розмноження живих організмів:

• створює передумови для освоєння різних середовищ існування, збереження найбільшої пристосованості у незмінних умовах існування. Новий організм більш пристосований до мінливих умов життя, так як в результаті злиття двох статевих клітин виникає організм з подвійною спадковістю — самця і самки, які мають різне походження. При заплідненні відбувається взаємне збагачення гамет і, разом з тим, урівноваження обміну речовин, що дає підвищену життєвість новому поколінню. При схрещуванні різних сортів рослин, порід тварин виникає явище гетерозису – гібридної сили. Таке потомство має підвищену витривалість (мул – гібрид осла і кобили), швидше ростуть (бройлерні курчата), більш урожайні (гібриди F1 у огірків);
• можливість швидкого відтворення великої кількості нащадків;
• забезпечення генетичного різноманіття (у потомстві поєднуються ознаки материнського і батьківського організмів).

Статеве розможення дає еволюційні й екологічні перспективи (сприяє творчій ролі природного добору).

Біологічне значення нестатевого розмноження живих організмів (розмноження спорами, брунькуванням, особини виникають від одного материнського організму: гриби, бактерії):

• у деяких організмів це єдиний спосіб розмноження;
• так можуть розмножуватися організми, які за певних умов виявилися ізольованими;
• види, у яких короткий життєвий цикл, можуть швидше залишити більше нащадків;
• швидкі і необмежені можливості кількісного збільшення генетично ідентичних особин в популяції, які мають однакові ознаки з батьківським  організмом, при обмеженій спадковій інформацій новоутворених організмів (це корисно в сприятливих умовах, наприклад, влітку у водоростей);
• сприяє підтримці найбільшої пристосованості до малозмінних умов існування (підсилює роль стабілізуючого природного добору);
• збереження цінних якостей сорту – для цього людина застосовує вегетативне розмноження плодових рослин (живцювання смородини, щеплення яблуні, кореневі нащадки у малини, вуса у суниці), які будуть загублені при статевому розмноженні.