Дослідження творчих здібностей людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі

Дипломна робота
на тему
“Дослідження творчих здібностей людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі”

ВСТУП……….…3

РОЗДІЛ I. Теоретичний аналіз проблеми творчих здібностей людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі ………….7

1.1. Основні концепції дослідження креативності……7

1.2. Психологічні аспекти творчої особистості………16

1.3. Творчі здібності людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі……….22

1.4. Особливості відбування строку засудженими…………..26

1.5. Методи стимулювання прояву творчих здібностей…….30

РОЗДІЛ II. Емпіричне дослідження рівня креативності та творчих здібностей у людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі……..34

2.1. Методи, методика і процедура дослідження……34

2.2. Результати дослідження та їх інтерпретація……………38

ВИСНОВКИ……………48

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………….50

ДОДАТКИ……………..54

Тест Е. Торенса «Завершення малюнків»

Тест вербальної креативності С. Мідника (адаптація А. Н. Вороніна, дорослий варіант)

Таблиця розрахунків по виконанню тесту Торенса експериментальною групою

Таблиця розрахунків по виконанню теста Торенса контрольною групою

Таблиця розрахунків по виконанню тесту Мідника експериментальною групою

Таблиця розрахунків по виконанню тесту Мідника контрольною групою

ВСТУП

Актуальність дослідження. У сучасній педагогіці й психології спостерігається активізація досліджень в області психології творчості, тому що практична діяльність педагогів у різних сферах діяльності підтвердила наукові пошуки в такому аспекті: творчі досягнення мають не тільки особистісний характер, але й соціальний. У сучасній науці склався окремий напрямок, що вивчає проблеми творчості й творчої діяльності: психологія творчості.

Основне завдання психології творчості складається з розкриття психічних закономірностей і механізмів творчого процесу й креативності. Ряд російських дослідників розглядають творчість як основу й механізм розвитку психіки (А.М. Матюшкин, Я.А. Пономарьов, І.Н. Семенов і ін.), при цьому наукові пошуки в цій сфері зв’язуються із закономірностями мислення (В.С. Біблер, О.К. Тихомиров,  Е.Г. Юдин).

Дослідження психології творчості проводили наступні зарубіжні вчені: Дж. Гілфорд, В. Сміт, Е. Торенс, Д. Хелперн і ін., однак, як відзначають автори Я. А. Пономарьов, Е.Г. Юдин, М. Г. Ярошевський дослідження креативності не були досить результативними.

Більшість дослідників роблять акцент у визначенні креативності на особливостях або якостях особистості. Так, Дж. Гілфорд вважає, що креативність і творчий потенціал можуть визначатися як сукупність здібностей і інших рис, які сприяють успішному творчому мисленню.

У загальному вигляді можна виділити дві основні групи підходів до вивчення проблеми креативності:

1) дослідження загальнопсихологічної й концептуальної спрямованості (С.Л. Рубінштейн, 1941; Д.Б. Богоявленська, 1983; Я.А.Пономарьов, 1976; О.К. Тихомиров, 1969), у яких обґрунтовувалися основи психології творчості, його закономірності й механізми творчої реалізації;

2) експериментально-емпіричні дослідження творчості диференційно-психологічного типу, спрямовані на виявлення, опис, систематизацію особистісних характеристик і здібностей до творчої діяльності.

Однією з найбільш актуальних проблем сучасної психолого-педагогічної науки є створення загальнопсихолого-педагогічної теорії творчості

(Б.Ф. Ломов, Я.А. Пономарьов, О.К. Тихомиров).

У сучасній вітчизняній і зарубіжній психології творчості в аспекті предметно-процесуального рівня домінує інформація про етапність творчого процесу: виникнення проблеми, стадія інкубації, інсайтне осяяння, формалізація ідеї, верифікація. Ключовим елементом вважається інтуїтивний етап (А.В. Брушлинський, Я.А. Пономарьов, Р. Уолес і ін.).

Е. Торенс визначає креативність як виникнення особливої чутливості до проблем, пов’язаним з недоліком знань, ідентифікацією труднощів, процесом виникнення припущень і формуванням гіпотез.

Ряд учених ведуть дослідження в соціальному аспекті творчості: на соціально-психологічному й соціально-управлінському рівнях – детермінантах творчості (В.П. Карцев,  М.Г. Ярошевський). Ведуться наукові пошуки по проблемі організації, а також колективної творчості за допомогою функціонально-рольової диференціації колективу (Ч.М. Гаджиєв, В.П. Карцев, М.Г. Ярошевський і ін.).

У сучасних дослідженнях активно розробляється наступна точка зору на креативність: створення нового продукту або результат творчого мислення

(К. Тейлор, О.К. Тихомиров). В інших – відзначається домінуючий творчий процес створення нового ( А.В. Брушлинський, В.А. Моляко, П.М. Якобсон).

Розглядаючи проблему психології творчості, необхідно системний підхід до даного психолого-педагогічного явища. Такий підхід вимагає розгляду всього процесуального комплексу креативності в педагогіці: від початкового етапу в процесі пізнання й зародження нових ідей на основі протиріччя (внутрішнього й зовнішнього) до отримання не тільки особистісного, але й соціально значимого результату в зрілому періоді творчої діяльності.

Отже, увагу психологів привертає творчість в будь-яких аспектах дослідження, різних людей з різних вікових категорій, соціальним статусом, фізичними та психічними відмінностями (вадами), особливостями темпераменту та різним інтелектуальним рівнем і т. д. Вочевидь, що проблема наявності творчого потенціалу у засуджених не являється виключенням та заслуговує особливо ретельного вивчення. Але, на жаль, вона ще недостатньо розроблена та розглянута для подальшого використання її в науково-корисних цілях та застосування в виправних колоніях.

Це зумовило вибір теми дипломної роботи: «Дослідження творчих здібностей людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі».

Об’єкт дослідження: творчі здібності як здатність до створення нового.

Предмет дослідження: особливості творчих здібностей людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

Мета дослідження: дослідити рівень та особливості творчих здібностей у людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі.

Гіпотеза дослідження – творчі здібності засуджених носять особливий характер в порівнянні з більшістю людей в такій же віковій категорії.

Враховуючи мету і гіпотезу дослідження, були сформульовані наступні завдання:

–       розкрити сутність понять «творчість», «креативність» та «творча особистість»;

–       визначити характерні особливості творчої людини в місцях позбавлення волі;

–       перевірити експериментальним шляхом рівень творчих здібностей засуджених та зробити порівняльний аналіз з контрольною групою.

Методи дослідження. У роботі застосовувались теоретичні методи (теоретико-порівняльний аналіз психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми) та емпіричні (психологічне тестування).

В якості діагностичного інструментарію для розв’язання експериментальних завдань використано: методику Торенса «Завершення малюнків» (адаптація А.Н. Вороніна) на виявлення рівня творчих здібностей, «Тест вербальної креативності Мідника» (варіант для дорослих).

Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше теоретично та емпірично обґрунтовано новий підхід до розв’язання проблеми творчих здібностей у людей, що знаходяться в місцях позбавлення волі, який передбачає корекцію поглядів на процес відбування покарання та складання рекомендацій для використання їх потенціалу в корисних цілях.

Практичне значення роботи визначається тим, що отримані результати по дослідженню проблеми творчих здібностей засуджених можуть бути матеріалом для перегляду методів роботи, а також створення програм впливу на свідомість через творчість стосовно людей, що відбувають покарання у виправних колоніях для використання психологами та особовим складом пенітенціарних закладів.

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувались: теоретико-методологічним обґрунтуванням вихідних теоретичних положень, використанням комплексу надійних і валідних психодіагностичних процедур, створенням адекватних умов діагностування, поєднанням кількісного та якісного аналізу емпіричних даних, репрезентативністю складу експериментальної та контрольної груп.