ПІДБІР ПЕДАГОГІЧНИХ КАДРІВ В ДНЗ. Педагогічний процес

Центром методичної роботи в дошкільному закладі є методичний кабінет, одним з найважливіших завдань якого являється надання допомоги педагогічним працівникам установи і в удосконаленні освітньо-виховної роботи з дошкільнятами. Для успішного ведення такої роботи методист повинен знати, як йдуть спра-ви в кожній групі закладу, в кожному залі, кабінеті, які моральні та матеріальні умови створені в них, який рівень освітньо-педагогічної роботи кожного педагогічного працівника і, навіть, які у вихователів є особисті обставини, що можуть впливати на рівень їх роботи в даний період.

Адміністрація навчального закладу має можливість на даному історичному етапові добирати педагогів на конкурсній основі. При цьому вона повинна терпляче і вдумливо працювати з ними, убезпечувати їх від витрачання творчої енергії на справи, що безпосередньо не стосуються їхньої діяльності, сприяти підвищенню кваліфікації, забезпечити їм нормальні умови роботи:

·        допомагати обладнати робоче місце (групове приміщення, кабінет, зал тощо),

·        розробити зручний розклад,

·        не перевантажувати справами, що не стосуються саме роботи з дітьми,

·        встановити платню відповідно до стажу роботи, освіти, результатів атестації.

Головне – відмовитись від епізодичних контрольних заходів, що мають на меті фіксування кількісних показників результатів освітньо-виховної роботи. Натомість необхідно сприяти розвиткові професійної майстерності педагогів.

Однією з умов створення освітньо-виховної системи є забезпечення емоційно-позитивного мікроклімату для співробітництва, висока культура спілкування. Провідну роль у цьому відіграв здатність працівників зберігати доброзичливість одне до одного, уміння спокійно розібратись у будь-якій ситуації, неупереджено розв’язувати нагальні проблеми. При доборі педагогів для роботи з маленькими дітьми слід керуватись певними вимогами. На перший план при цьому виступають:

·        доброзичливість і чуйність,

·        обізнаність в особливостях психології дітей дошкільного віку,

·        розуміння їх потреб та інтересів,

·        досвід роботи з дітьми дошкільного та (бажано) молодшого шкільного віку,

·        високий рівень інтелектуального розвитку, наявність широкого кола інтересів та вмінь,

·        готовність до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з навчанням та вихованням дошкільників,

·        активна вдача, почуття гумору без схильності до сарказму,

·        гнучкість, готовність до перегляду своїх поглядів і постійного самовдосконалення,

·        творчий, можливо, нетрадиційний підхід, власний світогляд,

·        добре здоров’я і витривалість,

·        готовність до подальшого набуття спеціальних знань,

·        наявність виражених особистісних якостей: ентузіазму,

·        енергійність,

·        впевненість у своїх силах.

Другою умовою є налагодження тісного співробітництва. Важливо розуміти, що і за командного керівництва, і в умовах байдужості до роботи педагогів з боку адміністрації, і при несправжньому (вдаваному) співробітництві педагоги не почуваються спокійно, починають нервувати, що врешті-решт позначається на дітях. Як доводять дані психологічної науки та педагогічний досвід, для ефекти-вності педагогічної діяльності має значення не так матеріальна база, як контин-гент дітей та особистісні характеристики педагогів. Тому співробітництво має розпочинатись з добору педагогів на основі ознайомлення з рівнем їх освіти, визначенням досвіду роботи та особистісних якостей, серед яких особливо важливе вміння, так би мовити, пристосувати до дітей здатність педагогів до емпатії, сенситивність до потреб дітей, вміння надавати особистісне забарвлення виховному процесові, установка на створення позитивних підкріплень само-сприймання дітей, оволодіння легким невимушеним спілкуванням з дітьми, емоційна зрівноваженість, впевненість у собі, життєрадісність.

У процесі роботи слід приділяти увагу об’єктивній самооцінці педагогів, оскільки педагоги з низькою самооцінкою у прагненні самоствердитися часто зле ставляться до дітей, намагаючись компенсувати власну незахищеність жорстокістю та свавіллям. Педагоги з завищеною самооцінкою нерідко ставляться до колег і дітей зверхньо, вони байдужі або агресивні до чужих думок та ініціативи, а тому співпраця стає неможлива.

Роль психолога, якщо є така можливість, полягає у виявленні особистісних проблем педагогів і у наданні допомоги їм щодо самокорекції. Крім індивідуальних консультацій, ефективне використання групового тренінгу.

Наступним кроком є тісна співпраця в моделюванні педагогічної взаємодії (плануванні) і контрольно-оцінювальній діяльності. Компетентність і зацікавле-ність адміністрації дають змогу будувати між працівниками стосунки співтворців, коли поради, зауваження, пропозиції, аналіз, оцінки сприймаються із вдячністю або, принаймні, спокійно. Контроль з боку адміністрації, яка стоїть над педаго-гами або осторонь, сприймається як небажане втручання, від якого треба борони-тись. Таке становище гальмує творчість, сковує педагогічну майстерність. У про-цесі моделювання треба погодити цілі, зміст педагогічного процесу, основні мето-ди, форми роботи, обговорити показники проміжних і кінцевих результатів та критерії їх визначення. Контрольно-оцінювальна діяльність має здійснюватись колективно, а за підсумками мають визначатися напрямки й засоби корекційної роботи. Результати циклів (за результатами дитячої творчості) мають демонструватись батькам. Бажано також запрошу­вати батьків, аби вони спостерігали за повсякденною роботою з дітьми, після чого обов’язково обговорити побачене. Педагогічний процес має бути побудований так, щоб будь-яка постановка мети ґрунтувалася на результатах педагогічної діагностики, щоб зміст і засоби реалізації цілей повністю узгоджувались з ними, а контрольно-оцінювальна діяльність фіксувала б результати досягнення цих цілей.

Отже, педагогічний процес слід будувати за певною схемою, яка передбачає його етапи і їх послідовність:

І. Педагогічна діагностика.

II. Визначення мети і засобів реалізації освітньо-виховної діяльності.

III. Реалізація освітньо-виховної діяльності.

IV. Контрольно-оцінювальна діяльність (зіставлення мети і результатів).

Така стратегія керування педагогічним процесом сприяють його цілісності й системності. Діяльність педагогів обговорюється педагогічною радою. Для роботи педагогічного колективу над створенням нової освітньо-виховної системи потрібно згуртувати найбільш творчих педагогів. Їх може об’єднати методична рада керувати якою має досвідчений педагог. Зміст роботи ради зумовлює мета, поставлена педколективом: методична рада обговорює та обирає варіанти програм, посібники, форми й методи роботи, організовує роботу з підвищення кваліфікації та майстерності педагогів у закладі, впровадження досягнень науки, передового досвіду; веде дослідницько-експериментальну роботу, визначає напрямки взаємодії освітньо-виховного закладу з науково-дослідними устано-вами, добровільними товариствами, творчими спілками тощо. Планування роботи методичної ради забезпечить чіткість у роботі всього колективу, тому план необхідний, але розділи його визначають довільно.