Вірш Планета Земля

— Тепер мені Землю цікаво вивчати

І виникли в мене питання свої.

Про нашу планету я все хочу знати,

Відкрийте, будь ласка, секрети її.

— Земля має форму кулясту — знайому.

Всередині — жар, наче сонце горить.

Там всі речовини у стані рідкому,

І все це в ядрі безперервно кипить.

Тверда оболонка його огортає

Або літосфера навколо ядра.

Частина, що зверху її покриває,

На нашій планеті — земна є кора.

В корі є западини дуже глибокі,

Там води озер, океанів, морів.

На материках є ще й гори високі.

Великих багато й малих островів.

— А де ми живемо? Дозвольте спитати!

Бо сумніви є до цієї пори.

— Людина і звірі, жуки і пернаті,

Живуть на поверхні земної кори.

Тут люди вирощують різні рослини,

І плавають в морі, у небо летять.

Корисні копалини є на глибинах,

І людям їх треба для себе дістать.

Та нас на поверхні чека небезпека,

З земною корою пов’язане все.

З вулканів розноситься попіл далеко,

Не раз землетрус нашу землю трясе.

Розплавлена лава, що магмою зветься,

Нестримно із жерла вулкана летить.

По схилах гори аж в долину несеться,

Спалити все може і знищити вмить.

— А суші поверхня і дно на глибинах

Подібні? Скажіть Ви, будь ласка, мені.

— Подібні рельєфи усюди, дитино,

Є гори й рівнини на суші, й на дні.

— Я мрію, щоб Ви мені ще розказали

Які у земної кори складники?

— Поглянь! Це породи гірські й мінерали,

Це глина в яру, та каміння й піски!

— А що таке грунт? Чи гірська це порода?

— Ні-ні! На породі ніщо не росте!

А грунт дуже цінним створила природа

І це на планеті — руно золоте!

— А чому це так? І відмінність у чому?

— В грунтах речовини поживні всі є,

Волога й повітря у грунті м’якому.

І кожна рослинка вживає своє.

— А хто, крім рослин у грунтах проживає?

— Це гарна домівка тваринкам дрібним!

Черв’як там і мишка, і кріт хатку має,

Личинки й жуки також селяться в нім!

— Я прошу Вас дуже, мені розказати,

Корисні копалини, що це таке?

— Це газ і вугілля, граніти і нафта,

Знайти сіль і срібло — завдання важке.

Вони залягають на різних глибинах,

Хоч дещо у нас під ногами лежить.

Без них обійтися не може людина,

Без деяких просто не зможе прожить.

— А що з них уміє людина робити?

Без чого у світі нам не обійтись?

— Без солі кухонної нам не прожити.

Мій любий, до світу цього придивись!

Людина метали з руди виплавляє,

З металу будує мости й літаки!

Вугіллям і торфом — свій дім зігріває,

А з нафти — горюче й мастила тривкі.

Усе научилась робити людина,

Хоч доля людей на Землі непроста.

Пісок під ногами, граніт є і глина,

Тому ми будуєм красиві міста.

— Я щиро вам вдячний і дуже щасливий!

Про нашу планету все буду я вчить.

Земля наче казка, замріяне диво

Круг Сонця у космосі чорнім летить!