СУДОВИЙ РОЗГЛЯД ЦИВІЛЬНОЇ СПРАВИ

1. Значення та зміст судового розгляду справи, як окремої стадії цивільного процесу

Судовий розгляд як інститут ЦПП – це система норм, що регулюють відносини між судом, особами, які беруть участь у справі, та іншими учасниками процесу, діяльність суду, осіб, які беруть участь у справі, та інших учасників процесу, спрямовану на розгляд та вирішення по суті цивільно-правового спору та справ наказного і окремого провадження.

Судовий розгляд як стадія цивільного процесу – це система процесуальних дій суду та інших учасників процесу, спрямована на розгляд і вирішення по суті цивільно-правового спору.

Судовий розгляд є обов’язковою стадією процесу.

Зміст стадії судового розгляду – розгляд справи по суті.

Судове засідання – це процесуальна форма судового розгляду, а також процесуальна форма розгляду справ у апеляційній та касаційній інстанціях та перегляду рішень і ухвал у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Судове засідання має наступні частини (під стадії):

1.     Підготовча частина судового засідання.

2.     Розгляд справи по суті.

3.     Судові дебати.

4.     Постановлення і проголошення рішення.

2. Підготовча частина судового засідання: значення та зміст

Значення підготовчої частини судового засідання: визначити наявність необхідних умов для розгляду справи по суті у даному судовому засіданні (ст. 163-172 ЦПК).

Зміст підготовчої частини:

1.     Головуючий (суддя) відкриває судове засідання і оголошує, яка справа розглядається, особи позивача та відповідача, пропонує останнім та їх представникам зайняти місце у залі судового засідання.

2.     З’ясовуються питання про можливість за даної явки осіб, які беруть участь у справі, розглянути дану цивільну справу (перевірка явки осіб, вирішення питання про наслідки неявки);

3.     З’ясовуються питання про можливість у даному складі суду розглянути дану цивільну справу (вирішення питання про відводи);

4.     З’ясовуються питання про можливість за даних доказів розглянути справу (перевірка явки та вирішення питань про наслідки неявки свідків, експертів);

5.     Роз’яснюються права і обов’язки учасникам процесу.

3. Розгляд справи по суті

Розгляд справи по суті – частина судового розгляду, в якій відбувається дослідження обставин справи.

Значення розгляду справи по суті: встановлення і перевірка обставин даної цивільної справи (ст. 173-190 ЦПК).

Зміст розгляду справи по суті:

1.     Викладення обставин справи суддею.

2.     З’ясування позицій сторін, між якими виник спір. На цьому етапі провадження у справі закривається, про що постановляється відповідна ухвала якщо:

a.      позивач відмовляється від позову і відмова приймається судом;

b.     відповідач визнає позов і суд ухвалює рішення;

c.      сторони укладають мирову угоду і вона затверджується судом;

d.     сторони укладають угоду про передачу спору на вирішення третейського суду і суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду.

3.     Заслуховування пояснення сторін, третіх осіб, інших осіб, які беруть участь у справі.

4.     Встановлюється порядок дослідження доказів у справі і відбувається їх дослідження:

a.      Допит свідків;

b.     Дослідження письмових доказів;

c.      Дослідження речових доказів;

d.     Дослідження висновків експерта;

e.      Оголошення висновків органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

5.     Постановляється ухвала про закінчення з’ясування обставин справи та перевірки доказів.

4. Судові дебати

Значення стадії судових дебатів: підбиття підсумку дослідження обставин справи (фактів) і доказів, яке здійснюється особами, що беруть участь у справі.

Порядок проведення судових дебатів встановлено ст. 193 ЦПК України із дотриманням принципу рівних процесуальних можливостей осіб, які беруть участь у справі. У разі необхідності з’ясування нових обставин, що мають значення для справи, або дослідження нових доказів, суд постановляє ухвалу про повернення до з’ясування обставин у справі. Після закінчення з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами судові дебати проводяться в загальному порядку.

Черговість виступу учасників процесу у судових дебатах:

1.     Органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб (за наявності таких).

2.     Особи, в інтересах яких відкрито провадження у справі (за наявності таких).

3.     Позивач та його представник, прокурор.

4.     Треті особи без самостійних вимог, що виступають на стороні позивача (за наявності таких).

5.     Відповідач та його представник.

6.     Треті особи без самостійних вимог, що виступають на стороні відповідача (за наявності таких).

7.     Треті особиідповідоі позивачаучасників процесу у судових дебатах:

7.     можливостей осіб, які беруть участь у справі.ть участь у справі.у на роз, які заявили самостійні позовні вимоги щодо предмета спору, та їх представники (за наявності таких).

Суд не може обмежувати тривалість судових дебатів певним часом. Головуючий може зупинити промовця лише тоді, коли він виходить за межі справи, що розглядається судом, або повторюється. З дозволу суду промовці можуть обмінюватися репліками. Право останньої репліки завжди належить відповідачеві та його представникові.

5. Постановлення рішення чи ухвали

Значення ухвалення рішення чи постановлення ухвали: підбиття підсумку судового розгляду.

Судове рішення як процесуальний акт – документ, який фіксує висновок суду як акт судової влади, в якому здобуває відображення та завершення процес застосування судом норм матеріального і процесуального права при вирішенні цивільних справ. Рішенням суду ліквідується спір між сторонами, вирішується питання про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Правові засади ухвалення рішення:

1.     Рішення ухвалюється з дотриманням таємниці нарадчої кімнати, що означає:

a.      ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який розглядає справу;

b.     під час перебування в нарадчій кімнаті суддя не має права розглядати інші судові справи;

c.      судді не мають права розголошувати хід обговорення та ухвалення рішення у нарадчій кімнаті.

2.     При ухваленні рішення суд робить наступні висновки по справі:

a.      чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

b.     чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

c.      які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин;

d.     яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин;

e.      чи слід позов задовольнити або в позові відмовити;

f.       як розподілити між сторонами судові витрати;

g.     чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

h.     чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову (ст.214 ЦПК).

3.     Рішення ухвалюється більшістю голосів, а при одноособовому розгляді справи – ухвалюється суддею, який розглянув справу.

4.     Ухвалене судове рішення оголошується прилюдно головуючим. Суд роз’яснює зміст ухваленого і оголошеного рішення, порядок і строк його оскарження.

6. Ускладнення в цивільному процесі: проблеми, юридичні наслідки

Ускладнення в цивільному процесі – це виникнення обставин, що перешкоджають розгляду справи до їх усунення або виконання заінтересованими особами необхідних дій, та мають наслідком зупинення чи закриття провадження у справі.

Процесуальні форми ускладнень у процесі судового розгляду цивільних справ:

1.     Відкладення розгляду справи (ст. 169, 170 ЦПК). Справа не розглядається, а переноситься судом на призначений ним день нового судового засідання. При відкладенні розгляду справи вчиняються процесуальні дії, спрямовані на усунення обставин, що стали причиною для відкладення;

2.     Оголошення перерви (ст. 191 ЦПК). У разі неможливості продовження розгляду справи у зв’язку з необхідністю подання нових доказів суд оголошує перерву на час, необхідний для цього;

3.     Зупинення провадження у справі (ст.201-204 ЦПК). Тимчасово на невизначений строк провадження у справі зупиняється при настанні обставин, визначених нормами ЦПК. Настання таких обставин може породжувати право або обов’язок суду зупинити провадження у справі в залежності від обставин;

4.     Закриття провадження у справі без ухвалення рішення (ст.205 ЦПК). За наявності певних обставин суд не може продовжувати розгляд справи та ухвалити рішення. Такими обставинами є:

4.1. справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;

4.2. набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

4.3. позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом;

4.4. сторони уклали мирову угоду і вона визнана судом;

4.5. є рішення третейського суду, прийняте в межах його компетенції, з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, за винятком випадків, коли суд відмовив у видачі виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду або повернув справу на новий розгляд до третейського суду, який ухвалив рішення, але розгляд справи у тому самому третейському суді виявився неможливим;

4.6. померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

4.7. ліквідовано юридичну особу, яка була однією із сторін у справі.

5.     Залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК). Провадження у справі  закінчується без ухвалення рішення за наявності точно встановлених у законі обставин, що свідчать про недотримання умов реалізації прав на звернення до суду за захистом і можливість яких не втрачена, а також про повторній неявці сторін. Підстави для постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду:

5.1. заяву подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності;

5.2. заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи;

5.3. належним чином повідомлений позивач повторно не з’явився в судове засідання без поважних причин або повторно не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності;

5.4. спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав розглядається в іншому суді;

5.5. позивач подав заяву про залишення позову без розгляду;

5.6. між сторонами укладено договір про передачу спору на вирішення до третейського суду і від відповідача надійшло до початку з’ясування обставин у справі та перевірки їх доказами заперечення проти вирішення спору в суді;

5.7. особа, в інтересах якої у встановлених законом випадках відкрито провадження у справі за заявою іншої особи, не підтримує заявлених вимог і від неї надійшла відповідна заява;

5.8. провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 ЦПК, та не було сплачено судовий збір чи не було оплачено витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк;

5.9. позивач до закінчення розгляду справи покинув судове засідання і не подав до суду заяви про розгляд справи за його відсутності.

7. Зміст та значення журналу та протоколу судового засідання

Способи фіксування цивільного процесу:

1.     фіксування судового засідання технічними засобами (ст. 197 ЦПК);

2.     ведення журналу судового засідання (ст. 198 ЦПК);

3.     складання протоколу про окремі процесуальні дії (ст. 200 ЦПК).

Фіксування судового засідання технічними засобами. Повне фіксування судового засідання у цивільних справах здійснюється секретарем судового засідан­ня або іншим працівником апарату суду за розпорядженням головуючого та за допомогою звукозаписувального технічного засобу (ст. 197 ЦПК України). Носій технічного запису судо­вого засідання (касета, дискета тощо) є додатком до журналу судового засідання і після закінчення судового засідання при­єднується до матеріалів справи.

Журнал судового засідання веде секретар судового засідання по конкретній справі у письмовій формі і встановленого ст. 198 ЦПК України змісту. У журналі зазначаються:

1.     рік, місяць, число і місце судового засідання;

2.     найменування суду, який розглядає справу, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

3.     справа, що розглядається, імена (найменування) сторін та інших осіб, що беруть участь у справі;

4.     порядковий номер вчинення процесуальної дії;

5.     назва процесуальної дії;

6.     час вчинення процесуальної дії;

7.     інші відомості, визначені ЦПК України.

Протокол про окремі процесуальні дії. Про кожну окрему процесуальну дію, вчинену поза судовим засіданням, скла­дається протокол у письмовій формі за змістом, передбаченим ст. 200 ЦПК України. У протоколі зазначаються:

1.     рік, місяць, число і місце вчинення процесуальної дії;

2.     час початку вчинен­ня процесуальної дії;

3.     найменування суду, який розглядає спра­ву, прізвище та ініціали судді, секретаря судового засідання;

4.     справа, що розглядається, назва (найменування) сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

5.     відомості про явку осіб, які беруть участь у справі, експертів, спеціалістів, перекла­дачів, свідків;

6.     відомості про роз’яснення сторонам, іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав та обов’язків;

7.     усі розпорядження головуючого та постановлені ух­вали;

8.     заяви і клопотання осіб, які беруть участь у справі;

9.     основ­ний зміст пояснень осіб, які беруть участь у справі, а також по­казання свідків, усне роз’яснення експертам своїх висновків і відповідей на поставлені йому додаткові запитання;

10. консуль­тації та висновки спеціалістів;

11. докази, а у разі, якщо докази не додаються до справи – номер, дата та зміст письмових доказів, опис доказів;

12. час закінчення вчинення процесуальної дії, інші відомості, передбачені ЦПК України.

Протокол окремої проце­суальної дії повинен бути оформлений не пізніше наступного дня вчинення такої дії і приєднується до матеріалів справи

8. Особливості заочного провадження

Заочне провадження – це судовий розгляд справи, здійснений за відсутності відповідача, попередженого належним чином про дату і місце судового засідання.

Заочне рішення суду – це рішення, яке прийнято за відсутності відповідача (заочно) і зберігає усі ознаки судового рішення, прийнятого у звичайному судовому провадженні.

Умови здійснення заочного розгляду справи:

1.     неявка в судове засідання відповідача;

2.     наявність у справі доказів, що підтверджують повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання;

3.     неповідомлення відповідачем про причини неявки чи визнання судом зазначених відповідачем причин неявки неповажними;

4.     наявність у справі доказів;

5.     відсутність заперечень з боку позивача проти заочного розгляду справи.

Інші особливості заочного розгляду справи:

1.     Відповідачам, які не з’явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п’яти днів з дня його проголошення.

2.     Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Заява про перегляд заочного рішення повинна бути подана у письмовій формі та містити:

a.     найменування суду, який ухвалив заочне рішення;

b.     ім’я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв’язку;

c.      обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, і докази про це;

d.     посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача;

e.      клопотання про перегляд заочного рішення;

f.       перелік доданих до заяви матеріалів.

3.     Заява про перегляд заочного рішення повинна бути розглянута протягом п’ятнадцяти днів з дня її надходження. Прийнявши належно оформлену заяву про перегляд заочного рішення, суд невідкладно надсилає її копію та копії доданих до неї матеріалів іншим особам, які беруть участь у справі. Одночасно суд повідомляє особам, які беруть участь у справі, про час і місце розгляду заяви.

4.     Заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

5.     У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою:

a.      залишити заяву без задоволення;

b.     скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

6.     У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.