Безкоштовно

Сутність, основні риси ти форми прояву глобалізації

views 90

1. У чому полягає економічний зміст процесу глобалізації?

Глобалізація (економіки) – це різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя (економічного, соціального, політичного, духовного), більш високий ступінь відкритості національних економік, а отже, інтенсивний взаємний обмін інформацією, людьми, капіталом, товарами, послугами, культурними і духовними цінностями.

Інтернаціоналізація – це визначення чогось інтернаціональним, надання за договором усім державам права користування на рівних засадах якоюсь територією, спорудою.

Термін „глобалізація” ввів американський науковець Т.Левітт 1983 році. Вона відображає формування транснаціонального, планетарного рівня з притаманними йому закономірностями.

Найважливіша риса (ознака) глобалізації – зростаюча взаємозалежність країн і народів.

Глобалізація є результатом функціонування сучасної міжнародної економіки та науково-технічної революції.

Об’єктивною основою глобалізації є міжнародний поділ праці та інтернаціоналізація виробництва.

Матеріальною основою глобалізації є інформаційні технології.

Глобалізація суттєво обмежує можливості контролю держави над економікою.

Економічний зміст процесу глобалізації полягає у тому, що на основі високого рівня міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації виробництва відбувається значне зближення господарств кількох країн регіону, поступово створюється єдиний господарський комплекс. Глобалізація відображає формування транснаціонального, планетарного рівня міжнародної економіки з притаманними йому закономірностями.

2. Пріоритетні напрями розвитку глобалізації міжнародної економіки (форми прояву глобалізації або основні риси глобалізації)

  • поглиблення міжнародного поділу праці з його переходом від спільного до специфічного і єдиного;
  • зростаюча лібералізація міжнародної торгівлі, виражена у відкритті національних ринків товарів і послуг шляхом поступового зняття торгівельних обмежень і бар’єрів;
  • посилення впливу транснаціональних корпорацій, концентрація і централізація капіталу на підставі процесів злиття і поглинення компаній і банків;
  • випереджуюче зростання руху капіталу у відношенні до руху товарів, формування світового фінансового ринку, збільшення потоків портфельних і прямих іноземних інвестицій;
  • інформаційно-технологічна революція, переворот в засобах телекомунікацій на базі електроніки, кібернетики, супутникових систем зв’язку;
  • розвиток інтеграційних тенденцій на регіональному, субрегіональному і міжрегіональному рівнях, зростання ролі наднаціональних органів у світовій політиці та економіки.

ТНК – гігантські компанії, які діють у міжнародному масштабі і контролюють значну частку світового виробництва товарів, послуг, процес ціноутворення і привласнюють монопольні надприбутки. ТНК дають можливість знизити витрати, оптимізувати використання спільних ресурсів, опановувати зарубіжні ринки збуту, обходити обмеження, визначені законодавством.

3. Зміст глобальної проблеми управління міжнародною економікою

Концепція сталого розвитку може запропонувати новий підхід до проблем світоустрою. Він передбачає суттєві зміни у всіх сферах суспільного життя, зокрема і в політичній.

У зв’язку з переходом до сталого розвитку перед політичною системою постають нові непрості цілі й завдання, які потребують певної трансформації цієї системи.

Так, сталий розивиток висуває на порядок денний політичних інститутів проблеми, пов’язані з віднайденням балансу між необхідністю глобального управління та збереженням державного суверенітету країн, пошуком ефективних методів вирішення глобальних і локальних питань, визначенням ефективного політичного ладу тощо.

Дбаючи про створення сприятливих умов для сталого розвитку на міжнародній арені, передусім необхідно подолати конфронтаційні тенденції, які стали супутниками глобалізації. Серед них головна – нерівноправність взаємовідносин між суб’єктами світового господарства, в першу чергу між розвиненими країнами і тими, що розвиваються. Сучасна система світового розподілу праці, світової торгівлі та кредитування міжнародними фінансовими установами побудована так, що країни, які розвиваються, практично не мають можливості поліпшувати своє становище шляхом чесної конкуренції. До того ж транснаціональні корпорації, що діють на території цих країн, як правило, тільки погіршують їхнє становище, експлуатуючи місцеві ресурси, використовуючи методи нееквівалентного обміну і формуючи національні ринки з урахуванням переважно власних інтересів.

4. Тести

Тест 1. Уперше в наукове використання термін «глобалізація» ввів:

А) А.Сміт;

Б) В.Парето;

В) Т.Левітт;

Г) Р.Кантильон.

Відповідь:

Глобалізація – це процес планетарного маштабу, який суттєво інтенсифікує взаємні зв’язки людей, спільностей держав. Вперше у наукове використання термін глобалізація ввів американський науковець Т.Левітт у 1983 р. Отже, правильна відповідь – в) Т.Левітт.

Тест 2. Процес глобалізації:

А) обмежує можливості контролю держави над економікою;
Б) збільшує можливості контролю держави над економікою;
В) нейтральний відносно контролю держави над економікою;
Г) на першому етапі обмежує, а потім підсилює можливості контролю держави над економікою.

Відповідь: А).

Тест 3. Глобалізація економіки означає:

А) скорочення інтернаціоналізації усіх сфер громадського життя;

Б) різке прискорення інтернаціоналізації всіх сфер громадського життя;

В) нейтральні відношення до інтернаціоналізації громадського життя.

Відповідь: Б).

Тест 4. Утворення ТНК не приводить до:

А) оптимального використання ресурсів;

Б) освоєння закордонних ринків збуту;

В) зниження витрат;

Г) посилення контролю держави за економікою.

Відповідь: Г.

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *