Мета, зміст та форми роботи обласного центру туризму і краєзнавства

Туризм і краєзнавство у позашкільному військово-патріотичному вихованні молоді

Туризм і краєзнавство є складовою позашкільного війсь­ково-патріотичного виховання молоді.

Воно розвиває любов до Батьківщини, фізичну загарто­ваність, виховує молодь на бойових та трудових традиціях народу України.

Зміст, форми і значення туризму і краєзнавства у військово-патріотичному вихованні молоді.

Позашкільна туристсько-краєзнавча робота, як прави­ло, проводиться у дитячих туристичних станціях, клубах і центрах, гуртках і музеях, історичних об’єднаннях.

Основні завдання цієї роботи:

–    виховання патріотизму, почуття гордості за бойові та трудові подвиги народу України;

–    виховання почуття дружби і колективізму;

–    розширення і поглиблення знань отриманих у школі;

–    зміцнення здоров’я, фізичне загартування;

–    набуття практичних вмінь і навичок (пошукової роботи, виживання);

–    розвиток ініціативності та ініціативи молоді;

–    виконання громадської та пошуково-дослідницької роботи.

Туризм є складовою частиною військово-прикладної підготовки майбутніх захисників Вітчизни, він розвиває у молоді морально-психологічні, політичні і фізичні навички.

У краєзнавчо-туристичній роботі виділяють стаціонар­ні і туристські форми.

Стаціонарні форми: робота на географічному майдан­чику, зустрічі із земляками-ветеранами, уявні подорожі по країні, краєзнавчі олімпіади; конференції, лекторії, кон­курси, виставки, вікторини, листування, видання альмана­хів та інших заходів, які проводяться на місці в умовах клубу.

Туристські форми: прогулянки, екскурсії, одноденні й багатоденні походи, подорожі на різних видах транспорту, експедиції, туристські зльоти (районні, міські, обласні, республіканські).

Організаційні форми краєзнавчо-туристичної діяльнос­ті надзвичайно різноманітні. Найпоширеніші з них: гурток, секція, клуб, станція, товариство.

Гурток – самодіяльна група підлітків, що займаються поглибленим вивченням рідного краю. Це найпоширеніша форма краєзнавчо-туристської роботи з військово-патріо­тичного виховання. Заняття гуртка, як правило, прово­дяться в позаурочний час два-чотири рази на місяць. План роботи складається на півріччя. У невеликих гуртках, кількістю до 18 чоловік, коли нема поділу на секції, обира­ють старосту і секретаря.

Якщо членів клубу більше (до 25 чоловік), то із голів секції, секретарів і керівника створюється бюро. У спеціаль­ному журналі ведеться облік роботи.

Секція – первинна форма краєзнавчо-туристичних об’є­днань. Секції організовуються в гуртках, де налічується від 18 до 25 членів.

Клуб – вища форма організації краєзнавчо-туристської роботи. Він об’єднує різні секції і гуртки. До кожного клубу може входити 60 і більше членів, переважно середнього шкільного віку. Роботою клубу керує рада, до складу якої входять старости гуртків, голова ради і його заступники, консультанти (спеціалісти). Члени клубу приймають ста­тут, емблему, гімн, кожному з них видається облікова картка.

Товариство – самодіяльна організація із 40 старшоклас­ників. Складається із трьох-п’яти секцій.

Станція – складова системи планового туризму, яким керує Український державний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді Міністерства освіти і науки України.

Основні етапи краєзнавчо-туристичних форм роботи -це підготовчий, польовий і заключний.

У підготовчий період молодь ознайомлюється з про­грамою і методикою досліджень, вивчається територію маршруту за літературними і картографічними джерела­ми, складають картосхема району і план маршруту, го­тують все необхідне для спостережень.

Під час планування краєзнавчо-туристичної роботи враховуються можливості щодо виховних заходів: зустрі­чей з цікавими людьми, ветеранами, відвідування пам’ят­них місць бойової і трудової слави свого народу. Планується також участь дітей у суспільно-корисній праці. Складаєть­ся кошторис дослідження, чітко розподіляються обов’язки між членами краєзнавчо-туристичної групи.

Польовий період – це дослідження під час походів, екс­курсій, експедицій. Польові дослідження – це збирання істо­ричного, археологічного та інших матеріалів.

У заключний період проводяться оформлення та облік результатів роботи, створення нових і поновлення існую­чих музеїв експонатами і матеріалами.