Складні форми підприємницьких утворень. Організаційні форми підприємництва в Україні. Форми об’єднань підприємств в Україні
У зарубіжних країнах існують різноманітні складні форми підприємницьких утворень:
- Асоціація – це договірне об’єднання підприємств, яке створюється для здійснення спільної координаційної діяльності підприємств на основі госпрозрахунку, самофінансування та самоуправління.
- Концерн – це об’єднання підприємств, які знаходяться у фінансовій залежності від одного або групи учасників.
- Консорціум – це тимчасове договірне об’єднання підприємств для реалізації великих цільових програм і проектів.
- Картель – це об’єднання підприємств, учасники якого домовляються про розміри виробництва, асортимент товарів, ринки збуту, умови продажу, ціни.
- Синдикат – це договірне об’єднання однорідних підприємств, у якому передбачається централізація збуту продукції або централізація постачання сировини для його членів.
- Пул – це об’єднання підприємств, що передбачає особливий порядок розподілу прибутків його учасників.
- Трест – це об’єднання ряду підприємств, у якому вони втрачають юридичну, виробничу, комерційну самостійність та підпорядковуються єдиному управлінню.
- Холдинг – це акціонерна компанія, яка володіє контрольними пакетами акцій інших фірм з метою контролю і управління їх діяльністю.
- Фінансова група – це об’єднання юридично та господарсько самостійних підприємств різних галузей.
Засоби об’єднання підприємств:
- злиття;
- поглинання;
- придбання контрольного пакету акцій.
Фактори при виборі найбільш прийнятної організаційно-правової форми підприємництва:
- сфера підприємницької діяльності, її специфіка;
- стан галузі, напрямок розвитку, цілі, стратегії;
- наявні фінансові, матеріальні, інтелектуальні та інші види ресурсів підприємця;
- рівень кваліфікації підприємця;
- бажаний ступінь майнової відповідальності;
- можливість самостійно або колективного ведення справ;
- ступінь необхідності в інтеграційних процесах.
Види підприємств:
- залежно від форм власності: приватне, підприємство колективної власності, комунальне підприємств, державне, підприємство, засноване на змішаній формі власності, іноземне, підприємство з іноземними інвестиціями;
- залежно від способу утворення та формування статутного фонду: унітарне, корпоративне;
- залежно від кількості працюючих та обсягу валового доходу від реалізації продукції за рік: малі, середні, великі.
Господарські товариства – це підприємства або інші суб’єкти господарювання, створені юридичними особами та громадянами шляхом об’єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.
Види господарських товариств в Україні:
- акціонерне товариство;
- товариство з обмеженою відповідальністю;
- товариство з додатковою відповідальністю;
- повне товариство;
- командитне товариство.
Підприємства мають право на добровільних засадах об’єднувати свою господарську діяльність – виробничу, комерційну та інші види діяльності.
Відповідно до Господарського кодексу України об’єднанням підприємств є господарська діяльність, утворена у складі двох або більше підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Основні форми об’єднань підприємств в Україні:
- асоціація;
- корпорація;
- консорціум;
- концерн;
- холдингова компанія;
- промислово-фінансова група.
Залежно від порядку заснування об’єднання підприємств можуть утворюватися як господарські об’єднання або як державні чи комунальні господарські об’єднання.
Господарське об’єднання – це об’єднання підприємств, утворене за ініціативою підприємств, незалежно від їх виду, які на добровільних засадах об’єднали свою господарську діяльність.
Державне господарське об’єднання – це об’єднання підприємств, утворене державними підприємствами за рішенням Кабінету Міністрів України або рішенням міністерств, або рішенням компетентних органів місцевого самоврядування.
Асоціація, корпорація, консорціум, концерн, холдингова компанія, промислово-фінансова група – шляхи створення, учасники, особливості, характерні риси.
Ліквідація господарського об’єднання здійснюється за рішенням підприємств учасників, а ліквідація державного об’єднання – за рішенням органу, що прийняв рішення про утворення об’єднання.