Система ПВПВ молоді

ПВПВ молоді – це підготовка і військово-патріотичне виховання молоді.

Позашкільне військово-патріотичне виховання

Складовою частиною військово-патріотичного виховання молоді є позашкільне військово-патріотичне виховання, яке проводиться державними і громадськими організа­ціями, закладами позашкільної освіти та сім’єю. Воно вклю­чає в себе оборонно-масову, спортивну роботу і виховання в організаціях і сім’ях .

Завдання позашкільного військово-патріотичного вихо­вання (далі ВПВ) – формування у молоді морально-полі­тичних і бойових якостей, оволодіння ними військовими знаннями і навичками, необхідними для захисту Вітчизни.

Згідно Конституції України, “Захист суверенітету і територіальної цілісності України, збагачення її економіч­ної та інформаційної безпеки є найважливішими функція­ми держави, справою всього українського народу…” (стаття 17). “Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов’язком громадян України. Громадяни відбувають війсь­кову службу відповідно до закону” (стаття 65).

На підставі Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про загальний військовий обов’язок і війсь­кову службу” (від 04 квітня 2006 р. за №3597-ІУ), підготовка громадян до військової служби є складовою їх конституцій­ного обов’язку” (стаття 1/3). Виконання цього обов’язку забезпечують державні органи, органи місцевого самовря­дування, військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм влас­ності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні, міські, обласні військові комісаріати, терито­ріальні центри та філії комплектування військовослужбовців за контрактом (стаття 1/7).

Підготовка громадян України до військової служби. Організація підготовки молоді до захисту Вітчизни у державних установах

Підготовка громадян України до військової служби включає патріотичне виховання, допризовну підготовку, підготовку з військово-технічних спеціальностей, підготовку до вступу у вищі військові навчальні заклади, фізичну підготовку і лікувально-оздоровчу роботу, підвищення освітнього рівня (стаття 8/1).

Відповідальність за організацію та проведення підго­товки громадян України до військової служби поклада­ється на Міністерство оборони України, інші органи виконав­чої влади, місцеві державні адміністрації, органи місцевого самоврядування, органи Товариства сприяння обороні Ук­раїни. До цієї роботи можуть залучатися інші об’єднання громадян відповідно до їх статутів (стаття 8/2).

Згідно “Концепції допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді” (затвердженої Указом Президента України від 25 жовтня 2002 року за №948; із змінами від 29 жовтня 2003 року за №1227), військово-пат­ріотичне виховання молоді базується на забезпеченні дер­жавою системи військово-патріотичного виховання. Ця сис­тема являє собою взаємодію таких складових (Мал. 3).

Виконуючи вимоги статті 15 Закону “Про оборону Ук­раїни” від 06.12.1991 р. (діяльність органів місцевого само­врядування у сфері оборони), Закону України “Про загаль­ний військовий обов’язок і військову службу”, місцеві ви­конавчі органи влади організовують роботу з військово-патріотичного виховання молоді.

Щорічно, у червні, вони видають рішення “Про підсумки допризовної підготовки та військово-патріотичного вихо­вання молоді”, в якому затверджують план допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання, визнача­ють призові місця закладам і організаціям, виділяють кош­ти, надають завдання військкоматам щодо керівництва та контролю за станом допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання, управлінню у справах молоді та спорту спланувати та здійснити практичні заходи війсь­ково-патріотичної роботи, заходи щодо підйому рівня фізичної підготовки молоді.

На рік призначається методична комісія у складі чле­нів виконавчого органу, військкомату, місцевого відділу уп­равління освіти, штабу ЦО. Комісія надає методичну допо­могу в організації допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання всім організаціям, контролює і перевіряє хід роботи.

Додаток до рішення – “План основних заходів допризов­ної підготовки і військово-патріотичного виховання на рік”. План може включати наступні розділи:

1. Організаційні заходи.

2. Підбір кадрів та методична робота з ними.

3. Порядок проведення і забезпечення навчально-польо­вих зборів, стрільб із автомата бойовими набоями.

4. Заходи з військово-патріотичної роботи.

5. Удосконалення матеріальної бази військово-патріо­тичної роботи.

6. Закріплення підприємств, організацій за навчальними
закладами, клубами і об’єднаннями військового напрямку.

7. Контроль за ходом допризовної підготовки та війсь­ково-патріотичного виховання і склад комісії.

На підставі цього рішення та по узгодженню з ним, згід­но своїх напрямків роботи, державні і громадські організа­ції планують свою роботу на рік.

Військові комісаріати згідно розпоряджень місцевих адміністрацій щодо організації допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді проводять робо­ту з військово-професійної орієнтації та відбору кандидатів до вступу у вищі військові навчальні заклади, контролю за ходом допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання у навчальних закладах, підприємствах, органі­заціях. У військкоматах також проводиться методична підготовка викладачів предмету “Захист Вітчизни”, ведеть­ся облік зброї та боєприпасів, військово-технічного майна, організовується підготовка фахівців для Збройних Сил в організаціях Товариства сприяння обороні України. Про виконану роботу військкомати інформують державну адмі­ністрацію.

Товариство сприяння обороні Україні (ТСОУ) організо­вує роботу військово-технічних і спортивних гуртків, сек­цій. У комітетах ТСОУ складається комплексний план військово-патріотичного виховання і оборонно-масової роботи.

Штаби Цивільної оборони організовують свою роботу згідно “Положення про цивільну оборону України ” (пос­танова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1994 р. За №299), контролюють хід занять з цивільної оборони у нав­чальних закладах, на підприємствах і організаціях, проводять дні і тижні ЦО, змагання тощо.

Військові частини складають спільні плани військово-шефської роботи з органами освіти, місцевого самовряду­вання, громадськими організаціями з метою проведення спіль­них заходів з військово-патріотичного виховання молоді.

Таким же чином планують і організовують свою роботу з військово-патріотичного виховання й інші організації та уста­нови.

Організація взаємодії органів державної влади, місце­вого самоврядування, громадських організацій, керівників навчальних закладів, підприємств, установ, військових частин з питань військово-патріотичного виховання здійс­нюється на підставі договорів про співробітництво, які ук­ладаються, як правило, на рік. Плани роботи узгоджуються з усіма зацікавленими сторонами.

Таким чином, в Україні існує налагоджена система по­зашкільного військово-патріотичного виховання молоді, яка працює під керівництвом державних органів влади.

Завдання та напрямки ПВПВ

Основними завданнями військово-патріотичного вихо­вання є:

•   формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;

•   виховання громадянських почуттів   і свідомості до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські спра­
ви;

•   формування здібностей до аналізу зовнішньої та внут­рішньополітичної ситуації на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі,
свою роль та місце в цих подіях, а також у підтриманні на­лежної обороноздатності країни;

•   створення нормативно-правової бази та комплексу за ходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян України;

•   формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витриалості;

•   підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мо­тивації, спрямованої на підготовку до захисту Української
держави і служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурсного відбору кан­идатів для вступу у вищі військові навчальні заклади і
проходження військової служби за контрактом;

•   розвиток у молоді загальнолюдських цінностей, націо­нальної поваги, культури міжнаціональних відносин, мо­рально-психологічних якостей громадянина – патріота;

•   удосконалювання організаційних форм і методів військово-патріотичного виховання.

Завдання військово-патріотичного виховання здійсню­ються за такими напрямами:

•   державний – базується на забезпеченні державою системи військово-патріотичної роботи;

•   соціальний – ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету за­ гальнолюдських цінностей та інтересів, вихованні шанобли­
вого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

•   військовий – передбачає вивчення військової історії України, основних зразків техніки, озброєння Збройних сил України, набуття початкових навичок користування ними,
підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

•   психолого-педагогічний – ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків та дівчат до військової служби, про­
веденні методологічної роботи з узагальненням та поширенням передового досвіду військово-патріотичного вихо­вання, вдосконалення форм і напрямів цієї діяльності;

•   правовий – передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення військово-правової культури.

Військово-шефська робота

Загальне керівництво військово-шефською роботою ви­конується управлінням виховної роботи збройних сил Ук­раїни та інших військових формувань, а безпосереднє – управ­ліннями виховної роботи оперативних командувань і керів­ництва інших військових формувань у взаємодії з місце­вими органами держадміністрації, а також із зацікавле­ними громадськими й іншими організаціями.

Командири військових частин і підрозділів, начальни­ки військово-навчальних закладів і начальники військових кафедр цивільних вузів організовують військово-шефську роботу в тісному контакті з військовими комісаріатами, ор­ганами управління освітою, ТСОУ керівниками навчальних закладів і навчальних організацій ТСОУ.

Військово-шефська робота повинна проводитися безпе­рервно, цілеспрямовано, мати взаємозацікавлений характер як з боку військових частин, військово-навчальних закла­дів, військових кафедр цивільних вузів (надалі – військових частин), так і з боку навчальних закладів і учбових органі­зацій ТСОУ, навчальних пунктів і оборонно-спортивних оздоровчих таборів.

Військові части, закріплені за навчальними організа­ціями ТСОУ і середніми професійно-технічними училища­ми за профілями підготовки фахівців для збройних сил, надають їм допомогу в проведенні методичної роботи з навчальним складом з вивчення особливостей пристрою і експлуатації нових зразків озброєння, військової техніки і майна, організовують обмін досвідом навчально-виховної роботи, проводять сумісні зустрічі воїнів-фахівців і призов­ників, змагання з технічних і військово-прикладних видів спорту і виконання нормативів, виділяють офіцерів (пра­порщиків, мічманів) – фахівців для надання допомоги в установці (монтажі) спеціального військового обладнання.

В навчальних закладах, навчальних організаціях ТСОУ, оборонно-спортивних оздоровчих таборах, військових ко­місаріатах, призовних і збірних пунктах військово-шефсь­ка робота включає надання допомоги в проведенні:

• заходів військово-патріотичної спрямованості;
• занять з військової, спеціальної і фізичної підготовки; юно армійських ігор і військово-спортивних свят, гуртків, секцій з технічних і військово-прикладних видів спорту;
• стрільби із автомата Калашникова бойовими патронами на стрільбищах і в тирах ТСОУ і оборонно-спортивних оздоровчих таборів;

–    урочистих  проводів  юнаків,  призваних  на дійсну строкову військову службу, і зустрічей воїнів запасу;

• – практичних, інструкторсько-методичних і показних занять з військової, фізичної і військово-технічної підготовки з керівниками середніх навчальних закладів, началь­никами навчальних пунктів підприємств і колгоспів.

У військових частинах заходи військово-шефської робо­ти організовується, як правило, для всіх або декількох (од­ного) навчальних закладів, навчальних організацій ТСОУ міста (району). Для їх проведення в учбових закладах, нав­чальних організаціях ТСОУ, на навчальних пунктах, в обо­ронно-спортивних оздоровчих таборах виділяються війсь­ковослужбовці в межах гарнізону.