Відповіді на питання до заліку з права
Зміст
- 1. Дайте визначення поняття «конституційне право України». Що є предметом конституційного права?
- 2. Дайте характеристику основних джерел конституційного права України
- 3. Яке місце займає Конституція України в системі класифікацій сучасних конституцій?
- 4. Охарактеризуйте Конституцію України за таким планом: визначення поняття «конституція»; ознаки конституції; функції конституції; юридичні властивості конституції; способи прийняття конституцій; Конституція України – головне джерело національного права.
- 6. Дайте визначення поняття «суверенітет». Охарактеризуйте нормативно-правові акти України, які закріплюють суверенітет держави, народу, нації.
- 7. Визначте форму правління, форму державного устрою, політичний режим сучасної України.
- 8. Що таке референдум? Які види референдумів закріплені законодавством України? Хто може призначити Всеукраїнський референдум?
- 9. Що таке виборча система? Які види виборчих систем ви знаєте?
- 10. Назвіть основні принципи виборчого права. Яке тлумачення кожного з цих принципів дає законодавство України?
Залік з права (питання з відповідями / шпора)
1. Дайте визначення поняття «конституційне право України». Що є предметом конституційного права?
Конституційне право України – це провідна галузь права України, яка закріплює повновладдя народу та складається з норм, що регулюють основи суспільного та державного устрою, взаємодій особи і держави, національно-державний та адміністративно-територіальний устрій, принципи діяльності державних органів.
Предметом галузі конституційного права України є особливе коло суспільних відносин, що виникають у процесі організації та здійснення публічної влади в Україні.
Сруктуру предмета галузі конституційного права України складають: відносини політичного характеру; найважливіші економічні відносини; відносини, що стосуються правового статусу людини і громадянина; відносини, що складаються в процесі реалізації права народу України на самовизначення і пов’язані з державно-територіальним устроєм України; відносини щодо організації та діяльності державного апарату України; відносини, які визначають діяльність органів місцевого самоврядування.
2. Дайте характеристику основних джерел конституційного права України
Джерелами конституційного права вважають чинні нормативно-правові акти, що містять конституційно-правові принципи і норми. До таких належать:
− конституція України
− закони України
− нормативні укази президента
− нормативно-правові акти
− рішення Конституційного Суду України
− міжнародні договори
− акти органів місцевого самоврядування
3. Яке місце займає Конституція України в системі класифікацій сучасних конституцій?
Провідне місце конституції в системі законодавства підкреслюється її особливою, найвищою юридичною силою, що набуває втілення у низці положень:
- Конституція є базисом для поточного законодавства. Всі закони та інші нормативні акти мають випливати з конституції й не суперечити їй.
- Є особливий порівняно з усіма іншими законами порядок прийняття, зміни та скасування конституції.
- Контроль за додержанням конституції здійснює особливий орган. У нашій державі ним є Конституційний Суд України. Тільки до його компетенції належить вирішення питань щодо відповідності законів та інших правових актів Конституції України.
- Міжнародні договори, які укладає держава, не можуть суперечити конституції країни. Якщо міжнародний договір суперечить або не відповідає конституції, його неможливо ратифікувати (а якщо він був ратифікований, то підлягає невідкладній денонсації, тобто відмові від його виконання, або припиненню його дії).
4. Охарактеризуйте Конституцію України за таким планом: визначення поняття «конституція»; ознаки конституції; функції конституції; юридичні властивості конституції; способи прийняття конституцій; Конституція України – головне джерело національного права.
Конституція — це основний закон держави, що визначає засади державного устрою, структуру влади, систему державних органів, порядок їх формування, функції, компетенцію, правове становище особи.
Функції конституції — це основні напрями її впливу на суспільні відносини:
− юридична: конституція — основне джерело права;
− політична: конституція визначає основні принципи політичної діяльності;
− ідеологічна: конституція встановлює взаємовідносини держави з людиною, інститутами громадянського суспільства на основі їх взаємної відповідальності.
Конституцію характеризують певні властивості (ознаки).
- Верховенство конституції, яке визначається її особливим місцем у системі законодавства, безумовною відповідністю законів і підзаконних актів конституційним приписам.
- Програмність. Крім закріплення наявних суспільних відносин, конституція може визначати основні цілі розвитку держави та суспільства, а також шляхи досягнення цих цілей, тобто містити в собі програму подальшого розвитку країни, сформульовану в найзагальніпщх рисах.
- Нормативність, яка характеризує конституцію як єдиний юридичний документ, що складається із загальнообов’язкових правил (норм), котрі визначають поведінку державних органів, громадських об’єднань, громадян та інших суб’єктів.
- Установчість. Ця властивість конституції полягає у її здатності наділяти певні суб’єкти (органи, організації) конкретними правами та обов’язками, чітко окреслювати їхню компетенцію.
- Стабільність, що покликана підкреслити стійкість визначених у конституції суспільних відносин і означає, що закріплені в ній принципові положення мають діяти протягом більш-менш тривалого часу.
Основні юридичні властивості Конституції України полягають в тому, що вона с Основним Законом держави; виступає юридичною базою нормотворчості; .має пріоритетне становище в системі національного права; характеризується найбільш високою стабільністю у порівнянні з іншими нормами права; її норми мають пряму дію, а самій Конституції надасться особливий. правовий захист з боку держави.
Способи прийняття конституції. Якщо звичайно закони приймаються та змінюються у порядку здійснення законодавчої влади, то конституції — у порядку здійснення установчої влади.
Залежно від того, хто здійснює установчу владу, виділяють такі основні форми прийняття нової конституції.
− Установчим органом.
− Референдумом
− Законодавчим представницьким органом або ж парламентом спільно з главою держави
− За допомогою октроювання.
Конституційне право України як галузь права (законодавства) являє собою систему правових норм і нормативно-правових актів та інших джерел, що регулюють відносини народовладдя. Через них забезпечується організаційна й функціональна єдність суспільства України як цілісної соціальної системи. При цьому закріплюються основи конституційного ладу України, загальні засади правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, система державних органів, основні положення і принципи організації місцевого самоврядування в Україні.
6. Дайте визначення поняття «суверенітет». Охарактеризуйте нормативно-правові акти України, які закріплюють суверенітет держави, народу, нації.
Суверенітет – це здатність влади самостійно і незалежно здійснювати свої функції як всередині держави, так і за її межами.
Розділяють три види суверенітету: держави, народу, нації.
Суверенітет держави закріплює Декларація про державний суверенітет України.
7. Визначте форму правління, форму державного устрою, політичний режим сучасної України.
Ст. 2 Конституції проголошує Україну унітарною державою, тобто державою, в межах якої немає інших утворень, що мають ознаки суверенітету і право самостійно вступати у відносини з іншими державами, а також право виходу зі складу України. В Україні встановлено республіканську форму правління (ч. 1 ст. 5 Конституції), тому носієм суверенітету та єдиним джерелом влади визнається лише народ.
В сучасній Україні існує специфічний “змішаний” політичний режим, в якому поєднуються ознаки всіх основних “чистих” різновидів політичних режимів: демократичного, авторитарного, автократичного, тоталітарного, анархічного, охлократичного.
8. Що таке референдум? Які види референдумів закріплені законодавством України? Хто може призначити Всеукраїнський референдум?
Референдум — це прийняття рішення з найважливіших питань державного життя громадянами України всенародним голосуванням. Порядок його призначення і проведення регулюється Конституцією України і Законом України “Про всеукраїнський і місцеві референдуми”
Види референдумів:
1 — Всеукраїнський референдум;
2 — референдуми Автономної Республіки Крим;
3 — місцеві референдуми.
Рішення референдуму приймає безпосередньо народ, якому належить вища влада в державі.
Всеукраїнський референдум може призначатися Верховною Радою або Президентом України, але тільки в межах визначених Конституцією повноважень. Так, Верховна Рада уповноважена призначати всеукраїнський референдум для вирішення питань про зміну території держави. Президент має право призначити його щодо законопроектів про внесення змін до розділів І, II, XII Конституції, а також проголошує референдум за народною ініціативою.
9. Що таке виборча система? Які види виборчих систем ви знаєте?
Виборча система: в широкому значенні — це система суспільних відносин, які складаються у зв’язку з виборами органів публічної влади та визначають порядок їх формування; у вузькому розумінні — певний спосіб розподілу депутатських мандатів залежно від результатів голосування виборців або інших уповноважених осіб.
Основні види виборчих систем:
- мажоритарна, за якою обраними вважаються кандидати, які набрали більшість голосів виборців по виборчому округу, в якому вони балотувалися;
- пропорційна, за якою розподіл мандатів між партіями, що виставляли своїх кандидатів до представницького органу, здійснюється відповідно до отриманої ними кількості голосів виборців;
- змішана, яка передбачає поєднання перших двох систем: обрання однієї частини депутатів за мажоритарною системою, тобто по виборчиз округах, іншої – за партійними списками.
10. Назвіть основні принципи виборчого права. Яке тлумачення кожного з цих принципів дає законодавство України?
Принципи виборчого права — це умови його визнання і здійснення, які разом забезпечують реальний характер волевиявлення народу, легітимність виборних органів публічної влади.
Принципи виборчого права:
1) принцип вільних виборів – кожний виборець самостійно вирішує, чи брати йому участь у виборах
2) принцип загального виборчого права – мають право брати участь у виборах всі громадяни, що відповідають вимогам виборчого права держави
3) принцип рівного виборчого права – один виборець має право 1 голосу
4) принцип прямих та непрямих виборів. Прямі вибори — система, за якою виборці мають можливість прямо висловити своє ставлення до кандидата шляхом подачі голосів. Непрямі вибори — система, за якою безпосереднє право обрання кандидата належить колегії виборщиків, на праві делегування їм своїх повноважень усіма виборцями;
5) принцип таємного голосування – порядок подачі голосів, при якому виборець заповнює бюлетень у ізольованому приміщенні і особисто вкидає його в урну.