Безкоштовно

Інформаційно-бібліотечні системи

views 73

Реферат

на тему “Інформаційно-бібліотечні системи

1.   Основні задачі  інформаційно-бібліотечних систем.. 5

2.   Узагальнена схема електронної бібліотеки. 7

3.   Основні послуги, які надають електронні бібліотеки. 8

3.1.   Доступ до бази даних. 8

3.2.   Метаінформація. 9

3.3.   Пошук. 11

4.   Організація інтерфейсу користувача. 12

 

Вступ

В останні десятиліття різко зросло суспільне й економічне значення інформації й інформаційних технологій. Автоматизовані системи діловодства, телекомунікації і системи обробки даних інтегруються в єдине поняття інформаційних ресурсів, що займають однакове положення з іншими ресурсами підприємства, галузі, національної економіки в цілому. Стрімкий розвиток і активне використання сучасних інформаційних і комунікаційних технологій (зокрема, розвиток мереж, таких, як ARPANet, NSFNet і, у першу чергу, Internet) дозволило приступити до широкомасштабного перекладу накопиченої людством інформації в електронну форму і створенню великого числа принципово нових електронних інформаційних ресурсів. Ця нова форма представлення інформації дозволяє на якісному рівні організувати процеси виробництва, збереження і поширення інформації: зберігати інформацію надійно і компактно, поширювати її оперативніше і ширше і надає нові можливості маніпулювання з нею, яких не могло бути при інших формах.

Зараз створюється усе більше джерел інформації, доступної тільки в електронній формі (бібліографічні, реферативні, повнотекстові і фактографічні бази даних, електронні журнали, телеконференції і т.п.), причому їхня питома вага у світовому інформаційному потоці стрімко наростає.

Забезпечення публічного (у тому числі віддаленого) доступу користувачів до інформаційних ресурсів стало однією з першочергових задач обслуговування науки, культури й освіти і вирішити її можна на базі розвинутої національної інформаційної інфраструктури й об’єднання різних інформаційних ресурсів суспільства.

У розробці політики створення національної інформаційної інфраструктури дуже важливе місце приділяється бібліотекам, що є активними генераторами і користувачами інформації. Сучасні великі бібліотеки могутні традиційні центри збереження, створення і використання інформаційних ресурсів. У їхніх фондах накопичений гігантський по обсязі і безцінний по змісту інформаційний запас, що володіє колосальним потенціалом.  Однак у наявності протиріччя між рівнем розвитку бібліотек, інформаційними потребами суспільства й існуючими засобами обробки інформації. Загальносвітовою проблемою залишається погана приступність бібліотечних фондів у силу їх більш слабкою – у порівнянні з іншими секторами науки і проведення – оснащеності комп’ютерною технікою і новими інформаційними технологіями, а також їхнім слабким об’єднанням у мережі.

Побудові розвитої національної інформаційної інфраструктури й об’єднанню інформаційних ресурсів суспільства може допомогти створення електронних бібліотек(інформаційно-бібліотечних систем). Під електронною бібліотекою (ЕБ) мається на увазі велика розподілена віртуальна колекція документів в електронній формі, доступна широкій публіці через глобальні мережі передачі даних.

Електронні бібліотеки являють собою сучасні складні інформаційні системи, що дозволяють надійно зберігати й ефективно використовувати різноманітні колекції електронних документів (текстових, звукових, відео й ін.), локалізованих у самій системі, чи доступних їй через телекомунікаційні мережі, і представляє їх кінцевому користувачу в зручному для нього вигляді.

Автоматизовані бібліотечні інформаційні системи (АБІС) є системою планування ресурсів підприємств для бібліотеки, що використовуються для відстежування бібліотечних фондів, замовлення і придбання до видачі відвідувачам бібліотек.  АБІС зазвичай складається з реляційної бази даних, програмного забезпечення, яке взаємодіє з базою даних, і двох графічних користувальних інтерфейсів (один для читачів, другий – для персоналу).  Окремі функції програмного забезпечення більшості АБІС є функціонально закінченими модулями, які об’єднують у загальний інтерфейс.

Приблизний їх перелік модулів включає:

  • придбання фондів (замовлення, виставляння рахунку та отримання);
  • каталогізацію (класифікація і додавання до єдиного покажчика матеріалів);
  • обіг (надання відвідувачам матеріалів відслідковування їх повернення);
  • періодику (відстеження журналів і газет);
  • OPAC (публічний інтерфейс для користувачів).

Кожен читач (відвідувач) і виріб (книга) мають унікальний ідентифікатор в базі даних, що дозволяє АБІС відстежувати усю діяльність. Великі бібліотеки використовують АБІС, щоб замовляти і отримувати, каталогізувати, розповсюджувати книжки й інші фонди, резервувати матеріали і відстежувати їх повернення. Невеликі бібліотеки найчастіше використовують деякі з тих можливостей. Найбільші Світові бібліотеки використовують АБІС. Приклад використання АБИС можна знайти в сайті Львівської Національної Бібліотеки НАНУ їм. У. Стефаника.

1. Основні задачі  інформаційно-бібліотечних систем

Основні задачі інформаційно-бібліотечних систем – інтеграція  інформаційних ресурсів і ефективна навігація в них. Під інтеграцією інформаційних ресурсів розуміється їхнє об’єднання з метою використання (за допомогою зручних і уніфікованих користувальницьких інтерфейсів – бажано одного) різної інформації зі збереженням її властивостей, особливостей представлення і користувальницьких можливостей маніпулювання з нею. При цьому об’єднання ресурсів не обов’язково повинне здійснюватися фізично – але може бути віртуальним. Головне те, що воно повинно забезпечувати користувачу сприйняття доступної інформації як єдиного інформаційного простору. Зокрема, передбачається, що така бібліотека повинна забезпечувати роботу з гетерогенними БД чи системами БД, забезпечуючи користувачу ефективність інформаційних пошуків незалежно від особливостей конкретних інформаційних систем, до яких здійснюється доступ. Ефективна навігація в ЕБ розуміється як можливість користувача знаходити  інформацію,що його цікавить, з найбільшою повнотою і точністю при найменших витратах зусиль у всьому доступному інформаційному просторі.

При такому підході добре відомі інформаційні пошуки, що використовуються в інформаційних системах і базах даних, є окремими випадками навігаційних засобів.

До особливостей електронних бібліотек можна віднести:

  • можливість вводу чи видалення інформаційних об’єктів, їхньої інтеграції, реструктуризації й інші подібні операції. Необхідно підкреслити, що ці можливості повинні поширюватися в основному на інформаційні об’єкти, наприклад на електронні документи, а не на інформацію, що міститься в них;
  • профільність збереженої інформації, тобто наявність визначеної концепції формування інформаційного простору, доступного користувачу;
  • можливість інвентаризації, зокрема, каталогізацію об’єктів і різних їхніх об’єднань, що утворять цей інформаційний простір.

Виходячи з цілей і задач, що стоять перед електронними бібліотеками, можна виділити наступні функціональні можливості, якими повинні володіти електронні бібліотеки:

  • навігацію у всьому доступному інформаційному просторі – наочне надання користувачу логічної структури інформаційного простору, що організує всі інформаційні об’єкти системи, і засобів роботи з нею (часткове чи повне розкриття структури, скорочення її до заданих елементів і т.п.);
  • лексичний пошук – інформаційний пошук по вільній лексиці української мови і мов, що використовують латинський алфавіт. При цьому пошук по лексиці української мови повинний проводитися з обліком його граматичних особливостей. При складанні пошукових розпоряджень повинне допускатися застосування логічних операторів И, ЧИ, й операторів контекстної відстані, що враховують порядок проходження операндів;
  • символьний пошук – різновид лексичного пошуку, де як лексична одиниця виступає певна послідовність припустимих символів;
  • атрибутний пошук – інформаційний пошук об’єктів за значеннями їх характеристик. Для текстових об’єктів до таких характеристик можуть відноситися “автор”, “назва”, “місце видання”, “дата видання” і т.п.
  • маніпулювання зі структурою інформаційного об’єкта, аналогічне роботі зі структурою всього інформаційного простору;
  • підтримка апарата гіпертекстових і гіпермедійних зв’язків, що забезпечує користувачу оперативний перехід від об’єкта чи деякого його елемента до іншого взаємозалежному з ним об’єкту чи його елементу;
  • протоколювання сеансу роботи користувача із системою з можливістю переходу в кожний з раніше існуючих станів системи;
  • установка закладок у тексті інформаційних об’єктів і можливість оперативного переходу на них;
  • експорт інформації із системи з указівкою на джерело.

Написати коментар:

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *