Забрудненість атмосферного повітря промисловими викидами (практичне завдання) | Kursak.com – здаємо разом!
Безкоштовно

Практичне завдання №1

Тема: «Забрудненість атмосферного повітря промисловими викидами»

Завдання 1. Дайте токсикологічну характеристику (ГДКсд., ГДКмр., ГДКрз., класи небезпеки, вплив на людину та рослини) вказаних забруднювачів:

Таблиця 1 – Завдання

Варіант № шкідливої речовини q, кг/год r, год/рік n
1 24;90;136 0,4;0,2;0,1 2000 4

Розв’язання

Таблиця 2 – Токсикологічна характеристика

Назва

речовини

ГДКрз.,

мг/м3

ГДКмр.,

мг/м3

ГДКсд.,

мг/м3

Клас небезпеки
24 Барій вуглекислий 0,5 0,004 1
90 Кислота оцтова 5 0,2 0,06 3
136 Спирт аміловий 10 0,01 0,01 3

Вплив барію на людину. Основними джерелами надходження барію в організм людини є їжа (особливо морепродукти) і питна вода. За рекомендацією Всесвітньої організацією охорони здоров’я вміст барію в питній воді не повинен перевищувати 0,7 мг/л, в Росії діють більш жорсткі норми – 0,1 мг/л.

Симптоми гострого отруєння солями барію: слинотеча, печіння в роті і стравоході. Болі у шлунку, кольки, нудота, блювота, пронос, підвищений кров’яний тиск, твердий неправильний пульс, судоми, пізніше можливі й паралічі, синюшність обличчя і кінцівок (кінцівки холодні), рясний холодний піт, м’язова слабкість, особливо кінцівок. Розлад ходи, а також промови внаслідок паралічу м’язів глотки і мови. Задишка, запаморочення, шум у вухах, розлад зору.

У разі тяжкого отруєння смерть настає раптово або протягом однієї доби. Важкі отруєння наступають при прийомі всередину 0,2 – 0,5 г солей барію, смертельна доза 0,8 – 0,9 г.

Для надання першої допомоги необхідно промити шлунок 1%-ним розчином сульфату натрію або магнію. Клізми з 10%-них розчинів тих же солей. Прийняти всередину розчини тих же солей (20,0 ч. солі на 150,0 ч. води) по столовій ложці кожні 5 хв. Внутрішньовенно 10-20 мл 3%-ного розчину сульфату натрію. Підшкірно – камфора, кофеїн, лобелін – за показаннями. Тепло на ноги. Всередину слизові супи і молоко.

Вплив оцтової кислоти на людину. 2-3 мг/л стерпні не більше 3 хв. Поріг відчуття запаху – 0,0006 мг/л; поріг рефлекторної зміни світлової чутливості ока – на рівні 0,00048 мг/л, утворення електрокортікального умовного рефлексу – 0,00029 мг/л. Хронічний вплив парів викликає у працівників спочатку гострі, а потім хронічні риніти – як гіпертрофічні, так і атрофічні, фарингіти, ларингіти, а також кон’юнктивіти і бронхіти. Концентрації, при яких спостерігалися ці явища, близькі до 0,1 мг/л. Хронічний трахеобронхіт і кон’юнктивіт були виявлені під час виробництва ацетилцелюлози при середній концентрації  оцтової кислоти в повітрі 0,125 мг/л, а іноді до 0,38-0,44 мг/л.

Сильніше діє деревний оцет – внаслідок домішок, особливо метилового спирту, а також оцтової кислоти, отримана через кетен, внаслідок домішки дікетена. При прийомі всередину викликає опіки (виразки) стравоходу, шлунка. Дія на шкіру виражається в появі опіків. Деревний оцет може викликати екземи. Загоєння йде швидко. Для очей небезпечні розчини оцтової кислоти, починаючи з 2% концентрації. Всмоктування оцтової кислоти зі шлунку дуже активне. Частково вона перетворюється в організмі на мурашину кислоту.

Невідкладна терапія – промивання водою уражених місць, у тому числі очей (ефективніше, ніж промивання питною содою). ГДК 5 мг/м3.

Вплив амілового спирту на людину. Аміловий спирт є основною частиною сивушних масел, одержуваних в якості відходів при виробництві винного спирту. Аміловий спирт і рідини, що містять його, мають різким ароматичним запахом і неприємним пекучим смаком. При попаданні на шкіру аміловий спирт викликає сильне подразнення.

Аміловий спирт є сильною отрутою для людини. Токсичність його приблизно в 20 разів більше, ніж етилового спирту. Отруєння розвивається при попаданні всередину порівняно невеликих кількостей амілового спирту – близько 20-30 г; смертельна доза 30 – 35 г. Незабаром після попадання амілового спирту всередину з’являються болі і пече в животі, нудота, блювота, головний біль. Надалі розвивається стан, що нагадує сп’яніння, проте потім швидко настає втрата свідомості. Відзначається виражена синюшність обличчя, вух, шиї, грудної клітки.  Причиною отруєння аміловим спиртом, як правило, є вживання його замість алкоголю.

Перша допомога. Промити шлунок теплою водою. При червоності особи – високе положення голови, лід. Давати потерпілому нюхати нашатирний спирт. При попаданні на шкіру аміловий спирт треба швидко змити водою.

Завдання 2. Розрахуйте інтенсивність викиду шкідливих речовин в атмосферу. Запропонуйте методи від вказаних забруднювачів та розрахуйте масу викиду шкідливих речовин після очистки.

Розв’язання

Розрахуємо інтенсивність викиду шкідливих речовин в атмосферу за формулою mi = q 10-3 , де q – питомий викид,  – річний час робочого часу обладнання,  – кількість одиниць обладнання.

m24 = 0,42000  4  10-3 = 3,2 т/рік;

m90 = 0,22000  4  10-3 = 1,6 т/рік;

m136 = 0,12000  4  10-3 = 0,8 т/рік.

Методи очищення:

· від вуглекислого барію – пилоосаджувальні камери (=0,6-0,7);

· від оцтової кислоти – абсорбція (=0,9-0,95);

· від амілового спирту – адсорбція (=0,99).

Визначаємо масу шкідливих речовин, які уловлені апаратами газоочистки за формулою  Yi = mi    , де  – ефективність очистки (в долях),  – оснащеність.

Y24 = 3,2  1  0,65 = 2,08 т/рік;

Y90 = 1,6  1  0,925 = 1,48 т/рік;

Y136 = 0,8  1  0,99 = 0,792 т/рік.

Розрахуємо масу викиду шкідливої речовини з врахуванням газоочистки за формулою Mi = mi – Yi

M24 = 3,2 – 2,08 = 1,12 т/рік;

M90 = 1,6 – 1,48 = 0,12 т/рік;

M136 = 0,8 – 0,792 = 0,008 т/рік.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Готові роботи: