Особливості петриківського розпису

У роботах петриківських майстрів, особливо старшого покоління, привер­тає увагу така особливість: тоненькі прожилки листочків проводяться за гостреним кінчиком дерев’яного держальця пензлика, а пелюстки деяких квіток, наприклад айстр, трісочкою завширшки до 3 мм або, рогозинкою. Це роблять тоді, коли нанесена фарба ще мокра і зображення мас вигляд суціль­ної кольорової плями. Пензлик зразу ж повертають щіточкою догори і кінчи ком держальця проводять по мокрій лінії прожилок, або проводять трісочкою від центра квіткової плями кілька рівчачків стрічок, що утворюють малюнок пелюсток.

Рослинний петриківський розпис використовують також для оздоблення різних побутових речей з дерева. Це — скрипі та скриньки, миски й тарілки, посуд для зберігання сипких продуктів, хлібниці, цукорниці, ложки, сільнички. великі та малі меблі тощо. Для малю­вання по дереву беруть олійні, гуашеві і найчастіше темперні фарби (акварель з жовтком можна віднести до темпери). Використовують також розчинники і лаки. Перш ніж приступити до малю­вання, необхідно підготувати поверхню виробу. Дрібнозернистою наждачною шкуркою зачищають деревину, про­клеюють 8%-ним розчином харчового желатину або 10%-ним розчином сто­лярного клею чи казеїну. Після висихання поверхню покривають тон­ким шаром лаку (40С). Через дві доби ви­ріб розписують, висушують при кімнат­ній    температурі   протягом    двох    діб і тільки після цього знову по­кривають лаком.

Мальовані скрині XIX—XX ст., як правило, мали кольоровий фон, найчас­тіше зелений. Для розпису скриню спочатку покривали ґрунтом. У сучас­них умовах для ґрунтування пропо­нуємо використовувати водоемульсійну фарбу ВА-27А, яку треба двічі наноси­ти на чисту поверхню деревини і що­разу висушувати близько 3-ох  годин  при температурі 10 — 23 0 С.

Малювати по дереву бажано почина­ти з малих форм, предметів, поступово готуючись до виконання складних ком­позицій.