Шпори з психології
Шпаргалка з психології (скорочена шпора)
Види психології:
1. Нар. психол. – це відображ. на осн. прислів., нар казок, худ. творів, що містять опис різних ха-рів, різ. емоц. станів.
2. Життева (побут.) психол.- склад. на протязі життя і є відображ. її власного бачення псих. процес та явищ.
3. Релігійна психо. – базуеться на вірі у певні постулати дух.життя
4. Парапсихолог.- сукупність не традиц.поглядів на звич.явища та ( таемн.писихіки, нап. яснобачення, екстрасенсор.)
Психологія як наука за допомогою спец методів розгляд.і вивч. об*ективні, реально існуюсі псих. явища та процеси.
Об’єктом вивч. психолог. є – психіка як функція мозку.
Психіка – це суб*ективний образ, об*єктивного світу , і відображення дійсності в мозку
Мозок – це орган який забеспеч.люд.головних життевих актів людини.
Ліва півкуля – забеспеч. логіч. мислення (слова, симв,цифри)
Права півкуля – Образне мислення (оріент. в просторі, сприйняття музик.,емоц)
Предмет психології – це псих.процеси і явища псих. стани особистості .
Завдання психології не лише описати псих. процеси і явища, а в поясненні механізмів на основі яких здійснюеться псих діяльність люд.
ПРАКТИЧНА психолог. – представлена сист.спец.психолог.служб., спрямов. на надання допомоги людм, вирішення псих проблем: (служби)
- псих.служба сім*ї та соц.захисту насел.
- псих.служба сис.освіти
- псих.служба сис.охорони здоровья
Методи психології :
- спостереження
- експеремент
- бесіда
- вивч.продукт.людс.діяльності
- анкетуван
- тести
Пізнання – це процес цілеспрямов.актив,творчого відображ.дійсності в свідомості люд.
Чуттеве пізнання – забеспечується органами чуття як: (зір, нюх, слух, дотик, смак).
Відчуття – це псих.процес що полягае у відображ мозком окремих властивост.предмет.і явищ навк.світу.
Через відчуття люд. відкрив.: кольори,звуки,пахощі,відчуття тепла…
Сприйняття – це психіч.процес що поляг.у відображ предмет і явищ у дійсності, в сукупності їх властив.,при безпосеред. Їх дії на орган.чуття.
- зорове
- слухове
- тактильне (на дотик)
Властивості сприйняття:
1) предметність
2) цілісність
3) осмисленість
4) константиність (сприйн. предм. такими якими вони є )
5) вибірковість (найпотаемн. Деталі цілого, сприймаюсться більш виразніше)
Раціональне сприйняття представлене формами: поняття, судження, умовиводи.
Поняття – це форма рац.пізнання в якій відображаеться сутність об*екта і даеться всеобічне пояснення .
Судження – форма рац.пізнання в якій стверджуеться або заперечуеться щось відносно об*екту визнання
Умовивід – це такий логічн.процес в ході якого з декількох суджень виводиться нове судження пізнання.
Мислення – це процес активного цілеспрямованого, узагальнен.відображ дійсності через форми,як: поняття,суджен.,умовивід.
Види мислення:
- практично дійове
- образне
- словесно-логічне
Пам’ять – це псих.процес що поляг. В запам*ятов.,збереж.,та відтвор., інформац.
Види пам’яті:
1) моторна па-ть (запам.,збереж)
2) емоційна па-ть
(почкття,емоц.)
3) образна па-ть
(уявлення)
4) словеснго-логічно
(це думки втілені в мову )
Процеси пам’яті:
1) запам*ятовування
2) відтворення
3) збереження
4) забування
Уява – це псих. проц. Створення образів предмет. Ситуацій через приведення наявних у люд. Знань у нову комбінацію : ( 2 види)
– відтворювальна уява
– творча уява
Увага – це форма психіч.діяльн. люд. Що проявляеться її спрямованості їх зосередженості на наявних об*єктах з одночасною обстрогуванням від інших.
Риси уваги:
1) вибірковість
2) розподіленість
3) здатність до концентрації
4) здатн. До зосереджн.стійкості,обсягу
5) здатн.до переключення
Конфлікт – це зіткнення протилежн.цілей, позиціц, поглядів суб*ектів соц. взаемодії,яка усвідомлюють суперечність своїх інтересів.
Причини кон-тів :
– соц.нерівність
– протилежність интересів
– дефіцит життевих благ
– боротьба за кращі позиції в суспільстві
Типи конфліктів:
1) за способ.розв*язан. – насильнец.,ненасильнец.
2) За сферою розгострення-політ.,економ,соц,екологічні.
3) За суб*ектами –внутріособистісні,міжособистісні,міжгрупові.
4) За наслідками – конструктивні та деструктивні
5) За мотиваціею
6) За масштабами – глобал.
7) За формою –прості(саботаж),складні(протест,війна)
Роль конфліктів у суспільстві :
+ Позитивні :
–виявляжють назрілі проблеми
– стимулюють виправлення недоліків
– сприяють оновленню життя
– Негативні:
-здатність ство.стресові ситуації
-руйнувати соц.зв*язки
-виклик.розкол.сусп.
Емоції – це короткочасне не тривале відчуття чого небудь
1) стеничні е-її (підвищ.активність,життедіяльність,викл.підйом бадьорист: радість,захоплення.гнів)
2) астенічні е-її (зменшують активність і енергію люд.)
3) альтруестичні е-її (виник.у потреб співпраці)
4) комунікативні е-її (потреба у спілкув)
5) глоричні (потреб в самостверджені)
6) практичні (пов*яз. З діяльн, успішністю.)
7) романтичні (радість,захоплення)
8) естетичні ( повяз з переживання)
Настрій – це загаль. Емоційн стан, який своєрідно забарвлює діяльн.поведінку люд. на протязі пев. часу.
Настрій бувае : (короткочас / тривал.)
– сумний
– роздратов.
– Радісн
– бадьорий
Стрес – це емоц. стан виклик.несподів або напруж . ситуаціею.
Ознаки стресу:
– почуття нудоти
– биття у серці
– поколювання у палльцях
– відчуття небеспеки
Почуття – це більш тривале глибоке переживання чого небудь .
Види почуттів:
– інтелектуальні (розум і пізнав діяльн люд.)
– моральні(ставлення один з одним)
– естетичні (відносин.люд.до оточую)
Пристрасть – сильне почуття ске не піддаеться контролю розуму, підкорюе думки і поведінку людини .
Афект – це сильне короткочасний стан,який виникае в критичн.умовах при неспроможності знайти вихід із небеспечюситуації.
Афект супровод-еться :
– десорганіз.мислення
– нездатн.тверезо і логіч мислити
– гальмування поведінки
Ієархія потреб ( психол. Маслоу )
- Фізіологічні ( потреби у воді, одежі, житлі, сні)
- Єкзистенціональні ( пот-би в самозбереженні, особистій безпеці, стабільності свого існування)
- Соціальні ( потреби в любові, дружбі,спілкуванні)
- Престижні ( по-би в особистісному і сімейному добробуті)
- Особистісні (пот-би в самовираженні, самореалізації, виявленні себе як самостійної )
- Духовно.культ. ( потреби в нових знаннях, самопізнанні, наукмистецтва)
Темперамент – це індивідуально –психолог. характерист.особистост.,що проявляеться в силі, напружиності, швидкості та вріноваженості перебігу її псих процесів .
Типи темпераментів :
1) сангвінік ( жвавий тип нерв.сис )
2) флегматик ( спокійний нерв.сис)
3) холерик ( нестримний тип нерв.сис)
4) меланхолік ( слабкий тип нерв.сис)
Характер – це соц.-психолог ха-стика особистості що являе собою сукупність певних рис якостей яких люд.набувае в суспільст. ЗНАЮЧИ ха-ктер можна передбачити як вона буде діяти за певних умов .
Типи характеру :
1) інтровертний тип ( замкненість, складність в спілкування )
2) екстравертний тип ( балакучість жага спілкування і діяльності)
3) некерований тип ха-ру
( імпульсивність, конфліктність, категоричність )
4) неврастенічна акцентуація ( домінуван.хвороб самопочуття)
5) сензетивний тип ха-ру (надміру чутлива, ляклива )
6) демонстративний тип ( Егоцентризм,потреба в пост.увазі)
Воля – це здатн.люд.свідомо контроль свою діяльність,поіедінку,та активно керувати ними.
Спілкування – сист.ставлення люд. До інш. Люд.реалізуеться через спілкув.
В цьому проц.відбува. соц.взаемод. між.людьми обмін інтерес , почуття, емоц. = У спілк. Люд. Формуеться і самовизнач , проявляючи свої індивид. особливості. Результ-налагодж. стосунків
Функції спілкування:
1) інформац – комунік. ( проц. Передач. Прийому інфи)
2) Регуляц-комунікат
( поляг. В регуляц поведінки завдяки спілкув. Люд.здійсн.регуляція поведінки)
3) Афективно – комунікат. ( ха-зуе емоц. сферу люд. Спілкув. Впливае на емоц стан особист)
* Комунікат.барьери – це постають в наслідок дії спихолог факторів
– різних деспозицій
– установок
-цінних оріентацій людей
Міжособистісний простір – це дистанція яка усвідомлено або неусвідомл. Встановлюеться в процесі беспосеред. Спілкув. Між людьми.( чим тисніші сосунки між людьми, тим менша просторова дистанц)
Межі дистанц :
від 0.5 – 1м = друзі
1 – 3м. = ділові стои
більш 3м- утримання від спілкування
Невербальний контакт – здійсню. За допомг.жестів , рухів,миміки,інтонації.
Вербальна кому-ція – здійсн. В словесн формі, мае діалог характер,що склад. З промовляння та слухання =.