Зовнішньоекономічна діяльність підприємства на прикладі
Купити
2510
Дипломна робота
на тему “Аналіз зовнішньоекономічної діяльності підприємства”
(на прикладі зовнішньоекономічна діяльність підприємства це,зовнішньоекономічна діяльність підприємства на прикладі,зовнішньоекономічна діяльність підприємства курсова,зовнішньоекономічна діяльність підприємства (2006),зовнішньоекономічна діяльність підприємства диплом,зовнішньоекономічна діяльність підприємства реферат,зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві,управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства диплом,звіт з практики зовнішньоекономічна діяльність підприємства,організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства курсова,управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства на прикладі,зовнішньоекономічна діяльність українських підприємств,зовнішньоекономічна діяльність підприємства 2017, м. Нікополь Дніпропетровської області)
РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності
1.2 Принципи зовнішньоекономічної діяльності
1.3 Основні види зовнішньоекономічної діяльності
1.4 Сучасні концепції міжнародної торгівлі
1.5 Купівля-продаж товару
1.6 Міжнародні транспортні перевезення
1.7 Роль і права держави
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ОСОБЛИВОСТЕЙ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТОВ «ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ»
2.1 ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб» як суб’єкт господарської діяльності
2.2 Аналіз зовнішньоекономічної діяльності на ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб»
2.3 Порівняльний аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «Інтерпайп Ніко Т’юб»
2.4 Пропозиції щодо підвищення ефективності ЗЕД на ТОВ «Інтерпайп Ніко Тьюб»
РОЗДІЛ 1. ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПІДПРИЄМСТВАХ УКРАЇНИ
1.1 Поняття зовнішньоекономічної діяльності
Комплексні економічні перетворення, що відбуваються сьогодні в Україні мають на меті не лише виробити моделі та механізми побудови і послідовної реалізації сучасних економічних відносин, але й поступову інтеграцію українських підприємству міжнародні економічні зв’язки, з одного боку, і залучення іноземних підприємств до діяльності в Україні – з іншого.
Ефективність господарської діяльності як вітчизняних, так і іноземних підприємців у рамках правової системи конкретної держави визначається, насамперед, ступенем досконалості охоплення сфер регулювання І ліберальності його законодавства. Україна в даному випадку не є винятком. У зв’язку з цим зростає значення правового регулювання питань функціонування різних суб’єктів господарської діяльності в Україні, побудованої на взаємовідносинах, що мають місце як на території України, так і за її межами, тобто на взаємовідносинах, заснованих на законах зовнішньоекономічної діяльності. Саме такс визначення сформульовано в Законі України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, його прийняттям зовнішньоекономічна діяльність в Україні вперше одержала правовий статус. Даний закон є нормативно-правовим актом, в якому дається визначення, поняття зовнішньоекономічної діяльності, її суб’єктів, їхніх прав і свобод; встановлюються принципи здійснення та організаційні форми зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до чинного законодавства України суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в нашій країні є:
– фізичні особи – громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, що чають цивільну правоздатність і дієздатність відповідно до законів України і постійно мешкають на її території;
– юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на її території:
– об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб що не є юридичними особами відповідно до законів України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність
– структурні одиниці суб’єктів господарської діяльності, іноземних суб’єктів господарської діяльності, що не є юридичними особами відповідно до законодавства України (філії, відділення і т.д.), але які мають постійне місцезнаходження на території України:
– інші суб’єкти господарської діяльності, передбачені законами України, в тому числі держава в особі її органів, органів місцевого самоврядування в особі створених ними зовнішньоекономічних організацій, що беруть участь у господарській діяльності на території України. Чинне законодавство не дає вичерпного переліку можливих (дозволених) видів зовнішньоекономічної діяльності, здійснюваних її суб’єктами. З урахуванням основної вимоги – відсутність прямої або непрямої заборони на той чи інший вид діяльності – сьогодні більш-менш ефективно в Україні здійснюються:
– експорт і імпорт товарів, капіталів і робочої сили;
– надання суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності послуг іноземним суб’єктам господарської діяльності.
– наукова, науково-технічна, науково-виробнича, виробнича, навчальна та інша кооперація з іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– навчання і підготовка спеціалістів на комерційній основі;
– міжнародні фінансові операції та операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;
– кредитні і розрахункові операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– створення суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, кредитних і страхових установ за межами України, створення іноземними суб’єктами господарської діяльності зазначених установ на території України у випадках, передбачених її законом;
– спільна підприємницька діяльність між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб’єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних видів і форм, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України, так і за її межами;
– підприємницька діяльність на: території України пов’язана з наданням ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок та інших нематеріальних об’єктів власності з боку суб’єктів господарської діяльності;
– аналогічна діяльність за межами України;
– організація і здійснення діяльності в сфері проведення виставок, аукціонів, торгів, конференцій, симпозіумів, семінарів та інших подібних заходів, здійснюваних на комерційній основі, за участю суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності;
– організація і здійснення оптової, консигнаційної і роздрібної торгівлі на території України за іноземну валюту у випадках, передбачених законодавством України;
– товарообмінні (бартерні) операції та інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– орендні, в тому числі лізингові, операції між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб’єктами господарської діяльності;
– операції по придбанню, продажу та обміну валюти на валютних аукціонах, валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;
– роботи на контрактній основі фізичних осіб України з Іноземними суб’єктами господарської діяльності як на території України, так і за її межами;
– робота іноземних фізичних осіб на контрактній платній основі із суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності як на території України, так і за її межами та інші не заборонені законодавством України види зовнішньоекономічної діяльності.
Якщо ж іноземець прибув в Україну на певний строк для працевлаштування, то варто керуватися “Тимчасовим положенням про умови і порядок оформлення іноземним громадянам дозволів на працевлаштування в Україні”, затвердженим наказом Міністра праці України № 27 від 5 травня 1993 р. Відповідно до цього положення праця іноземців може бути використана тільки при наявності дозволів на працевлаштування, якщо інше не встановлюють закони України або міжнародні договори. Такий дозвіл не потрібен для керівників спільних підприємств та іноземних суб’єкти господарської діяльності, що діють на території України, а також представникам іноземного морського (річкового) флоту та закордонних авіакомпаній, що обслуговують їх на території України.
Для співробітників представництв іноземних суб’єкти господарювання, офіційно зареєстрованих в Україні МЗЕЗ Торзі, дозвіл видається на підставі оформлених належним чином службових карток співробітників представництв та посвідчення про реєстрацію представництва (“інструкція про порядок реєстрації представництв та інших суб’єктів господарської діяльності в Україні, затверджена наказом МЗЕЗ і торгівлі України № ЗО від 18.01.96 р.).
Крім заборони на втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб’єктів у випадках, не передбачених чинним законодавством, аналізованих як обмеження права на здійснення зовнішньоекономічної діяльності встановлений цілий ряд інших гарантій останньої, зокрема суб’єкт зовнішньоекономічної діяльності, що одержав від цієї діяльності у власність засоби, майно, майнові и немайнові права та інші результати, має право володіти, користуватися і розпоряджатися ними за власним бажанням.
Вилучення результатів зовнішньоекономічної діяльності у власника в будь-який платній і безкоштовній форм, без його згоди забороняється, крім випадків, передбачених законодавством України[2,с.3].
Цікавим є положення ст. 5 Закону про право іноземного суб’єкта господарської діяльності на відкриття в Україні своїх представництв при здійсненні ними зовнішньоекономічної, діяльності в нашій країні, згідно з положеннями Інструкції МЗЕЗ Торгу № ЗО від 18.01.96 р, відповідно до яких здійснення іноземною фірмою операцій із продукцією українського походження без вивозу її з митної території України, включаючи продаж, обмін, передачу іншим особам, вирішується тільки при наявності зареєстрованого представництва іноземного суб’єкта господарської діяльності. Реєстрація представництва необхідна також при бажанні Іноземної фірми відкрити рахунок в українських банках.
Право на здійснення зовнішньоекономічної діяльності виникає у фізичної особи з моменту придбання нею громадянської дієздатності, порядок, терміни та інші умови виникнення якої регулюються законодавством України, в першу чергу Цивільним кодексом. Фізичні особи, що мають постійне місце проживання на території України, мають відповідне право, якщо вони зареєстровані як підприємці відповідно до закону України “Про підприємництво”. Фізичні особи, що не мають такого права, набувають його, якщо вони с суб’єктами господарської діяльності за законами держави, в якій вони мають постійне місце проживання або громадянином якої вони є.
Юридичні особи мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до їхніх установчих документів із моменту набуття ними статусу юридичної особи.
…