Безкоштовно

НАКАЗНЕ ПРОВАДЖЕННЯ (судовий наказ)

views 992

1. Поняття судового наказу

Наказне провадження – це спрощений вид цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

За способом усунення порушень прав та охоронюваних інтересів наказне провадження є подібним позовному за позовами про присудження.

Судовий наказ – це особлива форма судового рішення про стягнення з боржника грошових коштів або витребування майна за заявою особи, якій належить право такої вимоги.

Характерні риси судового наказу:

1.     У спрощеному і прискореному порядку можливе задоволення безспірних вимог, підтверджених документами, зазначеними у ст.96 ЦПК, на підставі яких видається судовий наказ.

2.     Судовий наказ є особливою формою судового рішення.

3.     Судовий наказ, набравши законної сили, є обов’язковим до виконання на всій території України і одночасно підставою для примусового виконання (виконавчим документом).

Відмінність судового наказу від виконавчого напису нотаріуса:

1.     виконавчий напис – це не судовий, на відміну від судового наказу, вид захисту;

2.     підстави видачі судового наказу зазначені в статті 96 ЦПК, а підстави вчинення виконавчого напису – у ст. 87-91 гл.14 Закону України «Про нотаріат» та в Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року № 20/5 (пункти 282-293 розділу 32).

2. Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ

Вимоги, за якими може бути видано судовий наказ – це встановлені законом підстави, існування яких робить можливим здійснення наказаного провадження.

Вимогами, за якими може бути видано судовий наказ є вимоги про:

1)    стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати;

2)    компенсацію витрат на проведення розшуку відповідача, боржника, дитини або транспортних засобів боржника;

3)    стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

4)    присудження аліментів на дитину в розмірі тридцяти відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, якщо ця вимога не пов’язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших зацікавлених осіб;

5)    повернення вартості товару неналежної якості, якщо є рішення суду, яке набрало законної сили, про встановлення факту продажу товару неналежної якості, ухвалене на користь невизначеного кола споживачів (ст.96 ЦПК).

3. Форма і зміст заяви про видачу судового наказу.

Форма заяви про видачу судового наказу – письмова (ст.98 ЦПК України).

Зміст заяви про видачу судового наказу:

1.     найменування суду, в який подається заява;

2.     ім’я (найменування) заявника та боржника, а також ім’я (найменування) представника заявника, якщо заява подається представником, їхнє місце проживання або місцезнаходження;

3.     вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;

4.     перелік документів, що додаються до заяви.

Заява підписується заявником або його представником і подається з її копіями та копіями доданих до неї документів відповідно до кількості боржників.

До заяви, яка подається представником заявника, повинно бути додано документ, що підтверджує його повноваження.

До неналежно оформленої заяви застосовуються положення статті 121 ЦПК, тобто заява залишається без руху до усунення недоліків:

1.     залишення заяви без руху та повернення заяви (ст. 98 та 121 ЦПК;

2.     відмова у прийнятті заяви (ст. 100 ЦПК).

До заяви про видачу судового наказу додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

4. Судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу

За подання заяви про видачу судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 50 відсотків ставки, що визначається з оспорюваної суми в разі звернення в суд з позовом у порядку позовного провадження, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (ст.99 ЦПК).

У разі відмови в прийнятті заяви про видачу судового наказу або у разі скасування судового наказу внесена сума судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  стягувачу не повертається.

У разі пред’явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження ця сума зараховується до суми судового збору, встановленої за позовну заяву.

5. Порядок розгляду заяв про видачу судового наказу

У разі прийняття заяви стягувача про видачу судового наказу суд у триденний строк видає судовий наказ по суті заявлених вимог.

Видача судового наказу проводиться без судового засідання і виклику стягувача та боржника для заслуховування їх пояснень.

Зміст судового наказу (ст.103 ЦПК):

1) дата видачі наказу;

2) найменування суду, прізвище та ініціали судді, який видав судовий наказ;

3) ім’я (найменування) стягувача і боржника, їх місце проживання або місцезнаходження;

4) посилання на закон, на підставі якого підлягають задоволенню заявлені вимоги;

5) сума грошових коштів, які підлягають стягненню, а також розрахунковий рахунок боржника (юридичної особи) в установі банку, з якого повинні бути стягнуті грошові кошти, якщо такий повідомлений заявником;

6) сума судових витрат, що сплачена заявником і підлягає стягненню на його користь з боржника;

7) відомості про порядок та строки подання заяви про скасування судового наказу.

Судовий наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження» та обов’язково містити положення про дату видачі судового наказу стягувачу, дату набрання судовим наказом законної сили та строк пред’явлення судового наказу до виконання. Зазначені відомості вносяться до судового наказу у день його видачі стягувачу для пред’явлення до виконання.

Судовий наказ складається і підписується суддею у двох примірниках, один з яких залишається у справі, а другий скріплюється печаткою суду і видається стягувачу після набрання ним законної сили..

6. Набрання наказом законної сили

Порядок відачі судового наказу:

1.     видається у спрощеному порядку – у триденний строк з дня прийняття заяви стягувача, суд без проведення судового засідання, без заслуховування пояснень стягувача і боржника, приймає рішення про видачу чи відмову у видачі судового наказу, ґрунтуючись на наявних матеріалах.

2.     наказ складається у двох примірниках (один – залишається в матеріалах справи; другий – після набрання законної сили скріплюється печаткою суду і видається стягувачу), підписується суддею, який прийняв заяву про видачу судового наказу.

3.     Копія винесеного судового наказу невідкладно надсилається боржникові рекомендованим листом із повідомленням; одночасно надсилається й копія заяви стягувача з копіями доданих до неї документів з роз’ясненням йому прав у разі наявності заперечень проти вимог стягувача протягом 10 днів з дня отримання копії судового наказу подати заяву про його скасування.

Після видачі судового наказу (оголошення, а не видачі стягувачу) суд невідкладно надсилає його копію боржникові рекомендованим листом із повідомленням. . Копія судового наказу разом з додатками надсилаються фізичній особі – боржнику на адресу, зазначену в документах, передбачених частиною шостою статті 100 ЦПК, а боржнику – юридичній особі чи фізичній особі – підприємцю, – за адресою місцезнаходження (місця проживання), зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Умова набрання судовим наказом законної сили та видачі його стягувачу для пред’явлення до виконання: ненадходження заяви від боржника протягом трьох днів після закінчення 10-денного строку на її подання.

7. Скасування судового наказу

Заява про скасування судового наказу реєструється у день її надходження до суду та не пізніше наступного дня передається визначеному судді. Питання про прийняття заяви про скасування судового наказу до розгляду суд вирішує не пізніше наступного дня після її передачі визначеному судді.

Заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення 13-денного строку (10 + 3) з дня отримання судового наказу, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку подання цієї заяви. Про залишення заяви про скасування судового наказу без розгляду чи про прийняття такої заяви до розгляду суд постановляє ухвалу. У разі якщо суд прийшов до висновку про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу, який набрав законної сили, то в ухвалі про прийняття такої заяви до розгляду суд має вирішити питання про зупинення виконання судового наказу.

Заява про скасування судового наказу розглядається судом протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття такої заяви до розгляду у відкритому судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про час і місце розгляду заяви про скасування судового наказу, не перешкоджає розгляду такої заяви.

За результатами розгляду заяви про скасування судового наказу суд має право:

1) залишити заяву про скасування судового наказу без задоволення;

2) скасувати судовий наказ та роз’яснити, що заявлені стягувачем вимоги можуть бути розглянуті у позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред’явлення позову;

3) змінити судовий наказ.

Про залишення заяви про скасування судового наказу без задоволення та про скасування судового наказу суд постановляє ухвалу, а в разі зміни судового наказу видає судовий наказ. Змінений судовий наказ чи судовий наказ, щодо якого суд прийняв ухвалу про залишення заяви про його скасування без задоволення, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку.

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *