Генна інженерія: за і проти

Проблеми, пов’язані з генною інженерією, сьогодні набувають глобального масштабу. Захворювання на генному рівні все частіше й частіше зумовлюються розвитком цивілізації.

Сьогодні людство поки що не бажає відмовлятися від певних технологій, що несуть не лише комфорт і матеріальні блага, але й руйнування природного середовища проживання людей. Тому в найближчій перспективі побічні явища науково-технічного прогресу негативно позначаться на організмі людини. Розвиток атомної енергетики, одержання синтезованих хімічних сполук, використання гербіцидів у сільському господарстві тощо створюють нове природне середовище, яке є шкідливим для здоров’я людини. Підвищена радіація й збільшення вмісту хімічних речовин у їжі й атмосфері стають факторами, що спричиняюто мутації в людини, багато з яких саме й виявляються у вигляді спадкових хвороб і аномалій.

Сучасні дослідження свідчать проте, що в сучасних поколінь близько 50 % патологій зумовлені порушеннями в структурі й функціях спадкового апарата.

Необхідність лікування спадкових хвороб висуває на перший план таку галузь молекулярної генетики, як генна (або генетична) інженерія. Вона відкриває широкий простір і безліч шляхів для вирішення проблем медицини, генетики, сільського господарства, мікробіологічної промисловості тощо. Із їх допомогою можна цілеспрямовано маніпулювати генетичним матеріалом для створення нових або реконструкції старих генотипів. Досягнення в цій галузі доводять перспективність генної терапії в лікуванні спадкових хвороб.

Однак виникає питання про соціально-етичну оцінку генної інженерії взагалі (генна інженерія – аморальна?) й генної терапії людини зокрема.  Не існує гарантії того, що генна інженерія буде використана на шкоду людині, якщо відбулося з багатьма відкриттями в галузі фізики, хімії й інших наук.

Дослідження молекулярної будови генома сприяє розкриттю механізму індивідуального розвитку людського організму й веде до більш глибокого розуміння еволюції людини. Ці дослідження відкривають шлях до розв’язання практичних завдань, тому що допомагають розкрити генну основу спадкоємних хвороб.

Рано чи пізно наука обов’язково виходить за межі будь-яких заборон. Саме тут у використанні досягнень науки має діяти етичний кодекс ученого, тверді рамки біоетики, розуміння того, що головне — не нашкодити здоров’ю людини.

Генна інженерія ставить своїм завданням виправити недоліки природи, допомогти позбавити людство від спадкоиих хвороб, урятувати мільйони життів. Але при цьому не можна забувати, що ті успіхи стануть можливими лише при поліпшенні соціальних умов життєдіяльності людини. Лише за умов сприятливого природного й соціального середовища можна стабілізувати гоном і  генофонд людини.