Сутність та форми міжнародної економічної інтеграції

1. Порівняльна характеристика міжнародної економічної інтеграції та глобалізації

Інтеграція –це об’єднання в ціле окремих частин або елементів.

Міжнародна економічна інтеграція (МЕІ) — це:

• вищий рівень розвитку міжнародних економічних відносин, коли інтернаціоналізація господарського життя проявляється у переплетінні національних господарств двох або кількох країн та проведенні ними узгодженої міждержавної торговельно-економічної політики, встановлені між ними стійких зв’язків ті різних форм взаємодії;
• якісно вищий етап інтернаціоналізації життя, процес зближення національних економік;

Глобалізація (від лат. globus – куля, фр. global – загальний) – об’єктивний процес формування, організації, функціонування і розвитку принципово нової усесвітньої, глобальної системи на основі взаємозв’язку, що заглиблюється, і взаємозалежності у всіх сферах міжнародного співтовариства; це різке прискорення інтернаціоналізації усіх сфер суспільного життя (економічного, соціального, політичного, духовного), більш високий ступінь відкритості національних економік, а отже, інтенсивний взаємний обмін інформацією, людьми, капіталом, товарами, послугами, культурними і духовними цінностями.

Виникнувши в межах економічної інтеграції, процес глобалізації вийшов за її межі і чинить вплив на політику, ідеологію, культуру, сприймаючи, в свою чергу, зворотний вплив цих сфер.

2. Передумови міжнародної економічної інтеграції

Сутність і основні напрями міжнародної економічної інтеграції зумовлені:

• економічним розвитком країн, їх груп та регіонів світу в умовах нерівномірного розподілу ресурсів;
• закономірностями науково-технічного прогресу;
• тенденціями демографічного розвитку;
• наявністю і необхідністю вирішення глобальних проблем (енергетичної, продовольчої, економічної, охорони навколишнього середовища, використання світового океану та космосу, економічного зростання та народонаселення, економічної безпеки, роззброєння);
• різким скороченням відстаней за рахунок розвитку транспортно-комунікаційних мереж, ринковою «уніфікацією» економічного розвитку.

Розвиток процесу міжнародної економічної інтеграції базується на таких передумовах (передумови інтеграції):

1. Об’єктивний процес розвитку виробничих сил, які переростають національні межі, розвиток транснаціональних корпорацій і банків, зближення, переплетення наукових фінансових капіталів.
2. Близькість рівнів економічного розвитку і ступеня ринкової зрілості країн, що інтегруються. За рідкісним винятком (НАФТА) міждержавна інтеграція розвивається або між промислово розвинутими, або між країнами, що розвиваються.
3. Географічна близькість країн, що інтегруються, наявність у більшості випадків загального кордону й історично сформованих економічних зв’язків.
4. Спільність економічних і інших проблем, що постають перед країнами в області розвитку, фінансування, регулювання економіки, політичного співробітництва і т. д. Економічна інтеграція покликана вирішити набір конкретних проблем, що реально постають перед країнами, що інтегруються.
5. Наявність тривалого періоду і досвіду взаємного економічного співробітництва групи країн.
6. Загальні історичні, культурні умови розвитку країн.
7. Закономірність розвитку науково-технічної революції.
8. Демонстраційний ефект. У країнах, що створили інтеграційні об’єднання, звичайно відбуваються позитивні зрушення (прискорення темпів економічного зростання, зниження інфляції, зростання зайнятості і т. д.), що робить певний психологічний вплив на інші країни. Демонстраційний ефект виявив себе, наприклад, у бажанні країн колишнього СРСР якнайшвидше стати членами ЄС, навіть не маючи для цього макроекономічних передумов.
9. «Ефект доміно». Після того, як більшість країн того чи іншого регіону стали членами інтеграційного об’єднання, інші країни, що залишилися за його межами, зазнають деяких труднощів, пов’язаних з переорієнтацією економічних зв’язків країн, що входять в угруповання, одна на одну. Це нерідко приводить навіть до скорочення торгівлі країн, що залишилися за межами інтеграції. У результаті вони також змушені вступити в інтеграційне об’єднання. Спираючись на зазначені передумови, країни утворюють інтеграційні об’єднання, що, незважаючи на їх численність у сучасній світовій економіці і на різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі.

Спираючись на зазначені передумови, країни утворюють інтеграційні об’єднання, що, незважаючи на їх численність у сучасній світовій економіці і на різні рівні розвитку, переслідують приблизно однакові цілі.

3. Напрями сучасної міжнародної економічної інтеграції

• розвиток подетальної та технологічної спеціалізації, кооперації і комбінування виробничо-технологічних процесів,
• усунення адміністративних і економічних бар’єрів, які перешкоджають вільному руху товарів, капіталів і робочої сили в межах інтеграційного об’єднання (регіону);
• узгодження і проведення спільної економічної, валютно-фінансової, науково-технічної і соціальної політики;
• формування регіональних господарських комплексів із загальною виробничою інфраструктурою та інститутами наддержавного і міждержавного регулювання.

4. Ефекти (наслідки) міжнародної економічної інтеграції

Інтеграція призводить до виникнення в економіці двох видів ефектів:

1. Статичні ефекти інтеграції – це економічні наслідки, що виявляються відразу після створення митного союзу:

1. Скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних органів.
2. Ефект створення торгівлі полягає в тому, що після утворення митного союзу і скасування імпортного мита може виникнути ситуація, коли зарубіжний товар з країн об’єднання стає дешевшим від місцевого, і споживач придбає імпортний товар замість вітчизняного.
3. Ефект відхилення торгівлі – це коли країни, що не увійшли до митного союзу, можуть ефективніше використовувати фактори виробництва, і ціна на їх товар буде нижчою за ціну аналогічного товару країн інтеграційного об’єднання.

2. Динамічні ефекти інтеграції – це економічні наслідки, які виявляються після того, як інтеграція набере силу, на пізніших стадіях розвитку.

5. Форми міжнародної економічної інтеграції та види інтеграційних об’єднань

Форми міжнародної економічної інтеграції на мікрорівні:

– Спільне проведення геологорозвідувальних робіт.

– Спільне проведення проектно-конструкторських робіт.

– Спільне спорудження господарського об’єкту.

– Спеціалізація виробництва.

– Кооперація виробництва.

– Міжнародні економічні організації — обєднання держав, установ, фізичних осіб, що спільно реалізують програму або мету на основі певних правил і процедур і діяльність, яких виходить за національні кордони.

– Міжнародні господарські організації.

Преферанційні зони – це такі території країн, де діють пільги для іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Існують такі форми міжнародної економічної інтеграції на макрорівні (види інтеграційних об’єднань):

1. Зона вільної торгівлі – найпростіша форма інтеграції, це інтеграційне об’єднання держав у сфері торгівельних відносин, в якому діє особливий пільговий торговельний режим для країн-учасниць за рахунок відміни торгових обмежень, перш за все внутрішнього мита.

2. Митний союз – це інтеграційне об’єднання (угода декількох країн), в якому скасовано мита між країнами-учасницями і встановлено єдині мита щодо третіх країн (зовнішні митні тарифи).

3. Загальний (спільний) ринок – це інтеграційне об’єднання, в якому відбувається вільний рух товарів, послуг, капіталу, робочої сили і здійснюється господарська взаємодія між країнами в сфері виробництва.

4. Економічний союз – це інтеграційне об’єднання, в якому поряд з вільним переміщенням капіталу, робочої сили, товарів, послуг, розвитком виробничої інтеграції здійсняється узгодження загальної економічної політики країн-учасющь.

5. Платіжний союз – економічний союз, що базується на єдиній банківській системі і на єдиній валюті, забезпечується взаємна конвертованість валют.

6. Політичний союз – це об’єднання держав, які здійснює повну економічну інтеграцію і доповняє її узгодження політичних дій, прийняттям і виконанням спільних політичних рішень

Інтеграційне об’єднання – господарське угруповання, створене для регулювання інтеграційних процесів між країнами-учасницями.

Етапи міжнародної економічної інтеграції: зона вільної торгівлі, митний союз, платіжний союз, спільний ринок, економічний союз.

6. Тести

Тест 1. До передумов інтеграції не належать:

А) близькість ринків ринкового розвитку країн-учасниць інтеграції;

Б) їх географічна близькість;

В) прагнення прискорити ринкові реформи;

Г) прагнення збільшити валютні резерви.

Відповідь: А, Б.

Тест 2. До прояву статистичних ефектів інтеграції відносять:

А) створення і впровадження нових технологій;

Б) поліпшення якості товарів;

В) посилення конкурентної боротьби країни об’єднання, яке призводить до обмеження росту цін;

Г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних і прикордонних  служб.

Відповідь: Г).

Тест 3. До прояву динамічних ефектів інтеграції відносяться:

А) посилення конкурентної боротьби країни об’єднання, яке призводить до обмеження зростання цін;

Б) ефект створення торгівлі;

В) ефект відхилення торгівлі;

Г) скорочення адміністративних витрат на утримання митних та прикордонних служб.

Відповідь: Б).

Тест 4. Усунення тільки торговельних обмежень між країнами учасницями характерно для:

А) зони вільної торгівлі;

Б) митного союзу;

В) платіжного союзу;

Г) загального ринку.

Відповідь: А).

Тест 5. Вільне переміщення товарів, праці, капіталу характерні для:

А) зони вільної торгівлі;

Б) митного союзу;

В) платіжного союзу;

Г) загального ринку.

Відповідь: Г).

Тест 6. До форм міжнародної інтеграції на мікрорівні відносяться:

А) міжнародні економічні організації;

Б) міжнародні господарські організації;

В) зони вільної торгівлі;

Г) спільний ринок.

Тест 7. До форм міжнародної інтеграції на макрорівні відносяться:

А) міжнародні економічні організації;

Б) міжнародні господарські організації;

В) спільний ринок.

Відповідь: А.

Тест 8. Інтеграційне об’єднання  держав, яке передбачає зняття внутрішніх митних бар’єрів:

А) митний союз;

Б) зона вільної торгівлі;

В) преференційна зона.

Відповідь: Б).