Географічний та екологічний аналіз Джарилгацької затоки

КУРСОВА РОБОТА

на тему «ГЕОГРАФІЧНИЙ ТА ЕКОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ДЖАРИЛГАЦЬКОЇ ЗАТОКИ»

ЗМІСТ

Вступ 3

1. Вихідні положення 5

1.1. Огляд праць за об’єктом і предметом вивчення 5

1.2. Розробка стратегії дослідження 5

2. Компонентний огляд затоки Джарилгач як аквальної системи 7

2.1. Географічне положення 7

2.2. Характеристика берегової смуги 9

2.3. Морфолого-морфометричні особливості і літогенна основа 13

2.4. Кліматичні умови 14

2.5. Гідрологічний, гідрохімічний, гідробіологічний режим 19

2.6. Зв’язок з прилеглими акваторіями 23

3. Екологічна ситуація та шляхи оптимізації 25

3.1. Модифікація берегових ландшафтних комплексів 25

3.2. Забруднення водних мас та днища 26

3.3. Проведення природоохоронної діяльності 31

Висновки 37

Перелік посилань 41

Вступ

Курортне будівництво та інтенсивне господарське освоєння прибережної зони Чорного моря призводять до зростання забруднення морського шельфу і, відповідно, до зміни хімічного складу прибережних вод у локальних районах моря.

Одним із найважливіших факторів забруднення навколишнього середовища в цих районах є зрошуване землеробство, особливо рисосіяння. Загальна площа зрошуваних рисових систем на півдні України складає 62 тис.га. Особливого розвитку рисосіяння в Україні набуло якраз у прибережній зоні Джарилгацької затоки, неподалік від Скадовської курортної зони.

Технологія рисосіяння базується на використанні 15-18 тис. м3 прісної води на кожен гектар рисового поля, яка витрачається на вологонасичення, рослинну транспірацію, вертикальну фільтрацію, протічну течію та скиди. Таким чином утворюється значна кількість зворотних вод, які через розгалужену мережу скидних дренажних каналів (всього 46 каналів) відводяться до Джарилгацької затоки Чорного моря.

Саме у зв’язку з цим виникла проблема екологічно безпечного водокористування в прибережній морській зоні унікального кліматичного та бальнеологічного курорту Скадовська. Адже забруднення вод затоки цілим комплексом хімічних речовин, що вимиваються з рисових полів, накопичення їх в мулових відкладах та в гідробіонтах призводить до значного погіршення якості води внаслідок надходження органічних та біогенних речовин, які стимулюють процеси антропогенної евтрофікації в морському середовищі.
Подальше прогресування цих процесів загрожує необоротними порушеннями природного стану як локальної гідрохімічної системи, так і усієї екосистеми Джарилгацької затоки, що призведе до втрати природними компонентами їх основних бальнеологічних властивостей, до перетворення курортно-оздоровчої зони в зону екологічного лиха і, як наслідок, до значних економічних збитків.

Саме ці еколого – економічні причини обумовили необхідність досліджень, результати яких наведені в роботі.
Дана курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, переліку посилань та додатків.