Управлінські рішення: поняття, види, технологія і методи прийняття

Що таке управлінське рішення

Управлінське рішення — це результат вибору суб’єктом управління способу дій, спрямованих на вирішення поставленого завдання в існуючій чи спроектованій ситуації.

Прийняття рішень – це процес вибору між альтернативами.

Класифікація управлінських рішень

Найбільш розповсюдженими є наступні принципи класифікації управлінських рішень: 

1)  за функціональним змістом;

2)  за характером розв’язуваних задач (сфері дії);

3)  за ієрархією управління (стратегічні, тактичні, операційні);

4)  за характером організації розробки;

5)  за характером цілей;

6) за причинами виникнення;

7)  за вихідними методами розробки;

8)  за організаційним оформленням.

В залежності від організації розробки рішень виділяються наступні управлінські рішення: 

а) одноособові;

б) колегіальні;

в) колективні.

Технологія прийняття управлінських рішень (процес або етапи)

Технологія прийняття управлінських рішень передбачає певну по­слідовність управлінських операцій і процедур:

• визначення питання або проблеми, для вирішення якої потрібно прийняти рішення;
• визначення того, хто має повноваження приймати рішення;
• визначення, з ким слід консультуватися при прийнятті рішення і чому;
• визначення пріоритетних цілей;
• визначення можливих способів розв’язання проблеми;
• критична оцінка варіантів (альтернатив);
• вибір найвигіднішого варіанта;
• порадитись з іншими (командою, працівником, начальником), може можна вдосконалити це рішення;
• повідомлення про рішення;
• планування і реалізація рішення;
• перегляд наслідків рішення.

Часто, особливо коли керівники знаходяться під тиском, один або кілька цих кроків пропущено або змінено. Тоді те, що могло бути ефективним рішенням, перетворюється на рішення з несприятливими наслідками.

Методи прийняття управлінських рішень

1. Методи вивчення проблеми (діагностування). Передбачає застосування методів, що дають змогу дос­товірно і повно описати проблему і виявити чинники, що призвели до неї. Важливе місце належить методам накопичення, оброблення та аналізу інформації, фак­торного аналізу, порівняння, аналогії тощо. Вибір мето­дів залежить від характеру та змісту проблеми, термінів і коштів, виділених для її вивчення.

2. Методи економічного аналізу. Ґрунтуються на вивченні аналітичних залежностей, що визначають співвідношення між умовами і результатами вирішен­ня задачі, поданих у вигляді формул, графіків, діа­грам (наприклад, залежність між ціною на товар та по­питом на нього тощо).

До способів елімінування відносять: 

1)  спосіб ланцюгових підстановок.
3)  спосіб відносних різниць.
4)  інтегральний спосіб.