Безкоштовно

Як розумів  О. Потебня сутність і природу мови. Процеси мовлення і розуміння в концепції О. Потебні

views 922

Завдання. Як розумів  О. Потебня сутність і природу мови? Охарактеризуйте процеси мовлення і розуміння в концепції О. Потебні.

Подібно до Гумбольдта, Потебня вважав, що мова зароджується у таких глибинах людства, що її ніяк не можна вважати витвором народів (неможливість редукування сутності мови тільки людським чинником). Вчений формулює тезу про вищу сутність мови як відображення Божественного Логоса. Оскільки мову не може виводитись із народного духу, то, очевидно, і мова, і дух повинні мати вище начало, вищу внутрішню єдність. Мові немає нічого рівного, окрім самого духу; разом з духом вона сягає Божественого начала. Тобто, основною ідеєю сутності і природи мови є нерозривність звязку Божественного і людського начал природи мови за умови генетичної та гносеологічної первинності Божественного.

Потебня вважав, що лише словесно оформлена думка перестає бути належністю лише однієї особи і стає доступною багатьом; вона збагачується у слові. У словесному значенні закладено завжди більше, ніж є в представленні (способі поєднання інформи і ексформи мовного знака). Слово слугує лише опорою для думки. Оскільки людина сприймає об’єкт відразу кількома органами чуттів, які фіксують у ньому різні ознаки, то цей об’єкт у сукупності своїх ознак утворює для думки деяку постійну величину, чуттєвий образ, в якому певна ознака переважає, домінує в межах загального враження (наприклад, «такий, що реве» – для бика; «такий, що ріже» – для ножа тощо). Тобто створення загального враження від об’єкта завершується первісним його аналізом і формуванням складнішої домінанти, якою є внутрішня форма.

Процес сприйняття, розуміння та інтерпретації слухачем мовця, текстів, створених ним, – такою ж мірою творчий акт, як і породження мовлення, оскільки при розумінні думка мовця не передається, але слухач, розуміючи, формує власну думку. Думки мовця і слухача не збігаються повністю . Мовець не перекладає думки зі своєї голови в голову слухача, а лише збуджує його когнітивну сферу, дає поштовх для творення ним власних думок, внутрішніх смислів. Цей процес також тісно пов’язаний зі словом, структурою його значення. У процесі розуміння спостерігаються ті самі основні ознаки слова, що й у мовленні: мовлення і розуміння суті – лише різні аспекти одного явища.

Концепція породження мовлення, яка розглядалася О. Потебнею в аспекті співвідношення мови і мислення, відповідає багатьом положенням сучасної когнітивної лінгвістики.

Написати коментар:

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *